КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Робочі органи і пристрої жаток
Жатки Агротехнічні вимоги до зернозбиральних машин Зернозбиральні машини повинні забезпечувати якісне і своєчасне збирання хлібів. Параметри робочих органів машин та режими їх роботи повинні бути узгоджені з умовами збирання сільськогосподарських культур. Валкові жатки мають забезпечувати рівний зріз рослин та укладати неперервний рівномірний по товщині валок. Мінімальна висота зрізу -50-100 мм. Нерівномірність висоти зрізу має бути не більше 20%. Втрати зерна за валковою жаткою не повинні перевищувати 0,5% для прямостоячих хлібів і 1,5% - для полеглих. При роздільному способі збирання втрати зерна за підбирачем валків не повинні перевищувати 1%, а чистота зерна в бункері має бути не менше 96%. При прямому комбайнуванні основна хлібна маса має бути у фазі повної стиглості, а вологість їх - не перевищувати 14-17%. При збиранні хлібів з підвищеною вологістю збільшуються втрати від недообмолоту, а при збиранні пересохлої хлібної маси зростає подрібнення зерна і втрати його з половою. Втрати зерна за жаткою комбайна не повинні перевищувати 1% для прямостоячих хлібів і 1,5% для полеглих, за молотаркою комбайна через недообмолот і з соломою - 1,5% при збиранні зернових і не більше 2% при збиранні рису. Можливе подрібнення насіннєвого матеріалу не повинно бути більше 1%, продовольчого зерна - 2%, зернобобових і круп'яних культур - 3%, а рису - 5%. Чистота зерна в бункері має бути не нижче 95%. Жатки призначені для скошування хлібів у валки (покоси) або обчісування колосків, волоті з стебел сільськогосподарських культур. Залежно від призначення їх поділяють на рядкові валкові і обчісувальні. Валкові жатки застосовують для зрізування стебел зернових, зернобобових та інших сільськогосподарських культур і укладання їх у валки (покоси) для дозрівання і підсихання при двофазному (роздільному) способі збирання. Валкові жатки поділяють на загального призначення і спеціальні для збирання однієї або кількох визначених культур. Залежно від кількості і способу утворення валків вони бувають одно-, два-валкові і комбіновані. Двовалкові та комбіновані - це широкозахватні жатки. За способом формування валка жатки поділяють на однопотокові, дво-потокові і трипотокові (рис. 6.1). Трипотокові найчастіше застосовують зустрічна- потокові.
Рис. 6.1. Схеми жаток: а - однопотокова; б - двопотокова; в - трипотокова
Залежно від розміщення різального апарата відносно енергетичного засобу їх поділяють на фронтальні і вічні (бокові). Фронтальні жатки універсальні-ші і маневреніші, їх використовують для прокошування і обкошування полів. Валкові жатки бувають причіпні, начіпні та самохідні. Причіпні агрегатують із тракторами, начіпні - тракторами, самохідними шасі та зернозбиральними комбайнами, а самохідні мають власний енергетичний засіб. Обчісувальні жатки призначені для обчісування зерна із колосків, волотей стеблових культур на пні без зрізування стебел, їх агрегатують із зернозбиральними комбайнами і застосовують при однофазному способі збирання. Жатки використовують, як правило, з копіювальними пристроями, які забезпечують переміщення їх у поздовжньому і вертикальному напрямках, копіюючи рельєф поля.
Робочими органами жаток і жатних частин зернозбиральних комбайнів є різальний апарат і мотовило. Для переміщення зрізаної стеблової хлібної маси використовують, здебільшого, транспортери стрічкового типу і шнекові. На боковинах корпуса жатки встановлюють спеціальні пристрої -подільники стебел. Подільник призначений для відокремлення певної смуги стебел рослин, що зрізуються від загального хлібостою. Встановлюють подільники на бокови-нах корпуса жатки. Найбільш широко застосовують такі подільники: основні, утворені передньою боковиною жатки, боковиною і носком, пруткові і торпедні з регульованими стебловід вод ами. Функцію подільника може виконувати передня частина бокови-ни жатки (рис. 6.2,а), їх використовують при збиранні прямостоячих хлібів, на ділянках поля із складною конфігурацією та в інших випадках.
Рис. 6.2. Подільники жаток: а - боковина-подільник; б - боковина жатки з носком; в — боковина жатки з прутковим подільником; г - торпедний подільник; 1 - болт; 2, 16 - носок; 3 - прутковий подільник; 4 — центральне перо; 5 — спеціальний болт; 6 — верхній пруток; 7 — внутрішній стебловідвід; 8 — болт; 9 - пруток; 10 - телескопічна тяга; 11 – зовнішній стебловідвід; 12 - шплінт; 13 - палець; 14 – основна труба; 15 - башмак; 17 - боковий пруток; 18 - стояк; 19 - довгастий отвір; 20 - боковина жатки
Подільник - бокови-ну жатки з носком' (рис. 6.2,6) використовують за нормальних умов роботи при збиранні короткостеблових прямостоячих хлібів висотою до 1 м. Якщо хліба високі і густі, то на боковинах жатки встановлюють пруткові подільники (рис. 6.2,в). Торпедні подільники використовують для збирання полеглих, переплутаних хлібів. Такий подільник складається з основної труби 14 (рис. 6.2,г), центрального пера 4, зовнішнього 11 і внутрішнього 7 стебловідводів. В передній частині труби закріплені жорстко башмак 15 і носок 16. Задній кінець труби шарнірне з'єднаний з боковиною жатки. Перо, зовнішній і внутрішній стебловідводи виготовлені з листової сталі і мають обтічну форму для плавної дії на стебла. Центральне перо подільника запобігає намотуванню стебел на вал мотовила жатки. Торпедний подільник під час роботи може копіювати нерівності рельєфу поля завдяки шарнірному з'єднанню з боковиною жатки. Під час руху жатки подільник розділяє стебла на дві частини, одна з яких спрямовується до різального апарата, а друга відхиляється від боко-вини жатки. Мотовило призначене для відокремлення певної частини стебел хлібної маси, підведення її до різального апарата, утримування при зрізуванні і укладання на транспортер для подальшого переміщення. За конструкцією і принципом дії розрізняють такі основні типи мотовила: жорстко-планчасте з радіальним розміщенням планок, ексцентрикове або паралелограмне з шарнірним паралелограмним механізмом і копіруюче з переміщенням повідців з роликами граблин по напрямних доріжках. Мотовило жорстко-планчасте, з радіальним розміщенням планок має на приводному валу 4 (рис. 6.3,а) хрестовину 3, до якої кріпляться жорстко промені з суцільними дерев'яними планками 1. Мотовило обертається з невеликою частотою, і в нижній частині планка має абсолютну швидкість більшу, за поступальну агрегату і спрямовану у протилежний бік від напрямку його руху. При цьому стебла підводяться до різального апарата 7. Такий тип мотовила задовільно працює, коли стебла прямостоячі. Недоліком такого типу мотовила є неспроможність відокремлення і підведення до різального апарата полеглих хлібів.
Рис. 6.3. Схеми мотовил: а - жорстко-планчасте; б — ексцентрикове; в — копіруюче; 1 - планка; 2 - промінь; 3 - хрестовина; 4 - вал; 5 - стяжки; 6 - шнек; 7 - різальний апарат; 8 - трубчаста вісь; 9 - пружинні пальці; 10 - промені кільцевої обойми; 11 - кривошип; 12 - кільцева обойма; 13 - повідець; 14 - ролик; 15 - напрямна доріжка
Ексцентрикове мотовило замість планок має граблини у вигляді трубчастих осей 8 (рис. 6.3,6) з пружинними пальцями 9 і кривошипами 11. Пальці кривошипів шарнірне з'єднані з променями рамки ексцентрикової обойми 12, що обертається на роликах, приєднаних до бруса. Останній з'єднаний з повідцем, який шарнірно з'єднаний з валом 4 мотовила. Зміщення центра обойми і вала мотовила складає близько 75 мм. Така конструкція утворює паралелограмний механізм АВСД. Тут АВ і СД промені, кривошип ВС, а повідець - АД. При зміні положення повідця АД буде змінюватись положення усіх кривошипів і, відповідно, похил граблин. Мотовило ексцентрикове - універсальне, оскільки дозволяє збирати як прямостоячі, так і полеглі хліби. Для полеглих хлібів використовують граблини з пружинними прямими або криволінійними пальцями. При збиранні прямостоячих хлібів з рідкими і низькими стеблами застосовують мотовило з дерев'яними планками або стрічками з прогумованого паса, закріплені на пружинних пальцях граблин. Вал мотовила встановлений на підшипниках 14 (рис. 6.4), закріплених на повзунах, що з'єднані з підтримувальними планками. З одного або обох боків мотовила розміщені ексцентрикові механізми. Ексцентрик 10 утримується від прокручування повідцем. Обойма перекочується по роликах і забезпечує кут похилу а граблин. Він встановлюється, здебільшого, від -15 до +30° залежно від стану хлібів (рис. 6.4,6, в, г і д). На лівій цапфі мотовила встановлена запобіжна муфта з приводною зірочкою 12. Мотовило може приводитись в рух ланцюговою або клино-пасовою передачею. Частоту обертання встановлюють залежно від швидкості руху комбайна. При цьому колова швидкість планки мотовила повинна бути більша за швидкість руху комбайна в 1,2-1,8 раза, тобто Vкол/Vмаш = 1,2-1,8. Якщо частота обертання мотовила велика, то зрізані стебла перекидаються за вітровий щит, зерно вимолочується і збільшуються втрати. В іншому випадку при малій частоті обертання мотовила його планки недостатньо підводять стебла до різального апарата. Мотовило може переміщуватись у вертикальному напрямку гідроциліндрами, які розміщені з обох боків корпуса жатки. Встановлюють мотовило за висотою так, щоб планка діяла на стебло вище центра маси зрізаного стебла, але обов'язково нижче колосків. Якщо мотовило діє на стебло нижче центра маси, то стебла перегинатимуться через планку мотовила, зависатимуть на ній або падатимуть на землю перед жаткою. Положення граблини (планки) мотовила при збиранні високорослих, прямостоячих, низькорослих і полеглих хлібів зображено на рис. 6.4,6, в, г і д. При роботі мотовила граблини повинні розміщуватися паралельно різальному апарату, а зазор між пальцями граблин і різальним апаратом - бути не менше 25 мм. Регулюють його гвинтом на штоці гідроциліндра. У копіруючого мотовила повідці 13 (рис. 6.3,в) граблин мають ролики 14, які заходять в пази напрямної доріжки 15. Профіль доріжки забезпечує переміщення пальців граблин по заданій траєкторії. Така конструкція дозволяє максимально наблизити мотовило до різального апарата і транспортера без утворення мертвої зони біля днища платформи. Копіруюче мотовило добре очищає різальний апарат від зрізаних стебел і спрямовує їх до транспортера жатки. Копіруюче мотовило встановлюють на зернобобових жатках і жатних частинах комбайнів для збирання низькорослих хлібів. Різальні апарати. На жатках встановлюють різальні апарати сегментно-пальцьові закритого і відкритого типів і безпальцьові з одним або двома рухомими ножами. Ці апарати підпорного зрізування. Рис. 6.4. Мотовило універсальне ексцентрикове (а) і схема робочого процесу (б): в, г і д - положення граблини при збиранні відповідно прямостоячих невисоких і частково нахилених, низькорослих і полеглих хлібів; 1 - граблина; 2 - палець; 3 - планка; 4 - трубчаста вісь; 5 - промінь;6 - диск; 7 - обойма; 8 - кривошип; 9 - трубчастий вал; 10 - ексцентрик;11 - ролик; 12 - зірочка; 13 - цапфа; 14 - підшипник; 15 - різальний апарат
Сегментно-пальцьовий різальний апарат закритого типу складається з пальцьового бруса 3 (рис. 6.5,а), пальців 1 з протирізальними пластинами 8, притискних лапок 5, пластин тертя 7 та ножа. Пальці закріплені болтами на кутнику пальцьового бруса. Ніж складається з сегментів 2, спинки 4 і головки 12. Він переміщується у вирізах пальців. Сегменти задніми кінцями спираються на пластини тертя. Над ножем встановлені притискні лапки 5. Для більшості різальних апаратів відстань між серединами пальців і сегментів та хід ножа становить 76,2 мм. Застосовують також різальні апарати зі збільшеним ходом ножа. Пальці встановлюють одинарні, спарені або їх комбінацію. Головка ножа з'єднується з механізмом приводу, який приводить ніж у зворотно-поступальний рух. Застосовують найчастіше такі механізми приводу: кривошипно-шатунний, кри-вошипно-коромисловий, планетарний, механізм коливальної шайби і гід-родвигун зі зворотно-поступальним рухом вихідної планки. Під час роботи різального апарата пальці розділяють стебла рослин на невеликі смуги, а ніж, переміщуючись, сегментами притискає їх до про-тирізальних пластин і зрізує. Для якісного зрізування стебел регулюють зазор між сегментами і протирізальними пластинами. У передній частині між носком сегмента і протирізальною пластиною він повинен складати не більше 0,5 мм, а в задній - 0,5-1 мм. Зазор між притискною лапкою і сегментом встановлюють не більше 0,5 мм. Використовують також сегментно-пальцьові різальні апарати двосторонні з "тандем-зрізом". У таких апаратів пальці мають верхню і нижню протирізальну кромку (рис. 6.5,6). Сегменти ножа встановлені таким чином, що насічка різальної частини сегментів розміщена поперемінне зверху і знизу. Під час зрізування стебел один сегмент контактує з верхньою кромкою пальця, а суміжний -з нижньою. При цьому зусилля на перерізування стебел зрівноважується, що забезпечує якісний зріз і плавний хід ножа. Такі різальні апарати забезпечують якісне зрізування полеглих і забур'янених хлібів. Для скошування густих, переплутаних і вологих стебел на жатках встановлюють безпальцьові різальні апарати з двома рухомими ножами або з верхнім рухомим, а нижнім - нерухомим (рис. 6.5,в), їх найчастіше застосовують для скошування бобових культур і рису.
Рис. 6.5. Різальні апарати жаток: а — пальцьовий закритого типу; б — пальцьовий двосторонній; в - безпальцьовий; г - пальцьовий відкритого типу; діє- стеблопідіймачі;1, 13 і 23 - пальці; 2, 21, 22 і 36 - сегменти; 3 - брус пальцьовий; 4, 16 - спинка ножа; 5 - притискна лапка; 6, 18 -регулювальна прокладка; 7, 17, 19, і 33 — пластини тертя; 8 і 24 — протирізальні пластини; 9 — щоки; 10 - основа головки ножа; 11 - напрямна пластина; 12 - головка ножа; 14 - сегмент з насічкою зверху; 15 - сегмент з насічкою знизу; 20 - планка; 25 - хомут; 26 і 30 - пружини; 27 і 32 - пластини; 28 - перо; 29 - корпус; 31 - регулювальний болт; 34 - брус жатки; 35 – тримач
Різальні апарати відкритого типу з пальцем без пера (рис. б.5,г) використовують для зрізування стебел із значним опором зрізу. Вони мають одну точку опори - протирізальну пластину. При збиранні полеглих культур на пальці різального апарата встановлюють стеблепіднімачі (рис. б.5,д,е). Вони забезпечують піднімання і підведення стебел до різального апарата. Стеблепіднімачі встановлюють переважно на кожному другому пальці різального апарата. Вони бувають жорсткі і шарнірно-пружинні. Шарнірні стеблепіднімачі краще копіюють рельєф поля і зменшують втрати зерна. Висоту зрізу стебел жатками регулюють переміщенням за висотою копіювальних башмаків або гвинтових механізмів опорних коліс при роботі з копіюванням рельєфу поля і гідроциліндрами при роботі без копіювання.
Дата добавления: 2014-12-27; Просмотров: 3988; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |