III. Лабораторна частина заняття. Додаток № 3. 2. Класифікація тканин Назва тканини Назва підгрупи Місце розташування покривна епідерма

Години

ДОДАТОК № 3.3.

ДОДАТОК № 3.2.

КЛАСИФІКАЦІЯ ТКАНИН
Назва тканини	Назва підгрупи	Місце розташування
Покривна	Епідерма (первинна)     Пробка, перидерма, корок (вторинна)   Кірка, рітидом (третинна)	На поверхні листя, молодих стебел, плодів і інш.   На поверхні багато річ-ної частини стебла, кореня На поверхні старих частин стебел та кореня

СХЕМА ОПИСУ ПОВЕРХНІ ЕПІДЕРМИ

Клітини епідерми: прозенхімні, злегка подовжені, паренхімні (округлі, овальні, 4-6-багатокутні), прямостоячі, викривлені, хвилясті; з рівномірно потовщеними або чітко помітними оболонками; зі складчастою кутикулою (поперечної або радіальної).

Продихи: відсутні, рідкі, часті; розміщені рівномірно, неврегульоване, рядами, вздовж жилок, по краю листка; орієнтація продихової щілини не визначена; вздовж осі листка, упоперек осі листка.

Тип продихового апарату визначити по додатку 2.4.

Опушення: відсутнє, рідке, рясне, рівномірне, пучком, рядами, по жилці, по краю листка та ін.

Тип тріхом: прості, або покривні, залозисті, емергенційні, ефіромасляничні залозки.

Прості волоски: живі або мертві; 1-2-3- багатоклітинні; лінійні, розгалужені, зірчасті, щетинисті, сосочковидні, Т-подібні та ін. (в залежності від форми і взаємного розміщення клітин) оболонка клітин тонка, рівномірно потовщена, горбиста, з штрихованою, нижньою або грубобородавчатою кутикулою; з розеткою клітин біля основи; з особливостями базальних серединних або кінцевих клітин (подовжені, дрібні, вигнуті, перекручені, здуті, сильно потовщені і т.д.).

Залозисті тріхоми з секретуючою голівкою і несекретуючою ніжкою. Головка мала, велика; округла, овальна, грушовидна, грибоподібна та ін.; одноклітинна, з декількох клітин, розташованих в один, два ряди або радіально.

Ніжка: 1-2- 3- багатоклітинна; коротка, подовжена; тонка; Емергенці; колючки, жалючі волоски, щетинки (їх форма, будова, специфічні особливості).

Ефіромасляничні залозки: рідкі, часті; великі, малі; видільні клітини розміщені радіально, двома рядами, ярусами та ін.

Епідерма над жилкою: форма клітин, товщина оболонок, складчастість кутикули, наявність і особливість тріхом.

САМОСТІЙНА РОБОТА

Тема ТКАНИНИ РОСЛИН.

ТВІРНІ, ПОКРИВНІ ТКАНИНИ.

ЗАГАЛЬНА МЕТА: Вивчити особливості будови і функціонування деяких елементів твірних і покривних тканин.

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОГО ВИВЧЕННЯ

1. Взаємозв'язок і взаємодія клітин у рослинному організмі.

2. Первинна покривна тканина - епідерма: утворення, особливості, функції, основні гістологічні елементи, їх будова і призначення.

г) Епідермальні тріхоми: різноманітність і класифікація, будова, фізіологічне і діагностичне значення, практичне використання.

г). Вплив екологічних чинників на будову епідерми. Захисні властивості епідерми - кутикула, віск, слиз і т.д..

3. Покривно-всисна тканина кореня - епіблема, або ризодерма: особливості будови та функціонування.

4. Твірні тканини: їх діяльність по формуванню постійних тканин.

ЛІТЕРАТУРА:

Основна:

1. Лекційний матеріал.

2. Яковлев Г.П., Челомбитько В.А. Ботаника. - М.: - Высшая школа. – 1990, С. 41 - 50, 59 -62.

3. Ткаченко Н.М., Сербін А.Г. Ботаніка. - Х.: Основа. – 1997, С. 40 - 54,63 - 70.

Додаткова:

1. Конопля Н.И. и соавт. Ботаника. Анатомия и морфология растений. - Луганск. - Шлях. – 1998, С. 40-50.

2. Хржановский В.Г. Основы ботаники с практикумом. - М. - Высшая школа. – 1969, С. 75-85, 93-97.

Тема № 5. ТКАНИНИ РОСЛИН.

ПРОВІДНІ ТКАНИНИ.

АКТУАЛЬНІСТЬ ТЕМИ: Знання анатомії і морфології рослинних тканин є основою морфо-анатомічної диференціації видової приналежності рослин.

ПИТАННЯ ДЛЯ СПІВБЕСІДИ.

1. Провідні тканини: функції, класифікація.

2. Провідні тканини, які забезпечують висхідний струм води і мінеральних розчинів - судини і трахеїди (трахеальні елементи): утворення і особливості будови, примітивні і прогресивні ознаки, принципи функціонування, різноманітність типів, їх діагностичне значення.

3. Провідні тканини, які забезпечують низхідний струм органічних речовин ситовидні клітини, ситовидні трубки з клітинами-супутницями: утворення і особливості будови, принципи функціонування.

4. Комплексні тканини - флоема (луб) і ксилема (деревина): утворення, гістологічна будова, розташування в органах, значення.

5. Провідні пучки: утворення, будова, типи, розташування в органах, систематика, діагностичне значення

ЛІТЕРАТУРА:

Основна:

1. Лекційний матеріал.

2. Яковлев Г.П., Челомбитько В.А. Ботаника. - М.: - Высшая школа. – 1990, С. 41 - 50, 59 -62.

3. Ткаченко Н.М., Сербін А.Г. Ботаніка. - Х.: Основа. – 1997, С. 63 - 70.

4. А.Г. Сербин с соавт. Медицинская ботаника. Х.: Изд-во НФаУ: „Золотые страницы”, 2003, С. 34-36, 39-43.

Додаткова:

1. Конопля Н.И. и соавт. Ботаника. Анатомия и морфология растений. - Луганск. - Шлях. – 1998, С. 55-66.

2. Хржановский В.Г. Основы ботаники с практикумом. - М. - Высшая школа. – 1969, С. 75-85:93-97.

3. М.І. Стеблянко, К.Д. Гончарова, Н.Г. Закорко Ботаніка. Київ., “Віща школа", 1995, С. 96-100, 106-118.

ЗАВДАННЯ № 1. Мікроскопіювати препарат поперечного зрізу стебла гарбуза. Вивчити особливості будови біколлатерального провідного пучка. Замалюати пучок, зробити позначення: коленхіма; склеренхіма; флоема; ситовидні трубки; клітини - супутниці; луб’яна паренхіма; ксилема; судини (трахеї); лібриформ.

ЗАВДАННЯ № 2. Мікроскопіювати постійний препарат поперечного зрізу кореневища орляка. Вивчити будову центроксилемного концентричного пучка. Замалюйте пучок і введіть позначення: флоема; ксилема.

ЗАВДАННЯ № 3. Мікроскопіювати препарат поздовжнього зрізу стебла кукурудзи. Вивчити будову закритого колатерального провідного пучка.

У всіх однодольних рослин, в тому числі і у кукурудзи, провідні судинно-волокнисті пучки замкнені (немає твірної тканини) - колатеральній. При великому збільшенні замалюйте провідний пучок кукурудзи, введіть позначення: флоема; ксилема; склеренхіма.

ЗАВДАННЯ № 4. Мікроскопіювати препарат поздовжнього зрізу стебла соняшника. Вивчити будову відкритого колатерального провідного пучка.

Замалюйте пучок і введіть позначення: флоема; ситовидні трубки; клітини-супутниці; луб’янi волокна; паренхіма серцевинних променів; камбій; ксилема; трахеї; трахеїди; деревина, паренхіма.

ЗАВДАННЯ № 5. Мікроскопіювання постійного мікропрепарат-та поперечного зрізу зародкового кореня ірису. Вивчити анатомічні особливості закладення ксилеми і флоеми, характерного для первинної будови кореня.

Замалюйте (при великому збільшенні) центральний циліндр, з прилеглою дільянкою первинної кори з одного боку циліндра. На малюнку укажіть ксилему, флоему, перицикл, ендодерму і її пропускні клітини, паренхіму первинної кори і екзодерму.

У кінці лабораторної частини заняття зробити висновок про значення провідних тканин в мікроскопічному аналізі рослинних об'єктів.

Тема № 6. ТКАНИНИ РОСЛИН.

ВИДІЛЬНІ ТКАНИНИ.

АКТУАЛЬНІСТЬ ТЕМИ: Знання анатомії і морфології рослинних тканин є основою морфо-анатомічної диференціації видової приналежності рослин.

ПИТАННЯ ДЛЯ СПІВБЕСІДИ.

1. Видільні, або секреторні тканини і структури: функції, класифікація, діагностичне значення.

2. Ендогенні і екзогенні видільні тканини і структури: особливості функціонування, розміщення в органах, класифікація.

3. Екзогенні видільні тканини і структури: особливості функціонування, місця локалізації, класифікація.

ЛІТЕРАТУРА:

Основна:

1. Лекційний матеріал.

2. Яковлев Г.П., Челомбитько В.А. Ботаника. - М.: - Высшая школа. – 1990, С. 41 - 50, 59 -62.

3. Ткаченко Н.М., Сербін А.Г. Ботаніка. - Х.: Основа. – 1997, С. 63 - 70.

4. А.Г. Сербин с соавт. Медицинская ботаника. Х.: Изд-во НФаУ: „Золотые страницы”, 2003, С. 34-36, 39-43.

Додаткова:

1. Конопля Н.И. и соавт. Ботаника. Анатомия и морфология растений. - Луганск. - Шлях. – 1998, С. 55-66.

2. Хржановский В.Г. Основы ботаники с практикумом. - М. - Высшая школа. – 1969, С. 75-85:93-97.

3. М.І. Стеблянко, К.Д. Гончарова, Н.Г. Закорко Ботаніка. Київ., “Віща школа", 1995, С. 96-100, 106-118.

Дата добавления: 2015-04-25