КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Виникнення козацтва та утворення Запорізької Січі. Життя і побут запорозьких козаків
Вперше термін «козак» згадано у Початковій монгольській хроніці (1240). У перекладі з тюркських мов він означає «одинокий», «схильний до завоювання». У XVI ст. цей термін вміщено в словнику половецької мови «Кодекс Куманікус» (1303) та в додатку до грецького збірника житій святих «Синаксаря». Цікаво, що слово «козак» вживалося для позначення полярних рольових функцій: «страж» і «розбійник». Чинниками, що робили можливими появу та формування козацтва, були:
Воїни за потребою, козаки залишались невтомними трудівниками. Вони активно освоювали нові землі, піднімаючи цілину, прокладаючи шляхи, споруджуючи мости тощо. Надзвичайна працьовитість, господарська винахідливість, кмітливість, наполегливість, відраза до лінощів, терплячість і загострене почуття людської гідності - риси, притаманні запорожцям. Характерною рисою усіх запорожців були глибока релігійність, ревний захист православної віри. Достатньо лише зауважити, що вступ до товариства починався з питання: "у Бога віруєш?" Козаки були справжніми патріотами. Усі вони мали добре почуття гумору, відзначалися любов'ю до народних пісень, нерідко самі їх складали. Більшість козаків проживали й хазяйнували «на волості»; на січі ж проживала більшість козаків лише влітку, займаючись риболовством, мисливством, соляним промислом, вели торгівлю з турками і татарами, в деяких приграничних містах; взимку розходилися по «волостям» і лише декілька сотень козаків залишались зимувати на Січі, щоб охороняти артилерію і воєнні припаси. Основа козацького самоврядування – можливість обирати собі старшого. Гетьманів обирали і знімали незалежно від чиєїсь волі, найважливіші питання обговорювалися на раді всіх старшин. На Січі жили козаки і на Січ аж ніяк не допускали жінок. Звичай запорозьких козаків може бути пояснений перш за все їх військовим станом. Постійно зайнятий війною, постійно в погоні за ворогом запорожець не міг і думати про мирне сімейне життя. Отже у Січі жили виключно неодружені козаки, що називали себе на відміну від одружених лицарями. Частина харчувалась за військовим столом, а частина за власним. Повсякденне життя козаків: Козаки піднімалися на ноги зі сходом сонця, одразу ж вмивалися холодною річковою водою, потім молилися Богові і через деякий час сідали за стіл до сніданку. Час від сніданку до обіду козаки проводили по-різному: хто об’їжджав коня, хто оглядав зброю, хто вправлявся в стрільбі, а хто просто лежав і курив люльку. Рівно о 12 годині курінний кухар ударяв у казан таким чином даючи знати, що прийшов обід. Обід готувався в кожному курені по особливому, з окремим поваром і помічником. Обов’язки помічника полягали в тому, щоб принести воду в курінь, тримати в чистоті весь посуд. Їжа готувалася у великих мідних казанах. До стола зазвичай подавалися пшоняна каша, вареники, галушки, дичина, мамалига. Із напоїв: горілка, мед, пиво, брага. Перш ніж сісти за їжу козаки хрестилися перед іконою і читали молитву і тільки потім розсідалися уздовж стола. Пообідавши козаки вставали з-за столу, хрестилися, дякували отаману а потім кухарю. Кидали кожен по монеті. На зібрані гроші кухар купував необхідну провізію на наступний день. Час від обіду до вечері козаки проводили в тих же заняттях. По заходу сонця козаки збиралися у куренях, вечеряли, молилися та лягали спати. Інші збиралися, веселилися: грали на кобзах, скрипках, лірах та танцювали. У свята, такі як Різдво Христове чи Великдень козаки на протязі цілого тижня ходили поздоровляти зі святом кошового, суддів, писаря й осавулу, приносили їм подарунки.
Дата добавления: 2015-05-08; Просмотров: 892; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |