Законодавство про організацію правової роботи та юридичну службу

Ринкові відносини, розбудова нової правової держави вима­гають поліпшення правової роботи і юридичного обслуговуван­ня та належної їх організації. В зв'язку з цим виникає необхідність поновлення законодавства про юридичну службу.

Відповідно до Закону України від 12 вересня 1991 р. «Про правонаступництво» до ухвалення нової Конституції на тери­торії України діяла Конституція УРСР. Статтею 3 цього Закону підкреслюється, що закони УРСР та інші акти, ухвалені Верховною Радою УРСР, діють на території України, якщо вони не суперечать законам України.

Тоді ж Верховною Радою України прийнято постанову «Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів зако­нодавства СРСР», якою встановлено, що до прийняття відповід­них актів законодавства України на території держави застосову­ються акти законодавства СРСР з питань, які не врегульовані законодавством України, і за умови, що вони не суперечать Кон­ституції і законам України.

На сьогодні в Україні діють такі акти законодавства, що сто­суються питань вдосконалення організації правової роботи та юридичного обслуговування.

1. Указ Президента України від 12 лютого 2002 р. № 170/2002 «Про додаткові заходи щодо вирішення проблем на селі та даль­шого розвитку аграрного сектора економіки».

2. Указ Президента України від 11 грудня 2001 р. № 1207/2001 «Про деякі заходи щодо зміцнення юридичних служб державних органів».

3. Постанова Кабінету Міністрів України від 27 серпня 1995 р. № 690 «Про Загальне положення про юридичну службу міністер­ства, іншого центрального органу виконавчої влади, державного підприємства, установи, організації» (з наступними змінами та доповненнями).

4. Постанова Кабінету Міністрів України від 14 грудня 2001 р. № 1693 «Про вдосконалення організації правової роботи в міністерствах, інших центральних органах виконавчої влади».

5. Постанова Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2000 р. № 1546 «Про затвердження типових положень про Головне уп­равління сільського господарства і продовольства обласної, уп­равління сільського господарства і продовольства Севастопольсь­кої міської, управління (відділ) сільського господарства і продо­вольства районної державної адміністрації» (з наступними змінами та доповненнями).

6. Указ Президента України від 3 жовтня 1992 р. № 493/92 «Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади» (із наступними змінами та доповненнями) від 03.10.1992 р. № 493/92).

7. Постанова Кабінету Міністрів України від 28 грудня 1992 р. № 731 «Про затвердження Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів вико­навчої влади» (із наступними змінами та доповненнями).

8. Лист Міністерства юстиції України «Рекомендації з питані підготовки, подання на державну реєстрацію, юридичного об­ліку та зберігання нормативних актів міністерств, інших органів державної виконавчої влади, органів господарського управлінні та контролю» від 18 липня 1993 р. № 10-90-449.

9. Закон України від 14 лютого 1992 р. № 2114-ХІІ, ст.25 «Про колективне сільськогосподарське підприємство» (із наступними змінами та доповненнями).

Діяльність юридичної служби та організація правової роботі в суб'єктах господарювання регулюються також іншими норма­тивними актами України (законами, постановами Верховної Раді України, указами та розпорядженнями Президента України, дек­ретами, постановами Кабінету Міністрів України, наказами, інструкціями і методичними рекомендаціями Міністерства юс­тиції України та інших центральних органів виконавчої влади).

Щодо діяльності юридичних служб з урахуванням специфіки роботи кожного підприємства, установи, організації, то це по­винно закріплюватись в локальних актах (наприклад, в наказах, інструкціях, регламентах), які розробляються з урахуванням чин­них норм законодавчих та інших нормативних актів, що регулю­ють діяльність юридичної служби в суб'єктах господарювання народного господарства України.

Отже, велике значення у розвитку юридичної служби має на­лежна організація правової роботи та методичного керівництва правовою роботою в народному господарстві України. Поряд із Загальним положенням про юридичну службу міністерства, іншо­го центрального органу виконавчої влади, державного підприє­мства, установи, організації вагоме значення мають нормативні акти, прийняті протягом 2001—2004 рр. Це постанова Кабінету Міністрів України від 14 грудня 2001 р. № 1693 «Про вдоскона­лення організації правової роботи в міністерствах, інших цент­ральних органах, виконавчої влади» та Указ Президента Украї­ни від 21 лютого 2002 р. № 170/2002 «Про додаткові заходи щодо вирішення соціальних проблем на селі та дальшого розвитку аг­рарного сектора економіки» (п. 3 ст. 5), згідно з якими Раду Міністрів Республіки Крим та обласні державні адміністрації зобов'язано вжити заходів щодо розвитку в сільській місцевості мережі організацій з надання правових послуг тощо.

Розвитку юридичного обслуговування сільськогосподарських підприємств сприяв також Закон України «Про сільськогоспо­дарську кооперацію», яким узаконено роботу обслуговуючих коо­перативів, у тому числі з надання юридичної допомоги.

Дата добавления: 2015-04-24