Додаток № 1.4

Додаток № 1.3.

МЕТОДИКА ПРИГОТУВАННЯ ТИМЧАСОВИХ ЗРІЗІВ.

Зрізи бувають поперечні (ріжуться перпендикулярно осі органу), поздовжньо-радіальні (вздовж органу по радіусу) і поздовжньо-тангенціальні (вздовж органу, перпендикулярно радіусу).

Роблять зрізи лезом, його тримають без напруження за один кінець великим і вказівним пальцями правої руки суворо перпендикулярно до об'єкта.

Тверді і товсті об'єкти беруть великим і вказівним пальцями лівої руки так, щоб поверхня, яку зрізають, виступала на 5-10 мм над пальцями. М'які, тонкі або дрібні об'єкти затискають половинками серцевини бузини або корка, шматочками моркви або картоплі.

Поверхня, яку зрізають, перед цим вирівнюється. Щоб зробити тонкий зріз лезо ретельно притискують найближчим кінцем до гладкої поверхні і плавно протягають на себе. Отриманий зріз відразу переносять голкою на предметне скло в краплю заключної рідини. Поверхню об'єкта знову підрівнюють і роблять не менше 5-6 нових зрізів. Їх переглядають при малому збільшенні, не накриваючи склом, і невдалі (товсті, криво зрізані і розірвані) препарати вибраковують. Вдалі зрізи забарвлюють потрібними реактивами (дивись доповнення мікрохімічні реакції). Всі маніпуляції зі зрізами проводять швидко, але дбайливо, при цьому користуються препарувальними голками й пінцетом.

МЕТОДИКА ПРИГОТУВАННЯ ПОВЕРХНЕВИХ ПРЕПАРАТІВ.

При вивченні поверхні органів, їхні частини (або порошки) кип'ятять у 30% розчині хлоралгідрату (10-15 хвилин), 10% розчині соди або у 20% розчині кислоти (3-6 хвилин), потім промивають водою і вміщують у гліцерин. Якщо об'єкт дослідження дуже виступає над предметним склом, його потрібно роздавити пінцетом або голкою, що приведе до зміщення шарів тканини, але зберігає в цілості структуру клітин.

Для вивчення верхньої і нижньої сторін сухого листка, його кип'ятять у розчині кислоти, промивають водою, ділять на склі лезом, щоб одну з них перевернути.

Для вивчення свіжого епідермісу, а також зафіксованого м'ясистого листка або плоду роблять надріз або надрив епідерми, захоплюють пінцетом і знімають прозору шкірку без м'якуша. Її відразу ж вміщують у рідину на предметне скло. Якщо епідерма не знімається або має сильне опушення, то її зскрібають лезом або голкою.

При приготуванні поверхневого препарату з пелюсток квітки або з тонкого і ніжного свіжого листя роблять косі надриви в декількох напрямах, домагаючись відділення частин епідерми.

Тканини оплодня соковитих плодів, проходять природну мацерацію при дозріванні і тому при їх дослідженні залишається тільки вмістити невеликий шматочок м'якуша в краплю і роз'єднати клітини голкою. Із зелених плодів роблять зрізи.

Будову сім'я вивчають на зрізах, а для того, щоб встановити природу запасних речовин використовують зіскоби, мазки або порошки (муку).

Дата добавления: 2015-04-25