Методика викладання теми «Алгоритми з розгалуженням»

Ознайомлення з кожною алгоритмічною структурою, в тому числі й з розгалуженням, здійснюється за схожою схемою:

Ø наведення прикладів алгоритмів відповідної структури,

Ø з’ясування ключових слів для запису структури та їх позначень на блок-схемах,

Ø реалізація системи вправ на виконання,

Ø відшукування та виправлення помилок,

Ø конструювання та зміна алгоритмів.

З алгоритмічною структурою розгалуження учні знайомляться у 4 класі.

Ситуації з різними умовами, коли залежно від того, чи виконується умова, чи ні, виконавцеві треба приймати різні рішення або виконувати різні команди, трапляються досить часто. Такі ситуації в алгоритмах називають розгалуженням. При графічному способі подання алгоритму, тобто на блок-схемах, команду перевірки умови записують у ромбі. Алгоритмічну структуру розгалуження вчитель може порівняти з деревом, вітки якого розгалужуються. Таке розгалуження відбувається і з командами алгоритму.

Далі можна навести приклади життєвих ситуацій, де потрібно приймати рішення і які можуть бути описані реченнями у формі "якщо …, то" або "якщо …, то …, інакше …", тобто, структурою розгалуження.

Яскравим прикладом такої структури є алгоритм переходу вулиці на перехресті зі світлофором. Підійшовши до переходу, потрібно зупинитися і подивитися на сигнал світлофора. Якщо сигнал світлофора зелений, то можна переходити вулицю. Інакше (якщо світло червоне), переходити вулицю не можна. Слід обов’язково дочекатися зеленого сигналу світлофора.

Можна навести інший приклад алгоритму з розгалуженням – перехід вулиці без світлофора: 1.Подивитися ліворуч. 2. Якщо немає перешкоди, то йти до середини вулиці, інакше пропустити машини, а потім іти до середини вулиці. 3. Подивитися праворуч. 4. Якщо немає перешкоди, то завершити перехід, інакше – пропустити машини, а потім завершити перехід.

Учням не наголошуються, але на цьому прикладі та на інших демонструються особливості повної та скороченої форм команди розгалуження.

Команди 1 та 3 у цьому алгоритмі називаються простими, а 2 і 4 – складеними.

При вивченні структури розгалуження варто навести приклади, на яких ще уроках учні зустрічаються з нею. Наприклад, на уроках української мови при перевірці написання префіксу с- або з-, написання ненаголошених е та и в корені слова тощо. Застосовуючи відповідне правило, учні кожен раз перевіряють умову. Від результату цієї перевірки залежить правопис слів, що перевіряються. Ось, як виглядатиме блок-схема цього алгоритму.

Ця алгоритмічна структура присутня в деяких казках, наприклад, «Іван-Царевич і сірий вовк», «Півник і двоє мишенят» (Колосок), у мультфільмі «Добриня Микитич і Змій Горинич» та інших. Аналогічно можна виявити, що більшість ігор молодших школярів мають алгоритмічну структуру розгалуження, адже там теж присутні умови які й визначають правила гри.

Лише один виконавець із комплексу навчально-розвивальних програм «Сходинки до інформатики» – Восьминіжка має в своїй системі команд структуру розгалуження, а тому забезпечує виконання алгоритмів з розгалуженням. Також програма у «Скарбниці знань» – Розгалуження із розділу Алгоритми, 4 клас.

У ході виконання вправ та завдань учні вчаться аналізувати ситуації, синтезувати, порівнювати та оцінювати результати, що сприяє розвитку алгоритмічного та структурно-логічного мислення школярів.

Приклади завдань, які можна запропонувати виконати учням при вивченні структури розгалуження.

Дата добавления: 2015-05-08