Лабораторна частина заняття. Відмітність рослин від тварин признаки Типичное животное Типичное растение питание Гетеротрофное. Автотрофное передвижение

Години

ДОДАТОК № 1.5.

ВІДМІТНІСТЬ РОСЛИН ВІД ТВАРИН

Признаки	Типичное животное	Типичное растение
Питание	Гетеротрофное.	Автотрофное
Передвижение	Подвижно, что совершенно необходимо для добывания пищи	Неподвижно
Раздражимость	Регулируется гормонами и нервной системой; последняя позволяет быстро реагировать на раздражитель и совершенно необходима для быстрого передвижения	Регулируется только гормонами; нервной сис­ темы нет. Медленно отвечает на раздражи- тель, чаще всего ростовыми реакциями ­
Выделение	У большинства многоклеточных имеются спе- циальные органы выделения, в частности для выведения азотистых веществ ­	Продуктов выделения немного, специальных экскреторных органов нет
Осморегуляция	Особые структуры, осуществляющие осморегуляцию	Благодаря наличию клеточных стенок активная осморегуляция не нужна
Рост	Всего тела	Ограничен определенными участками, в кото­- рых располагаются меристемы (у многокле­точных растений)
Отношение объем/поверхность	Тело компактное, что облегчает движения	Высокое отношение поверхность/объем, что способствует более эффективному улавлива- нию света и обмену веществ. Часто наблю­дается ветвление ­
Строение клеток	Нет жесткой клеточной стенки	Жесткая клеточная стенка, содержащая целюлозу
Вакуоли небольшие и недолгоживущие	Большая, постоянно существующая вакуоль, содержащая клеточный сок
Нет хлоропластов или других пластид	Имеются хлоропласты (содержащие хлорофилл) или другие пластиды
Запасают углеводы в виде гликогена.	Запасают углеводы в виде крахмала.
Имеются центриоли	Центриолей нет

САМОСТІЙНА РОБОТА

Тема1: РОСЛИННА КЛІТИНА.

ОСНОВНІ КОМПОНЕНТИ КЛІТИНИ ТА ЇХНЄ ЗНАЧЕННЯ В

МІКРОСКОПІЧНОМУ АНАЛІЗІ РОСЛИННИХ ОБ'ЄКТІВ.

ЗАГАЛЬНА МЕТА: уявлення що в наш ботаника являє собою богатогалузеву науку, спільне завдання якоі – різностронне вивчення не лише окремих рослин, а і природних рослинніх угруповань.

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОГО ВИВЧЕННЯ

1. Сучасна ботаніка як багатогранна галузь науки. Розділи ботаніки.

2. Загальні біологічні ознаки живих організмів та їх прояв у рослин.

3. Форми організації живої матерії.

4. Спільність походження рослин і тварин та їх відмінності.

5. Роль рослин у природі і житті людини.

6. Значення ботаніки для фармації і медицини.

7. Видатні вчені-ботаніки України та інших країн.

ЛІТЕРАТУРА:

Основна:

1. Лекційний матеріал.

2. Яковлев Г.П., Челомбитько В.А. Ботаника. - М.: - Высшая школа. – 1990.

3. Ткаченко Н.М., Сербін А.Г. Ботаніка. - Х.: Основа. – 1997, С. 5-9.

Додаткова:

1. Конопля Н.И. и соавт. Ботаника. Анатомия и морфология растений. - Луганск. - Шлях. – 1998.

2. Хржановский В.Г. Основы ботаники с практикумом. - М. - Высшая школа. – 1969.

Тема № 2. РОСЛИННА КЛІТИНА.

продукти ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ протопласту ТА ЇХНЄ ЗНАЧЕННЯ В

МІКРОСКОПІЧНОМУ АНАЛІЗІ РОСЛИННИХ ОБ'ЄКТІВ.

АКТУАЛЬНІСТЬ ТЕМИ: Вивчення продуктів життєдіяльности протопласту рослинної клітини, їхньої морфології, дозволяє визначити види рослинних тканин, що в свою чергу лежать в основі морфо-анатомічної диференціації видової приналежності рослин.

ПИТАННЯ ДЛЯ СПІВБЕСІДИ

1. Продукти життєдіяльності протопласта.

2. Клітинна оболонка: утворення, структура, хімічний склад; пори клітинної оболонки, їхні типи і особливості будови; вторинні зміни клітинної оболонки, їхнє значення; якісні мікрореакції на речовини клітинної оболонки; їхнє практичне використання.

3. Вакуолі з клітинним соком: утворення вакуолей, положення в клітині, значення; склад клітинного соку, практичне використання вакуолярних включень.

4. Клітинні включення: утворення, класифікація за значенням, фізико-хімічним ознакам і місцезнаходженню в клітині.

5. Кінцеві продукти метаболізму, або екскрети: кристалічні включення; їхня хімічна природа, утворення і накопичення в клітинах, тканинах і органах; різновиди форм і діагностичне значення, якісні реакції.

6. Запасні, або резервні, речовини - вуглеводи, білки, жирне масло.

7. Рідкі вуглеводи - моно- і дисахариди, полісахариди (інулін і глікоген): місця синтезу, форми запасання, значення і практичне використання.

8. Тверді полісахариди - крохмаль: види крохмаля, фізико-хімічні властивості, реакції виявлення, форми запасання. Крохмальні зерна: утворення, будова, типи, діагностичне значення, практичне використання.

9. Запасні білки, або алейрон: відмінності від конституційних білків, місця локалізації в клітині, форма запасання. Алейронові зерна: утворення, будова, типи, місця скупчення, якісні мікрореакції, значення і практичне використання.

10. Жирна олія: хімічна природа і властивості, утворення і форма накопичення в клітині, відмінності від ефірноі олії, реакції виявлення, значення і практичне використання.

11. Ергастичні речовини різної природи, їхнє значення для клітин і рослини: ефірне масло, смоли і бальзами, дубильні речовини, слизі і камеді, алкалоїди, флавоніди й інші, їхнє біологічне значення та практичне використання.

ЛІТЕРАТУРА:

Основна:

1. Лекційний матеріал.

2. Яковлев Г.П., Челомбитько В.А. Ботаника. - М.: - Высшая школа. - 1990. - С. 20 – 41.

3. Ткаченко Н.М., Сербін А.Г. Ботаніка. - Х.: Основа. - 1997. - С. 9 - 40.

4. А.Г. Сербин с соавт. Медицинская ботаника. Х.: Изд-во НФаУ: „Золотые страницы”, 2003, С. 13-27.

Додаткова:

1. Конопля Н.И. и соавт. Ботаника. Анатомия и морфология растений. - Луганск. - Шлях. - 1998. - С. 9 - 38.

2. Хржановский В.Г. Основы ботаники с практикумом. - М. - Высшая школа. - 1969. - С. 14 - 59, 62 - 74.

3. М.І. Стеблянко, К.Д. Гончарова, Н.Г. Закорко Ботаніка. Київ., “Віща школа", 1995, С. 27-34, 50-60.

ЗАВДАННЯ № 1. Мікроскопіювання включень крохмалю в цитоплазмі клітин картоплі. Вивчити будову і види крохмальних зерен. Замалюйте при великому збільшенні забарвлені крохмальні зерна, позначте: просте ексцентричне зерно, просте концентричне зерно, складне зерно, напівскладне зерно.

ЗАВДАННЯ № 2. Мікроскопіювання сім'я кліщевини. Вивчити особливості будови алейронового зерна. Замалювати непошкоджене зерно і визначити: оболонка алейронового зерна, кристали, глобоїди.

ЗАВДАННЯ № 3. Мікроскопіювання поздовжнього зрізу стебла клена. Вивчити особливості будови облямованих пор трахеїд. Знайти на препараті одноклітинні утворення веретеновидподіної форми зі загостреними кінцями, в яких є велика кількість облямованих пір. Замалювати одну клітину, визначивши в ній облямовані пори.

ЗАВДАННЯ № 3. Запісати додатки 2.1 і 2.2.

В кінці лабораторної частини заняття записати висновок про значення продуктів життєдіяльності протопласта в мікроскопічному аналізі рослинних об'єктів.

Дата добавления: 2015-04-25