Розглянемо порядок складання розпису асигнувань Держа­вного бюджету

Витрати Державного бюджету здійснюються на основі річ­ного розпису асигнувань Державного бюджету, тому доцільно розглянути порядок його складання.

Розпис асигнувань загального і спеціального фондів Держав­ного бюджету складається на рік у розрізі головних розпорядників коштів (далі - головних розпорядників) за програмною класифіка­цією видатків та кредитування й повною економічною класифіка­цією видатків бюджету без розподілу за періодами року.

Помісячний розпис асигнувань загального фонду Державно­го бюджету (за винятком надання кредитів з державного бюджету) - це розпис асигнувань загального фонду Державного бюджету на рік з розбивкою за місяцями в розрізі головних розпорядників за програмною класифікацією видатків та кредитування й скороче­ною економічною класифікацією видатків бюджету. Складання розпису

1) починається зі складання розпису доходів, розпису фінан­сування та розпису повернення кредитів до Державного бюджету.

Розпис доходів складається Управлінням доходів Міністерс­тва фінансів України.

Розпис фінансування складається Департаментом фінансо­вої політики та управління державним боргом.

Розпис повернення кредитів складається відповідними структурними підрозділами Міністерства фінансів України.

2) на основі складених розписів доходів, фінансування та повернення кредитів Управління організації бюджетного проце­су Міністерства фінансів:

Ø враховує необхідність забезпечення своєчасності та пов­ноти платежів з погашення основної суми державного боргу, мо­жливостей щодо обсягів і термінів залучення державних запози­чень, графіків проведення приватизації державного майна, а також потреб покриття помісячних касових розривів загального фонду державного бюджету;

Ø розраховує граничні помісячні обсяги асигнувань та надан­ня кредитів із загального фонду Державного бюджету;

Ø подають розрахунки відповідним структурним підрозділам Міністерства фінансів разом із роз'ясненнями.

3) Відповідні структурні підрозділи Міністерства фінансів:

ü визначають головним розпорядникам помісячні обсяги асиг­нувань загального фонду в розрізі бюджетних програм або в цілому головному розпоряднику за тими бюджетними програмами, які на­лежать до компетенції відповідного структурного підрозділу;

ü складають лімітну довідку;

ü надають ці документи Управлінню організації бюджетного процесу Міністерства фінансів.

4) Управління організації бюджетного процесу Міністер­
ства фінансів:

§ зводить отримані помісячні обсяги асигнувань загального фонду;

§ складає узагальнену лімітну довідку за кожним головним розпорядником з визначенням помісячних обсягів асигнувань го­ловному розпоряднику в цілому;

§ доводить усі лімітні довідки до кожного головного розпо­рядника. За необхідності структурні підрозділи Мінфіну надають головним розпорядникам додаткові матеріали разом із необхідни­ми роз'ясненнями.

5) Головні розпорядники за участю розпорядників нижчого
рівня:

o згідно з отриманими лімітними довідками уточнюють прое­кти кошторисів;

o складають проекти планів асигнувань (за винятком надання кредитів з бюджету) загального фонду бюджету;

o складають проекти планів надання кредитів із загального фонду бюджету;

o складають проекти планів спеціального фонду бюджету (за винятком власних надходжень бюджетних установ та відповідних видатків);

o подають зведені проекти цих документів відповідним структурним підрозділам Мінфіну.

6) Відповідні структурні підрозділи Міністерства фінансів:

· перевіряють відповідність зведених проектів показникам лімітних довідок;

· відстежують підготовку головними розпорядниками мате­ріалів до розпису;

· забезпечують своєчасне подання головними розпорядника­ми цих матеріалів Мінфіну;

· аналізують зазначені матеріали і вносять при необхідності до них корективи;

· подають Управлінню організації бюджетного процесу Мін­фіну свої пропозиції щодо включення їх до розпису.

7) Управління організації бюджетного процесу Міністер­ства фінансів:

Ø зводить отримані від структурних підрозділів Мінфіну ма­теріали;

Ø вносить при необхідності корективи;

Ø подає розпис на затвердження Міністру фінансів України.

8) Затверджений розпис Державного бюджету:

v оригінал передається Державному казначейству України;

v перша копія передається Комітету Верховної Ради України з питань бюджету;

v друга залишається в Управлінні організації бюджетного процесу Мінфіну.

Державне казначейство України протягом трьох робочих днів після затвердження розпису доводить головним роз поряд-никам витяг із розпису.

Зміни до розпису за загальним і спеціальним фондом Дер­жавного бюджету вносяться шляхом затвердження довідок про внесення змін до кошторисів, планів асигнувань (за винятком на­дання кредитів із бюджету) загального фонду бюджету, планів на­дання кредитів із загального фонду бюджету та планів спеціально­го фонду бюджету (за винятком власних надходжень бюджетних установ та відповідних видатків) у порядку, встановленому для затвердження цих документів.

Виконання розпису:

1) Виконання розпису здійснюється наростаючим підсумком з початку року.

Якщо за результатами місячного звіту про виконання зага­льного фонду державного бюджету виявиться, що отриманих над­ходжень недостатньо для здійснення бюджетних асигнувань від­повідно до затвердженого закону про Державний бюджет України,то Міністр фінансів України приймає рішення про обмеження асигнувань загального фонду державного бюджету.

2) Управління доходів Міністерства фінансів разом з Депар­таментом фінансової політики та управління державним боргом Міністерства фінансів:

Ø розраховують уточнений щомісячний прогноз надходжень доходів загалыюго фонду, державних запозичень, надходжень від приватизації державного майна, повернення кредитів на фінансу­вання загального фонду державного бюджету:

Ø не пізніше 15 числа місяця, що настає за звітним місяцем, подають Управлінню організації бюджетного процесу Міністерс­тву фінансів цей прогноз.

3) Управління організації бюджетного процесу Міністер­ства фінансів за участю відповідних структурних підрозділів Мі­нфіну на підставі уточненого помісячного прогнозу надходжень розробляє пропозиції щодо тимчасового обмеження помісячних обсягів асигнувань загального фонду Державного та подає на роз­гляд Мінфін України.

4) Міністерство фінансів України видає наказ на тимчасове обмеження бюджетних асигнувань загального фонду Державного бюджету.

5) Державне казначейство України, керуючись наказом Міністерства фінансів України у триденний термін повідомляє го­ловних розпорядників про таке тимчасове обмеження асигнувань і проводить видатки з урахуванням тимчасового обмеження асиг­нувань.

6) Розпорядники здійснюють бюджетні асигнування, встано­влені кошторисами, з урахуванням тимчасового обмеження асиг­нувань загального фонду Державного бюджету. До 10-го числа місяця, що настає за звітним, Державне ка­значейство України проводить з Управлінням організації бюджет­ного процесу Мінфіну звірку розпису за загальним фондом Дер­жавного бюджету за звітний період, уточненого з урахуванням унесених змін.

3. Бюджетна класифікація.

Єдина бюджетна класифікація доходів та видатків - це фі­нансова основа забезпечення цілісності та єдності бюджетної сис­теми України.

Бюджетна класифікація - єдине систематизоване згрупу­вання доходів, видатків (в тому числі кредитування за вирахуван­ням погашення) та фінансування бюджету за ознаками економіч­ної сутності, функціональної діяльності, організаційного устрою та іншими ознаками відповідно до законодавства України і міжна­родних стандартів.

Право ві норми функціонування єдиної бюджетної класифікації доходів і видатків визначені Бюджетним кодексом (статті 8, 9).

Перша загальна структура бюджетної класифікації України бу­ла введена в дію Постановою Верховної Ради України N 327/96-ВРвід 12 липня 1996 року „Про структуру бюджетної класифікації України" і мала велике значення для ефективної організації бю­джетного процесу.

З прийняттям Бюджетного кодексу в червні 2001 року, а та­кож із запровадженням програмно-цільового методу планування видатків бюджету 2002 року виникла необхідність здійснення змін в структурі бюджетної класифікації. Наказом Міністерства фінан­сів України № 604 від 27 грудня 2001 року була затверджена бю­джетна класифікація, яка із змінами та доповненнями дійсна і сьо­годні. Міністр фінансів України затверджує бюджетну класифіка­цію, а також зміни до неї та інформує про це в обов'язковому по­рядку Верховну Раду України.

Цим же Наказом Міністерства фінансів України № 604 була затверджена Тимчасова класифікація видатків та кредитування мі­сцевих бюджетів.

Розглянемо більш детальніше класифікацію доходів бюдже­ту, тому що саме відповідно до кодів цієї класифікації здійснюєть­ся виконання доходної частини Державного бюджету України. Доходи бюджету класифікуються відповідно до статті 9 Бюджетного кодексу за розділами. Коди доходів складаються з 8 знаків. Доходи бюджету кла­сифікуються на 5 розділів - цим розділам відповідає перша цифра восьмизначного коду. Останні два знаки коду бюджетної класифі­кації доходів Державне казначейство України використовує, по­чинаючи з 2004 року для кодування рівня місцевих бюджетів, які отримують субвенції з Державного бюджету України, та для про­ведення розрахунків.

Податкові надходження - це передбачені податковим зако­нодавством України загальнодержавні та місцеві податки та збори й інші обов'язкові платежі.

Трансферти - це кошти, одержані від інших органів держа­вної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, інших держав або міжнародних орга­нізацій на безоплатній та безповоротній основі.

4. Касове виконання бюджету.

Касове обслуговування бюджету держави є самостійною сферою процесу виконання бюджету.

Під касовим обслуговуванням бюджету розуміють:

I. організацію і порядок здійснення операцій з бюджетними коштами;

II. розрахунково-касове обслуговування розпорядників бюджет­них коштів (прийом, збереження та видача бюджетних коштів);

III. облік і контроль за виконанням бюджету відповідного рівня.

Відомі три системи касового виконання бюджету в залежно­сті від схеми узагальнення та обліку доходів Державного бюджету: банківська; казначейська; змішана.

При банківській системі рахунки з виконання бюджету від­криваються в установах банків, вся інформація про рух бюджет­них коштів централізується безпосередньо банківською системою. Банківська система виконання бюджету діяла в Росії з 1918 ро­ку.

При казначейській системі рахунки з виконання бюджету відкриваються в органах казначейства.

Змішана система передбачає можливість відкриття і ведення рахунків для виконання бюджету, як в установах банківської систе­ми, так і в органах казначейства. Це іроміздка система, що передба­чає дублювання функцій, використовується в період переходу від ба­нківської до казначейської системи обслуговування бюджету.

Дата добавления: 2014-12-26