Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Методика ознайомлення учнів з поняттями «команда», «виконавець», «алгоритм»




В інформатиці існують майже строгі визначення цих термінів, які вчитель має завжди пам’ятати. Діти мають сприйняти ці терміни на їхньому рівні, тобто через зв’язок з життєвою практикою.

З поняттям «команда» учні 2 класу знайомляться на 1 уроці при вивченні роздіду «Алгоритми і виконавці». Щоб пояснити це поняття, вчитель використовує зв'язок з уроком української мови та пригадує з учнями, якими бувають речення за метою висловлювання (розповідні, питальні, спонукальні) і зупиняється на розгляді прикладів спонукальних речень, метою яких є висловити прохання, наказ, дати вказівку. Наприклад: Розв’яжи задачу. Розфарбуй малюнок. Усміхнись. Полий квіти.

Спонукальними називаються речення, які спонукають до дії. Вони схожі на команди, які слід виконати. Термін «команда» обов’зково має асоціюватися зі словами«операція», «дія». У підручнику для другокласників запропоновано наступне означення поняття «команда» – це речення, яке спонукає до дії.

Для кращого розуміння цього поняття вчитель також може використати зв’язок з уроком фізичного виховання (учні виконують команди наліво, направо, струнко…), математики (кожна дія задачі – це окрема команда, а послідовність виконання кожної з дій математичної задачі – це алгоритм).

Обов’язково треба підвести учнів до висновку, що команди повинні бути точними, зрозумілими, такими, що можуть бути виконані.

Діти повинні усвідомити, що будь-яка робота, виконання будь-якого завдання чи команди, має за мету досягнення конкретного результату, причому бажаного і правильного.

Для виконання команди (завдання) обов’язково має бути об’єкт, який виконає її (його). Тому, на цьому ж уроці учні знайомляться з поняттям «виконавець» –той, хто виконує команди. Він діє в певному середовищі. Щоб описати виконавця, потрібно задати середовище, в якому він діє, і дії, які він робить при натисканні кожної з кнопок. На уроках інформатики вчитель може ознайомити та запропонувати учням початкових класів попрацювати в середовищі таких виконавців: Кенгуру, Садівник, Навантажувач, Восьминіжка, Рудий кіт. За програмою «Сходинки до інформатики» учням пропонується попрацювати в середовищі виконавця Рудий кіт.

Після ознайомлення з поняттям виконавця одразу ж треба з’ясувати з учнями, хто чи що може бути виконавцем команд – живі істоти (люди, тварини), неживі об’єкти (чарівні речі з казок, побутові прилади, комп’ютери, роботи, комп’ютери, автомати, що продають воду чи морозиво) та навести якнайбільше прикладів.

Приклади виконавців. Учні на уроці — виконавці. Вони виконують команди вчителя. Комп'ютер — теж виконавець. Він виконує команди, які йому подає користувач – запустити программу, записати текст на диск, згорнути вікно програми, завершити роботу програми. Дресирований собака – виконавець, який виконує ті команди, які навчив його хазяїн: Поруч! Сидіти! Апорт! Служити!

Кожен виконавець має свої команди і може виконувати тільки їх.

Наприклад, у казці про Алі-Бабу та сорок розбійників жадібний Касим не зміг дати правильну команду «Сім-сім, відчини двері!», і чарівні двері печери зі скарбами не відчинилися.

Виконавець учень 1 класу не може виконати команду «Знайди добуток чисел 5 і 4», а виконавець учень 2 класу може.

Команди, які може виконати виконавець, складають систему команд цього виконавця. Система команд – безліч всіх команд виконавця. Система команд виконавця вважається повною, якщо вона містить весь мінімально-необхідний набір команд, що дозволяє побудувати будь-який алгоритм у тому класі завдань, на який орієнтований виконавець. Наприклад, міліціонер-регулювальник дає виконавцям-водіям такі команди: Стояти! Рухатись вперед! Направо! Наліво!

Наступний етап – усвідомлення учнями того, що виконавець необов’язково може знати, як виконувати роботу, тому будь-яке виконання потребує створення інструкції, пояснення і тлумачення того, що він повинен зробити, в якому порядку і які засоби використати, таким чином вчитель підводить дітей до поняття «алгоритму» – одного із фундаментальних понять інформатики. Алгоритм – це послідовність команд.

Слово «алгоритм» на початкових етапах не обов’язково постійно використовувати, особливо в лексиці учнів 2 класу. Його можна замінити словосполученнями «послідовність дій», «план виконання роботи», «порядок виконання» і т.д.

При ознайомленні із будь-яким із цих понять, вчитель має все супроводжувати прикладами, бажано з життя, казковими ситуаціями.

У початкових класах доречно розглянути різні приклади алгоритмів, з якими учні зустрічаються при вивченні інших предметів початкової школи (алгоритм визначення будови слова, звуко-буквенний аналіз слова – українська мова, алгоритм вивчення вірша напам’ять – українське читання, алгоритм розв’язування рівнянь, задачі – математика) та приклади алгоритмів із повсякденного життя (алгоритм чищення зубів, збирання до школи, підготовка домашніх завдань, переходу вулиці без світлофора, прибирання своєї кімнати і т.д.).

Наприклад, алгоритм «Поливання вазонів».

1. Піди на кухню.

2. Налий води в лієчку.

3. Повернися до кімнати.

4. Полий вазони у горщиках.

Розглядаючи приклади алгоритмів, необхідно звернути увагу учнів на:

· порядок дій;

· зрозумілість кожної команди для виконавця;

· черговість команд, що випливають одна за одною;

· правильність отриманого результату.

Алгоритм може містити тільки ті команди, які входять до системи команд цього виконавця. Виконавець повинен чітко знати, яку команду він має виконати наступною. Алгоритм повинен бути таким, щоб найпростіша зміна порядку дій приводила до невиконання або до невірних результатів.Якщо поміняти порядок виконання вказівок, то задача швидше за все не буде розв'язана або ж буде розв'язана зовсім інша задача. Так ми підводимо учнів до формулювання властивостей алгоритму.

У початкових класах вчитель спеціально не знайомить учнів з властивостями алгоритмів, але в процесі складання алгоритмів згадує про них (однозначність, зрозумілість, масовість, скінченність, результативність).

При вивченні розділу «Алгоритми і виконавці» у 3 класі учні повторюють всі поняття, з якими ознайомились у 2 класі (команда, виконавець, система команд виконавця, алгоритм), аналізують готові складені алгоритми, з якими зустрічаються у навчанні та в повсякденному житті.

Під час практичних робіт за комп’ютером у 3 класі учні можуть працювати із вже знайомими виконавцями, але у середовищі виконавця Рудий кіт учні вчаться складати алгоритми для нового обраного виконавця із категорій Люди, Літери, Тварини, Транспорт та інші.




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2015-05-08; Просмотров: 2856; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.01 сек.