Органи управління АТ

Для АТ характерною є багаторівнева, корпоративна система управління. Компетенція органів управління АТ передбачена ст. 159–161 ЦК та розділами VII, VIII, IX, X та ст. 73, 74 Закону.

Згідно із ч. 1 ст. 159 ЦК та ч. 1 ст. 32 ЗУ вищим органом АТ є загальні збори акціонерів.

Для загальних зборів АТ характерні такі положення:

· у загальних зборах мають право брати участь усі його акціонери незалежно від кількості й виду акцій, що їм належать;

· АТ зобов’язане щороку скликати загальні збори (річні загальні збори);

· річні загальні збори товариства проводяться не пізніше 30 квітня наступного за звітним року;

· усі інші загальні збори, крім річних, вважаються позачерговими;

· загальні збори проводяться за рахунок коштів АТ.

Організація та проведення загальних зборів АТ. Компетенція загальних зборів АТ передбачена ст. 33 ЗУ. У загальних зборах АТ можуть брати участь особи, включені до переліку акціонерів, які мають право на таку участь, або їх представники. Перелік акціонерів, які мають право на участь у загальних зборах, складається станом на 24 годину за три робочих дні до дня проведення таких зборів у порядку, встановленому законодавством про депозитарну систему України. Обмеження права акціонера на участь у загальних зборах встановлюється законом.

Кожному акціонеру, зазначеному в переліку акціонерів, надсилається письмове повідомлення про проведення загальних зборів акціонерного товариства та їх порядок денний на дату, визначену наглядовою радою. Встановлена дата не може встановлюватися раніше, ніж за 60 днів до дати проведення загальних зборів. Це письмове повідомлення надсилається акціонерам персонально в строк не пізніше ніж за 30 днів до дати їх проведення. Повідомлення розсилає особа, яка скликає загальні збори, або особа, яка веде облік прав власності на акції товариства в разі скликання загальних зборів акціонерами.

Товариство не пізніше ніж за 30 днів до дати проведення загальних зборів також публікує в офіційному друкованому органі повідомлення про проведення загальних зборів. ПАТ додатково надсилає повідомлення про проведення загальних зборів та їх порядок денний фондовій біржі, на якій це товариство пройшло процедуру лістингу, а також не пізніше ніж за 30 днів до дати проведення загальних зборів розміщує на власній веб-сторінці в мережі Інтернет інформацію, передбачену ч. 3 ст. 35 ЗУ.

Від дати надіслання повідомлення про проведення загальних зборів до дати проведення загальних зборів АТ повинне надати акціонерам можливість ознайомитися з документами, необхідними для прийняття рішень з питань порядку денного. Детально можливості отримання цієї інформації передбачено ст. 36 ЗУ.

Згідно зі ст. 37 ЗУ порядок денний загальних зборів АТ попередньо затверджується наглядовою радою товариства.

Згідно із ч. 1 ст. 38 ЗУ кожний акціонер має право внести пропозиції щодо питань, включених до порядку денного загальних зборів АТ, а також щодо нових кандидатів до складу органів товариства, кількість яких не може перевищувати кількісного складу кожного з органів. Пропозиції вносяться не пізніше ніж за 20 днів до проведення загальних зборів, а щодо кандидатів до складу органів товариства – не пізніше ніж за 7 днів до дати проведення загальних зборів.

Згідно із ч. 3 ст. 38 ЗУ наглядова рада АТ приймає рішення про включення пропозицій до порядку денного не пізніше ніж за 15 днів до дати проведення загальних зборів, а щодо кандидатів до складу органів товариства – не пізніше ніж за 4 дні до дати проведення загальних зборів.

Згідно із ч. 4 ст. 38 ЗУ пропозиції акціонерів (акціонера), які сукупно є власниками п’яти або більше відсотків простих акцій, підлягають обов’язковому включенню до порядку денного загальних зборів.

Згідно із ч. 5 ст. 38 ЗУ рішення про відмову у включенні до порядку денного загальних зборів АТ пропозиції акціонерів (акціонера), які сукупно є власниками 5 або більше відсотків простих акцій, може бути прийнято тільки у разі:

· недотримання акціонерами строку, встановленого ч. 1 ст. 38 ЗУ;

· неповноти даних, передбачених ч. 2 ст. 38 ЗУ.

Згідно із ч. 6 ст. 38 ЗУ мотивоване рішення про відмову у включенні пропозиції до порядку денного загальних зборів АТ надсилається наглядовою радою акціонеру протягом трьох днів з моменту його прийняття.

АТ не пізніше ніж за 10 днів до дати проведення загальних зборів повинне повідомити акціонерів, згідно із статутом, про зміни у порядку денному. ПАТ також надсилає повідомлення про зміни у порядку денному загальних зборів фондовій біржі (біржам), на яких це товариство пройшло процедуру лістингу, а також не пізніше ніж за 10 днів до дати проведення загальних зборів розміщує на власній веб-сторінці в мережі Інтернет відповідну інформацію про зміни в порядку денному загальних зборів.

Оскарження акціонером рішення товариства про відмову у включенні його пропозицій до порядку денного до суду не зупиняє проведення загальних зборів. Суд за результатами розгляду справи може постановити рішення про зобов’язання товариства провести загальні збори з питання, у включенні якого до порядку денного було безпідставно відмовлено акціонеру. Безпосередній порядок проведення загальних зборів регламентується ст. 40–46 ЗУ.

Процедура проведення позачергових загальних зборів АТ. У ст. 47 ЗУ фіксується правова регламентація проведення позачергових загальних зборів.

Згідно з положенням цієї статті позачергові загальні збори АТ скликаються наглядовою радою:

1) з власної ініціативи;

2) на вимогу виконавчого органу – в разі порушення провадження про визнання товариства банкрутом або необхідності вчинення значного правочину;

3) на вимогу ревізійної комісії (ревізора);

4) на вимогу акціонерів (акціонера), які на день подання вимоги сукупно є власниками 10 й більше відсотків простих акцій товариства;

5) в інших випадках, установлених законом або статутом товариства.

Наглядова рада приймає рішення про скликання позачергових загальних зборів АТ або про відмову в такому скликанні протягом 10 днів з моменту отримання вимоги про їх скликання. Рішення про відмову у скликанні позачергових загальних зборів АТ може бути прийнято тільки в тому випадку:

● якщо акціонери на дату подання вимоги не є власниками кількості простих акцій товариства, що дають право ініціювати проведення позачергових виборів;

● неповноти даних, передбачених абзацом 2 ч. 1 ст. 47 ЗУ.

Позачергові загальні збори АТ мають бути проведені протягом 45 днів з дати отримання товариством вимоги про їх скликання.

Якщо цього вимагають інтереси АТ, наглядова рада має право прийняти рішення про скликання позачергових загальних зборів з письмовим повідомленням акціонерів про проведення позачергових загальних зборів та порядок денний відповідно до положень ЗУ не пізніше ніж за 15 днів до дати їх проведення з позбавленням акціонерів права вносити пропозиції до порядку денного. У такому разі за відсутності кворуму позачергових загальних зборів повторні загальні збори не проводяться.

У разі, якщо протягом строку, передбаченого чинним законодавством, наглядова рада не прийняла рішення про скликання позачергових загальних зборів АТ, такі збори можуть бути скликані акціонерами, які цього вимагають. Рішення наглядової ради про відмову у скликанні позачергових загальних зборів акціонерів може бути оскаржене акціонерами до суду.

Товариство або особа, які ведуть облік прав власності на акції товариства, зобов’язані протягом п’яти робочих днів надати інформацію про перелік власників акцій товариства, а також іншу інформацію, необхідну для організації проведення позачергових загальних зборів АТ, за запитом наглядової ради товариства.

Наглядова рада АТ. Правовий статус наглядової ради АТ регламентується ст. 160 ЦК та ст. 51–57 ЗУ. Згідно зі ст. 160 ЦК та ст. 51 ЗУ наглядова рада АТ є органом, що здійснює захист прав акціонерів товариства, і в межах компетенції, визначеної статутом та вищеназваними нормативно-правовими актами, контролює та регулює діяльність виконавчого органу.

Для наглядової ради АТ притаманні такі положення:

· в АТ з кількістю акціонерів – власників простих акцій 10 осіб і більше створення наглядової ради є обов’язковим;

· у товаристві з кількістю акціонерів – власників простих акцій дев’ять осіб і менше в разі відсутності наглядової ради її повноваження здійснюються загальними зборами;

· члени наглядової ради АТ обираються з числа фізичних осіб, які мають повну дієздатність та/або з числа юридичних осіб – акціонерів;

· член наглядової ради – юридична особа може мати необмежену кількість представників у наглядовій раді. Порядок діяльності представника акціонера в наглядовій раді визначається самим акціонером;

· обрання членів наглядової ради ПАТ здійснюється виключно шляхом кумулятивного голосування (кумулятивне голосування – голосування під час обрання органів товариства, коли загальна кількість голосів акціонера множиться на кількість членів органу АТ, що обираються, а акціонер має право віддати всі підраховані таким чином голоси за одного кандидата або розподілити їх між кількома кандидатами);

· обрання членів наглядової ради ПрАТ здійснюється за принципом пропорційності представництва в її складі представників акціонерів відповідно до кількості належних акціонерам голосуючих акцій або шляхом кумулятивного голосування;

· одна й та сама особа може обиратися до складу наглядової ради неодноразово;

· член наглядової ради не може бути одночасно членом виконавчого органу та/або членом ревізійної комісії (ревізором) цього товариства;

· кількісний склад наглядової ради встановлюється загальними зборами;

· член наглядової ради здійснює свої повноваження на підставі договору з товариством;

· члени наглядової ради мають право на оплату своєї діяльності за рахунок товариства;

· наглядова рада АТ визначає форми контролю за діяльністю його виконавчого органу;

· наглядова рада АТ може утворювати постійні чи тимчасові комітети з числа її членів для вивчення й підготовки питань, що належать до компетенції наглядової ради;

· голова наглядової ради АТ обирається членами наглядової ради з їх числа простою більшістю голосів від кількісного складу наглядової ради, якщо інше не передбачено статутом товариства;

· виключна компетенція наглядової ради передбачена в ст. 52 ЗУ.

Засідання наглядової ради можуть скликатися:

● за ініціативою голови наглядової ради;

● на вимогу члена наглядової ради;

● на вимогу ревізійної комісії;

● на вимогу виконавчого органу чи його члена;

● на вимогу інших осіб, визначених статутом акціонерного товариства, які беруть участь у засіданні.

Засідання наглядової ради проводяться в міру необхідності з періодичністю, визначеною статутом, але не рідше одного разу на квартал. Воно є правомочним, якщо в ньому бере участь більше половини її складу. Статутом товариства може встановлюватися більша кількість членів наглядової ради, необхідна для визнання її засідань правомочними.

Рішення наглядової ради приймається більшістю голосів членів наглядової ради, які беруть участь у засіданні та мають право голосу, якщо для прийняття рішення статутом АТ не встановлюється більша кількість голосів. На засіданні наглядової ради кожний член наглядової ради має один голос. Статутом товариства може передбачатися право вирішального голосу голови наглядової ради в разі рівного розподілу голосів членів наглядової ради під час прийняття рішень.

Ст. 57 ЗУ регламентує процедуру та підстави дострокового припинення повноважень членів наглядової ради.

Виконавчий орган АТ. Правовий статус виконавчого органу АТ регламентується ст. 161 ЦК та ст. 58–61 ЗУ. Згідно з цими нормативно-правовими актами з метою керівництва поточною діяльністю АТ створюється колегіальний (правління, дирекція) або одноособовий (директор, генеральний директор) виконавчий орган.

Для виконавчого органу АТ характерні такі положення:

· виконавчий орган діє від імені АТ в межах, установлених статутом АТ й законом;

· виконавчий орган вирішує всі питання діяльності АТ, крім тих, що належать до компетенції загальних зборів і наглядової ради товариства;

· виконавчий орган є підзвітним загальним зборам акціонерів і наглядовій раді АТ та організовує виконання їхніх рішень;

· членом виконавчого органу АТ може бути будь-яка фізична особа, яка має повну цивільну дієздатність і не є членом наглядової ради чи ревізійної комісії цього товариства;

· права та обов'язки членів виконавчого органу АТ визначаються ЗУ, іншими актами законодавства, статутом товариства та/або положенням про виконавчий орган товариства, а також контрактом, що укладається з кожним членом виконавчого органу. Від імені товариства контракт підписує голова наглядової ради;

· правовий статус колегіального виконавчого органу АТ регламентується ст. 59 ЗУ;

· правовий статус одноосібного виконавчого органу АТ регламентується ст. 60 ЗУ;

· процедуру та підстави припинення повноважень голови та членів виконавчого органу АТ регулює ст. 61 ЗУ.

Ревізійна комісія АТ. Правовий статус ревізійної комісії АТ регламентується ст. 73–74 ЗУ. Згідно зі ст. 73 ЗУ для проведення перевірки фінансово-господарської діяльності АТ загальні збори обирають ревізійну комісію (ревізора).

Для ревізійної комісії АТ характерні такі положення:

· в АТ з кількістю акціонерів (власників простих акцій товариства) до 100 осіб запроваджується посада ревізора (або обирається ревізійна комісія);

· у товариствах з кількістю акціонерів (власників простих акцій товариства) більш як 100 осіб обов’язково обирається ревізійна комісія;

· члени ревізійної комісії в товариствах обираються виключно шляхом кумулятивного голосування з числа фізичних осіб, які мають цивільну дієздатність та/або з числа юридичних осіб-акціонерів;

· голова ревізійної комісії обирається членами ревізійної комісії з їх числа простою більшістю голосів від кількісного складу ревізійної комісії, якщо інше не передбачено статутом або положенням про ревізійну комісію акціонерного товариства;

· строк повноважень членів ревізійної комісії (ревізора) встановлюється на період до дати проведення чергових річних загальних зборів, але не більше ніж на п’ять років;

· не можуть бути членами ревізійної комісії (ревізором): члени наглядової ради; члени виконавчого органу; корпоративний секретар; особа, яка не має повної цивільної дієздатності; члени інших органів АТ.

Члени ревізійної комісії (ревізор) не можуть входити до складу лічильної комісії товариства;

● права та обов’язки членів ревізійної комісії (ревізора) визначаються ЗУ, іншими актами законодавства, статутом, а також договором, що укладається з кожним членом ревізійної комісії (ревізором).

● компетенція ревізійної комісії (ревізора) передбачена в ст. 74 ЗУ.

Процедура розподілу прибутків в АТ здійснюється згідно з Положенням «Про розподіл та використання прибутку акціонерного товариства», що затверджується зальними зборами АТ.

Прибуток АТ утворюється з надходжень від підприємницької діяльності після покриття матеріальних та прирівняних до них витрат і витрат на оплату праці. З балансового прибутку АТ сплачуються відсотки за кредитами банків та за облігаціями, а також вносяться передбачені законодавством України податки та інші платежі до бюджету. Чистий прибуток, одержаний після зазначених вище розрахунків та інших обов’язкових виплат, залишається в повному розпорядженні АТ і підлягає розподілу згідно із зазначеним Положенням.

За рішенням загальних зборів акціонерів прибуток АТ після сплати податків та здійснення інших обов’язкових відрахувань і виплат (тобто чистий прибуток) може бути направлено:

● на сплату дивідендів (розподіл серед акціонерів);

● на розвиток виробництва, створення й поповнення капіталів АТ;

● на соціальні програми й преміювання працівників АТ.

Порядок виплати дивідендів регламентується ст. 30 ЗУ, згідно із ч. 1 цього ЗУ дивіденд – частина чистого прибутку АТ, що виплачується акціонеру з розрахунку на одну належну йому акцію певного типу та/або класу. За акціями одного типу та класу нараховується однаковий розмір дивідендів.

Згідно із ч. 2 ст. 20 ЗУ усі акції товариства є іменними. У свою чергу, згідно із ч. 3 ст. 20 ЗУ АТ може здійснювати розміщення акцій двох типів – простих та привілейованих.

Виплата дивідендів відбувається згідно з такими положеннями:

· товариство виплачує дивіденди виключно грошовими коштами;

· дивіденди виплачуються на акції, звіт про результати розміщення яких зареєстровано у встановленому законодавством порядку;

· виплата дивідендів за простими акціями здійснюється з чистого прибутку звітного року та/або нерозподіленого прибутку, на підставі рішення загальних зборів АТ, протягом шести місяців з дня прийняття загальними зборами рішення про виплату дивідендів;

· виплата дивідендів за привілейованими акціями здійснюється з чистого прибутку звітного року та/або нерозподіленого прибутку відповідно до статуту акціонерного товариства в строк, що не перевищує шести місяців після закінчення звітного року. У разі відсутності або недостатності чистого прибутку звітного року та нерозподіленого прибутку минулих років виплата дивідендів за привілейованими акціями здійснюється за рахунок резервного капіталу товариства або спеціального фонду для виплати дивідендів за привілейованими акціями;

· рішення про виплату дивідендів та їх розмір за простими акціями приймається загальними зборами АТ;

· розмір дивідендів за привілейованими акціями всіх класів визначається в статуті АТ. Розмір дивідендів за привілейованими акціями може встановлюватися у вигляді фіксованої грошової суми або відсотків від номінальної вартості акції;

· для кожної виплати дивідендів наглядова рада АТ встановлює дату складення переліку осіб, які мають право на отримання дивідендів, порядок і строк їх виплати. Дата складення переліку осіб, які мають право на отримання дивідендів, не може передувати даті прийняття рішення про виплату дивідендів;

· товариство повідомляє осіб, які мають право на отримання дивідендів, про дату, розмір, порядок і строк їх виплати. Протягом 10 днів після прийняття рішення про виплату дивідендів ПАТ повідомляє про дату, розмір, порядок і строк виплати дивідендів фондову біржу (біржі), у біржовому реєстрі якої (яких) перебуває таке товариство;

· АТ не має права приймати рішення про виплату дивідендів та здійснювати виплату дивідендів за простими акціями в таких випадках:

- звіт про результати розміщення акцій не зареєстровано у встановленому законодавством порядку;

- власний капітал товариства менший, ніж сума його статутного капіталу, резервного капіталу та розміру перевищення ліквідаційної вартості привілейованих акцій над їх номінальною вартістю;

- товариство має зобов’язання про викуп акцій відповідно до ст. 68 ЗУ;

- поточні дивіденди за привілейованими акціями не виплачено повністю;

· АТ не має права приймати рішення про виплату дивідендів та здійснювати виплату дивідендів за привілейованими акціями, якщо:

- звіт про результати розміщення акцій не зареєстровано у встановленому законодавством порядку;

- товариство не має права здійснювати виплату дивідендів за привілейованими акціями певного класу до виплати поточних дивідендів за привілейованими акціями, власники яких мають перевагу щодо черговості отримання дивідендів.

Відповідальність в АТ. Згідно зі ст. 12 ЗУ засновники АТ несуть солідарну відповідальність за пов’язаними з його заснуванням зобов’язаннями, що виникли до його державної реєстрації. АТ відповідає за пов’язаними з його заснуванням зобов’язаннями засновників тільки в разі схвалення їх дій загальними зборами акціонерів. Загальні збори акціонерів, що схвалюють такі зобов’язання засновників товариства, мають бути проведені протягом шести місяців після державної реєстрації товариства.

З моменту державної реєстрації АТ не відповідає за зобов’язаннями акціонерів. До товариства та його органів не можуть застосовуватися будь-які санкції, що обмежують їх права, у разі вчинення акціонерами протиправних дій.

Акціонери не відповідають за зобов’язаннями товариства й несуть ризик збитків, пов’язаних з діяльністю товариства, тільки в межах вартості належних їм акцій. До акціонерів не можуть застосовуватися будь-які санкції, що обмежують їх права, у разі вчинення протиправних дій товариством або іншими акціонерами. Акціонери, які не повністю оплатили акції, у випадках, визначених статутом товариства, відповідають за зобов’язаннями товариства в межах неоплаченої частини вартості належних їм акцій.

Виділ та припинення АТ регулюється розділом XVI ЗУ.

Дата добавления: 2015-05-10