Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Характеристики на клас




1. Загальні відомості про учнівську групу (школа, клас, кількість учнів, статевий та віковий склад, тривалість існування класу. Рівень інтелектуального розвитку та клінічний діагноз кожного учня. Кількість хлопчиків і дівчаток в класі).

Структура класу:

· офіційна − перелік посад, розподіл обов’язків між учнями, система підпорядкування. Рівень авторитетності учнів, які посідають керівні посади у класі, чим його можна пояснити;

· неофіційна − її співпадання з офіційним розподілом посад в класі, популярні, непопулярні, ізольовані учні класу, причини ізоляції. Якості особистості, які оцінюються в групі. Поділ класу на мікрогрупи, причини такого розподілу;

· стосунки між учнями − емоційний клімат у групі, прояв взаємодопомоги, співвідношення вимогливості до себе і до інших, стиль та мотиви спілкування між учнями, особливості у відносинах між хлопчиками та дівчатками. Негативні прояви у стосунках, частота та зміст конфліктів, проблема непопулярних та ізольованих членів дитячої групи, байдужість один до одного, труднощі у спілкуванні, методи корегування та оптимізації стосунків.

1. Відносини колективу учнів з:

- вчителем − стиль керівництва класом, його зв'язок з характером учнівських стосунків, характеристика контактів з учнями, рівень авторитарності, спрямованість корекційно-виховної роботи;

- іншими учнівськими групами − суперництво, співробітництво, доброзичливість, взаємодопомога, стосунки лідерів, спільна участь в секціях, гуртках, неформальних об’єднаннях.

3. Спрямованість учнівської групи:

§ навчально-пізнавальна − рівень успішності, дисциплінованості, знань, ставлення до відмінників і невстигаючих;

§ професійна спрямованість, участь у різноманітних формах професійної підготовки, ставлення до праці, моторні навички і вміння, ставлення до професії, яка дається в школі, рівень професійних знань, умінь та навичок, зацікавленість майбутньою професією;

§ егоїстична перевага особистих інтересів над груповими, низький рівень контактності, обмеження спілкування у позаурочний час, байдуже ставлення до товаришів, рівень агресивності у стосунках з однолітками, реакція на зауваження педагогів і учнів, наявність прагнення виправити свою поведінку, усвідомлення соціально ціннісних моральних норм;

§ гуманістична − прояви взаємодопомоги, зацікавленість справами один одного, рівень контактів між учнями, їхня спрямованість, визначальна перевага діяльності в класі.

4. Висновки:

- рівень організації класного колективу;

- методи корекції недоліків в організації класу та окремих учнів.

 

Додаток 7.

ОРІЄНТОВНА СТРУКТУРА УРОКУ В ДОПОМІЖНІЙ ШКОЛІ

І. Загальнокорекційний етап.

1. Організаційна підготовка учнів до праці (привітання, перекличка).

2. Нервово-психологічна підготовка учнів до уроку (активізація уваги, сприймання, мислення)

.

ІІ. Основний етап.

1. Повідомлення теми, мети і завдань уроку.

2. Підготовча (пропедевтична) частина (підготовка до сприймання нового матеріалу, актуалізація знань, встановлення зв’язків між старим та новим).

3. Формуюча частина (зміст її безпосередньо залежить від мети уроку, тому складовим формуючої частини можуть виступати всі нижченазвані компоненти (комбінований урок), декілька або один з них):

а) ознайомлення з новими знаннями, уміннями та навичками;

б) уточнення та доповнення матеріалу, корекція неправильно сформованих знань;

в) систематизація і узагальнення знань;

г) застосування знань у практичній діяльності;

д) перевірка знань, умінь і навичок.

 

ІІІ. Заключний етап.

1. Підведення підсумків і оцінювання;

2. Пояснення домашнього завдання;

3. Релаксація;

4. Приведення у порядок робочих місць;

5. Створення установки на відпочинок.

Додаток 8.

ОРІЄНТОВНА СХЕМА АНАЛІЗУ УРОКУ

1. Загальні відомості про клас: прізвище вчителя, клас, дата проведення.

2. Підготовка класу до заняття.

3. Тема уроку.

4. Мета уроку, її відповідність темі (навчальна, корекційно-розвивальа, виховна).

5. Тип та структура уроку, їхня відповідність цільовій установці.

6. Реалізація основних дидактичних принципів: науковості, доступності, свідомості, індивідуального та диференційованого підходу тощо.

7. Реалізація методів та прийомів навчання: різноманітність, корекційна спрямованість, відповідність віку дітей та змісту навчального матеріалу тощо.

8. Виховний момент на уроці. Як він проводився?

9. Врахування охоронно-педагогічного режиму: створення робочої обстановки, створення гігієнічних умов праці, використання різноманітних прийомів діяльності, доступність завдань, їхнє дозування тощо.

 

10. Використання наочного матеріалу на уроці, його ефективність, доцільність, кількість.

11. Зв’язок матеріалу уроку з життям, з практичною діяльністю учнів, з іншими навчальними дисциплінами. Використання програмних завдань.

12. Які труднощі виникали у школярів під час роботи над матеріалом?

13. Вигляд вчителя: його мовлення (ясність, лаконічність, точність, виразність, емоційність, доступність), загальний характер поведінки на уроці, знання матеріалу, володіння методами та прийомами роботи.

14. Облік та оцінювання знань: індивідуальне та фронтальне опитування, врахування індивідуальних можливостей школярів, період уроку, коли виставлялись оцінки і які методичні прийоми при цьому використовувались.

15. Наявність домашнього завдання, проведення інструктажу на предмет його виконання.

16. Загальна оцінка уроку: виконання плану, досягнення загальноосвітньої та корекційно-виховної мети, його позитивні та негативні сторони, дисциплінованість учнів тощо.

 

Додаток 9.

1. КОНСПЕКТ УРОКУ З МАТЕМАТИКИ

Додаток 10.

2. КОНСПЕКТ УРОКУ З РОСІЙСЬКОЇ МОВИ

Додаток 11.

3. КОНСПЕКТ УРОКУ З ПРИРОДОЗНАВСТВА

Додаток 12.

4. КОНСПЕКТ УРОКУ З ГЕОГРАФІЇ

Додаток 13.

5. КОНСПЕКТ УРОКУ З ЧИТАННЯ

Додаток 14.

6. КОНСПЕКТ УРОКУ З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ

Додаток 15.

7. КОНСПЕКТ УРОКУ З ІСТОРІЇ

Додаток 16.

1. АНАЛІЗ УРОКУ СТУДЕНТА-ПРАКТИКАНТА (за вибором)

Додаток 17.

2. АНАЛІЗ УРОКУ СТУДЕНТА-ПРАКТИКАНТА (за вибором)

Додаток 18.

3. АНАЛІЗ УРОКУ СТУДЕНТА-ПРАКТИКАНТА (за вибором)

Додаток 19.

4. АНАЛІЗ УРОКУ СТУДЕНТА-ПРАКТИКАНТА (за вибором)

Додаток 20.

5. АНАЛІЗ УРОКУ СТУДЕНТА-ПРАКТИКАНТА (за вибором)




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2015-04-24; Просмотров: 827; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.023 сек.