Буржуазна держава

Загальна характеристика буржуазної держави. Перші буржуазні (капіталістичні) держави виникли в Європі в епоху Революцій аграрного суспільства, а після Великої французької революції буржуазний лад швидко став панівним.

На відміну від попередніх СЕФ, що були засновані на офіцій­ному визнанні класової нерівності та станових привілеїв, капі­талістичний спосіб виробництва потребував працівника, що вільно міг продавати свою працю. Саме тому для буржуазного типу дер­жави був характерним принцип формально-юридичної рівності громадян перед законом, а сама буржуазія йшла до влади під

Глава 15. Типологія держави: форшшйний підхід 283

гаслом: «Свобода! Рівність! Братерство!». У Декларації незалеж­ності СІЛА, у французькій Декларації прав людини і громадяни­на та в інших їм подібних документах наголошувалося, що всі люди народжуються рівними і наділені рівними правами. Ста­нова нерівність, що існувала до цього, повсюди замінялася нері­вністю соціальною, оскільки одні володіли засобами виробницт­ва, а інші, що були позбавлені цього, були змушені продавати свою робочу силу. Саме так виникли два основних класи - бур­жуазія (капіталісти) і пролетаріат (робочий клас).

Буржуазна держава закріплює та захищає буржуазний еко­номічний лад. Вона охороняє умови буржуазної експлуатації і, насамперед, її основу - приватну власність на знаряддя та засо­би виробництва. Незалежно від своєї форми вона виступає як знаряддя панування капіталу над працею. Суть цього типу дер­жави полягає в тому, що вона є диктатурою буржуазії; комітетом, що управляє її загальними справами; машиною в руках капіта­лістів, щоб тримати у покорі робочий клас та інші трудові класи і верстви.

Разом з тим виникнення буржуазної держави і буржуазної демократії означає рух уперед порівняно з феодалізмом. Вона є частиною політичної надбудови над таким економічним бази­сом, що передбачає особисту свободу працівника, його незалеж­ність як особистості від капіталіста. В умовах буржуазного сус­пільства не застосовуються позаекономічні засоби стимулюван­ня до праці, як це було в умовах рабовласницької і феодальної держави. На передній план тут виходить економічний примус.

Етани розвитку буржуазного типу держави. У своєму роз­витку буржуазна держава пройшла (на даний момент) такі ета­пи: первинне накопичення капіталу в результаті бандитизму і пограбувань; монополістичного капіталізму, або імперіалізму; дер­жавного капіталізму та глобального капіталізму.

Первинне накопичення капіталу. По суті, означає період віль­ної конкуренції, який зумовлює створення класу буржуазії, що складається із сотень тисяч, мільйонів власників, які володіють більш-менш рівним обсягом власності. Це визначає необхідність механізму виявлення їх загальнокласових інтересів та волі. Саме таким механізмом стає буржуазна держава, заснована на буржу­азній демократії, законності і парламентаризмі. Демократія цього періоду має яскраво виражений класовий характер: забороняють­ся об'єднання робітників (у тому числі - профспілки) і вводяться виборчі цензи - осілості, освіти, майновий тощо. Хоча, заради спра­ведливості, слід зазначити, що такі цензи перешкоджали підкупу

284 РОЗДІЛ 3. ТЕОРІЯ ДЕРЖАВИ

виборців, адже освічені чи заможні громадяни дійсно виражали свою думку, а не думку тих, хто міг би їх підкупити. Іншими словами, хоча більшість буржуазних революцій відбувалася під гаслом: «Свобода! Рівність! Братерство!», проте після перемоги законодавче! затверджувалася політична нерівність. Буржуазна держава і право цього періоду виконували насамперед класові функції. Щодо загальиосоціальних функцій, то в цей період вони не відігравали якої-небудь значної ролі.

Період монополістичного капіталізму розпочався напри­кінці XIX століття. Він характеризується тим, що поряд із значною кількістю малих підприємців на основі об'єднання торгового, промислового та фінансового капіталу з широким використанням акціонування монополізуються різні види ви­робництва і розподілу, виникають могутні об'єднання: карте­лі, синдикати, трести, концерни, корпорації тощо. У руках вже нечисленної монополістичної буржуазії зосереджується осно­вна частина національного багатства І, зрозуміло, політичної влади. Потреба в демократичних формах уже не є актуальною, адже монополісти мають значні ресурси для визначення зага­льних інтересів. У деяких випадках це зумовлює виникнення авторитарних і тоталітарних режимів, що виражають інтере­си монополістичної буржуазії. Однак дуже часто такі режими починають виявляти власну волю, відбиваючи насамперед ін­тереси партійно-дерзкавного апарату. Саме тому в більшості випадків вигідним залишається збереження демократичних інститутів. Більше того, у багатьох країнах вони навіть розви­ваються: вводиться Загальне виборче Право, знищуються від­повідні цензи, адже біднота поступово за чисельністю Посту­пається місцем середньому класу і вже не може відігравати якоїсь важливої політичної ролі. Замість політичних чи си­лових механізмів починають працювати економічні, адже про­ведення виборчої кампанії коштує так дорого, що це стає під силу лише тим кандидатам, кого підтримують представники монополістичної буржуазії. Таким чином, влада, як і раніше, належить буржуазії. Водночас хоча функції держави здійс­нюються в інтересах насамперед монополістів, але розвиток демократичних форм змушує більшу увагу приділяти загаль-носоціальним завданням. Якщо ж цього не робити, то можна втратити голоси виборців.

Період державного капіталізму розпочинається в 1930-х роках. У цей період сталися значні зміни, що, з одного боку, були пов'язані зі зростанням революційного робітничого руху

Глава 15. Типологія держави: формаційний підхід 285

в 1920-ті роки, а з іншого - з початком науково-технічної ре­волюції. Саме остання зумовила необхідність підвищення ква­ліфікації більшості працівників, що стало передумовою зрос­тання оплати праці та життєвого рівня більшості населення. У свою чергу, це обумовило значне підвищення продуктивності праці та суспільного продукту. Виявилося, що добре оплачена праця зумовлює збільшення прибутку підприємців. У західно­му суспільстві внаслідок акціонування поступово була скоро­чена частка приватної власності. Тим самим була змінена еко­номічна основа суспільства. Пролетаріат змінюється акціоне­рами, що утворюють основу середнього класу. І, хоча державна влада знаходиться в руках буржуазії, поступово підвищується вплив інших верств суспільства, оскільки загальне виборче право дає змогу надати перевагу тій чи іншій політичній партії, тому чи іншому політичному діячу. Це посилює боротьбу за голоси виборців, що призводить до подальших поступок народу як у політичному, так і в економічному плані. Усе більшого значен­ня набувають право і законність, адже йде формування соціаль­но-правової держави. Істотно змінюються функції держави: тепер вона більш активно втручається в економіку шляхом планування, кредитування або державних замовлень. Була здій-

значно зріс відсоток загальносоціальних функцій держави: були реалізовані багатомільярдні соціальні програми і суттєво під­вищено життєвий рівень населення.

Період глобального капіталізму розпочався з 1980-х років і характеризує вже постіндустріальну цивілізацію. Глобальна ка­піталістична система створює сприятливий клімат для фінансо­вого капіталу, оскільки може вільно рухатися в пошуках макси­мальної норми винагороди. Це, у свою чергу, обумовлює швидке зростання глобальних фінансових потоків. В результаті склада­ється колосальна система циркуляції капіталу, що «перекачує» його у фінансові інститути і на фінансові ринки країн центру, а вже звідти спрямовує його в країни периферії або прямо (у фор­мі кредитів та портфельних інвестицій), або ж непрямо - через транснаціональні корпорації. Ця система захоплює у свою орбі­ту всі «локальні» джерела капіталу. При цьому фактично «ло­кальний» капітал значною мірою стає глобальним.

Проте процеси глобалізації суттєво впливають на суверені­тет держави, який через низку причин знижується. Унаслідок процесів глобалізації за державою залишаються вирішення та-ких завдань, як:

286 РОЗДІЛ 3. ТЕОРІЯ ДЕРЖАВИ

- створення сприятливого середовища існування та ведення
бізнесу на суверенній території;

актів, підтримання правопорядку;

26)моніторинг екології та інших процесів для попередження
кризових ситуацій;

27)стимулювання стратегічних досліджень у сфері науки та
прогнозування соціального розвитку;

45.захист громадян за кордоном тощо.

Питання для самоконтролю

1.Які класи були основними в буржуазному суспільстві?

2.Які етапи пройшла у своєму розвитку буржуазна держава?

Дата добавления: 2015-05-10