ШЛУНКОВО_КИШКОВА КРОВОТЕЧА

Абсолютний спокій.

2. Холод на живіт (міхур з льодом, холодною водою).

3. Кровозупинні препарати (гемостатична терапія) та укріплюючі судинну стінку: 10% хлористий кальцій – внутрішньовенно, 1% вікасол – внутрішньом’язово, 12,5% діцінон – внутрішньовенно або внутрішньом’язово, 5% аскорбінова кислота – внутрішньовенно.

4. Після визначення групи крові, Rh –фактору – переливання одногрупної крові, свіжозамороженої плазми, плазмозамінників, з розрахунку 10-15 мл/кг маси тіла.

5. Лікування основного захворювання.

24. Паратиф А і В. Клініко-епідеміологічні відмінності від черевного тифу. Особливості клінічного перебігу паратифу А і В. Лікування. Догляд за хворими. Профілактика паратифу.

ПАРАТИФ А

Сальмонела партифі – нерухома, факультативна, анаеробна пальчика

- трапляєтмя рідше ніж черевний тиф, середньої тяжкості.

- симптоми: Тт ремітую чого характеру, озноб, пітливість..ПОЧАТКОВИЙ ПЕРІОД: гіперемія обличчя, висипка на губах, нежить, кашель

- тривалий перебіг, рецидиви часті

- метод дослідження – бактеріологічний

ПАРАТИФ Б

Сальмонела шотмурелі

Джерело: свійські тварини (рогата худоба)

Механізм – фекально-оральний

Шлях передачі: харчовий

- гепатолієнальний синдром, температурна крива - хвилеподібна

Протікає значно легше, спочатку схожа на гастроентерит – гепатолієнальний синдром(брадикардія)

ЛЛІКУВАННЯ: щадна дієта, після спаду Т-стіл13

Профілактика паратифів

Загальні заходи профілактики полягають у санітарно-гігієнічних заходах, спрямованих на контроль стану водних джерел, каналізаційних стоків, заготівлі, зберігання та транспортування харчових продуктів, боротьбу з мухами і санітарної просвітництво. Індивідуальна профілактика передбачає дотримання особистої гігієни, Миття продуктів харчування (овочів, фруктів, зелені), вживання води з перевірених джерел.

25. Шигельоз. Етіологія. Епідеміологія. Патогенез. Патологічні зміни у кишках. Клінічна класифікація. Клінічні прояви згідно з класифікацією. Диференціальна діагностика. Ускладнення. Лабораторна діагностика: бактеріоскопічний, бактеріологічний та серологічний методи. Інструментальні методи: ректороманоскопія, техніка підготовки хворого. Лікування. Режим. Дієта. Специфічне лікування. Виписування реконвалесцентів. Диспансерне спостереження. Профілактика.

Шигельози (дизентерія) – гострі інфекційні хвороби людини із ентеральним механізмом зараження

УРАЖАЄТЬСЯ ВІДДІЛ ТОВСТОЇ КИШКИ, випорожн. З домішками крові.

Шигели – грамнегативні палички (не утвор. Спор та капсул), проник.в епытелыъ сл.обол.кишки Дизентерії Зонне та Флекснера

Епідеміологія

– Джерело – хворі, носій

– Механізм передачі – фекально-оральний, що реалізуеться контактним, харчовим, водним шляхом, з мухами.

Контактно-поутовий

– Сприйнятливість – 60-70 % хворих – діти, особливо 2-7 років

Сезонність – літньо-осіння

Дата добавления: 2015-04-23