Типова організаційна структура управління технічною службою АТП. Характеристика підрозділів

Типова форма організації ремонтно-обслуговуючого виробництва найбільш характерна для ВАТ АТП. За цієї форми організації виробництва управління технічною службою здійснюється централізовано. Така система управління чітко розмежовує адміністративні й оперативні функції керівного персоналу і зосереджує всю оперативну роботу в центрі управління виробництвом (ЦУВ) або у відділі управління виробництвом (ВУВ). В основу організації ТО і ремон­ту покладено технологічний принцип формування виробничих підрозділів, при якому кожен вид технічної дії виконується спеціалізованим підрозділом. Підрозділи, які виконують однорідні види технічних операцій, об'єднують у виробничі комплекси. Підготовка виробництва (комплектування обмінного фонду агрегатів, механізмів, вузлів; доставка їх на робочі місця і миття перед відправкою в ремонт; забезпечення робочим інструментом; переганяння авто­мобілів у зонах очікування ТО і ремонту) здійснюється централізовано комп­лексом підготовки виробництва (ПВ). Обмін інформацією між ЦУВ і всіма ви­робничими підрозділами забезпечується двостороннім диспетчерським зв'яз­ком, засобами автоматики і телемеханіки.

Очолює технічну службу головний інженер. Він несе відповідальність за тех­нічний стан рухомого складу, розвиток і стан технічної бази, матеріально-тех­нічне забезпечення. Головний інженер має право розпоряджатися матеріаль­ними фондами, формувати виробничий персонал, визначати розмір премій і заохочень виробничим робітникам за добрі показники роботи й економне ви­трачання матеріальних фондів.

Центр (відділ) управління виробництвом складається із відділу (групи) оперативного управління і відділу (групи) обробки та аналізу інформації. До відділу оперативного управління входять технічні диспетчери виробництва. Група обробки та аналізу інформації має тісний оперативний зв'язок з іншими відділами. ЦУВ планує й оперативно керує роботами, що ґрун­туються на технологічному принципі формування виробничих підрозділів. Кожний вид технічних дій виконує спеціалізована бригада або дільниця. Бригади або дільниці (іноді окремі виконавці), що виконують роботи, однорідні за призначенням і специфікою виконання, об'єднують у виробничі комплекси.

При ЦУВ рекомендується створювати п'ять виробничих комплексів: діа­гностики (Д), технічного обслуговування (ТО), поточного ремонту (ПР), ремонтнихдільниць (РД), підготовки виробництва (ПВ). Можливе об'єднання комп­лексів діагностики і ТО в єдиний комплекс ТОД.

Комплекс ПР об'єднує підрозділи, які виконують роботи, пов'язані із замі­ною несправних агрегатів і деталей справними, а також кріпильно-регулювальні та інші роботи з ПР безпосередньо на автомобілях.

Комплекс РД об'єднує підрозділи, які виконують роботи з обслуговування і ремонту знятих з автомобілів агрегатів і деталей, виготовлення деталей, а також інші роботи, не пов'язані з безпосереднім виконанням їх на автомобілях. Проте деякі виробничі підрозділи практично здійснюють роботи як пов'язані, так і не пов'язані з безпосереднім виконанням їх на автомобілі, наприклад, бригади, що виконують електротехнічні, зварювальні, мідницькі, обойні, сто­лярні та інші роботи. Віднесення таких підрозділів до комплексу ПР або РД має провадитись з урахуванням переважаючого виду робіт (щодо трудоміст­кості), а також з урахуванням різних організаційних міркувань стосовно кон­кретних місцевих умов.

Кількість бригад, що виконують один вид технічних дій, і закріплення їх за рухомим складом залежать від трудомісткості виробничої програми, кіль­кості моделей автомобілів, загального компонування приміщень технічної служби, потреби виконання одного виду технічної дії в кілька змін, розташу­вання колон на окремих територіях та інших умов у кожному конкретному випадку. Доцільно, щоб у складі однієї бригади було від 4 до 15 чоловік.

Комплекс ПВ об'єднує такі структурні підрозділи: дільниця (група) комп­лектації, проміжний склад, транспортна і мийна дільниці, інструментальний склад. Залежно від конкретних місцевих умов допускається суміщення функцій дільниць комплексу ПВ.

Рис. 4.1. Організаційна структура і управління технічною службою ВАТ АТП

На підприємствах невеликої потужності ро­боту дільниць можуть виконувати бригади, ланки або окремі виконавці. Дільниця (група) комплектації забезпечує комплектування обмінного фонду, підбір за завданням ЦУВ запасних частин, необхідних для виконання ремонт­них робіт, і доставку їх на робочі місця, а також здійснює транспортування агрегатів і деталей, знятих із автомобілів для ремонту. На проміжному складі зберігають агрегати і деталі (в основному відремонтовані) і створюють запас. На транспортній дільниці переганяють автомобілі, транспортують великова­гові агрегати і деталі по території ВАТ АТП. Мийна дільниця забезпечує миття усіх агрегатів і деталей, знятих із автомобілів перед відправкою на ремонт. Інструментальний склад призначений для зберігання, видачі та ремонту ін­струменту.

Залежно від призначення і потужності ВАТ АТП, а також від запровадженої організаційної структури управління на підприємстві головному інженерові підпорядковані ЦУВ і ще кілька самостійних у функціональному відношенні підрозділів (відділів): виробничо-технічний відділ (ВТВ), відділ головного механіка (ВГМ), відділ постачання (ВП) і відділ технічного контролю (ВТК).

Провідна роль серед цих підрозділів належить ВТВ. Його створюють на ВАТ АТП, які мають не менш як 300 одиниць рухомого складу, і він є цент­ром технічної політики на підприємстві. ВТВ розробляє плани і заходи для зпровадження нової техніки і технології виробничих процесів, плани наукової організації праці, організовує і контролює виконання їх; розробляє і здійснює заходи щодо охорони праці й техніки безпеки, визначає причини виробничого травматизму і вживає заходи для усунення їх; проводить технічне навчання в системі підготовки кадрів, дбає про підвищення кваліфікації робітників таінженерно-технічних працівників, впровадження раціоналізаторських пропозицій; веде облік і реєстрацію рухомого складу, складає технічні нормативи й інструкції, конструює нестандартне устаткування, реконструює виробничі зони та обладнання, складає плани з ТО і ремонту автомобілів та ін. Начальник ВТВ є першим помічником головного інженера і заступником під час його відсутності.

На дуже великих підприємствах (понад 400 одиниць) може створюватись самостійна конструкторсько-технологічна група з 3 – 5 чоловік. Її завдання – розробка і впровадження у технологічний процес засобів механізації, автоматизації, зв'язку, телемеханіки та ін.; реконструкція приміщень і оснащення новим технологічним обладнанням виробничих зон підприємства.

У відділі головного механіка стежать за утриманням у технічно справному стані будівель, споруд, енергосилового і санітарно-технологічного господарства; обслуговуванням і ремонтом технологічного устаткування, інструментальної оснастки і правильним використанням їх. Самостійним підрозділом відділ головного механіка є тільки на ВАТ АТП, які мають понад 500 автомобілів.

У відділі постачання забезпечують безперебійне постачання ВАТ ATП, складають заявки на потрібні матеріали, запасні частини, агрегати, шини устаткування й організовують роботу складського господарства. До складу відділу постачання входять інженери й техніки постачання, експедитори, завідувачі складів і комірники.

У відділі технічного контролю перевіряють якість приймання і випуску автомобілів на лінію, виконання передбаченого обсягу робіт при здійсненні усіх видів обслуговування і ремонту, додержання технології у функціональних підрозділах відповідно до встановленого технологічного регламенту, технологічних карт, інструкцій і схем; аналізують причини відмов і несправностей автомобілів; визначають показники надійності й довговічності автомобільної техніки; контролюють якість робіт, що виконуються підприємствами, послугамияких користується ВАТ АТП, стан технологічного устаткування; стежать за якістю і відповідністю стандартам і технічним умовам матеріалів, напівфабрикатів, запасних частин, що надходять на склад, та належним зберіганням їх; контролюють додержання правил і строків направлення автомобілів на ТО і ремонт; проводять технічне навчання для підвищення кваліфікації ремонтно-обслуговуючого і технічного персоналу; складають рекламаційні акти і претензії до постачальників; здійснюють періодичний вибірковий контроль технічного стану рухомого складу.

Дата добавления: 2015-05-08