Робочі органи плугів

Класифікація плугів та агротехнічні вимоги

Плуги

Плуги застосовують для основного обробітку ґрунту (оранки) з обер­танням скиби або його глибоким розпушенням.

Класифікація плугів. За призначенням плуги поділяють на загального призначення і спеціальні. До спеціальних плугів відносяться плантажні, чагарниково-болотні, ярусні, садові, виноградникові тощо.

За типом, конструкцією робочих органів (корпусів) плуги бувають лемішно-полицеві, безполицеві, плуги-розпушувачі, чизельні, дискові, ро­торні та з комбінованими робочими органами. Найбільш широке застосу­вання отримали лемішно-полицеві плуги.

За кількістю корпусів плуги бувають одно-, дво-, три-, чотири-, п'яти-, шести-, семи-, восьми-, дев'яти- і десятикорпусні.

За технологічним процесом роботи (технологією оранки) плуги поділя­ють на плуги для оранки всклад і врозгін та для гладкої оранки.

Плугами загального призначення проводять оранку з обертанням ски­би на глибину до 30-35 см.

Спеціальні плуги застосовують для оранки під сади, виноградники, при освоєнні нових земель тощо.

Дискові плуги використовують для оранки важких і перезволожених ґрунтів.

За способом з'єднання з трактором плуги бувають начіпні, напівначіпні та причіпні.

Агротехнічні вимоги до плугів. Плуги лемішно-полицеві повинні забез­печувати обробіток ґрунту найчастіше на глибину 25-30 см, їх корпуси -повністю підрізувати скиби ґрунту, перевертати їх та укладати на дно бороз­ни, а рослинні рештки й добрива загортати у ґрунт на глибину 12-15 см.

Передплужники повинні підрізувати ²/з ширини скиби та укладати верх­ній шар ґрунту на дно борозни, а глибина обробітку становити 8-12 см.

Скиби на поверхні поля мають бути прямолінійними за довжиною гону і Щільно прилягати одна до одної, поверхня зораного поля - рівною, без гли­боких борозен та гребенів (висота гребенів і глибина борозен не більше 5 см).

Відхилення від заданої глибини оранки - не більше ±2 см. Зоране поле має бути розпушене. Ширина захвату кожного корпуса плуга повинна бути однаковою. Можливе відхилення від ширини захвату не більш як 10%.

Після проходу плуга дно борозни має бути чистим. Плуги повинні мати пристрій для приєднання борони або котка. Потрібно, щоб безполицеві корпуси залишали на поверхні поля 75-85% стерні, не розпилювали ґрунт. На зораному полі не повинно бути огріхів.

Робочими органами плугів є корпус, передплужник, кутознімач і ніж. За конструкцією корпуси бувають лемішно-полицеві, безполицеві, із ви­сувним долотом, із ґрунтопоглиблювачами, вирізні, розпушувальні, дис­кові та комбіновані.

Лемішно-полицевий корпус застосовують для оранки з обертанням скиби. Оранка може проводитись тільки корпусом плуга (піднімання скиби) або з передплужником (культурна оранка). Корпус плуга (рис. 1.3, а) складається з лемеша 1, полиці 2, польової дошки 5 і стовби 3. До стовби кріпляться робочі частини плуга. Леміш і полиця утворюють робочу поверхню корпуса плуга.

Основними параметрами корпуса є ширина захвату в і глибина обробітку а (рис. 1.3, б, в). Леміш 1 встановлений до дна борозни під кутом а, а лезо -до стінки борозни під кутом у.

Робочий процес. При переміщенні корпуса у ґрунті (рис. 1.3, б, в) лезо лемеша підрізує скибу в горизонтальній площині по лінії АВ, а польовий зріз корпуса - у поздовжньо-вертикальному напрямку по лінії ВС. Піднята скиба перерізом АВСВ переміщується по робочій поверхні корпуса, перевер­тається, деформується, розпушується та укладається на попередню скибу.

Рис. 1.3. Корпус лемішнополицевого плуга (а) і схеми робочого процесу та

перевертання скиби при роботі без передплужника (б і в) і з передплужником (г, д):

1 — леміш.; 2 — полиця; 3 — стовба; 4 — передня частина полиці;

5 — польова дошка; 6 — дисковий ніж; 7 — передплужник

Якщо перед корпусом встановлений передплужник, то спочатку перед­плужник відрізає невелику скибу перерізом СМЕР (рис. 1.3, г, д), яка переміщується по робочій поверхні передплужника, зміщується вбік й укладається на дно борозни. Корпус плуга підрізує основну частину ски­би перерізом АВРЕМВ, перевертає її, деформує, розпушує і укладає на скибу, відрізану передплужником (рис. 1.3, д).

Для забезпечення стійкого положення скиб лінія дії сили тяжіння О_с повинна проходити праворуч від точки опори скиби (рис. 1.3, біг). Гранич­ний похил скиби буде тоді, коли діагоналі скиб розміщуються вертикаль­но. У цьому випадку відношення ширини скиби в до висоти а становить К = 1,27. Максимальна висота скиби:

а = е/1,27 = 0,79в.

При встановленні (визначенні) глибини оранки необхідно дотримува­тися умови К >1,27.

Коефіцієнт К для плугів з культурними і напівгвинтовими полицями (рис. 1.4, а, б) становить 1,3-1,8, для чагарниково-болотних плугів - 2-3, а для плантажних - 0,8-0,9.

Якщо оранка проводиться з передплужником, то кут похилу скиби до горизонту зменшується і граничне значення коефіцієнта знижується до 1,0-1,1.

У цьому випадку глибина оранки може бути більшою, ніж без перед­плужника.

Безполицевий корпус (рис. 1.4, в) розпушує ґрунт без обертання ски­би. Леміш корпуса підрізує скибу і переміщує її на розширювач, далі скиба сходить з його поверхні, падає на дно борозни і подрібнюється. Щиток 7 захищає стовбу від стирання.

Вирізний корпус (рис. 1.4, г) застосовують для оранки підзолистих ґрунтів з одночасним поглибленням орного шару на 4-5 см. На корпусі розміщені два лемеші і полиця. Нижня частина скиби, що підрізується лемешем 11, проходить у проміжок між лемешами, подрібнюється і роз­пушується. Верхня частина скиби надходить на полицю, обертається і падає на розпушений шар.

Рис. 1.4. Типи корпусів плугів:

а — культурний; б — напівгвинтовий; в — для безполицевої оранки;

г - вирізний; д - з висувним долотом; е - з ґрунтопоглиблювачем; є - дисковий; ж - комбінований; з — з кутознімачем; і — розпушувачі чизельного плуга; 1, 10 і 11 — лемеші; 2 і 9 - полиці; 3 - стовба; 4 - перо полиці; 5 — польова дошка; 6 — передня частина полиці; 7 — щиток; 8 — розширювач; 12 і 20 - долота; 13 — ґрунтопоглиблювач; 14 — чистик; 15 — диск сферичний; 16 —ротор; 17 — лопать ротора; 18 — кутознімач; 19 - стояк; 21 — стрілчаста лапа

Корпус з накладним (висувним) долотом (рис. 1.4, д) призначений для оранки твердих ґрунтів, засмічених камінням. Долото закріплене до нос­ка лемеша. Його передня частина виступає за леміш на 3-4 см. Долото забезпечує добре заглиблення корпуса і запобігає поломкам лемеша.

Корпус із ґрунтопоглиблювачем (рис. 1.4, е) використовують для оран­ки підзолистих і капітанових ґрунтів з одночасним поглибленням орного шару. Позаду корпуса встановлена стрілчаста лапа, яка розпушує підорний шар ґрунту на глибину до 15 см. Ширина захвату лапи 26 або 30 см.

Дисковий корпус (рис. 1.4, є) призначений для оранки важких пере­зволожених ґрунтів. Робочою частиною корпуса є сферичний диск 15 із гострою різальною кромкою, встановлений під кутом 70° до дна борозни і 40-45° до напрямку руху.

При роботі диск обертається і відрізує скибу ґрунту. Остання перемі­щується по вигнутій внутрішній поверхні диска, зміщується вбік, оберта­ється і падає в борозну. Дно борозни не ущільнюється диском. Діаметр диска 71, 76 або 81 см. Ширина захвату корпуса - 30 см.

Комбінований корпус (рис. 1.4, ж) застосовують для оранки важких ґрунтів з інтенсивним розпушенням скиби. Корпус має леміш 1, укорочену полицю 2 і ротор 16. На роторі змонтовані лопатки 17.

При роботі корпуса скиба надходить із полиці до ротора, який, оберта­ючись, подрібнює, розпушує її і відкидає у борозну. Після оранки поверх­ня поля рівна і добре розпушена. Корпус з кутознімачем (рис. 1.4, з) застосовують для кращого обертання скиби і заробки рослинних решток. Встановлюють такі корпуси на плугах загального призначення і для оранки засмічених камінням ґрунтів.

Розпушувальні лапи (рис. 1.4, і) призначені для глибокого (до 45 см) розпушення ґрунту після оранки. Вони розпушують підорний шар та за­безпечують аерацію та інфільтрацію ґрунту.

Дата добавления: 2014-12-27