Санітарно-гігієнічні вимоги до кабінету інформатики

Розгляд ситуацій.

Гра «Світлофор», «Так-ні», «Спіймай правило».

1. Не можна перебувати в комп’ютерному класі без дозволу вчителя.

2. Починати роботу за комп’ютером можна лише за вказівкою вчителя.

3. Якщо є оголений провід, потрібно попередити вчителя і близько не підходити.

4. Працюючи за комп’ютером, спину тримай рівно, а ноги постав на підлогу або на підставку.

5. Відстань від монітора до очей повинна бути 50-60 см.

6. Не можна торкатися пальцями монітора.

7. Монітор потрібно протирати від пилу сухою чи вологою серветкою.

8. За комп’ютерним столом не можна їсти і пити, тримати домашніх улюбленців.

9. Клавіатура має стояти на столі або на підставці, а не на колінах.

1. Тетянка працювала за комп’ютером, але захотіла їсти і пішла на кухню, зробила собі бутерброд і повернулася з ним до комп’ютера.

Чи правильно зробила Тетянка? А як їй треба було вчинити?

2. На уроці інформатики, коли всі учні набирали текст у програмі Блокнот, Вадим відкрив браузер і увійшов у мережу.

Якого правила не дотримувався Вадим?

3. Заходивши до кабінету інформатики, Миколка помітив провідок, який звисав під столом його комп’ютера. Він одразу ж повідомив вчителя.

Чи правильно вчинив хлопчик?

Для організації занять дітей припустимо використовувати лише таку комп'ютерну техніку, що має санітарно-епідеміологічний висновок про її безпеку для здоров'я дітей. Санітарно-епідеміологічний висновок повинна мати не тільки нова придбана техніка, але і та, котра знаходиться в експлуатації.

1. Вимоги до приміщень та розташування робочих місць з ПК.

Орієнтація вікон комп’ютерних класів, які повинні мати регульовані жалюзі або штори, повинна бути на північ або на північний схід.

Для обробки інтер'єра приміщень з комп'ютерами рекомендується застосовувати полімерні матеріали, на які є гігієнічні висновки, що підтверджують їхню безпеку для здоров'я дітей.

Сіни, стеля, підлога та обладнання кабінетів комп’ютерної техніки повинні мати покриття із матеріалів з матовою поверхнею, світлого кольору. Поверхня підлоги повинна бути зручною для очищення і вологого прибирання, мати антистатичне покриття.

Розміщувати комп'ютерні класи в цокольних і підвальних приміщеннях неприпустимо.

Площа на одне робоче місце з комп'ютером повинна бути не менш 6 м², при цьому об'єм приміщення повинен бути не менше 24 м³.

Комп’ютерний клас повинен вміщувати 15 учнівських місць з ПК та 1 машина для вчителя, об'єднаних у локальну мережу. На робочому місці вчителя повинен бути також принтер.

Кожне робоче місце в комп'ютерному класі створює своєрідне електромагнітне поле з радіусом 1,5 м і більше. Причому випромінювання йде не тільки від екрана, але і від задньої і бічної стінок монітора. Оптимальне розташування устаткування повинно виключати вплив випромінювання від комп'ютера на учнів, що працюють за іншими комп'ютерами. Тому, робочі місця слід розміщувати по периметру кабінету вздовж стін. Відстань між робочими столами і моніторами – не менше 1,5 м, а відстань між боковими поверхнями моніторів — не менше 1,2 м.

Основні варіанти розміщення комп'ютерів у класі.

1 варіант: розміщення комп’ютерних столів у вигляді букви «П» (парт не має). У цьому випадку всі роз'єми комп'ютерів повернуті до стін, учні й обладнання потенційно знаходяться в безпеці. Учні при такому розташуванні комп'ютерів не відволікають один одного. Вчитель має можливість постійно бачити всі монітори комп'ютерів, за якими працюють учні. Така схема зручна для лабораторних занять за комп'ютерами, але незручна для проведення теоретичних занять.

2 варіант: комп’ютерні столи біля стін, в середині кабінету – парти. Така схема прийнятна для організації теоретичної частини уроку, але потрібна більша за площею кімната, ніж у першому варіанті. За такого розташування комп'ютерів учитель може ефективно чергувати і поєднувати різні форми роботи: частина учнів працює за столами для занять у середині класу, частина — за комп'ютерами, що розташовані вздовж стін.

Розташування електрощита і пристроїв захисного вимикання повинні давати вчителю можливість миттєвого відключення системи електропостачання. Рекомендоване розміщення – зліва чи справа від класної дошки.

2. Вимоги до освітлення.

Приміщення, де використовуються комп’ютери, повинні мати природне і штучне освітлення. Основний потік природного світла повинен бути ліворуч і забезпечувати коефіцієнт освітлення не нижче 1,5 %. Як джерело штучного освітлення рекомендується використовувати люмінесцентні дампи.

Освітленість поверхні учнівських столів або клавіатури повинна бути не менше 300 лк (в межах 300-500 люксів (лк)), а екрана не більше 200 лк.

Стіни приміщення фарбуються у холодні кольори, а штори на вікнах повинні гармонувати з кольором стін. Чорні штори використовувати забороняється.

Вікна кабінету інформатики повинні відчинятись, на них не повинно бути ґрат (це пов’язано з правилами пожежної безпеки), двері повинні бути посиленої міцності (можна металеві).

3. Вимоги до мікроклімату.

Оптимальні параметри мікроклімату в комп’ютерних класах наступні: температура в приміщенні – 19-21° С, відносна вологість – 55-65%.

Перед початком і після кожної академічної години навчальних занять приміщення повинні провітрюватися. Для охолодження і очищення повітря від пилу в класах встановлюють витяжну вентиляцію або побутові кондиціонери.

Щодня слід проводити вологе прибирання.

Приміщення повинні забезпечуватися аптечкою першої допомоги і вуглекислотними вогнегасниками.

Кабінет інформатики не повинен межувати з приміщеннями, що є джерелами шуму і вібрацій. Допустимий рівень шуму — 40 дБ.

Не дозволяється ремонтувати комп'ютери безпосередньо в робочих приміщеннях.

Залучення дітей до роботи за комп'ютером варто починати з навчання правилам безпечного користування ним, яких учні повинні дотримуватися не тільки в школі, але і вдома.

4. Вимоги до обладнання та організації робочого місця.

Відстань від очей до монітора повинна бути 50-60 см. Одночасно за комп'ютером повинна займатися одна дитина, тому що для сидячого збоку умови розглядання зображення на екрані різко погіршуються.

Кут погляду на екран (кут між променями від країв екрана) повинен бути не меншим 45°. Рекомендуються темно-зелений фон і білі знаки на екрані (або чорні знаки на світлому фоні при хорошому моніторі). Червоний, фіолетовий, синій і особливо блакитний кольори призводять до стомлення очей. На робочому столі не повинно одночасно пред'являтися більше семи кольорів.

Якщо безпосередньо з комп'ютером ніякі роботи не виконуються, то краще працювати на окремому робочому місці, що розташоване не ближче, як за 1,5 м від комп'ютера. Клавіатура не повинна бути жорстко зв'язана з монітором. Поверхня клавіатури — матова, білого кольору з червоними або чорними символами на клавішах (краще) або чорного кольору з символами білого кольору на клавішах.

Використовувати ноутбуки для навчання молодших школярів не рекомендується.

При використанні одного кабінету інформатики для учнів різного віку найбільш важко вирішується проблема підбору меблів відповідно до росту молодших школярів. У цьому випадку робочі місця доцільно оснащувати підставками для ніг. Розмір навчальних меблів (стіл і стілець) повинний відповідати росту дитини. Переконатися в цьому можна в такий спосіб: ноги і спина (а ще краще і передпліччя) мають опору, а лінія погляду приходиться, приблизно, на центр монітора або трохи вище.

Крісло вчителя повинно забезпечувати поворот ±180 кутових градусів, зміну висоти сидіння у межах 40...50 см та нахил сидіння і спинки.

15. Засоби навчання, їх класифікація.

Засоби навчання – матеріальні та ідеальні об'єкти, які використовуються в освітньому процесі як носії інформації і інструменти діяльності вчителя і учнів. Вони застосовуються вчителем та учнями як окремо, так і спільно.

Ефективність засобів навчання визначається такими чинниками:

§ наскільки засоби навчання відповідають потребам навчально-пізнавальної діяльності;

§ умови, в рамках яких вони використовуються.

Існують різні класифікації засобів навчання. Одна з них – класифікація за дидактичною функцією:

1. Інформаційні засоби (підручники і навчальні допомоги).

2. Дидактичні засоби (таблиці, плакати, відеофільми, програмні засоби навчального призначення, демонстраційні приклади).

3. Технічні засоби навчання (аудіовізуальні засоби, комп'ютер, засоби телекомунікацій, відео комп'ютерні системи, мультимедія).

З іншої точки зору засоби навчання інформатики можна умовно поділити на дві групи: традиційні (наочні і технічні засоби навчання, підручники, дидактичні матеріали, довідкова та інша предметна література) та нові інформаційно-комунікаційні технології (комп’ютер, локальні комп'ютерні мережі, засоби і пристрої маніпулювання аудіовізуальною інформацією, мультимедійний проектор, мультимедійна дошка, сучасні засоби зв'язку, системи штучного інтелекту, системи машинної графіки, програмні комплекси).

Електронні засоби навчального призначення — це засоби навчання, що зберігаються на цифрових носіях даних і відтворюються на електронному обладнанні. До них відносяться програмне забезпечення навчального призначення: імітаційні, моделюючі, контролюючі комп’ютерні програми; бази даних та бази знань; електронні підручники та посібники; електронні словники, публікації у комп’ютерній мережі тощо.

Розглянемо окремі електронні засоби навчального призначення.

Навчальні компакт-диски. На таких носіях розміщуються різні види екранно-звукових засобів, пристосованих для використання за допомогою комп’ютера. Використовуються для демонстрації, фронтальної та індивідуальної, домашньої самостійної роботи.

Електронна бібліотека створюється у вигляді централізованого сховища, побудованого на поєднанні апаратних та інформаційних ресурсів. Інформація відшуковується в системі запам’ятовуючих пристроїв за допомогою відповідних методів пошуку.

Електронні допомоги з інформатики, які зберігаються на магнітних носіях у формі гіпертексту, мають переваги перед класичними «паперовими» посібниками, оскільки:

· більш зручні для використання учнями в навчальному процесі;

· учень завжди може підготувати власний варіант відповідно до змісту запитання вчителя, може дописати або переробити допомогу, вставляючи до неї нову інформацію і вилучаючи застарілу;

· готують учнів до використання майбутніх електронних бібліотек і до перенесення навчальної інформації на носії й до глобальної мережі Інтернет.

Дата добавления: 2015-05-08