Робочі органи і пристрої жаток

Жатки

Агротехнічні вимоги до зернозбиральних машин

Зернозбиральні машини повинні забезпечувати якісне і своєчасне зби­рання хлібів. Параметри робочих органів машин та режими їх роботи повинні бути узгоджені з умовами збирання сільськогосподарських куль­тур. Валкові жатки мають забезпечувати рівний зріз рослин та укладати неперервний рівномірний по товщині валок. Мінімальна висота зрізу -50-100 мм. Нерівномірність висоти зрізу має бути не більше 20%.

Втрати зерна за валковою жаткою не повинні перевищувати 0,5% для прямостоячих хлібів і 1,5% - для полеглих.

При роздільному способі збирання втрати зерна за підбирачем валків не повинні перевищувати 1%, а чистота зерна в бункері має бути не менше 96%. При прямому комбайнуванні основна хлібна маса має бути у фазі повної стиглості, а вологість їх - не перевищувати 14-17%. При збиранні хлібів з підвищеною вологістю збільшуються втрати від недообмолоту, а при збиранні пересохлої хлібної маси зростає подрібнення зерна і втрати його з половою.

Втрати зерна за жаткою комбайна не повинні перевищувати 1% для прямостоячих хлібів і 1,5% для полеглих, за молотаркою комбайна через недообмолот і з соломою - 1,5% при збиранні зернових і не більше 2% при збиранні рису. Можливе подрібнення насіннєвого матеріалу не повинно бути більше 1%, продовольчого зерна - 2%, зернобобових і круп'яних куль­тур - 3%, а рису - 5%. Чистота зерна в бункері має бути не нижче 95%.

Жатки призначені для скошування хлібів у валки (покоси) або обчісу­вання колосків, волоті з стебел сільськогосподарських культур. Залежно від призначення їх поділяють на рядкові валкові і обчісувальні.

Валкові жатки застосовують для зрізування стебел зернових, зернобобових та інших сільськогосподарських культур і укладання їх у валки (покоси) для дозрівання і підсихання при двофазному (роздільному) способі збирання.

Валкові жатки поділяють на загального призначення і спеціальні для збирання однієї або кількох визначених культур.

Залежно від кількості і способу утворення валків вони бувають одно-, два-валкові і комбіновані. Двовалкові та комбіновані - це широкозахватні жатки.

За способом формування валка жатки поділяють на однопотокові, дво-потокові і трипотокові (рис. 6.1). Трипотокові найчастіше застосовують зустрічна- потокові.

Рис. 6.1. Схеми жаток: а - однопотокова; б - двопотокова; в - трипотокова

Залежно від розміщення різального апарата відносно енергетичного засобу їх поділяють на фронтальні і вічні (бокові). Фронтальні жатки універсальні-ші і маневреніші, їх використовують для прокошування і обкошування полів.

Валкові жатки бувають причіпні, начіпні та самохідні. Причіпні агре­гатують із тракторами, начіпні - тракторами, самохідними шасі та зерно­збиральними комбайнами, а самохідні мають власний енергетичний засіб.

Обчісувальні жатки призначені для обчісування зерна із колосків, волотей стеблових культур на пні без зрізування стебел, їх агрегатують із зернозби­ральними комбайнами і застосовують при однофазному способі збирання.

Жатки використовують, як правило, з копіювальними пристроями, які забезпечують переміщення їх у поздовжньому і вертикальному напрям­ках, копіюючи рельєф поля.

Робочими органами жаток і жатних частин зернозбиральних комбайнів є різальний апарат і мотовило. Для переміщення зрізаної стеблової хлібної маси використовують, здебільшого, транспортери стрічкового типу і шне­кові. На боковинах корпуса жатки встановлюють спеціальні пристрої -подільники стебел.

Подільник призначе­ний для відокремлення певної смуги стебел рослин, що зрізуються від загального хлібо­стою. Встановлюють подільники на бокови-нах корпуса жатки. Найбільш широко за­стосовують такі поділь­ники: основні, утворені передньою боковиною жатки, боковиною і но­ском, пруткові і тор­педні з регульованими стебловід вод ами.

Функцію подільника може виконувати пе­редня частина бокови-ни жатки (рис. 6.2,а), їх використовують при збиранні прямостоя­чих хлібів, на ділян­ках поля із складною конфігурацією та в ін­ших випадках.

Рис. 6.2. Подільники жаток:

а - боковина-подільник; б - боковина жатки з носком; в — боковина жатки з прутковим подільником; г - торпедний подільник; 1 - болт; 2, 16 - носок; 3 - прутковий подільник; 4 — центральне перо; 5 — спеціальний болт; 6 — верхній пруток; 7 — внутрішній стебловідвід; 8 — болт; 9 - пруток; 10 - телескопічна тяга; 11 – зовнішній стебловідвід; 12 - шплінт; 13 - палець; 14 – основна труба; 15 - башмак; 17 - боковий пруток; 18 - стояк; 19 - довгастий отвір; 20 - боковина жатки

Подільник - бокови-ну жатки з носком' (рис. 6.2,6) використо­вують за нормальних умов роботи при зби­ранні короткостеблових прямостоячих хлібів висотою до 1 м. Якщо хліба високі і густі, то на боковинах жатки встановлюють пруткові подільники (рис. 6.2,в).

Торпедні подільники використовують для збирання полеглих, переплута­них хлібів. Такий подільник складається з основної труби 14 (рис. 6.2,г), центрального пера 4, зовнішнього 11 і внутрішнього 7 стебловідводів. В передній частині труби закріплені жорстко башмак 15 і носок 16. Задній кінець труби шарнірне з'єднаний з боковиною жатки.

Перо, зовнішній і внутрішній стебловідводи виготовлені з листової ста­лі і мають обтічну форму для плавної дії на стебла. Центральне перо поділь­ника запобігає намотуванню стебел на вал мотовила жатки. Торпедний подільник під час роботи може копіювати нерівності рельєфу поля завдя­ки шарнірному з'єднанню з боковиною жатки.

Під час руху жатки подільник розділяє стебла на дві частини, одна з яких спрямовується до різального апарата, а друга відхиляється від боко-вини жатки.

Мотовило призначене для відокремлення певної частини стебел хліб­ної маси, підведення її до різального апарата, утримування при зрізу­ванні і укладання на транспортер для подальшого переміщення.

За конструкцією і принципом дії розрізняють такі основні типи мото­вила: жорстко-планчасте з радіальним розміщенням планок, ексцент­рикове або паралелограмне з шарнірним паралелограмним механізмом і копіруюче з переміщенням повідців з роликами граблин по напрямних доріжках.

Мотовило жорстко-планчасте, з радіальним розміщенням планок має на приводному валу 4 (рис. 6.3,а) хрестовину 3, до якої кріпляться жор­стко промені з суцільними дерев'яними планками 1. Мотовило обертаєть­ся з невеликою частотою, і в нижній частині планка має абсолютну шви­дкість більшу, за поступальну агрегату і спрямовану у протилежний бік від напрямку його руху. При цьому стебла підводяться до різального апа­рата 7. Такий тип мотовила задовільно працює, коли стебла прямостоячі. Недоліком такого типу мотовила є неспроможність відокремлення і під­ведення до різального апарата полеглих хлібів.

Рис. 6.3. Схеми мотовил:

а - жорстко-планчасте; б — ексцентрикове; в — копіруюче; 1 - планка; 2 - промінь; 3 - хрестовина; 4 - вал; 5 - стяжки; 6 - шнек; 7 - різальний апарат; 8 - трубчаста вісь; 9 - пружинні пальці; 10 - промені кільцевої обойми; 11 - кривошип; 12 - кільцева обойма; 13 - повідець; 14 - ролик; 15 - напрямна доріжка

Ексцентрикове мотовило замість планок має граблини у вигляді труб­частих осей 8 (рис. 6.3,6) з пружинними пальцями 9 і кривошипами 11. Пальці кривошипів шарнірне з'єднані з променями рамки ексцентрико­вої обойми 12, що обертається на роликах, приєднаних до бруса. Останній з'єднаний з повідцем, який шарнірно з'єднаний з валом 4 мотовила. Змі­щення центра обойми і вала мотовила складає близько 75 мм.

Така конструкція утворює паралелограмний механізм АВСД. Тут АВ і СД промені, кривошип ВС, а повідець - АД. При зміні положення повід­ця АД буде змінюватись положення усіх кривошипів і, відповідно, похил граблин. Мотовило ексцентрикове - універсальне, оскільки дозволяє зби­рати як прямостоячі, так і полеглі хліби. Для полеглих хлібів використо­вують граблини з пружинними прямими або криволінійними пальцями. При збиранні прямостоячих хлібів з рідкими і низькими стеблами засто­совують мотовило з дерев'яними планками або стрічками з прогумовано­го паса, закріплені на пружинних пальцях граблин.

Вал мотовила встановлений на підшипниках 14 (рис. 6.4), закріплених на повзунах, що з'єднані з підтримувальними планками. З одного або обох боків мотовила розміщені ексцентрикові механізми. Ексцентрик 10 утримується від прокручування повідцем. Обойма перекочується по ро­ликах і забезпечує кут похилу а граблин. Він встановлюється, здебільшо­го, від -15 до +30° залежно від стану хлібів (рис. 6.4,6, в, г і д).

На лівій цапфі мотовила встановлена запобіжна муфта з приводною зірочкою 12. Мотовило може приводитись в рух ланцюговою або клино-пасовою передачею.

Частоту обертання встановлюють залежно від швидкості руху комбай­на. При цьому колова швидкість планки мотовила повинна бути більша за швидкість руху комбайна в 1,2-1,8 раза, тобто V_кол/V_маш = 1,2-1,8. Якщо частота обертання мотовила велика, то зрізані стебла перекидаються за вітровий щит, зерно вимолочується і збільшуються втрати. В іншому випадку при малій частоті обертання мотовила його планки недостатньо підводять стебла до різального апарата.

Мотовило може переміщуватись у вертикальному напрямку гідроцилін­драми, які розміщені з обох боків корпуса жатки.

Встановлюють мотовило за висотою так, щоб планка діяла на стебло вище центра маси зрізаного стебла, але обов'язково нижче колосків. Якщо мотовило діє на стебло нижче центра маси, то стебла перегинатимуться через планку мотовила, зависатимуть на ній або падатимуть на землю перед жаткою. По­ложення граблини (планки) мотовила при збиранні високорослих, прямо­стоячих, низькорослих і полеглих хлібів зображено на рис. 6.4,6, в, г і д. При роботі мотовила граблини повинні розміщуватися паралельно різаль­ному апарату, а зазор між пальцями граблин і різальним апаратом - бути не менше 25 мм. Регулюють його гвинтом на штоці гідроциліндра.

У копіруючого мотовила повідці 13 (рис. 6.3,в) граблин мають ролики 14, які заходять в пази напрямної доріжки 15. Профіль доріжки забезпечує переміщення пальців граблин по заданій траєкторії. Така конструкція до­зволяє максимально наблизити мотовило до різального апарата і транспор­тера без утворення мертвої зони біля днища платформи. Копіруюче мото­вило добре очищає різальний апарат від зрізаних стебел і спрямовує їх до транспортера жатки. Копіруюче мотовило встановлюють на зернобобових жатках і жатних частинах комбайнів для збирання низькорослих хлібів.

Різальні апарати. На жатках встановлюють різальні апарати сегмент­но-пальцьові закритого і відкритого типів і безпальцьові з одним або дво­ма рухомими ножами. Ці апарати підпорного зрізування.

Рис. 6.4. Мотовило універсальне ексцентрикове (а) і схема робочого процесу (б): в, г і д - положення граблини при збиранні відповідно прямостоячих невисоких і частково нахилених, низькорослих і полеглих хлібів; 1 - граблина; 2 - палець; 3 - планка; 4 - трубчаста вісь; 5 - промінь;6 - диск; 7 - обойма; 8 - кривошип; 9 - трубчастий вал; 10 - ексцентрик;11 - ролик; 12 - зірочка; 13 - цапфа; 14 - підшипник; 15 - різальний апарат

Сегментно-пальцьовий різальний апарат закритого типу складається з пальцьового бруса 3 (рис. 6.5,а), пальців 1 з протирізальними пластина­ми 8, притискних лапок 5, пластин тертя 7 та ножа. Пальці закріплені болтами на кутнику пальцьового бруса. Ніж складається з сегментів 2, спинки 4 і головки 12. Він переміщується у вирізах пальців. Сегменти задніми кінцями спираються на пластини тертя. Над ножем встановлені притискні лапки 5. Для більшості різальних апаратів відстань між сере­динами пальців і сегментів та хід ножа становить 76,2 мм. Застосовують також різальні апарати зі збільшеним ходом ножа. Пальці встановлюють одинарні, спарені або їх комбінацію. Головка ножа з'єднується з механі­змом приводу, який приводить ніж у зворотно-поступальний рух. Засто­совують найчастіше такі механізми приводу: кривошипно-шатунний, кри-вошипно-коромисловий, планетарний, механізм коливальної шайби і гід-родвигун зі зворотно-поступальним рухом вихідної планки.

Під час роботи різального апарата пальці розділяють стебла рослин на невеликі смуги, а ніж, переміщуючись, сегментами притискає їх до про-тирізальних пластин і зрізує. Для якісного зрізування стебел регулюють зазор між сегментами і протирізальними пластинами. У передній частині між носком сегмента і протирізальною пластиною він повинен складати не більше 0,5 мм, а в задній - 0,5-1 мм. Зазор між притискною лапкою і сегментом встановлюють не більше 0,5 мм.

Використовують також сегментно-пальцьові різальні апарати двосто­ронні з "тандем-зрізом". У таких апаратів пальці мають верхню і нижню протирізальну кромку (рис. 6.5,6).

Сегменти ножа встановлені таким чином, що насічка різальної части­ни сегментів розміщена поперемінне зверху і знизу. Під час зрізування стебел один сегмент контактує з верхньою кромкою пальця, а суміжний -з нижньою. При цьому зусилля на перерізування стебел зрівноважується, що забезпечує якісний зріз і плавний хід ножа. Такі різальні апарати забезпечують якісне зрізування полеглих і забур'янених хлібів.

Для скошування густих, переплутаних і вологих стебел на жатках вста­новлюють безпальцьові різальні апарати з двома рухомими ножами або з верхнім рухомим, а нижнім - нерухомим (рис. 6.5,в), їх найчастіше за­стосовують для скошування бобових культур і рису.

Рис. 6.5. Різальні апарати жаток:

а — пальцьовий закритого типу; б — пальцьовий двосторонній; в - безпальцьовий; г - пальцьовий відкритого типу; діє- стеблопідіймачі;1, 13 і 23 - пальці; 2, 21, 22 і 36 - сегменти; 3 - брус пальцьовий; 4, 16 - спинка ножа; 5 - притискна лапка; 6, 18 -регулювальна прокладка; 7, 17, 19, і 33 — пластини тертя; 8 і 24 — протирізальні пластини; 9 — щоки; 10 - основа головки ножа; 11 - напрямна пластина; 12 - головка ножа; 14 - сегмент з насічкою зверху; 15 - сегмент з насічкою знизу; 20 - планка; 25 - хомут; 26 і 30 - пружини; 27 і 32 - пластини; 28 - перо; 29 - корпус; 31 - регулювальний болт; 34 - брус жатки; 35 – тримач

Різальні апарати відкритого типу з пальцем без пера (рис. б.5,г) вико­ристовують для зрізування стебел із значним опором зрізу. Вони мають одну точку опори - протирізальну пластину.

При збиранні полеглих культур на пальці різального апарата встанов­люють стеблепіднімачі (рис. б.5,д,е). Вони забезпечують піднімання і під­ведення стебел до різального апарата. Стеблепіднімачі встановлюють пере­важно на кожному другому пальці різального апарата. Вони бувають жор­сткі і шарнірно-пружинні. Шарнірні стеблепіднімачі краще копіюють рельєф поля і зменшують втрати зерна.

Висоту зрізу стебел жатками регулюють переміщенням за висотою копі­ювальних башмаків або гвинтових механізмів опорних коліс при роботі з копіюванням рельєфу поля і гідроциліндрами при роботі без копіювання.

Дата добавления: 2014-12-27