Місцевоанестезуючі речовини. Дати загальну характеристику, назвати види місцевої анестезії. Які препарати застосовуються для різних видів анестезії

БІЛЕТ №24

Виписати рецепт на розчин новокаїну 2% для провідникової анестезії в ампулах.

Recipe: Solutionis Novocaini 2% - 5 ml

Da tales doses numero 6 in ampullis

Signa. Для провідникової анестезії.

Місцевоанестезуючі речовини – це засоби, які зумовлюють місцеву втрату чутливості – анестезію. Під їх впливом тимчасово на місці застосування втрачається больова, температурна та тактильна чутливість. Механізм дії ще до кінця не з’ясовано. Вважається, що вони діють на мембрани нервових волокон, блокують натрієві канали і, таким чином, блокують проведення імпульсів.

Класифікація

I) Природні сполуки – ефір бензоїлекгоніну: кокаїн.

II) Синтетичні азотисті сполуки:

1. Ефірні сполуки (похідні ПАБК):

б) легкорозчинні у воді: новокаїн (прокаїн), дикаїн (тетракаїн);

в) малорозчинні у воді: анестезин (бензокаїн), ортокаїн.

2. Амідні сполуки: лідокаїн (ксикаїн), прилокаїн (цитанест), піромекаїн (бумекаїн), маркаїн (бупівакаїн).

Місцевоанестезуючі засоби повинні мати такі властивості:

ü високу вибіркову дію

ü короткий латентний період

ü високу ефективність при різних видах місцевої анестезії

ü певну тривалість дії

ü бажано, щоб вони звужували судини (така дія зменшує всмоктування анестетика і його токсичні ефекти)

Використовують місцевоанестезувальні засоби для різних видів анестезії:

поверхнева, або термінальна анестезія (анестетик наносять на поверхню слизової оболонки, рани, виразки);

інфільтраційна (розчиноманестезувальної речовини послідовно “приймають” шкіру і більш глибокі тканини. Для цього використовують 400-800 мл 0,25-0.5% розчину новокаїну або лідокаїну);

провідникова (анестетик вводять по ходу нерва використовують 1-2% розчин новокаїну або лідокаїну);

спинномозкова (0,7-0,8 мл розчину анестетика вводять у простір над твердою оболонкою спинного мозку. Використовують 5% розчин новокаїну або лідокаїну).

Першим анестезувальним засобом, який застосовували в медичній практиці, був кокаїн – алкоїд рослини. Препарат має високу анестезувальну активність, але застосування його заборонено через високу токсичність та здатність зумовлювати медикаментозну залежність.

Дикаїн за активністю майже в 10 разів перевершує кокаїн, але в 2-5 разів токсичніший. Використовують в офтальмологічній практиці і у ЛОР-практиці. Дітям до 10 років анестезію дикаїном не проводять.

Анестезин погано розчиняється у воді (легко в спирті, оліях), тому призначають для зовнішнього застосування у вигляді присипок, паст, мазей, а також внутрішньо (при болю в шлунку) та вводять у пряму кишку у вигляді супозиторіїв.

Новокаїн має широкий спектр терапев­тичної дії та відносно незначну токсичність. Застосовують для провідникової, інфільтраційної та спинномозкової анестезії. Роз­чин новокаїну призначають внутрішньо (при гіпертонічній хворо­бі, пізніх токсикозах вагітних, виразковій хворобі шлунка та два­надцятипалої кишки) та ректально (при спазмах у кишках). Роз­чин новокаїну використовують для розчинення бензилпеніциліну натрієвої та калієвої солі з метою подовження тривалості дії.

Побічні явища: алергійні реакції (дерматит, набряк Квінке і на­віть анафілактичний шок).

Лідокаїн діє швидше, сильніше і трива­ліше, ніж новокаїн. У малих концентраціях (0,5%) за токсичністю не відрізняється від новокаїну, але з підвищенням концентрації (1 і 2%) токсичність підвищується. Застосовують при всіх видах місцевої анестезії. Резорбтивну дію лідокаїну використовують при гострій фазі інфаркту міокарда, для профілактики фібриляцій шлуночків (протиаритмічна дія).

Особливості роботи з місцевоанестезуючими засобами:

зібрати алергологічний анамнез; якщо він не з’ясований, роб­лять пробу на чутливість (на внутрішню поверхню плеча кладуть тампон, змочений препаратом, покривають вощаним папером і за­бинтовують. Поява через добу дерматиту є проявом підвищеної чут­ливості);

для зменшення всмоктування і подовження дії анестетиків до них додають 1-2 краплі 0,1% розчину адреналіну гідрохлориду на 5-10 мл анестетиків по 1 краплі;

лідокаїн може спричинити артеріальну гіпотензію, брадикар­дію, у разі передозування можливе психомоторне збудження, судоми;

новокаїн несумісний з сульфанілімідними препаратами;

лідокаїн у 10% розчині не можна вводити в тканини, оскільки розвивається миттєва анафілаксія;

місцевоанестезувальні засоби несумісні з М-холіноміметиками, антихолінестеразними засобами, серцевими глікозидами, судинорозширювальними та β-адреноблокуючими засобами.

Дата добавления: 2015-05-08