Правовий статус акціонерних товариств як суб’єктів підприємництва 2 страница

Згідно із ч. 1 ст. 14 ЗУ мінімальний розмір статутного капіталу АТ становить 1250 мінімальних заробітних плат на основі ставки мінімальної заробітної плати, що діє на момент створення (реєстрації) АТ. Слід зазначити, що подальша зміна законодавцем розміру мінімальної заробітної плати не обумовлює необхідності зміни розміру статутного капіталу, створеного в період дії попереднього розміру мінімальної заробітної плати, крім випадків, коли в разі підвищення мінімальної заробітної плати статутний капітал АТ став меншим від законодавчо регламентованого мінімального розміру статутного капіталу АТ. Наприклад, розмір статутного капіталу АТ становив на початок 2011 р. 1 176 250 грн (розмір мінімальної заробітної плати з 1 січня 2011 р. – 941 гривні, або 1250 мінімальних заробітних плат, із 1 грудня 2011 р. розмір мінімальної заробітної плати збільшився до 1004 грн і згідно із цією сумою статутний капітал аналізованого АТ становив приблизно 1 172 мінімальних заробітних плат. Отже, в цьому разі засновники повинні в обов’язковому порядку збільшити розмір статутного капіталу АТ або ліквідувати товариство.

Відповідно до ч. 2 ст. 14 ЗУ передбачено наявність власного капіталу АТ.

Власний капітал (вартість чистих активів) товариства – різниця між сукупною вартістю активів товариства та вартістю його зобов’язань перед іншими особами.

Якщо після закінчення другого та кожного наступного фінансового року вартість чистих активів АТ виявиться меншою від статутного капіталу, товариство зобов’язане оголосити про зменшення свого статутного капіталу та зареєструвати відповідні зміни до статуту у встановленому порядку. Якщо вартість чистих активів товариства стає меншою від мінімального розміру статутного капіталу, встановленого законом, товариство зобов’язане протягом 10 місяців з дати настання такої невідповідності усунути її або прийняти рішення про ліквідацію.

Резервний капітал. Згідно із ч. 1. ст. 19 ЗУ резервний капітал формується в розмірі не менше ніж 15 % статутного капіталу товариства шляхом щорічних відрахувань від чистого прибутку товариства або за рахунок нерозподіленого прибутку. До досягнення встановленого статутом розміру резервного капіталу розмір щорічних відрахувань не може бути меншим ніж 5 % суми чистого прибутку товариства за рік. Резервний капітал створюється для покриття збитків товариства, а також для виплати дивідендів за привілейованими акціями. Законами можуть бути додатково передбачені також інші напрями використання резервного капіталу. АТ, яке здійснює розміщення тільки простих акцій, має право формувати резервний капітал у порядку, передбаченому ч. 1 ст. 19 ЗУ. АТ, яке здійснює розміщення простих та привілейованих акцій, зобов'язане формувати резервний капітал у порядку, передбаченому ч. 1 цієї статті.

Також згідно із ч. 5 ст. 14 ЗУ статутом АТ може бути передбачено створення спеціального фонду для виплати дивідендів за привілейованими акціями. Порядок формування та використання такого фонду встановлюється ДКЦПФР. Згідно із чинним законодавством, АТ має право за рішенням загальних зборів акціонерів збільшити або зменшити статутний капітал.

Збільшення статутного капіталу АТ. Процедура збільшення статутного капіталу АТ регламентується ст. 156 ЦК, ст. 15 ЗУ, Положенням «Про порядок збільшення (зменшення) розміру статутного капіталу акціонерного товариства»^[111] та Рішення НКЦПФР від 31 липня 2012 р. № 1073 «Про затвердження Порядку реєстрації випуску акцій при зміні розміру статутного капіталу акціонерного товариства та Змін до Порядку скасування реєстрації випусків акцій та анулювання свідоцтв про реєстрацію випусків акцій».

Згідно з вищезгаданими нормативно-правовими актами, процедура збільшення статутного капіталу АТ повинна відповідати таким вимогам:

· АТ має право збільшувати статутний капітал після реєстрації звітів про результати розміщення всіх попередніх випусків акцій;

· АТ не має права приймати рішення про збільшення статутного капіталу шляхом публічного розміщення акцій, якщо розмір власного капіталу є меншим, ніж розмір його статутного капіталу;

· збільшення статутного капіталу АТ в разі наявності викуплених товариством акцій не допускається;

· збільшення статутного капіталу АТ для покриття збитків не допускається.

Згідно зі ст. 15 ЗУ статутний капітал АТ може збільшуватися шляхом:

1) розміщення додаткових акцій існуючої номінальної вартості;

2) підвищення номінальної вартості акцій. Джерелами збільшення розміру статутного капіталу АТ можуть бути: додаткові внески; реінвестиція дивідендів; спрямування прибутку до статутного капіталу. Збільшення статутного капіталу АТ із залученням додаткових внесків здійснюється шляхом розміщення додаткових акцій.

3) збільшення розміру статутного капіталу АТ за рахунок розміщення додаткових акцій існуючої номінальної вартості. Спосіб розміщення (приватний чи публічний) додаткових акцій існуючої номінальної вартості залежить від виду АТ.

Під час збільшення розміру статутного капіталу публічного акціонерного товариства акції, які передбачені до розміщення, можуть розповсюджуватися шляхом відкритого (публічного) або закритого (приватного) розміщення. Відкрите (публічне) розміщення акцій ПАТ здійснюється, якщо пропозиція акцій адресована більш ніж 100 фізичним та/або юридичним особам, крім акціонерів товариства. Закрите (приватне) розміщення акцій ПАТ здійснюється, якщо акції розміщуються серед заздалегідь визначеного кола фізичних та/або юридичних осіб, кількість яких не перевищує 100 на дату прийняття рішення про збільшення статутного капіталу, крім акціонерів товариства.

При збільшенні розміру статутного капіталу приватного акціонерного товариства акції, які передбачені до розміщення, розповсюджуються шляхом закритого (приватного) розміщення.

Рішення загальних зборів акціонерів про відкрите (публічне) або закрите (приватне) розміщення акцій повинне містити відомості про строк і порядок реалізації акціонерами свого переважного права на придбання акцій, що випускаються додатково та передбачені до розміщення.

Порядок збільшення розміру статутного капіталу АТ за рахунок додаткових внесків у разі закритого (приватного) розміщення акцій. Згідно з п. 3 гл. 2 розд. 2 Положення «Про порядок збільшення (зменшення) розміру статутного капіталу акціонерного товариства» за рахунок додаткових внесків у разі закритого (приватного) розміщення акцій існуючої номінальної вартості включає таку послідовність дій:

1. Прийняття загальними зборами акціонерів товариства рішень про:

● збільшення розміру статутного капіталу АТ шляхом збільшення кількості акцій існуючої номінальної вартості за рахунок додаткових внесків;

● закрите (приватне) розміщення акцій та затвердження протоколу рішення про закрите (приватне) розміщення акцій;

● затвердження переліку інших інвесторів, серед яких передбачено розміщення акцій, відповідно до яких прийнято рішення про розміщення;

● визначення уповноваженого органу емітента (загальні збори акціонерів товариства, виконавчий орган, спостережна (наглядова) рада), якщо це не визначено статутом товариства, якому надаються повноваження щодо:

● затвердження результатів реалізації акціонерами свого переважного права на придбання акцій, що пропонуються до розміщення;

● прийняття рішення про дострокове закінчення закритого (приватного) розміщення акцій (у разі, якщо запланований обсяг акцій буде розміщено достроково);

● затвердження результатів закритого (приватного) розміщення акцій та звіту про результати закритого (приватного) розміщення акцій.

2. Персональне повідомлення емітентом всіх акціонерів АТ та інших інвесторів, перелік яких затверджено загальними зборами АТ, на яких прийнято рішення про збільшення статутного капіталу та закрите (приватне) розміщення акцій, а також опублікування відповідного повідомлення в офіційному друкованому виданні НКЦПФР про прийняті загальними зборами акціонерів товариства рішення.

3. Отримання емітентом від акціонерів письмових підтверджень – про відмову від використання свого переважного права на придбання акцій, відповідно до яких прийнято рішення про розміщення (у разі, якщо це передбачено умовами розміщення акцій), у строки, передбачені в рішенні про розміщення акцій.

4. Подання до НКЦПФР заяви та всіх необхідних документів для реєстрації випуску акцій.

5. Реєстрація НКЦПФР випуску акцій та видача товариству тимчасового свідоцтва про реєстрацію випуску акцій.

6. Присвоєння акціям міжнародного ідентифікаційного номера.

7. Укладення з депозитарієм договору про обслуговування емісії або з реєстратором – договору про ведення реєстру власників іменних цінних паперів, крім випадків, коли облік прав за акціями веде емітент відповідно до законодавства України та за наявності попередньо укладених договорів.

8. Виготовлення сертифікатів цінних паперів (у разі розміщення акцій у документарній формі) або розміщення глобального сертифіката (у разі розміщення акцій у бездокументарній формі).

9. Закрите розміщення акцій, яке здійснюється у два етапи.

1-й етап – реалізація акціонерами свого переважного права на придбання акцій, відповідно до яких прийнято рішення про розміщення в строки та порядку, передбачені в цьому рішенні.

Процедура реалізації акціонерами свого переважного права за додаткової емісії акцій. Переважне право акціонерів за додаткової емісії акцій зафіксоване в ст. 27 ЗУ. Мета цієї правової норми – запобігти «розмиванню» частки акціонера в статутному капіталі товариства та «видавлювання» акціонерної меншості з товариства.

Акціонерам надається переважне право на придбання акцій перед зовнішніми інвесторами.

Переважним правом акціонерів за додаткової емісії акцій визнається:

● право акціонера – власника простих акцій – придбавати розміщувані товариством прості акції пропорційно до частки належних йому простих акцій у загальній кількості простих акцій;

● право акціонера – власника привілейованих акцій – придбавати розміщувані товариством привілейовані акції цього або іншого класу, якщо акції такого класу надають їх власникам перевагу щодо черговості отримання дивідендів чи виплат у разі ліквідації товариства, пропорційно до частки належних акціонеру привілейованих акцій певного класу в загальній кількості привілейованих акцій цього класу;

● переважне право обов’язково надається акціонеру – власнику простих акцій – у процесі приватного розміщення в порядку, встановленому законодавством.

Не пізніше ніж за 30 днів до початку розміщення акцій з наданням акціонерам переважного права товариство письмово повідомляє кожного акціонера, який має таке право, про можливість його реалізації та публікує повідомлення про це в офіційному друкованому органі. Повідомлення має містити дані про загальну кількість розміщуваних товариством акцій, ціну розміщення, правила визначення кількості цінних паперів, на придбання яких акціонер має переважне право, строк і порядок реалізації зазначеного права. У разі розміщення привілейованих акцій повідомлення має містити інформацію про права, які надаються власникам зазначених цінних паперів.

Акціонер, який має намір реалізувати своє переважне право, подає АТ в установлений строк письмову заяву про придбання акцій та перераховує на відповідний рахунок кошти в сумі, яка дорівнює вартості цінних паперів, що він придбаває. У заяві акціонера повинне зазначатися його ім’я (найменування), місце проживання (місцезнаходження), кількість цінних паперів, що він придбаває. Заява та перераховані кошти приймаються товариством не пізніше дня, що передує дню початку розміщення цінних паперів. Товариство видає акціонеру письмове зобов’язання про продаж відповідної кількості цінних паперів.

У разі порушення АТ порядку реалізації акціонерами переважного права НКЦПФР може прийняти рішення про визнання емісії недобросовісною та зупинення розміщення акцій цього випуску.

Під час закритого (приватного) розміщення акцій строк, протягом якого реалізується переважне право акціонерів на придбання акцій, що передбачені до розміщення, не може бути менше 15 календарних днів. У разі відмови власника акцій від використання свого переважного права на придбання акцій, якщо це передбачено умовами закритого (приватного) або відкритого (публічного) розміщення, власники акцій надають АТ письмові підтвердження про відмову від використання свого переважного права на придбання акцій.

2-й етап – закрите (приватне) розміщення акцій серед інших інвесторів, перелік яких затверджено загальними зборами акціонерів товариства, та наявних акціонерів у кількості, що перевищує кількість акцій, на яку акціонер реалізував своє переважне право. Протягом установленого в рішенні про розміщення акцій строку першим власником подається заява, укладається договір купівлі–продажу акцій. Перший власник здійснює сплату акцій відповідно до умов емісії за ціною не нижче номінальної вартості, не пізніше дня затвердження уповноваженим органом емітента результатів закритого (приватного) розміщення акцій та звіту про результати закритого (приватного) розміщення акцій.

10. Затвердження уповноваженим органом емітента результатів закритого (приватного) розміщення акцій та звіту про результати закритого (приватного) розміщення акцій.

11. Затвердження загальними зборами акціонерів товариства змін до статуту, пов’язаних із збільшенням статутного капіталу АТ, з урахуванням результатів розміщення акцій.

12. Реєстрація змін до статуту товариства, пов’язаних зі збільшенням статутного капіталу АТ, в органах державної реєстрації. Реєстрація змін до статуту АТ в органах державної реєстрації відбувається згідно зі ст. 29 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців». У ст. 30 цього ж ЗУ передбачені підстави для відмови в проведенні державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи.

13. Подання до НКЦПФР заяви та всіх необхідних документів для реєстрації звіту про результати закритого (приватного) розміщення акцій.

14. Реєстрація НКЦПФР звіту про результати закритого (приватного) розміщення акцій.

15. Отримання свідоцтва про реєстрацію випуску акцій (додаток 10).

16. Надання емітентом до депозитарію, з яким укладено договір про обслуговування емісії акцій та оформлено глобальний сертифікат, або реєстратору, з яким укладено договір про ведення реєстру власників іменних цінних паперів (крім випадків, коли облік прав за акціями веде емітент), копії свідоцтва про реєстрацію випуску акцій.

Порядок збільшення розміру статутного капіталу АТ за рахунок додаткових внесків у разі відкритого (публічного) розміщення акцій. Процедура відкритого (публічного) розміщення цінних паперів регламентується Законом України «Про цінні папери та фондовий ринок», положеннями «Про порядок реєстрації випуску акцій» та «Про порядок збільшення (зменшення) розміру статутного капіталу акціонерного товариства».

Згідно із ч. 1 ст. 28 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» публічне (відкрите) розміщення цінних паперів – це їх відчуження на підставі опублікування в засобах масової інформації або оголошення будь-яким іншим способом повідомлення про продаж цінних паперів для заздалегідь не визначеної кількості осіб.

Згідно з п. 2 гл. 2 розд. 2 Положення «Про порядок збільшення (зменшення) розміру статутного капіталу акціонерного товариства» порядок збільшення розміру статутного капіталу АТ за рахунок додаткових внесків у разі відкритого (публічного) розміщення акцій існуючої номінальної вартості включає таку послідовність дій:

1. Прийняття рішення про відкрите (публічне) розміщення цінних паперів органом емітента, уповноваженим приймати таке рішення. Детально ця процедура регламентована в підпункті 2.1 п. 2 гл. 2 розд. 2 Положення «Про порядок збільшення (зменшення) розміру статутного капіталу акціонерного товариства».

2. Отримання емітентом від акціонерів письмових підтверджень про відмову від використання свого переважного права на придбання акцій, відповідно до яких прийняте рішення про розміщення (у разі, якщо це передбачено умовами розміщення акцій), у строки, передбачені в рішенні про розміщення акцій. За відкритого (публічного) розміщення акцій порядок реалізації акціонерами переважного права на придбання акцій, що випускаються додатково та передбачені до розміщення, установлюється АТ.

3. Подання заяви й усіх необхідних документів НКЦПФР для реєстрації випуску цінних паперів та проспекту їх емісії. Для реєстрації випуску акцій та проспекту емісії акцій емітент подає до ДКЦПФР документи, що передбачені в підпунктах 1.3–1.7 п. 1 гл. 1 розділу II Положення «Про порядок реєстрації випуску акцій» та документи, що передбачені в гл. 2 розділу II цього ж Положення. Заява для реєстрації випуску цінних паперів та проспекту їх емісії оформляється згідно з додатком 12.

4. Реєстрація НКЦПФР випуску цінних паперів і проспекту їх емісії та видача товариству тимчасового свідоцтва про реєстрацію випуску акцій.

5. Прийняття в разі потреби рішення про залучення андеррайтера до розміщення цінних паперів. Згідно зі ст. 34 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» під час відкритого (публічного) розміщення цінних паперів емітент має право користуватися послугами андеррайтера. Вимоги до операцій, що здійснює андеррайтер, встановлюються НКЦПФР.

Згідно з п. 1 ч. 1 розд. 2 «Правил здійснення діяльності з торгівлі цінними паперами: брокерської діяльності, дилерської діяльності, андеррайтингу, управління цінними паперами»^[112] андеррайтинг – розміщення (підписка, продаж) цінних паперів торговцем за дорученням, від імені та за рахунок емітента.

У свою чергу, згідно з п. 7 ч. 1 розд. 2 цих Правил договір андеррайтингу – договір, який укладається між торговцем (андеррайтером) та емітентом, щодо розміщення цінних паперів або інших фінансових інструментів торговцем (андеррайтером) за дорученням, від імені та за рахунок емітента за винагороду. Типовий договір про андеррайтинг затверджений рішенням НКЦПФР «Про затвердження форми Типового договору про андеррайтинг»^[113].

6. Присвоєння цінним паперам міжнародного ідентифікаційного номера.

7. Укладення з депозитарієм договору про обслуговування емісії або з реєстратором – договору про ведення реєстру власників іменних акцій, крім випадків, коли облік прав за цінними паперами веде емітент відповідно до законодавства України або за наявності попередньо укладених договорів.

8. Виготовлення сертифікатів цінних паперів (у разі розміщення акцій у документарній формі) або розміщення глобального сертифіката (у разі розміщення акцій у бездокументарній формі).

9. Розкриття інформації, що міститься в проспекті емісії цінних паперів. Проспект емісії акцій – документ, у якому ПАТ, яке здійснює публічне розміщення акцій в Україні, зобов'язане розкрити інформацію про себе та свою діяльність, а також про умови розміщення акцій. Вимоги до проспекту емісії цінних паперів зафіксовані в ст. 30 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок».

Згідно з підпункту 2.9, п. 2 гл. 2 розд. II Положення «Про порядок збільшення (зменшення) розміру статутного капіталу акціонерного товариства» розкриття емітентом інформації, що міститься в проспекті емісії акцій, відбувається шляхом опублікування зареєстрованого проспекту емісії акцій у повному обсязі в офіційному друкованому виданні ДКЦПФР не менше як за 10 днів до початку відкритого (публічного) розміщення акцій. Вимоги до розкриття інформації про емітента і його фінансово-господарський стан установлює ДКЦПФР.

До інформації про цінні папери належить інформація, що стосується:

● виду, форми випуску, типу, кількості й номінальної вартості цінних паперів, щодо яких прийнято рішення про відкрите (публічне) розміщення;

● дати прийняття рішення про відкрите (публічне) розміщення цінних паперів;

● строків початку та закінчення відкритого (публічного) розміщення цінних паперів;

● порядку й форми виплати доходу за цінними паперами.

Проспект емісії цінних паперів підписує керівник емітента (голова виконавчого органу) та аудитор, потім емітент засвідчує печаткою. Особи, що підписали проспект емісії, тим самим підтверджують достовірність відомостей, які в ньому містяться, а аудитор – достовірність перевірених відомостей.

У разі, якщо емітент користується послугами андеррайтера щодо відкритого (публічного) розміщення випуску цінних паперів, проспект емісії погоджується з андеррайтером.

Особи, винні в поданні недостовірних відомостей у проспекті емісії цінних паперів, несуть відповідальність згідно із законами України. Проспект емісії цінних паперів реєструється ДКЦПФР одночасно з реєстрацією випуску цінних паперів. До реєстрації та опублікування інформації про внесення змін до проспекту емісії цінних паперів емітент не має права здійснювати відкрите (публічне) розміщення цінних паперів.

10. Відкрите (публічне) розміщення цінних паперів. Згідно зі ст. 33 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» відкрите (публічне) розміщення цінних паперів здійснюється емітентом самостійно або через андеррайтера, що уклав з емітентом договір про андеррайтинг.

Відкрите розміщення акцій відбувається таким чином: протягом установленого в рішенні про розміщення акцій строку першим власником подається заява, укладається договір купівлі–продажу акцій. Перший власник здійснює сплату акцій відповідно до умов емісії за ціною не нижче номінальної вартості, не пізніше дня затвердження уповноваженим органом емітента результатів відкритого (публічного) розміщення акцій та звіту про результати відкритого (публічного) розміщення акцій.

Забороняється відкрите (публічне) розміщення цінних паперів раніше ніж через 10 днів після опублікування проспекту їх емісії відповідно до Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок». Згідно із ч. 3 ст. 33 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» емітент повинен закінчити відкрите (публічне) розміщення цінних паперів у строк, передбачений рішенням про їх відкрите (публічне) розміщення, але не пізніше ніж протягом одного року з дня початку розміщення.

Під час відкритого (публічного) розміщення пайові цінні папери не можуть продаватися за ціною, меншою від їх номінальної вартості. Установлення переважного права на придбання цінних паперів одними інвесторами стосовно інших забороняється, крім випадків, передбачених законодавством.

Кількість відкрито (публічно) розміщених цінних паперів не повинна перевищувати кількості цінних паперів, визначеної в проспекті емісії цінних паперів. Фактично розміщених цінних паперів може бути менше, ніж кількість цінних паперів, визначена в проспекті їх емісії. Кількість фактично розміщених цінних паперів зазначається у звіті про результати відкритого (публічного) розміщення цінних паперів, який затверджується органом емітента, уповноваженим приймати таке рішення, та подається НКЦПФР.

11. Затвердження результатів розміщення цінних паперів та змін до статуту, пов’язаних із збільшенням статутного капіталу АТ. Протягом 60 днів з дня завершення розміщення цінних паперів, зазначеного в проспекті емісії таких цінних паперів, орган емітента, уповноважений приймати відповідне рішення, повинен затвердити результати розміщення цінних паперів. Затвердження результатів розміщення цінних паперів та змін до статуту, пов’язаних із збільшенням статутного капіталу АТ, відбувається на загальних зборах АТ.

12. Реєстрація змін до статуту в органах державної реєстрації. Реєстрація змін до статуту в органах державної реєстрації відбувається згідно зі ст. 29 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців». У ст. 30 цього ж ЗУ передбачені підстави для відмови в проведенні державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи.

13. Подання звіту про результати відкритого (публічного) розміщення цінних паперів. Згідно із ч. 1 ст. 35 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» емітент подає НКЦПФР в 15-денний строк з дня реєстрації змін до статуту в органах державної реєстрації звіт про результати відкритого (публічного) розміщення, а також інші документи, визначені НКЦПФР, необхідні для реєстрації звіту.

14. Реєстрація НКЦПФР звіту про результати відкритого (публічного) розміщення цінних паперів. Згідно із ч. 2 ст. 35 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» НКЦПРФ протягом 15 днів після отримання від емітента необхідних документів зобов’язана прийняти рішення про реєстрацію звіту або відмову в реєстрації.

У ч. 3 ст. 35 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» передбачені підстави для відмови в реєстрації звіту про результати відкритого (публічного) розміщення цінних паперів, якими є порушення вимог законодавства, пов’язане з розміщенням цінних паперів. До таких правопорушень належить передбачена ст. 36 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» недобросовісна емісія цінних паперів.

15. Отримання свідоцтва про реєстрацію випуску цінних паперів. Згідно із ч. 4 ст. 35 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» НКЦПФР у двотижневий строк з дня реєстрації звіту про результати відкритого (публічного) розміщення цінних паперів видає емітенту свідоцтво про реєстрацію випуску цінних паперів (додаток 10).

16. Надання емітентом до депозитарію, з яким укладено договір про обслуговування емісії акцій й оформлено глобальний сертифікат, або реєстратору, з яким укладено договір про ведення реєстру власників іменних цінних паперів (крім випадків, коли облік прав за акціями веде емітент) копії свідоцтва про реєстрацію випуску акцій.

17. Розкриття інформації, що міститься у звіті, про результати відкритого (публічного) розміщення цінних паперів. Розкриття емітентом інформації, що міститься у звіті, про результати відкритого (публічного) розміщення акцій відбувається шляхом опублікування звіту в офіційному друкованому виданні НКЦПФР не пізніше 15 робочих днів після реєстрації цього звіту НКЦПФР.

Збільшення розміру статутного капіталу АТ за рахунок підвищення номінальної вартості акцій. Збільшити розмір статутного капіталу АТ за рахунок підвищення номінальної вартості акцій можливо двома способами:

1.За рахунок реінвестиції дивідендів;

2. За рахунок спрямування прибутку до статутного капіталу.

Збільшення розміру статутного капіталу АТ за рахунок реінвестиції дивідендів. Згідно з гл. 3 Положення «Про порядок збільшення (зменшення) розміру статутного капіталу акціонерного товариства» збільшення розміру статутного капіталу товариства за рахунок реінвестиції дивідендів здійснюється виключно шляхом збільшення номінальної вартості акцій, що належать акціонерам, які є акціонерами товариства на дату початку терміна виплати дивідендів.

Порядок збільшення розміру статутного капіталу АТ за рахунок реінвестиції дивідендів шляхом збільшення номінальної вартості акцій включає таку послідовність дій:

1. Прийняття загальними зборами акціонерів АТ рішень про:

а) затвердження річних результатів діяльності АТ та порядку розподілу прибутку;

б) збільшення розміру статутного капіталу товариства за рахунок реінвестиції дивідендів шляхом збільшення номінальної вартості акцій;

в) випуск акцій шляхом збільшення номінальної вартості акцій та обміну акцій старої номінальної вартості на акції нової номінальної вартості;

г) затвердження змін до статуту товариства, пов’язаних зі збільшенням статутного капіталу шляхом збільшення номінальної вартості акцій.

2. Персональне повідомлення емітентом всіх акціонерів товариства про прийняті рішення та опублікування відповідного повідомлення в офіційному друкованому виданні НКЦПФР.

3. Реєстрація змін до статуту товариства, пов’язаних зі збільшенням статутного капіталу АТ, в органах державної реєстрації. Реєстрація змін до статуту в органах державної реєстрації відбувається згідно зі ст. 29 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців». У ст. 30 цього ж ЗУ передбачені підстави для відмови у проведенні державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи.

A. Подання до НКЦПФР заяви та всіх необхідних документів для реєстрації випуску акцій. Для реєстрації випуску акцій у разі збільшення розміру статутного капіталу за рахунок реінвестиції дивідендів товариство не пізніше 15 календарних днів з дня реєстрації змін до статуту, пов'язаних зі збільшенням розміру статутного капіталу, в органах державної реєстрації подає до ДКЦПФР документи.

B. Реєстрація НКЦПФР випуску акцій та видача товариству свідоцтва про реєстрацію випуску акцій (додаток 10). Згідно з п. 6 розд. IПоложення «Про порядок реєстрації випуску акцій» НКЦПФР протягом 30 днів після прийняття заяви та всіх необхідних документів для реєстрації випуску акцій здійснює реєстрацію випуску акцій або відмовляє в реєстрації.

C. Присвоєння акціям міжнародного ідентифікаційного номера. Укладення з депозитарієм договорупро обслуговування емісії та розміщення або з реєстратором – договору про ведення реєстру власників іменних цінних паперів, крім випадків, коли облік прав за акціями веде емітент відповідно до законодавства України та за наявності попередньо укладеного договору.

Дата добавления: 2015-05-10