ПЕРЕДМОВА. Актуальним завданням сільського господарства є гарантоване забезпечення на­шої країни продовольством за умови збереження і підвищення родючості ґрунтів

Актуальним завданням сільського господарства є гарантоване забезпечення на­шої країни продовольством за умови збереження і підвищення родючості ґрунтів, зменшення енергоспоживання, охорони навколишнього середовища. Вирішенню його, особливо на етапі становлення багатоукладних форм господарювання, сприя­тиме впровадження новітніх технологій і машин, зокрема комплексної механізації рослинництва і тваринництва на базі науково обґрунтованої системи машин.

Система машин являє собою сукупність машин, взаємоузгоджених за техноло­гічним процесом, техніко-економічними параметрами і продуктивністю, за допо­могою яких забезпечується механізація виробничих процесів. Розробляють таку систему з урахуванням основних природнокліматичних зон. її постійно удоско­налюють, доповнюють і змінюють на основі досягнень науки і техніки.

До системи машин відносяться енергетичні, транспортні, технологічні, контроль­но-керуючі і кібернетичні машини. Сільськогосподарські машини є технологічними. Кожна з них виконує певний технологічний (робочий) процес, що включає одну або кілька технологічних операцій, при яких відбуваються якісні зміни матеріалу, що обробляється, його розмірів, стану, форми, фізичних і біологічних властивостей.

Зазначимо, що на відміну від промислових сільськогосподарські машини без­посередньо контактують із живою природою: насінням, рослинами, ґрунтом з його різноманітними живими організмами та ін. Тому їх успішне застосування обумовлюється запровадженням районованих сортів сільськогосподарських куль­тур, що пристосовані до машинних технологій.

Сільськогосподарські машини бувають мобільні, стаціонарні і пересувні. Основ­ним принципом класифікації є поділ їх за призначенням, принципом дії, способа­ми з'єднання з джерелами енергії та її використання. Прийнята система індексації (маркування) машин заснована на певних принципах. Індекс складається з букве-ної і цифрової частин. Перша характеризує призначення, вид і принцип дії машин, друга - номер моделі або показники за продуктивністю, шириною захвату тощо.

За призначенням машини поділяються на такі групи: ґрунтообробні, посівні та садильні, для внесення добрив, для захисту рослин від шкідників, хвороб та бур'янів, для збирання трав і силосних культур, для збирання і післязбиральної обробки зернових, зернобобових й олійних культур, для збирання кукурудзи на зерно, коренебульбоплодів та овочів, прядильних і плодоягідних культур, меліо­ративні машини. За принципом дії вони бувають безперервної або циклічної дії. За способом з'єднання з джерелом енергії розрізняють причіпні, начіпні, напів-начіпні, монтовані і самохідні машини. За способом використання енергії робо­чим органом - з пасивними, активними і комбінованими (активно-пасивними) обочими органами. Проте з розвитком науки і техніки, освоєнням використання ювих видів енергії ці положення за класифікацією можуть змінюватись.

Для машин кожної групи розроблені агротехнічні вимоги щодо якості техноло-чних операцій. Тому перед початком робіт машини регулюють і налаштовують.

Найважливіше завдання й обов'язок агрономів - здійснювати потоковий і при­ймальний контроль якості робіт. У першому випадку перевіряють відповідність ^екологічних регулювань умовам роботи з метою одержання найвищої продукти­вності та якості виконуваних операцій, у другому - відповідність основних показ­ників якості заданим параметрам і вимогам охорони навколишнього середовища.

Науково-технічний прогрес у галузі механізації сільськогосподарського вироб­ництва спрямований передусім на підвищення продуктивності праці за рахунок

розробки і впровадження широкозахватних машин, збільшення їх робочих швид­костей, вантажопідйомності, пропускної здатності, універсальності, автоматиза­ції, а також поліпшення умов праці механізаторів і вдосконалення організації роботи машинно-тракторних агрегатів.

Разом з тим, найбільший урожай з кожного гектара одержують там, де раціональ­но використовують техніку за рекомендаціями спеціалістів сільськогосподарського виробництва, забезпечуючи системну єдність техніки, технології та природного середовища, знижуючи негативні наслідки машинних технологій, цілеспрямовано розробляючи ресурсоощадні екологічно безпечні механізовані процеси з викорис­танням високих технологій. Прикладом таких технологій у сільськогосподарському виробництві є система точного землеробства (СТЗ), появу якої можна розглядати як "відповідь техногенного розвитку суспільства" на запитання сільськогосподар­ських виробників про те "як контролювати і керувати багатобарвністю параметрів і подій в межах одного поля? І чи можливо отримувати прибуток від цього?"

Цих двох запитань достатньо, щоб зрозуміти масштабність інтеграції інформа­ційних технологій, техніки та агрономічних знань.

Проведені дослідження технологій СТЗ з використанням систем супутникової навігації дозволяють:

^ проводити моніторинг урожайності сільськогосподарських культур з побудо­вою картограм урожайності полів;

/ взяття зразків ґрунту на полі, побудову картограм розподілу поживних речовин;

/ побудову прецизійних електронних карт конфігурації полів, необхідних при проведенні роздержавлення та реструктуризації земельних угідь;

/ проводити роботи з адаптації сільськогосподарських машин вітчизняного виробництва в умовах СТЗ.

Система точного землеробства дає можливість:

/ прогнозувати урожайність сільськогосподарських культур;

/ вирощувати екологічно чисту продукцію;

^ заощаджувати технологічні матеріали: насіння, добрива, пестициди;

/ підвищувати урожайність сільськогосподарських культур;

/ підняти культуру землеробства.

Особливо слід відзначити, що кожна механізована технологічна операція при вирощуванні сільськогосподарських культур повинна бути оптимізована з пози­ції змінних норм внесень. Для цього треба мати в закінченому вигляді і придат­ними для практичного користування моделі взаємозв'язку між такими парамет­рами, як урожайність, кількість поживних речовин, вологість, щільність, родю­чість ґрунту, рельєф поля тощо.

Причому потрібен не статистичний фактаж, в якій пропорції знаходяться між собою згадані параметри, а саме динамічні моделі взаємозв'язку в межах конкрет­ного поля, тобто мова йде про необхідність розробки глобальної моделі виробницт­ва сільськогосподарської продукції, яка базувалась би на закономірностях сумісного розвитку виробництва і природи, сучасній теорії систем, ефективних методах обґрунтування рішень.

Завдання курсу "Сільськогосподарські машини" полягає в тому, щоб в уза­гальненому вигляді дати майбутнім агрономам та інженерам необхідні знання з призначення, загальної будови, технологічних процесів й особливостей викорис­тання сільськогосподарських машин.

Передмова, розділи 2, 4, 5, 8 і 14 написані канд. техн. наук, проф. Д. Г. Войтюком, розділи 1, 3, 6, 7 і 9-13 - канд. техн. наук, доц. Г. Р. Гаврилюком.

Дата добавления: 2014-12-27