ДОДАТОК № 2.1

ТИПИ ГІСТОХІМІЧНІХ РЕАКЦІЙ І АНАЛІЗ ХІМІЧНОЇ ПРИРОДИ КОМПОНЕНТІВ ПРОТОПЛАЗМИ РОСЛИННОЇ КЛІТИНИ

Реакції на запасні поживні речовини

Вуглеводи (моно-, ді- і полісахариди). Зрізи вміщують в краплю 10% спиртового розчину α - нафтолу, додають краплю концентрованої сірчаної кислоти, накривають покривним склом, спостерігають появи червоно-фіолетового забарвлення.

Крохмаль. Під впливом йодвмістячих реактивів (розчин Люголя, хлор-цинк-йод та інших) з’являється синьо-фіолетове забарвлення, яке зникає при нагріванні.

Інулін. Зрізи витримують в спирті, переносять в гліцерин і спостерігають сферичні вирости голчатих кристалів. При додаванні води і легкому нагріванні кристали розчиняються.

Глікоген. Забарвлюється йодмістячими реактивами в чорно-бурий колір.

Білки. Суміш розчину Люголя з сахарозою /консистенція сиропу/ забарвлює аморфний білок в ясно-жовтий колір, а кристалічний - в коричневий.

При забарвленні фуксином кислим білкові кристали стають рожевими або червоними, а гематоксилін надає білкам буровато-фіолетового кольору.

Жирні масла. Зріз або порошок сім'я витримують 5-10 хвилин в 1% спиртовому розчині судану ІІІ, промивають 30% розчином спирту і дивляться у воді. Судан ІІІ надає краплям масла рожево-оранжевого коьоіру.

Реакції на клітинну оболонку та її складові компоненти

Целюлозна оболонка (целюлоза, або клітковина). Хлор-цинк-йод дає синьо-фіолетове або малинове забарвлення.

Одеревеніла оболонка (лігнін). 1% розчин сірчанокислого або солянокислого аніліну надає лимонно-жовте забарвлення.

У вишнево-червоний колір забарвлює 1% розчин флорогліцину з доданням концентрованої соляної кислоти.

Хлор-цинк-йод з доданням сірчаної кислоти дає жовте забарвлення.

Червоне забарвлення дає 0,5% спиртовий розчин сафраніну.

Суберин і кутинізованна /кутин/ оболонки. Зрізи витримують в розчині судану ІІІ 20-30 хвилин. переносять в гліцерин і спостерігають рожево-жовтогоряче забарвлення.

ДОДАТОК № 2.2.

СКЛАД КЛІТИННОГО СОКУ

ОРГАНІЧНІ РЕЧОВИНИ:

Азотисті:

1. Білки (протеїни, протеїди).

2. Амінокислоти.

3. Алкалоїди (хінін, морфін, нікотин, колхіцин, кофеїн, кодеїн, папаверин та інш.)

4. Глікоалкалоїди (соланіндігіталін, гермін, вератрамін).

5. Ферменти

Безазотистні:

1. Вуглеводи

а) моносахариди (глюкоза, фруктоза, рамноза та інш.)

б) дисахариди (сахароза, мальтоза)

в) полісахариди (інулін, пектини, декстрини, камеді, слизи та інш.)

2. Серцеві глікозиди.

3. Пігменти (антоціани, флавони, флавонолі)

4. Кумарини.

5. Дубильні речовини - танін, катехін та інш.

6. Органічні кислоти (щавлева, яблучна, винна, лимонна та інш.)

7. Солі органічних кислот (кристали оксалату кальцію, карбонати і інш.)

8. Терпеноїди, ефір та інш.

9. Сапоніни.

Різної хімічної природи:

1. Вітаміни (С, Д, РР, Р, В і інш.).

2. Фітогормони.

3. Фітонциди.

4. Антибіотики.

НЕОРГАНІЧНІ РЕЧОВИНИ:

1. Фосфати, нітрати, хлориди, сульфати калію, кальцію, натрію.

2. Йод.

3. Бром.

САМОСТІЙНА РОБОТА

Тема № 2. РОСЛИННА КЛІТИНА.

продукти життєдіяльности протопласту ТА ЇХНЄ ЗНАЧЕННЯ В

МІКРОСКОПІЧНОМУ АНАЛІЗІ РОСЛИННИХ ОБ'ЄКТІВ.

ЗАГАЛЬНА МЕТА: уявлення що в наш ботаника являє собою богатогалузеву науку, спільне завдання якоі – різностронне вивчення не лише окремих рослин, а і природних рослинніх угруповань.

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОГО ВИВЧЕННЯ

1. Цитологія і її завдання. Клітинна теорія та сучасні уявлення про будову клітини.

2. Відмінності між рослинною і тваринною клітинами.

3. Різноманітність рослинних клітин.

4. Анатомія рослин як розділ ботаніки, її завдання, методи, напрямки, наукове і практичне значення, застосування у фармації.

ЛІТЕРАТУРА

Основна:

1. Лекційний матеріал.

2. Яковлев Г.П., Челомбитько В.А. Ботаника. - М.: - Высшая школа. – 1990.

3. Ткаченко Н.М., Сербін А.Г. Ботаніка. - Х.: Основа. – 1997, С. 9-12.

Додаткова:

1. Конопля Н.И. и соавт. Ботаника. Анатомия и морфология растений. - Луганск. - Шлях. – 1998.

2. Хржановский В.Г. Основы ботаники с практикумом. - М. - Высшая школа. – 1969.

Змістовий модуль 2. Морфологія і анатомія вегетативних органів

Тема № 3. ТКАНИНИ РОСЛИН.

ТВІРНІ ТКАНИНИ.

АКТУАЛЬНІСТЬ ТЕМИ: Знання анатомії і морфології рослинних тканин є основою морфо-анатомічної диференціації видової приналежності рослин.

ПИТАННЯ ДЛЯ СПІВБЕСІДИ.

1. Рослинні тканини: визначення, класифікація за походженням і морфологією, функціями, розміщенням в органах; відмінні діагностичні ознаки основних груп тканин.

2. Твірні тканини, або меристеми: знаходження меристем в органах, функції, особливості будови меристематичних клітин, класифікація і значення меристем.

ЛІТЕРАТУРА:

Основна:

1. Лекційний матеріал.

2. Яковлев Г.П., Челомбитько В.А. Ботаника. - М.: - Высшая школа. – 1990, С. 41 - 50, 59 -62.

3. Ткаченко Н.М., Сербін А.Г. Ботаніка. - Х.: Основа. – 1997, С. 40 - 54,63 - 70.

4. А.Г. Сербин с соавт. Медицинская ботаника. Х.: Изд-во НФаУ: „Золотые страницы”, 2003, С. 28-34.

Додаткова:

1. Конопля Н.И. и соавт. Ботаника. Анатомия и морфология растений. - Луганск. - Шлях. – 1998, С. 40-50.

2. Хржановский В.Г. Основы ботаники с практикумом. - М. - Высшая школа. – 1969, С. 75-85:93-97.

3. М.І. Стеблянко, К.Д. Гончарова, Н.Г. Закорко Ботаніка. Київ., “Віща школа", 1995, С. 77-82, 85-96.

Дата добавления: 2015-04-25