Емоційне забарвлення матеріалу

Матеріалу або блок-схем матеріалу

Логічний зв’язок створювання плану

Робота з матеріалом

Активна розумова розбиття на групи

Мета діяльності

Створення потрібної локальна прив’язка

Прийоми довільного запам’ятовування

Підвищення ефективності довготривалої пам’яті

установки (метод місця)

чітко сформульована словесні посередники

Підхід до аналізу ситуації спілкування від позицій, що займають партнери, розвивається в руслі трансактного аналізу. Згідно з авторами цього напрямку (Е.Берн, Т.Харріс) людина в кожний момент часу знаходиться в одному з трьох можливих станів свого «Я» (его-станів), названих «Батько», «Дитина», «Дорослий». Ці стани ми розглядаємо як групи моделей.

«Батько» (Б) включає всі персонажі (їх характеристики) життя людини, які виконують стосовно нього та інших людей батьківські функції контролю і опіки. «Батько» містить норми та розпорядження, які диктують норми поведінки. Ці норми (готові відповіді) стосуються побутових, етикетних, соціальних та інших уявлень.

Виділяють два види «Батька»:

– той, що контролює – виявляється у вигляді серії звичок та схем суджень: «не їж руками», «я сказав», «раз і назавжди зарубай собі на носі»;

– той, що турбується – виявляється у вигляді симпатій до іншої людини (поради, підтримка). «Батько» завжди знає, що можна і чого не можна.

«Дитина» (Д) у спілкуванні – це сукупність почуттів, звичок, форм поведінки особистості, які є наслідками дитинства індивіда або записані у пам’яті пізніше. Вони містять емоційні комплекси та реакції, притаманні дітям. Основу даних дитини складають біологічні потреби, почуття, бажання, рано сформовані уподобання. Дитина завжди вирішує проблеми на свою користь.

Розрізняють «Дитину»:

– природну: незалежність поведінки, дух протесту або поблажливості, схильність до веселості, спонтанності, розкутості;

– адаптовану: піддається батьківському впливу та відрізняється самозакоханістю або образливістю, недовірою.

Ці два стани містять стереотипи, готові форми поведінки, тимчасом як «Дорослий» (Д) містить стереотипи розрахунку, вірогідну оцінку ситуації, раціональність, компетентність, незалежність. На відміну від «Батька», «Дорослий» більше зацікавлений у збереженні індивідууму, ніж традицій. «Дорослого» більше хвилюють не прояви сили або слабкості, а доцільність.

Людина може, наприклад, протягом хвилини декілька разів переходити зі стану в стан. Це помітно по інтонації голосу, жестам, позі. Стани не мають відношення до віку або соціальних характеристик людини. Так, трирічна дитина може виконувати «В-модель», коли вона складає кубики, «Р-модель», коли говорить батькові «Закрий рота», а її батько виконує «Д-модель», коли зворушений цим.

Ця, здавалося б, чисто психологічна схема знайшла застосування в розробці рекомендацій з психології спілкування.

Дата добавления: 2015-05-22