Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Робочі органи та пристрої молотарок комбайнів




Робочими органами молотарок зернозбиральних комбайнів є молоти­льний апарат, зерноочистка, соломотряс і домолочувальний пристрій.

Молотильний апарат призначений для відокремлення зерна від колос­ків, волоті, спрямування його з невеликими домішками на зерноочистку і переміщення грубого вороху до відбійного бітера і далі - на соломотряс або інші сепарувальні поверхні.

За конструкцією молотильні апарати поділяють на бильні, штифтові і комбіновані. Бильні бувають одно- і двобарабанні, а штифтові - однобара-банні. В комбінованих молотильних апаратах - перший барабан штифто­вий, а другий бильний. Штифтові апарати встановлюють у поперечному напрямку до поздовжньої вісі молотарки, а бильні - як у поперечному напрямку, так і в осьовому, тобто аксіально-роторні.

На комбайнах КЗС-9, РСМ-10, "Лан", СК-5М та ін. встановлені в попе­речному напрямку однобарабанні бильні молотильні апарати.

Молотильний апарат комбайна КЗС-9-1 складається з барабана 1 (рис. 6.15) і решітчастого підбарабання (деки) 9 та механізмів привода. Барабан являє собою ротор діаметром 700 мм та довжиною 1485 мм. На валу ротора змонтовані диски, до яких приєднано десять підбильників 20. На підбильниках закріплені стальні штаби з рифлями - било 23. Полови­на бил має правий напрямок рифлів, а решта - лівий. Били правого та лівого напрямків встановлюють на барабані почергово. Це сприяє рівно­мірному розподілу хлібної маси по поверхні підбарабання. Вал барабана встановлений на двох підшипниках і обертається при роботі. Приводиться він у рух від вала відбійного бітера гідрофікованим варіатором.

Підбарабання 9 молотильного апарата нерухоме, решітчасте, односек-ційне прутково-планчасте і складається з боковий та поперечних планок з отворами. У ці отвори встановлені прутки, які утворюють решітчасту поверхню. Підбарабання підвішене до боковий молотарки за допомогою підвісок та двоплечих важелів так, що відстань між билами барабана і планками підбарабання на вході більша, а до виходу зменшується. Воно охоплює знизу барабан по дузі у 126°. У задній частині підбарабання за­кріплена пальцьова решітка 7.

Під час роботи молотильного апарата барабан 1, обертаючись з вели­кою швидкістю, билами 23 вдаряє по хлібній масі і протягує її в зазорі між барабаном і підбарабанням, таким чином відбувається обмолот.

Рис. 6.15. Молотильний апарат комбайна КЗС-9-1:

1 - барабан; 2 - кришка; 3 - відсікач повітряного потоку; 4 - відбійний бітер; 5, 16 і 19 - щитки; 6 - соломотряс; 7 - пальцьова решітка; 8 - полотняний фартух; 9 - підбарабання; 10 - стрясна дошка очистки; 11 - камера камене-вловлювача; 12 — рукоятка; 13 — відкидна кришка; 14 — труба з роликами; 15 - перехідний щиток; 17 — плаваючий транспортер; 18 - прогумований пас;20 — підбильник; 21 — регулювальна пластина; 22 — болт; 23 — било

Швидкість руху хлібної маси в зазорі між барабаном і підбарабанням менша, ніж швидкість бил, а тому хлібна маса піддається багаторазовим їх ударам та добре перетирається. Обмолочене зерно разом із дрібними доміш­ками просипається крізь решітку підбарабання 9 і потрапляє на стрясну дошку 10, а грубий ворох (солома) з незначною частиною вільного зерна подається до відбійного бітера 4, який спрямовує його на соломотряс 6.

Оскільки якість роботи молотильного апарата залежить від частоти уда­рів бил по хлібній масі, то регулюють частоту обертання барабана. Це за­безпечується гідрофікованим варіатором. При подачі масла під тиском до гідроциліндра варіатора його плунжер зміщується вправо і переміщує обойму та рухомий диск шківа. Клиновидний пас витісняється з русла і перехо­дить на більший діаметр шківа. Зусилля від паса передається на диски шківа барабана і пас розсуває диски, стискаючи пружину, та займає мен­ший його робочий діаметр. Якщо зменшують частоту обертання барабана, то за допомогою важеля гідророзподільника з'єднують гідроциліндр зі злив­ною магістраллю гідросистеми. Частоту обертання барабана контролюють за цифровим покажчиком на щитку приладів. На валу барабана змонтована кулачкова муфта, яка забезпечує автоматичний натяг паса. Частоту обер­тання барабана комбайна КЗС-9-1 змінюють у межах від 465 до 1013 об/хв.

Якщо на комбайні встановлений понижувальний редуктор або спеціаль­ний ланцюговий привід зі змінними зірочками, то частоту обертання ре­гулюють від 210 до 420 об/хв.

Зазор між барабаном і підбарабанням регулюють електромеханічним способом, клавішним перемикачем з кабіни комбайнера. Він повинен за­безпечити максимальний вимолот і мінімальне пошкодження, подрібнен­ня зерна. Якщо зазор малий, то краще відбувається обмолот, але збільшу­ється пошкодження зерна і значно перетирається і подрібнюється солома. При великому зазорі не все зерно вимолочується із колосків.

Якість роботи молотильного апарата залежить також від подачі хліб­ної маси. Збільшення подачі призводить до підвищення кількості недо­статньо обмолоченого і значних втрат вільного зерна.

Зазори між билами барабана і підбарабанням у межах 14-55 мм на вході і 2-43 мм на виході регулюють електромотором-редуктором за допо­могою вмикача. Для збирання зернових культур встановлюють зазори на вході 14-16 мм, а на виході - 3-5 мм. Зазори можна коригувати зміною довжини передніх і задніх підвісок підбарабання. Контролюють зазори через люки в боковинах корпуса молотарки.

На зернозбиральних комбайнах встановлюють також і двобарабанні мо­лотильні апарати з двома бильними барабанами. Ці апарати складаються з приймального бітера 6 (рис. 6.16,6), барабанів 7 і 10, проміжного 9 та відбійного 11 бітерів. Вони мають односекційні підбарабання та сепарува-льну решітку. Під час роботи хлібна маса спочатку надходить у перший молотильний апарат і обмолочується у першій стадії. Тут вимолочується стигле і велике зерно, яке просіюється крізь решітку підбарабання, і по­трапляє на стрясну дошку. Хлібна маса з першого молотильного апарата йде на проміжний бітер, який спрямовує її на другий молотильний апа­рат. На проміжній решітці під дією лопатей бітера 9 із хлібної маси виді­ляється вільне зерно і просіюється на стрясну дошку. Другий барабан 10 має більшу частоту обертання, ніж перший, і остаточно обмолочує хлібну масу. Зерно просіюється крізь підбарабання 13, а солома відбійним біте-ром подається на соломотряс. Зазори між барабаном і підбарабанням у другого молотильного апарата менші, ніж у першого.

Рис. 6.16. Молотильні апарати зернозбиральних комбайнів:

а — бильний однобарабанний; б - бильний двобарабанний комбайна "Єнісей-1200"; в - штифтовий однобарабанний; г – двобарабанний комбінований комбайна "Єнісей-1200Р"; д - фірми "Ford New Holland" е - фірми "МDF"; є - фірми "Jone Deere"; ж - фірми "Маssеу Ferguson"; 1, 8, 12 - пальцьові решітки; 2 і 15 - диски; 3 і 7 - барабани; 4 - било; 5,13 і 14 - підбарабання; 6, 19 - приймальні бітери; 9 і 21 - проміжні бітери; 10 - другий барабан; 11, 24 - відбійні бітери; 16,17 - штифти; 18 – підбарабання штифтове; 20 — барабан штифтовий; 22 — щиток; 23 - барабан бильний; 25, 27 - підбарабання; 26 - решітка; 28, 31, 32, 33 і 35 - барабани;29, 30 і 36- сепарувальні барабани; 34 - барабан-прискорювач

 

Такі молотильні апарати встановлюють переважно на комбайнах для роботи в умовах підвищеної вологості. Комбайн "Єнісей-1200" обладна­ний таким двобарабанним молотильно-сепарувальним пристроєм.

Штифтовий молотильний апарат складається з ротора, на поверхні якого закріплені планки з штифтами 16 (рис. 6.16,в) і підбарабання 18. На під-барабанні встановлено кілька рядів штифтів 17. Штифти барабана і під­барабання клиновидні. Передня частина штифта барабана відхилена на­зад, проти напрямку його обертання, а штифти підбарабання, навпаки, за напрямком обертання. Кожен штифт барабана під час його обертання прохо­дить між двома штифтами підбарабання. Зазор з обох боків штифтів пови­нен бути однаковий. Штифтовий молотильний апарат проводить обмолот більш інтенсивно, ніж бильний, але значно перебиває і подрібнює солому.

Використовують такі апарати на комбайнах для збирання рису та хлі­бів підвищеної вологості. Двобарабанні молотильно-сепарувальні пристрої, які мають перший барабан штифтовий, а другий - бильний - встановлю­ють на комбайнах, призначених для збирання рису та зернових культур значної вологості.

Особливістю конструкцій молотильних апаратів бильного типу ком­байнів зарубіжних фірм є наявність одного або двох сепарувальних ба­рабанів, встановлених за молотильним барабаном (рис. 6.16,д,е,ж). Деякі фірми, наприклад, “Ford New Holland” за сепарувальними барабанами встановлюють іще додатково відбійний бітер. А фірма "Deutz Fahr" сепарувальний барабан виконала регульованим за висотою з метою змен­шення подрібнення соломи. За даними зарубіжних фірм, встановлення сепарувальних барабанів на молотильних апаратах підвищує пропускну здатність молотарок до 20%. Комбайни фірми "Фіатагрі" мають сепа-рувальні барабани над передньою частиною соломотряса з можливістю регулювання зазору між барабаном і підбарабання або демонтажу остан­нього.

На деяких комбайнах фірми "Сlaas" перед молотильним барабаном встановлюють барабан-прискорювач. Він має частоту обертання на 20% меншу, ніж молотильний барабан. Це підвищує якість обмолоту і сепарації (рис. 6.16,з).

Комбайни фірми "Jone Deere" можуть обладнуватись двома молотиль­ними барабанами. Перший має діаметр 660 мм, а другий 450 мм. За такої конструкції забезпечується обмолот і значно менше пошкоджується зерно.

Аксіально-роторні молотильно-сепарувальні пристрої проводять обмо­лот хлібної маси з поздовжнім переміщенням її в молотильному апараті.

МСП комбайна КЗСР-9 складається з циліндричного корпуса (кожу­ха) 11 (рис. 6.17,а) і ротора 10. Корпус складається із вхідної, молотиль­ної, сепарувальної і вихідної частин. Молотильна частина кожуха склада­ється з підбарабання і гладенької внутрішньої поверхні з напрямними ребрами 12. Молотильний апарат комбайна КЗСР-9 аксіально-роторний. Він складається з циліндричного корпуса (кожуха) 11 (рис. 6.17,а) і ротора 10. Корпус складається із вхідної, молотильної, сепарувальної і вихідної частин. Молотильна частина кожуха складається з підбарання і гладенької внутрішньої поверхні з напрямними ребрами 12. Підбара­бання - це трисекційна прутково-планчаста молотильна решітка. Кож­на секція решітки має нерухому 9, середню 8 і рухому 7 частини. Неру­хомі частини секцій встановлені із зазором 42 мм на вході та нерегульо-ваним ступінчастим зазором на виході (23, 29 і 35 мм).

Рухомі частини секцій решітки з'єднані планками 2 з механізмом ре­гулювання. Зазор на виході регулюють в межах 2-32 мм. Зазор В на вході нерегульований і складає 35 мм.

Сепарувальна частина кожуха має сепарувальні решітки з пробивними отворами. Вона приводиться в обертовий рух з частотою 9 об/хв, що сприяє підвищенню сепарувальної спроможності. Секції рухомих і не­рухомих частин підбарабання і решітки сепарувальної частини змінні відповідно до культури, що збирається.

Рис. 6.17. Молотильна частина (а) і ліві молотильно-сепарувальні решітки

(б) кожуха аксіально-роторного МСП комбайна КЗСР-9:

1 — стопорний гвинт; 2 — планка; 3регулювальна тяга; 4 — рукоятка; 5 - покажчик; 6 - шкала; 7 - рухома частина секції; 8 - середня частина секції; 9 - нерухома частина секції; 10 - ротор; 11 - кожух ротора; 12 – напрямне ребро кожуха; А, Б, В - нерегульовані молотильні зазори (А = 42 мм; В = 35 мм); Г - регульований молотильний зазор (Г — 2—32 мм); 13 і 14 - змінні секції рухомої ділянки молотильної решітки; 15 - секції молотильної решітки; 16 - механізм регулювання молотильних зазорів; 17 - змінні секції сепарувальної решітки; 18 - секції сепарувальної решітки; 19 - замок; 20 – шплінт

Ротор - це пустотілий циліндр 5 (рис. 6.18) з лопатями 2 в передній частині, криволінійними рифленими 4, короткими 3 і гладенькими прямо­лінійними б билами. У задній частині ротора закріплені планки 7. Вал ротора встановлений на підшипники в кожусі.

При обертанні ротора лопаті 2 захоплюють хлібну масу і спрямовують в зазор між ротором і підбарабанням. Била ротора вдаряють по хлібній масі, протягують її, і відбувається обмолот. Дрібний ворох проходить крізь решітки підбарабання і попадає на стрясну дошку. Солома (грубий ворох) переміщується до сепарувальної частини кожуха, де закінчується виді­лення дрібного вороху, а солома виштовхується ротором через вікно ко­жуха назовні.

Рис. 6.18. Ротор МСП:

1 — вал; 2 — лопать; 3 — прямолінійні рифлені била; 4 - криволінійне рифлене било; 5 - циліндр; 6 — прямолінійне гладеньке било; 7 - планка

 

Якість обмолоту залежить від зазору на виході між підбарабанням і ротором і частотою обертання останнього.

Соломотряси призначені для відокремлення вимолоченого зерна від соломи та спрямування її в копнувач, подрібнювач або спеціальний ка­пот. Найбільш широко застосовують соломотряси клавішні двовальні, конвеєрно-роторні і роторні або ротаційні (рис. 6.19).

Рис. 6.19. Схелш соломотрясів: а — клавішного двовального; б - конвеєрно-роторного; в — роторного;

г - двопотокового роторного фірми "Ford New Holland"; 1 - передня гребінка клавіші; 2 - середня гребінка; 3 - довга гребінка; 4 - днище клавіші; 5 - корпус підшипника; 6 - ведений колінчастий вал; 7,8 і 12 - бітери; 9 - секційний фартух; 10 - пікери; 11 - малий транспортер; 13 — відбійний бітер; 14 — великий транспортер; 15 — вентилятор; 16 — ротор; 17 і 20 — решітки; 18 - бітер ротора; 19 — ротор двопотоковий

 

Клавішні соломо­тряси найчастіше мають 4; 5 або 6 клавіш, їх встановлюють на двох колінчастих валах. Клавіша являє собою довгастий короб, закритий звер­ху жалюзійними решітками, які виготовляють з оцинкованої сталі. Вер­хня частина клавіші має найчастіше 5-7 каскадів. На деяких з них вста­новлені гребінки. Передня частина короба клавіші відкрита. При роботі соломотряса клавіші підкидають солому, розтягують її, витрушують із неї зерно. У результаті цього зерно та дрібні важкі домішки опускаються в нижню частину і проходять крізь отвори решіток короба, потрапляють на днище клавіші і по ньому скочуються на стрясну дошку. Солома утри­мується на каскадах і гребінках клавіш і транспортується до виходу з молотарки. У передній частині над клавішами встановлений щиток, який сповільнює рух грубого вороху на соломотрясі.

Клавішний соломотряс приводиться в рух клинопасовою передачею переважно від заднього контрпривода молотарки. Частота обертання ко­лінчастих валів соломотряса біля 200 об/хв. При зниженні частоти обер­тання різко збільшуються втрати зерна.

На деяких соломотрясах над клавішами встановлюють ворушилки або над задньою частиною клавіш встановлюють бітер-сепаратор. Це підви­щує ефективність їх роботи.

Ротаційні соломотряси мають більш високу інтенсивність сепарації ніж клавішні, їх застосовують на деяких зарубіжних комбайнах, наприк­лад "Соттапсіег 228". На комбайнах, здебільшого, встановлюють 5 або 8 роторів в поперечному напрямку до поздовжньої вісі (рис. 16.19,в). Використовують і двопотоковий ротор, розташований після відбійного бітера молотильного апарата також в поперечному напрямку до комбайна (рис. 16.19,г).

Очистки комбайнів призначені для виділення зерна із дрібного вороху, який надходить на стрясну дошку з молотильного апарата, соломотряса і домолочувального пристрою. До зерноочистки комбайна КЗС-9-1 входять: стрясна дошка 1 (рис. 6.20,а) з пальцьовою решіткою 6, верхній і нижній решітні стани, подовжувач верхнього решета, вентилятор, домолочуваль-ний пристрій, підвіски та механізми привода.

Стрясна дошка має ступінчасту поверхню, на якій закріплені поздов­жні гребінки. Вони ділять дошку на п'ять доріжок і утримують ворох від зсуву в один бік при поперечному нахилі комбайна. Передня частина дошки підвішена до рами молотарки на двох підвісках. З лівого і правого боків стрясної дошки прикріплені ущільнювачі (стрічки із прогумова­ного матеріалу). Вони щільно прилягають до боковий корпуса молотарки. У кінці транспортної дошки прикріплена решітка зі стальних штампо­ваних пальців.

Верхній решітний стан розміщений за стрясною дошкою. Передня час­тина стану з'єднана з корпусом дошки шарнірно, а задня кріпиться до двох верхніх підвісок. У верхньому решітному стані закріплене верхнє решето.

Нижній решітний стан має вигляд короба з піддоном. Передня частина цього стану підвішена до двоплечого важеля механізму привода, а задня з'єднана з рамою молотарки двома нижніми підвісками.

Стрясна дошка і решітні стани приводяться в коливальний рух шату­нами, з'єднаними з двоплечими важелями механізму привода.

Жалюзійне решето складається з рамки, на якій розміщені металеві планки з зубцями (жалюзі). Коліно осі жалюзі входить у виріз рейки, до якої приєднана гайка. Гвинт гайки з'єднаний з регулятором. Верхнє ре­шето виділяє великі частини вороху і має жалюзі більшого розміру.

Решітний стан нижнього решета 14 коливається в протилежному на­прямку і з меншою амплітудою, ніж транспортна дошка і верхній решіт­ний стан.

У кінці верхнього решета 11 шарнірно приєднаний подовжувач 12 жалюзійного типу.

Кут похилу жалюзів регулюють важелем.

Вентилятор 17 очистки - відцентрового типу, шестилопатевий. У гор­ловині вентилятора встановлені розсікачі для спрямування потоку повіт­ря на решета очистки. Вентилятор приводиться в рух клинопасовим варіа­тором від шківа контрпривода.

Робота зерноочистки. Дрібний ворох, що надходить на стрясну дош­ку, розподіляється під дією коливань. Зерно та важкі домішки перемі­щуються вниз, а легкі та великі соломисті займають верхнє положення. За рахунок коливних рухів дрібний ворох надходить на пальцьову решіт­ку, на якій великі домішки затримуються, а дрібна фракція падає на передню частину верхнього решета 11. Велика фракція сходить з паль­цьової решітки і потрапляє на середину решета. Основна маса зерна та дрібні домішки просіюються крізь отвори верхнього і нижнього решіт. Вентилятор 19 подає повітряний потік на решета для розпушування во­роху і переміщення легеньких частинок до половонабивача. Очищене зерно потрапляє на скатну дошку 15 решітного стану, а звідти - у зерно­вий шнек. Подовжувач верхнього решета затримує недовимолочені ко­лоски, які проходять крізь жалюзі і потрапляють у жолоб колосового шнека 16. Зі шнека колоски елеватором подаються на домолочувальний пристрій, а після обмолоту ворох шнеком спрямовується на стрясну дош­ку очистки.

Рис. 6.20. Схеми повітро-решітних очисток комбайнів:

а - КЗС-9-1; б - фірми "Сlaas"; в - фірми "MDW"; 1 і 20 — стрясні дошки; 2 — гребінка; 3 - шатун приводи; 4 — фартух; 5 - елеватор зерновий; 6 — пальцьова решітка; 7 — домолочувальний пристрій; 8 - теркова поверхня; 9 — домолочувальний барабан; 10 — елеватор колосків; 11 і 22 — верхні решета; 12 - подовжувач верхнього решета; 13 — поздовжні жалюзі; 14 і 23 - нижні решета; 15 - скатна дошка; 16 - колосовий шнек; 17 - зерновий шнек; 18 - розсікачі; 19 - вентилятор; 21 - додаткова стрясна дошка; 24 - додаткове решето

Регулювання. Зазор між жалюзями верхнього і нижнього решіт у ме­жах 0-17 мм регулюють важільним механізмом, між жалюзями подов-жувача в межах 0-20 мм - важелем, а між поздовжніми жалюзями -переміщенням фіксатора. Кут похилу подовжувача встановлюють перемі­щенням його в одне з двох положень. Частоту обертання ротора вентиля­тора регулюють варіатором у межах 582-1098 об/хв.

З метою інтенсифікації очищення дрібного вороху на зарубіжних конструк­ціях комбайнів встановлюють додаткову стрясну дошку 21 або додаткове третє решето між стрясною дошкою і верхнім решетом зерноочистки. На деяких очистках додаткове третє решето закріплюють в задній частині стряс-ної дошки. Крім того, в зерноочистках комбайнів знайшли застосування більш потужні турбінні вентилятори і збільшена площа їх решіт до 6 м2.

Домолочувальні пристрої призначені для додаткового обмолоту воро­ху, що подається колосовим елеватором з очистки. Вони бувають роторні і барабанні.

Барабанний домолочувальний пристрій складається з обичайки 1 (рис. 6.21,а) теркової поверхні 6, барабана 7 і корпуса. На барабані закріп­лені 6 рифлених бил. При обертанні барабана дрібний ворох, що подається колосовим елеватором в корпус, дообмолочується билами барабана при взаємодії з терковою поверхнею і викидається по трубопроводу на стрясну дошку очистки.

Рис. 6.21. Домолочу вальні пристрої комбайнів: а - КЗС-9-1; б - РСМ-10;

1 - обичайка; 2 - вісь; 3 - болт; 4 - гайки; 5 - лючок; 6 - теркова поверхня; 7 - домолочувальний барабан; 8 - корпус; 9 - вихідний патрубок; 10 - кришка; 11 - корпус; 12 - ротор; 13 - лопать; 14 - шнек; 15 – дека

 

Роторний домолочувальний пристрій встановлений на комбайні РСМ-10. Він складається з ротора 12 (рис. 6.21,6) діаметром 330 мм, нерухомої деки 15, корпуса 11 з кришкою 10. Ротор має три лопаті 13, що шарнірне встановлені на осях маточини. Остання з'єднана з приводним валом рото­ра. Дека болтами прикріплена до кришки 10, яка з'єднана з корпусом шарнірне і фіксується замком. Вал обертається з частотою 1329 об/хв.

При обертанні ротора його лопаті, взаємодіючи з виступами деки, дооб-молочують колоски (дрібний ворох) і спрямовують у шнек 14. Останній подає продукти обмолоту на стрясну дошку.




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-12-27; Просмотров: 5544; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.008 сек.