Варіант 2. 1. Закріпити та поглибити знання про порядок розірвання трудового договору за п

Мета гри:

1. Закріпити та поглибити знання про порядок розірвання трудового договору за п. 1 ст. 40 КЗпП України.

2. Удосконалити практичні вміння, навички щодо порядку розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця. Завдання навчальної гри: підготувати матеріали про звільнення працівника за п. 1 ст. 40 КЗпП України.

Учасники навчальної гри:

1. Керівник організації та його заступники, фахівці з праці та соціальних питань, керівники структурних підрозділів організації, начальник відділу кадрів організації.

2. Представники виборного органу профспілкової організації.

3. Працівники, стосовно яких вирішується питання про звільнення

за п. 1 ст. 40 КЗпП України.

Порядок проведення гри. Навчальна гра проводиться в чотири етапи з інтервалом для самостійного опрацювання матеріалу та підготовки зразків документів про звільнення працівників (одне семінарське заняття).

Правила навчальної гри. Студентів розподіляють на рольові групи (5-7 студентів), що представляють у навчальній грі різні сторони, які беруть участь у розірванні трудового договору за п. 1 ст. 40 КЗпП України. З числа студентів може формуватися група експертів. Кожен студент розробляє документи відповідно до своєї ролі у навчальній грі. На занятті відтворюється процедура звільнення працівників з роботи за п. 1 ст. 40 КЗпП. Працівники, які не згодні з рішенням роботодавця про їх звільнення, готують позовну заяву до місцевого суду і викладають підстави незаконного звільнення з роботи.

Підбиття підсумків гри може проводити група експертів і викладач за методикою, запропонованою у першому варіанті навчальної гри.

3. Навчальна гра з теми №11 “Трудові спори”

Мета гри: закріпити та поглибити знання про порядок вирішення трудових спорів, удосконалити практичні уміння та навички щодо процедури вирішення трудового спору у суді. Дати можливість студентам проявити творчість, винахідливість у розв’язанні поставлених завдань.

Завдання навчальної гри: розробити процесуальний порядок судового засідання по трудовому спору, провести засідання суду по трудовому спору та скласти приклади судових документів по вирішенню трудового спору (макет справи суду по вирішенню трудового спору).

Учасники гри:

1. Керівник організації, його заступник, юрисконсульт, начальник відділу кадрів, адвокат.

2. Представники виборного профспілкового органу.

3. Працівник та його представники, свідки, адвокат.

4. Суддя, секретар судового засідання та інші учасники судового процесу.

Порядок проведення гри. Навчальна гра проводиться у три етапи: підготовка до навчальної гри; проведення гри; підбиття підсумку гри. Фабула трудового спору видається студентам викладачем навчальної дисципліни за два тижні до заняття.

Зміст та правила гри

Перший етап. При підготовці до навчальної гри студентам необхідно повторити пройдений матеріал, ознайомитися зі своєю роллю у грі, скласти необхідні процесуальні документи тощо. Добір фабули здійснює викладач спільно зі студентами. Обрана фабула повинна бути вивчена кожним студентом групи. Це дозволить їм активно включитися у гру, критично ставитися до всього, що відбувається (наприклад, у залі судового засідання).

Після вивчення фабули студенти самостійно розподіляють між собою ролі. У разі потреби викладач дає консультації.

При розподілі ролей може виявитися, що студентів у групі більше, ніж учасників процесу з обраної справи, у цьому разі на одну роль адвоката, прокурора, представника громадськості і трудових колективів можна призначити двох студентів. Така співучасть не заважає процесу навчальної гри. Наочно порівнюючи “процесуальну діяльність” двох своїх колег, студенти мають можливість краще зрозуміти недоліки їх теоретичної і практичної підготовки.

Підготовчий період передбачає процедуру “подання позову” і “підготовки трудової справи до судового розгляду”. Написати “позовну заяву” і “подати її до суду” зобов’язаний "позивач" за допомогою “адвоката” чи іншої особи, “заперечення на позов” викладаються “відповідачем”, “адвокатом” із його сторони. Підготовку справи до “судового розгляду” проводить "суддя".

Усі "процесуальні" дії при порушенні справи та підготовці до судового розгляду повинні відбуватися відповідно до норм ЦПК. Ці дії студенти здійснюють у позааудиторний час. На практичних заняттях обговорюються лише результати цих дій.

Студенти можуть відвідати один із судів міста і на практиці ознайомитися з його роботою щодо розгляду і вирішення трудових справ. Це особливо необхідно "адвокатам", "позивачам", "відповідачам", "суддям", "прокурору".

Другий етап. Присвячений розгляду і вирішенню справи. Навчальна гра повинна проводитися в обстановці й умовах, наближених до розгляду трудових справ у судах і відповідно до вимог цивільного процесуального закону. "Розгляд справи" краще проводити у спеціально обладнаному залі судового засідання, оснащеному відеозаписом. Наявність відеозапису дисциплінує студентів, дає можливість у будь-який момент зупинити гру, відтворити й обговорити з ними потрібний фрагмент навчальної гри, дозволяє учасникам процесу побачити себе "у справі" і краще зрозуміти допущені помилки.

Учинення необхідних умовних процесуальних дій у навчальній грі є обов’язковим. Це повинні знати студенти ще в підготовчий період. Наприклад, умовно можна призупинити провадження у справі, відкласти розгляд справи. Хід гри не може бути припинений, призупинити ж провадження у справі або відкласти його розгляд у певній ігровій ситуації "суд" просто зобов’язаний. Тому необхідні умовно учинені процесуальні дії тільки фіксуються в процесуальних документах, зміст яких оголошується в залі судового засідання. Розгляд же справи продовжується з перервами між практичними заняттями.

Умовно повинні відбуватися й інші процесуальні дії: видалення "свідків" із залу судового засідання, відводи "складу суду", передача справи в інший суд для розгляду по суті тощо.

Керує "судовим засіданням" студент, який виступає у ролі "судді". Виконання цієї ролі є складним завданням. Тому гра проходить набагато організованіше і цікавіше, коли в цій ролі виступає добре теоретично і практично підготовлений студент. Викладач повинен поговорити з цим студентом до "судового засідання", допомогти йому у вирішенні важких питань, порадити відвідати суд і ознайомитися з процесом розгляду трудових справ. Він зобов’язаний не тільки уважно стежити за ходом навчальної гри, а й фіксувати для себе вчинення (не учинення) учасниками усіх процесуальних дій, приділяти увагу етиці спілкування учасників процесу.

На прохання викладача наприкінці кожної частини судового засідання може бути оголошена невелика перерва. Цей час використовується для колективного перегляду відеозапису й обговорення роботи студентів у судовому засіданні. В обговоренні повинні брати участь усі студенти групи, щоб виявити помилки й усвідомити їх причини.

Закінчується навчальна гра винесенням "судового" рішення у справі.

Третій етап. Підбиття підсумку навчальної гри. Аналізується робота кожного студента, відзначаються як позитивні моменти, так і хиби його роботи у навчальній грі. Робота "суду" й інших учасників процесу оцінюється не тільки з погляду дотримання ними процесуальних норм, а й з погляду дотримання норм судової, адвокатської етики. Оцінку роботи студентів у цілому дає викладач.

Приклад процесуального порядку проведення “судового засідання” в рамках навчальної гри за темою №11 “Трудові спори”:

1. Головуючий відкриває судове засідання і повідомляє, яка справа підлягає розгляду.

2. Секретар судового засідання доповідає суду, хто з викликаних у справі осіб з’явився. Суд встановлює особу тих, хто з’явився, а також перевіряє повноваження службових осіб і представників.

3. Свідки після перевірки їх явки видаляються із залу судового засідання в особливу кімнату.

4. Головуючий повідомляє склад суду, прізвища прокурора (представника громадськості), секретаря судового засідання і роз’яснює особам, які беруть участь у справі, їхнє право заявляти відводи суду, прокурору, секретарю судового засідання.

5. Головуючий роз’яснює особам, які беруть участь у справі, і представникам їхні процесуальні права й обов’язки.

6. Клопотання і заяви осіб, які беруть участь у справі, і представників про витребування нових доказів і з усіх інших питань, пов’язаних із розглядом справи, вирішуються ухвалою суду після того, як буде заслухана думка інших осіб, які беруть участь у справі.

7. Суд переходить до розгляду справи по суті, розгляд справи починається з доповіді головуючого. Потім головуючий запитує, чи підтримує позивач свої вимоги, чи визнає відповідач вимоги позивача, чи не бажають сторони закінчити справу мировою угодою.

8. Після доповіді суд заслуховує пояснення позивача, відповідача.

9. Головуючий запитує в сторін – позивача, відповідача – чи мають вони що-небудь додати до своїх пояснень.

10. Суд, заслухавши пояснення сторін та інших осіб, встановлює порядок допиту свідків і дослідження інших доказів у справі.

11. Порядок допиту свідків. Кожний свідок допитується окремо. До допиту свідка головуючий встановлює особу свідка, вік, рід занять, відношення по цій справі і взаємовідносини його зі стороною (сторонами), іншими особами, які беруть участь у справі. Попереджає про кримінальну відповідальність за відмову або ухилення від дачі показань і за дачу суду завідомо неправдивих показань. У свідка береться підписка про те, що йому пояснені його обов’язки і відповідальність. Головуючий пропонує свідку повідомити суду все, що йому особисто відомо у цій справі. Після цього свідку можуть бути поставлені запитання: першою ставить запитання особа, за заявою якої викликаний свідок, його представник, а потім інші особи і представники. Свідку, викликаному з ініціативи суду, першим ставить запитання позивач. Судді вправі поставити запитання свідку в будь-який момент його допиту.

12. Дослідження письмових доказів. Письмові докази оголошуються в судовому засіданні і подаються для ознайомлення особам, які беруть участь у справі, представникам. Тільки після цього особи, які беруть участь у справі, можуть дати пояснення з приводу цих доказів.

13. Оголошення особистого листування громадян. З метою охорони таємниці листування особисте листування громадян може бути оголошене у відкритому судовому засіданні тільки за згодою осіб, між якими це листування відбувалося.

14. Дослідження речових доказів.

15. Висновок експерта.

16. Висновок органів державного управління.

17. Після дослідження всіх зібраних у справі доказів головуючий запитує в осіб, які беруть участь у справі, і представників, чи не бажають вони чим-небудь доповнити матеріали справи. За відсутності таких заяв головуючий повідомляє розгляд справи по суті закінченим, і суд переходить до заслуховування судових дебатів.

18. Судові дебати. Спочатку виступає позивач, його представник, потім відповідач і його представник. Учасники можуть обмінюватися репліками. Право останньої репліки завжди належить відповідачу і його представнику.

19. Вихід суду до нарадчої кімнати.

20. Оголошення рішення суду.

Дата добавления: 2015-05-10