Ускладнення. 2. Загибель під дією ферментів ШКТ

Патогенез

1. Вторгнення збудника

2. Загибель під дією ферментів ШКТ

3. Ендотоксинемія

4. Ураження всіх органів і систем (особливо ЦНС)

5. Колонізація шигел в дистальних відділах товстої кишки (в епітеліоцитах)

6. Місцеві запальні процеси, посилення перистальтики та моторики кишківника

7. Діарея

Клінічні критерії шигельозу

· Інкубаційний період 2-3 доби

· Інтоксикаційний синдром чи нейротоксикоз (зниження апетиту, біль голови, млявість, блювання, марення, порушення свідомості, судоми, гарячка)

· колітний синдром (болі в животі, тенезми, несправжні поклики, спазмована, болюча при пальпації сигма, податливість, зяяння ануса, сфінктерит, часті рідкі бідні випорожнення з домішками слизу, зелені, прожилками крові (“ректальний плювок”).

· Не характерний ексикоз

Класифікація шигельозів:

1) Колітична форма – 50-70% легка, 39-40%-тяжка, 3-5% -дуже тяжка

2) Гастроентероколітична форма 5-7% (легка,середньої тяжкості,тяжка,дуже тяжка.

3) Стерта форма.

4) Субклінічна форма.

5) Бактерієносійство.

4 форми: стерта, легка, середньої тяжкості, тяжка

Лабораторні методи підтвердження

· Бактеріологічний метод (виділення збудника із випорожнень)

· Серологічні: РНГА, РПГА, РА з дизентерійним діагностикумом

· Допоміжні: копрологічне дослідження – запальні зміни що переважають над ферментативними розладами, ректороманоскопія (у дорослих)

- Випадіння слизової оболонки прямої кишки;

- Кишкові кровотечі;

- Перфорація кишкових виразок;

- Перитоніт;

- Інвагінація кишечнику;

- Тріщини заднього проходу;

- Ерозії заднього проходу;

- Парез кишечнику;

- Синдром токсико-ексикозу;

- Синдром нейротоксикозу;

- Гострий набряк-набухання головного мозку;

- Судомний синдром;

- Приєднання вторинної бактеріальної інфекції та розвиток отиту, пневмонії, інфекції сечовивідних шляхів, стоматиту тощо;

- Інфекційно-токсичний шок;

- Гостра ниркова недостатність;

- ДВЗ – синдром.

- Дисбіоз кишечнику.

ДІЄТА: стіл 1 за Певзнером, рідкі каші (на воді) Після виписки – ніяких спиртних напоїв, жирних страв та гостртх протягом 4-6 тиж.

ЛІКУВАННЯ: фуразолідон (5-7діб), ентеросептол. Фталазол(сульфат.), левоміцетин, тетрациклін,бісептол, ампіцилін.РЕГІДРАТАЦІЯ,

Ректороманоскопія - спосіб вивчення слизової прямої, у тому числі сигмовидної кишки і її дистального відділу

перед проведенням діагностування необхідна спеціальна очищення кишечника, що включає дієтичні обмеження: перед початком процедури за дві доби необхідно виключити з меню пацієнта овочі, грубу їжу і фрукти

· виконання очисних клізм, спочатку роблять їх напередодні дослідження у вечірній час і ранковий період в день діагностування, до початку процедури десь за три години

· використання медичних препаратів з проносним ефектом, таких як фліт, фортранс, дюфалак тощо;

· застосування соответвующих проносних мікроклізм, наприклад, Микролак.

Підготовка для проведення такої маніпуляції повинна бути досить ретельної, оскільки саме цей етап є важливим для правильності результатів. Деякі пацієнти, які страждають запорами, можуть поєднувати препарати з проносним ефектом і очисні клізми.

ПРОФІЛАКТИКА: суворе дотримання сан-гіг. норм

26. Харчові токсикоінфекції (ХТІ). Загальна характеристика інфекцій. Етіологія, основні збудники хвороб. Епідеміологія. Спорадичні захворювання і групові спалахи. Основні положення патогенезу. Клінічні ознаки ХТІ. Значення клінічного та епідеміологічного анамнезу, клінічних ознак, лабораторних досліджень у діагностиці ХТІ. Лабораторна діагностика. Патогенетичне ліку­вання. Використання адсорбентів. Значення догляду. Дієта. Виписування реконвалесцентів. Профілактика

Харчові токсикоінфекції — гострі інфекційні захворювання, які виникають внаслідок уживання в їжу продуктів, що містять патогенні або умовно-патогенні мікроби та їхні токсини(С. perfringens) і

Епідеміологія. Джерелом інфекції найчастіше є люди, які займаються приготуванням їжі, інколи тварини — хворі або здорові бактеріоносії. Збудники харчових токсикоінфекцій дуже поширені в природі, тому джерело інфекції встановити часто не вдається. За деяких обставин ним можуть бути особи, які мають гноячкові захворювання шкіри, ангіну, бактерійний ринофарингіт, пневмонію. З тварин джерелом інфекції найчастіше бувають корови, кози і вівці, хворі на гнійний мастит.

Клініка. Харчові токсикоінфекції, зумовлені різними збудниками, мають подібну симптоматику.

кубаційний період короткий — від 30 хв до 24 год. Симптоми хвороби виникають раптово і швидко наростають. З'являються мерзлякуватість, блювання, переймоподібний біль у животі, частіше в епігастрії і навколо пупка. Блювання багаторазове. Випорожнення рідкі або водянисті, смердючі, до 10 разів на добу, іноді з домішками слизу. У частини хворих стілець без змін. Температура тіла рідко підвищується до високих цифр. Шкіра бліда, інколи з ціанозом, суха. Язик вкритий білим або сірим нальотом. Пульс частий, артеріальний тиск низький. При багаторазовому блюванні та проносі з'являються симптоми зневоднення: зниження тургору шкіри, зменшення діурезу, корчі в м'язах кінцівок. Тривалість хвороби 1–4 дні, значне поліпшення загального стану настає відразу після промивання шлунка і кишок.

Тривалість хвороби 1-4 доби, поліпшення загального стану настає відразу після промивання шлунка і кишок.

Встановити етіологію харчової токсикоінфекції на підставі клінічних проявів не можна, однак захворювання, спричинені певними збудниками, мають свої особливості.

При стафілококовому токсикозі інкубаційний період, як правило, дуже короткий (до 2-6 год). Клінічно хвороба проявляється болем голови, нудотою, нестримним блюванням, сильними різями у верхній половині живота, швидким розвитком симптомів зневоднення. Проносу може і не бути. Гарячка рідко висока. У тяжких випадках можуть розвинутись ціаноз, корчі, колапс. Проте вже через добу настає швидке поліпшення.

При клебсієльозній харчовій токсикоінфекції температура тіла частіше фебрильна, блювання повторне, випорожнення водянисті, у третини хворих збільшується печінка.

У клініці протейної токсикоінфекції провідними є інтенсивний розлитий біль у животі, нудота, блювання, рясні рідкі смердючі випорожнення, у третини хворих зеленуваті, інколи подібні на м’ясні помиї, гарячка відзначається рідше, ніж при клебсієльозі.

При стафілококовій інтоксикації інкубаційний період найкоротший (до 2-6 год). Хвороба проявляється болем голови, нудотою, нестримним блюванням, сильними різями у верхній половині живота, швидким розвитком симптомів зневоднення. Проносу може і не бути. Гарячка рідко буває високою. У важких випадках можуть розвинутись ціаноз, корчі, колапс. Проте вже через добу настає швидке поліпшення.

У разі стрептококової токсикоінфекції у хворих, крім симптомів ураження шлунка і кишок, часто виникає біль у горлі внаслідок розвитку катарального фарингіту чи тонзиліту.

Хворі на клостридійну харчову токсикоінфекцію скаржаться на різкий біль в епігастрії, навколо пупка, інодіоперізувальний. Нудота незначна, блювання частіше немає. Випорожнення рясні, водянисті, з бульбашками газу, можуть бути з домішками крові. Температура тіла здебільшого нормальна. В ослаблених осіб і дітей часом розвивається гострий анаеробний сепсис, некротичний ентерит, що можуть призвести до смерті.

Діагностика харчових токсикоінфекцій базується на даних клінічної картини, епідеміологічного анамнезу і лабораторних досліджень. Вона полегшується при груповому спалаху захворювання після вживання певного харчового продукту. Для бактеріологічного дослідження беруть блювотиння, промивні води, кал, залишки їжі, а у випадку генералізованої інфекції, при підозрі на анаеробний сепсис — також кров, сечу і жовч. Матеріал забирають до початку лікування протимікробними препаратами. При одержанні культури необхідно врахувати, що умовно-патогенні і навіть патогенні бактерії можуть виділятись від практично здорових людей.

Етіологічний діагноз можна підтвердити таким чином.

1. Виділення того самого збудника від хворих та із залишків підозрілого продукту.

2. Одержання тотожних штамів бактерій у декількох хворих з тих, які споживали ту саму їжу.

3. Виділення ідентичних штамів з різних матеріалів (промивних вод, блювотиння, калу) у одного хворого при бактерійному обсіменінні їх не менше ніж 10⁶/г. Зменшення цього показника в процесі одужання.

4. Наявність у виділеній культурі ешерихій та стафілококів ентеротоксину.

5. Позитивна РА або інші імунологічні реакції з автоштамами ймовірного збудника, які свідчать про зростання титру антитіл у сироватці крові хворого, в динаміці захворювання.

Необхідно бактеріологічно та серологічно виключити дизентерію і сальмонельоз.

Профілактика та заходи в осередку

Профілактика передбачає дотримання санітарно-гігієнічних правил на підприємствах харчової промисловості і громадського харчування, зберігання продуктів, які швидко псуються. До роботи з продуктами харчування не допускають осіб, які мають гноячкові захворювання шкіри, ангіну, пронос. Необхідно забороняти використовувати молоко від хворих на мастит корів, забезпечити ветеринарний контроль за забоєм тварин, транспортуванням і зберіганням м’ясних продуктів. Важливо не допустити забруднення харчових продуктів виділеннями домашніх тварин, гризунів, мухами. Необхідно пропагувати знання з харчової санітарії серед населення і навчити санітарно-гігієнічному мінімуму працівників продовольчих магазинів, підприємств громадського харчування і по переробці харчових продуктів.

27.. Ботулізм. Етіологія. Стійкість збудника у навколишньому середовищі. Епідеміологія. Ранні клінічні ознаки захворювання. Особливості клінічного перебігу. Симптоми ураження центральної нервової системи та органів травлення. Лабораторна діагностика. Диференціальна діагностика. Принципи лікування. Специфічна терапія. Симптоматичне лікування. Значення догляду за хворими. Профілактика: роль санітарного нагляду і санітарної освіти. Складання плану бесіди з профілактики ботулізму.

Ботулізм - гостра кишкова інфекційна хвороба, що спричинюється ботулотоксином, характеризується важким ураженням нервової системи, порушенням зору, ковтання, моторики кишок, слабкістю скелетних і гладких м'язів.

Етіологія.

Збудник - Сlostridium botulinum (клостридія ботулізму) - анаеробна, здатна до спороутворення грампозитивнабактерія. Вегетативна форма має вигляд рухомих паличок, продукує екзотоксин - ботулотоксин,

ВЕГЕТАТИВНА ФОРМА

1) кишечник великоъ рогатоъ худоби

2) без доступу кисню

3) вид. Екзотоксин

СПОРОВА ФОРМА:

1)при доступы кисню, довго зберыгаэться.

Епідеміологія.

Основним резервуаром збудника є травоїдні тварини. (корова, бик, прісноводна риба,

Дата добавления: 2015-04-23