Поняття та види соціальних норм. Місце права в системі соціальних норм

Упорядкування суспільних відносин, або соціальне регу­лювання здійснюється за допомогою соціальних норм — правил поведінки загального характеру, що регулюють різні сфери суспільних відносин, мають зміст, зумовлений рівнем економічного, соціального і культурного розвитку суспільства, та забезпечуються різноманітними засобами соціального впливу.

Оскільки суспільне життя складне і багатоманітне, то соціальні норми помітно відрізняються одна від одної не лише за регульованими сферами суспільних відносин, а й за способами свою встановлення і забезпечення.

Так, за сферами суспільних відносин традиційно розріз­няють політичні, економічні, організаційні, культурні, есте­тичні, соціально-технічні та інші норми.

Політичні норми регулюють відносини між класами, націями, народностями, їх участь в органах державної влади та організації держави, відносини держави з іншими еле­ментами політичної системи суспільства.

Економічні норми регламентують відносини у сфері еко­номіки.

Організаційні норми закріплюють структуру, порядок створення та діяльності державних органів і об'єднань громадян.

Культурні норми визначають правила поведінки людей, зумовлені рівнем і традиціями матеріальної та духовної культури суспільства.

Естетичні норми встановлюють правила поведінки людей згідно з уявленнями про красу, які склалися в суспільстві.

Соціально-технічні норми передбачають правила необхід­ного, доцільного поводження людей з предметами природи, знаряддями праці та іншими технічними засобами.

За способами встановлення і забезпечення соціальні норми поділяються па норми права, норми моралі, звичаї, традиції, норми об'єднань громадян, релігійні норми.

Норми права —це норми, які встановлюються та охоро­няються державою.

Норми моралі - це нор­ми, принципи, правила поведінки, які склалися в суспіль­стві під впливом громадської думки відповідно до зумовле­них економічним базисом уявлень людей про добро, зло, обов'язок, справедливість, честь тощо і забезпечуються через внутрішнє переконання та засоби громадського впливу.

Звичаї — це норми, які склалися історично, закріпились у суспільній практиці в результаті багаторазового застосу­вання певного роду відносин.

Дуже близькі до звичаїв традиції — способи поведінки людей, соціальних груп, які склалися в суспільстві і пере­даються від покоління до покоління.

Норми об'єднань громадян (корпоративні норми)—це норми, які встановлюються та охороняються певними об'єднаннями громадян. Деяким з них держава надає юри­дичну обов'язковість (наприклад, нормам профспілкових і кооперативних організацій).

Релігійні норми— ценорми, що регулюють поведінку і специфічні культові дії, які засновані на вірі в існування бога (ботів). Вони відображаються в статутах, священних книжках, інших релігійних актах.

Крім того, соціальні норми поділяють на усні та письмові; свідомі та стихійні, а також залежно від того, чим забезпе­чується їх виконання (внутрішнім переконанням суб'єктів, об'єднаннями громадян, суспільством чи державою). Можна також вирізнити соціальні норми, що притаманні певним історичним епохам (суспільно-економічним форма­ціям, цивілізаціям тощо).

Така широка палітра соціальних норм різних видів свідчить, що в арсеналі соціального регулювання завжди можна знайти засіб, найбільш відповідний для регулювання тих чи інших конкретних відносин.

Правові норми, до речі, не завжди є найдоцільнішим засобом соціального регулювання. Іноді воно краще здійснюється за допомогою моральних, релігійних чи інших норм (особливо у сфері особистих, інтимних людських стосунків).

Отже, правові норми є різновидом соціальних. Вони мають всі ознаки цих норм, але характеризуються особли­вими рисами, які не притаманні іншим засобам соціального регулювання.

Дата добавления: 2015-05-10