Предмет діяльності юрисконсульта, специфіка та особливість його праці

Кожен вид діяльності має свій предмет, під яким слід розу­міти напрямок дій його суб'єктів господарювання. Предмет діяль­ності спеціаліста визначається межами його компетенції в су­купності професійних знань, навиків і можливості до їх реалі­зації. Це означає досконале знання чинного законодавства, теорії права, вміння виявляти зміст правових норм і вірно застосовува­ти їх на практиці.

Отже, предмет діяльності юрисконсульта — це правове забезпечення або правове супроводження діяльності суб'єкта господарюван­ня, яким він надає юридичну допомогу при здійсненні правово­го обслуговування. Тобто предмет діяльності юрисконсульта — це застосування правових норм з метою вирішення питань, що виникають в процесі функціонування суб'єкта господарювання, якого він юридично обслуговує.

Предмет діяльності і коло функціональних обов'язків юрис­консульта випливають із завдань, які визначаються його про­фесією і обраною ним спеціалізацією. Завдання штатного юрис­консульта — це забезпечення організації ведення правової робо­ти і юридичного обслуговування, тобто здійснення правового забезпечення діяльності суб'єкта господарювання. Змістом пра­вової роботи є застосування правових норм, і це служить чітким критерієм для відмежування функцій юрисконсульта від функцій, які виконують спеціалісти інших підрозділів суб'єкта господа­рювання.

Слід підкреслити, що в інтересах юрисконсультів юридичної служби функціональні обов'язки юрисконсульта повинні бути юридично закріплені як в положенні про юридичну службу, так і в посадовій інструкції юрисконсульта. Наявність названих ло­кальних актів допоможе у визначенні конкретного кола функціо­нальних обов'язків юрисконсульта і покладених на нього обо­в'язків, які виходять за межі правової роботи.

При здійсненні юридичного обслуговування суб'єктів госпо­дарювання нештатними юристами їхні обов'язки слід передба­чити в договорі на юридичне обслуговування.

На практиці виникає питання: чим відрізняється юрискон­сульт від юриста? Юрисконсульт — це працівник даної органі­зації, підприємства чи установи. Це означає, що він є не лише працівником, передбаченим штатним розписом, але фактично і за змістом своєї діяльності включається в колектив суб'єкта господарювання, представляє інтереси свого підрозділу, повинен вирішувати за суб'єкта господарювання покладені на нього зав­дання. Вказана особливість і передбачає всі інші риси роботи юрисконсульта, своєрідність функцій, правове становище, про­фесійні риси.

Певною мірою, праця юрисконсульта близька до діяльності адвоката, інших юристів, які обіймають посади суддів суду, відповідні посади в прокуратурі, міліції, нотаріаті, юстиції тощо. Адже юрисконсульт суб'єкта господарювання зобов'язаний зве­сти до мінімуму можливість конфліктних ситуацій з допомогою правових засобів, попередити можливі правопорушення. А тому «виграшні» справи в судах, часті в них виступи, представлення інтересів суб'єкта господарювання ще не дають змоги належним чином оцінити роботу юрисконсульта із забезпечення законності в діяльності підприємства, установи, організації або господар­ства.

Основна функція юрисконсульта полягає в тому, щоб вести активну роботу в сприянні дотриманню вимог, встановлених для діяльності суб'єктів господарювання. Ця робота за своїм змістом полягає в тому, що її можна назвати активною юридичною кон­сультацією. Юрисконсульт повинен знати особливості виробниц­тва підприємства, в якому він працює або яке юридично обслу­говує, бути обізнаним в справах, вникати в його діяльність.

Отже, основне завдання юрисконсульта — шляхом рекомен­дацій, порад, підготовки пропозицій з правових питань, візуван­ня проектів правових документів сприяти широкому викорис­танню правових засобів з метою підвищення ефективності діяль­ності суб'єкта господарювання та попередження правопорушень, навчити працівників поважати та знати законодавчі, нормативні та інші правові акти.

Тому основним, що характеризує професійні якості юрискон­сульта, є те, що він є борцем за зміцнення законності в конкрет­ному суб'єкті господарювання; як і кожен юрист, він служить закону, праву.

Діяльність юрисконсульта містить риси багатобічної, багато­галузевої і спеціалізованої юридичної роботи. В основному, — це діяльність юрисконсульта «цивілістичного», «господарсько-правового профілю».

І тут діапазон питань, з якими стикається юрисконсульт, дуже широкий. Це питання, що стосуються цивільного, цивільно-про­цесуального, кримінального, кримінально-процесуального, тру­дового, кримінально-виконавчого, аграрного, фінансового, земельного, адміністративного, житлового, господарського, госпо­дарського процесуального права, права соціального забезпечен­ня, зовнішньоекономічної діяльності тощо.

Правовий статус юрисконсульта відрізняється від інших служб самостійністю і незалежністю. Він підпорядкований безпосеред­ньо керівнику суб'єкта господарювання. З питань методичної правової роботи юрисконсульт керується вказівками юридичної служби вищого органу та Міністерства юстиції України.

У взаємостосунках юрисконсульта з керівництвом суб'єкта господарювання в правових питаннях також є деякі елементи самостійності.

Наприклад, юрисконсульт не візує проект право­вого документа, який суперечить законодавству, але повинен внести пропозицію або дати письмовий висновок про законний порядок вирішення правових питань. Така пропозиція є обо­в'язковою для розгляду керівником міністерства, відомства та; іншого центрального органу виконавчої влади, підприємств, ус­танов, організацій та їх структурних підрозділів. Проте, коли юрисконсульт не вживе належних заходів до усунення порушень законодавства, що призвели до негативних економічних наслідків, порушення прав і законних інтересів працівників, то він несе відповідальність в установленому законодавством порядку. Ра­зом з тим не слід перебільшувати всеосяжність діяльності юрис­консульта, і тому законодавством не дозволяється покладати на нього роботу, що не належить до функцій юридичної служби чи виходить за її межі.

Необхідно звернути увагу і на те, що юрисконсульт — це не «міні-прокурор», місія якого полягає ніби тільки в тому, що він «здійснює нагляд».

Юрисконсульт у всіх випадках залишається працівником да­ного суб'єкта господарювання. Він на своїй правовій ділянці роботи специфічними методами виконує загальні завдання, по­кладені на трудовий колектив, перебуває у службових та ділових стосунках, що діють на підприємстві, в організації, установі, гос­подарстві.

Важливим є і такий момент. Незважаючи на те що в юрис­консульта є окремі права стосовно перевірки правових документів і здійснення контролю за законністю діяльності структурних підрозділів суб'єкта господарювання, він не є тією посадовою особою, яка має імперативну правочинність (прийому, звільнення, накладення дисциплінарних стягнень і т. д.).

Робота юрисконсульта значною мірою будується на автори­теті, нормальних службових контактах з керівниками, спеціалістами та іншими працівниками суб'єкта господарювання. Пере­дусім це залежить від того, як він у своїй роботі довів необхідність юридичної служби, свою роль у досягненні результатів роботи суб'єкта господарювання, її важливість у забезпеченні виконан­ня завдань трудовим колективом.

Не можна не звернути увагу і на те, що робота юрисконсульта дуже складна. На відміну від роботи інших юристів, в тому числі й правоохоронних органів, вона здійснюється на підприємствах, в установах, організаціях, які виконують господарські, фінан­сові, соціально-побутові, управлінські та інші важливі завдання. Деяким посадовим особам робота юрисконсульта здається підсоб­ною, допоміжною. Але це не так.

У разі коли юрисконсульт належним чином організував ве­дення правової роботи та юридичного обслуговування і це сут­тєво вплинуло на підвищення економічної ефективності суб'єкта господарювання, якщо не трапляється конфліктних ситуацій і правопорушень, то він є одним із авторитетних працівників.

Дата добавления: 2015-04-24