Причини занепаду Галицько-Волинської держави. Роль Галицько-Волинської держави в історії Європи ХІІ- першій половині ХІV століть

В сер. XIV ст. Галицько-Волинська держава перестає існувати. Однією із основних причин занепаду було боярство, а саме його постійна боротьба за владу, інтриги, суперечки, нехтування громадськими інтересами. Крім цього, мали значення зовнішні фактори:Польща, Угорщина і Литва зазіхали на українські землі.Польща використала безладдя і захопила Галичину, Холмщину, Белзьку землю, Поділля. Центральні землі увійшли до складу Литовської держави. Також причинами занепаду було монголо-татарське іго та припинення княжої династії Романовичів

Одним з головних напрямків зв’язків Галицької і Волинської земель були Візантія та її володіння в Північному Причорномор’ї. Ці зв’язки набули більш стабільного характеру в XI і особливо XII ст., коли значно розширився асортимент візантійських імпортів (амфори, тканини, посуд, предмети церковного культу, прикраси). Товари надходили з Константинополя, а також міст Кримського півострова, північно-західного узбережжя Чорного моря і Малої Азії. Натомість в ХШ-першій половині ХІУ ст. особливо зростає роль міст Північного Причорномор’я у цих зв’язках...

З другої половини XIII ст. прослідковується скорочення ввозу візантійських товарів в Галицьку і Волинську землі. Причинами цього явища, з одного боку, був розвиток ремесла в Галицькій і Волинській землях, що більше забезпечувало внутрішній ринок товарами, а з другого – зменшення візантійського імпорту в зв’язку з втратою Візантією економічно розвинутих регіонів в Європі і Азії, появою сильних конкурентів на зовнішніх ринках.

З Середньої Азії, Персії, Сирії, Палестини, Єгипту надходили посуд, прикраси, предмети культу, сировина для ремесел. В ХІІІ – першій половині ХІV ст. археологічні і писемні джерела вперше фіксують такі східні товари як ртуть, спеції (занзібарський перець). З другої половини XIII ст. доволі помітною в економічному житті Галицької і Волинської земель стає роль Золотої Орди, яка до 70-их рр. ХІV ст була також значним посередником у торгівлі країн Європи з країнами Сходу. З західноєвропейських країн надходили прикраси, зброя, посуд, сировина для ремісників, монети, предмети церковного культу, продукти харчування. В свою чергу, руські купці торгували в Х-ХІV ст. в німецьких державах, Чехії, Сілезії, південно-східній Прибалтиці, Фландрії, Польщі, Угорщині, Болгарії. В Польщі, Чехії, Сілезії., південно-східній Прибалтиці була відома продукція ремісників з південно-західних руських земель, в тому числі Галицької і Волинської земель, а також сировина і продукти харчування з цих земель..

Дата добавления: 2015-05-08