Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Держава православно-слов'янської иивілізаиії




Держава православно-руської субцивілізації. Православно-руська субцивілізація формувалася на основі визнання того факту, що Росія виросла з православного ідеалу сприймати світ так, як його створив Бог, і розпізнавати у будь-якому іноплеміннику образ Божий. При цьому саме руський народ брав на себе осно­вний тягар захисту держави та тягар витрат з приводу економі­чного і культурного розвитку окраїн.

Держава цієї субцивілізації є складовою частиною православ­но-слов'янської цивілізації, але уособлюється безпосередньо в російській державності.


РОЗДІЛ 3. ТЕОРІЯ ДЕРЖАВИ

СІЙСЬКі

док цього транспортними та інформаційними комунікаціями;

1)аграрно-ремісницьке виробництво, що було організоване так,
щоб переваги забезпечувати реалізацію військової та держав­
ної могутності, необхідної для відсічі як кочівників Сходу,
так і осілих германських племен Заходу;

2)постійне розширення території як умова військового манев­
ру та чинник екстенсивного сільського господарства;

3)деспотична форма організації влади, що спиралася на могут­
ню, але малокваліфіковану бюрократію;

4)низький рівень і дуже повільний темп розвитку технологій,
які лише забезпечували певний прожитковий мінімум і вій­
ськову міць;

5)свавілля влади як визнана форма управління особою, що за-

Російська держава історично виникла і розвивалася як русь­ка держава, національним стрижнем якої був руський народ. Саме руський народ, що завжди об'єднував багатонаціональні народи країни, був носієм традицій сильної, активно функціону­ючої держави. Саме руський народ традиційно відігравав в істо­рії Російської держави значну роль - чинника, що об'єднує всі народи, стабілізує та зміцнює державу.

Значну роль у формуванні російської державності відігравало запозичене в 988 році у Візантії християнство. Воно найбільш відповідало побуту селянської общини, де інтереси суспільства завжди ставилися вище за інтереси окремо взятої людини. З роз­колом християнства на католицьке в Римі і православне у Віза­нтії Русь залишилася під впливом останньої. Після падіння ж Константинополя вона підхопила стяг православної віри, оголосив­ши себе Третім Римом і очолила православну цивілізацію.

Сьогодні Росія належить до проміжних цивілізацій, тобто таких, де культурні традиції Заходу і Сходу поєднуються неор-ганічно і суперечливо. При цьому на різних етапах розвитку російської державності західні та східні цінності чергуються у своєму домінуванні, породжуючи розриви, революції та відсут­ність поступовості в еволюції держави.

Поняття «держава» для людини, яка народилася в Росії, озна­чає не просто сукупність державних органів та установ, що ма­ють у своєму розпорядженні низку повноважень, а дещо більше. Це той стрижень, який тривалий час об'єднував велику кіль­кість мов, культур, релігій, звичаїв та народів на території Євра-


Глава 16. Типологій держави: иивілізашйний підхід 299

зії- І якщо для західної цивілізації характерним було праг­нення обмежити державний вплив через його насильницький, примусовий характер, то для православно-руської субцивіліза-ції сильна держава була метою, сенсом, життям та об'едную-

сильна держава була здатна забезпечити цілісність і єдність суспільства, гарантувати необхідний порядок, захистити країну від зовнішніх посягань.

Така держава спиралася на культуру суспільства та панівну в ньому систему цінностей. Серед них слід відзначити такі риси:

1.духовність (на противагу матеріальним цінностям) - праг­
нення до вищих духовних цінностей, до абсолюту;

2.общинність - відсутність протиріч між суспільством і дер-

3.соборність - повновладдя більшості;

4.державність — ратна служба державі, прагнення захистити її
суверенітет;

5.патріотизм;

6.соціальна справедливість;

7.патерналізм - виражається в ідеї непогрішимості носія вер­
ховної влади, його обожненні і одночасно в необмеженому
свавіллі, безправ'ї та рабській психології підданих, запере­
ченні свободи і демократії.

Патерналізм був породжений віковою монархією та само­державством і виражав прагнення людей до держави як доброго батька, що піклується про своїх дітей, тобто підданих.

Державний патерналізм пов'язаний з особливим сприйнят­тям російського лідера (царя, президента тощо). Такий лідер повинен бути сам собі опозиціонером, щоб відповідати народно­му духу. Каяття лідерів викликає розчулення народних мас. При цьому народ то возвеличує «доброго царя», то критикує «царя поганого», охоче вірячи в «підміни царів» і допомагаючи різно­го роду самозванцям. До речі, останні прагнуть не лише отрима­ти політичну владу, а й довести свою легітимність в очах народу.

Держава західне-православної субцивілізації. До цієї суб-цивілізації належать такі країни, як Литва, Білорусь, Україна, Молдова, Румунія, Болгарія, Греція, Югославія, Польща та Сло­ваччина.

Більшість країн цієї субцивілізації відмовилася від боротьби за власну незалежність і вибрала шлях адаптації до політичних умов, що безперервно змінювались. Основною умовою при цьому залишалося невтручання влади у внутрішні взаємовідносини між


300 РОЗДІЛ 3. ТЕОРІЯ ДЕРЖАВИ

різними групами населення і забезпечення автономії останніх. При цьому для них абсолютно неважливим е той факт, що статус еліти цих країн буде набагато нижчим, ніж статус еліти панівної країни. В результаті того що найкращі представники зазначе-

ноцінними. Вони мали дефіцит як аристократичної (Греція), так і буржуазної (Польща) еліт. Іноді ж бувало так, що в країні не було ні аристократичної, ні буржуазної еліти. Саме такою була Україна. В усіх країнах західно-православної субцивілізації іс­нували кризи династій та розриви еліт. І, на відміну від Західної Європи та Росії, де такі кризи були подолані шляхом формуван­ня нових еліт, розриви еліт у зазначеній субцивілізації тривали досить довго, а місце національної еліти займала еліта країни-завойовниці.

Однак говорити про те, що ці країни були колоніями було б не зовсім правильно, адже дуже часто представники західно-православної субцивілізаційної еліти досягали високого стано­вища в системі органів державної влади країни-патрона. Як приклад цього можна назвати імена відомих українців Ф. Про-коповича (був особистим другом Петра І та оберпрокурором Священного Синоду в Російській імперії), О. Безбородка (був ка­нцлером Російської імперії за часів Катерини II. Під час вико­нання ним своїх обов'язків Росія перетворилася на провідну країну світу) та ін.

Унаслідок відомого консерватизму еліти країн західно-пра­вославної субцивілізації домінуючим державним режимом служить консервативний. Економічну основу державної вла­ди складає те майно, що знаходиться у державній власності. Соціальну основу - верстви суспільства, що зайняті у видобув­них секторах економіки і, насамперед, у сільському господар­стві. Саме тому в політичній сфері найбільшим впливом ко­ристується еліта, що представляє інтереси сільської буржуазії, селянства, провінційної інтелігенції, дрібного духовенства та маргінальних верств міського населення. Морально-ідеологіч­ною основою державної влади служить певний релігійний сві­тогляд, що, як правило, спирається на православне християнс­тво. Навіть католицтво Польщі дозволило зберегти полякам свою самоідентичність у Німеччині та Росії, проте не змусило їх спрямовувати свої зусилля на вирішення життєвих про­блем. Це католицтво, по суті, є більш близьким до православ'я з його жертовністю і спрямованістю не на земні справи, а на небесні.


Глава 16. Типологія держави: иивілізашиний підхід М\

Звичайно держави західно-православної субцивілізації за мету свого функціонування ставлять вирішення конкретних справ, тактичних завдань, не замислюючись над стратегічним розвитком.

Хоча в минулому в цих країнах існували монархії (Болгарія, Греція), на сьогодні домінуючою формою правління є республіка. За формою державно-територіального устрою майже всі ці дер­жави є унітарними. Винятком є Югославія, що складається з Сербії та Чорногорії. Політичний режим, як правило, соціал-де-мократичний.

Питання для самоконтролю

1.З яких субцивілізацій складається православно-слов'янська ци­
вілізація?

4.Які країни належать до православно-руської субцивілізації?

5.Що виражає патерналізм?

6.Які країни належать до західно-православної субцивілізації?




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2015-05-10; Просмотров: 741; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.012 сек.