Українські землі у складі ВКЛ: Київська та Волинська землі

Початок добі литовської політичної зверхності на Південною Руссю був покладений 1340 р., коли син Гедиміна Любарт князював на Волині й у Галичині, а київським володарем став Володимир Ольгердович. Ці правителі не сприймалися на укр. землях як чужинці-завойовники. Тому що перебували у доброму порозумінні з руською знаттю. Володимир Ольгердович карбував власну монету і титулувався князем Київським. У Києві в др. пол.. 14 ст. за наказом Володимира був побудований замок, що проіснував до середини 17 ст. За Любарта зазнає суттєвих змін у будові Луцький замок. Таким чином Волинь стала першим реальним надбання ВКЛ.

Більшість укр. земель було приєднано до Литви за часів спів правління князів Ольгерда й Кейстута. У 1362 р. Ольгерд захопив Київ. У другій половині 14 ст. під владою Литовського князівства опинилася значна частина укр.. земель, зокрема, Київська і Волинська. У 1395 р. Вітовт позбавляє влади київського і волинського князів, а на їхнє місце були посаджені намісники. Так тривало до смерті Вітовта (1430 р.). З початком громадянської війни у Литві, ці землі неодноразово переходили з рук у руки. Зокрема, у 1438 р. Свидригайло отримав у володіння Волинське князівство, яке після його смерті у 1452 р. було ліквідовано. Після загибелі Сигізмунда у 1440 р. і поновлення удільного статусу Волинської та Київської земель княжа верхівка Русі-України втратила ці землі. Хоча згодом новообраний князь Казимир офіційно повернув молодшому сину Володимира Ольгердовича київському Олелькові відібрану Вітовтом Київську землю. А Волинська земля знаходилась під владою Свидригайла.

10. Боротьба за великокняжий престол у Литві наприкінці 14 – пер. пол. 15 ст. Громадянська війна 1432-1440 рр.

У 1370 р. помирає останній польський король з династії П’ястів Казимир ІІІ Великий. Престол успадкувала його онука Ядвіга, а за чоловіка їй було запрошено тодішнього великого князя литовського Ягайла Ольгердовича. Платою за польську корону повинно було стати визнання її зверхності над землею Великого князівства. Ягайло погодився. Тому що у своєму князівстві точилася боротьба за великокнязівський престол. Розчищаючи дорогу до влади, Ягайло наказав вбити свого дядька Кейстута (1382 р.). Опинившись без опори і підтримки Ягайло погодився на польську пропозицію. Була підписана Кревська унія 1385 р. Проте у Литві унія зустріла опір. Виступив проти двоюрідний брат Ягайла Вітовт, син вбитого Кейстута. Після кількарічної збройної боротьби Ягайло у 1392 р. змушений визнати Вітовта своїм намісником, а 1398 р. Вітовт проголошує себе повновладним великим князем литовським під зверхністю польського короля, чим фактично розриває Кревську унію. Вітовт впродовж свого правління зміцнив ВКЛ.

По смерті Вітовта (1430 р.) на довгі десять років країна впала у вихор феодальних воєн. Литовські і руські магнати обрали князем Свидригайла Ольгердовича. Це відразу призвело до війни між Литвою і Польщею. У 1431 р. війська Ягайла завдали поразки Свидригайлу і останній змушений був укласти пермиря, згідно з яким Західне Поділля відійшло до Польщі. Однак Свидригайло не відмовився від подальшої боротьби. У своїй політиці він спирався на українських та білоруських князів і бояр, невдоволених привілейованим становищем католиків. У 1432 р. проти Свидригайла було влаштовано змову, в результаті якої великим литовським князем став Сигізмунд Кейстутович, брат Вітовта. Проте влада його поширювалась лише на власне литовські землі, Берестейщину, Підляшшя. Всі інші землі визнали своїм володарем Свидригайла. В межах ВКЛ виникли дві держави – Литва і «Велике князівство Руське», між якими розгорілася громадянська війна. Вирішальна битва відбулася біля Вількомира (1435 р.), в якій Сигізмунд здобув перемогу. Хоча Свидригайлу і вдалося врятуватися та продовжити боротьбу, але вже 1438 р. Сигізмунд захопив усі землі ВКЛ. Щоб заспокоїти Свидригайла, йому у володіння віддали відновлене Волинське князівство, яке після його смерті 1452 р. було ліквідовано. Через якийсь час Сигізмунд вже сам прагне забезпечити незалежність Литви від Польщі. У своїй політиці він намагався спиратися на шляхту. Це викликало невдоволення магнатів – як литовських, так і українських. У 1440 р. змовники на чолі з князем Іваном Чарторийським, представником укр. аристократії і воєводою Довгердом вбили Сигізмунда, намагаючись проголосити великим князем Свидригайла. Проте литовські феодали не могли допустити такого посилення української партії. Князем був проголошений молодший син Ягайла – 13 річний Казимир. Новий великий князь та його опікуни на чолі з регентом Іваном Гаштольдом, аби відновити внутрішній мир, визнали за Свидригайлом номінальний по життєвий титул великого князя з уділом у Волинській землі. Тоді ж була офіційно повернута молодшому сину Володимира Ольгердовича київському Олелькові відібрана Вітовтом Київська земля.

Дата добавления: 2015-05-08