Завдання 3. Мета: сформувати у студентів уявлення про пам’ять як психологічний пізнавальний процес, про природу пам’яті

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА №3

ТЕМА: Пам’ять

Мета: сформувати у студентів уявлення про пам’ять як психологічний пізнавальний процес, про природу пам’яті, про особливості і основні етапи її розвитку.

Студенти повинні знати: визначення пам’яті, фізіологічні основи, етапи розвитку, типи і структуру пам’яті, основні процеси і механізми, фактори, які впливають на процеси пам’яті; закони забування і запам’ятовування, основні положення теорій пам’яті (Аристотель, Д. Юм, У. Джеймс, Г. Спенсер, А. Бине, К. Мюллер, Г. Еббінгауз, І.П. Павлов, І.М. Сеченов, Л.С. Виготський, А.Р. Лурія).

Студенти повинні вміти: визначати різні види пам’яті, надавати їм характеристику, аналізувати закономірності протікання процесів пам’яті, фактори, яки впливають на процес пам’яті. Використовувати психодіагностичні методики для визначення індивідуальних особливостей пам’яті.

Завдання 1. Дайте письмові відповіді на запитання.

1. Визначить фізіологічну природу пам’яті.

2. Поясніть умови продуктивності мимовільного запам’ятовування.

3. Розкрийте умови успішного довільного запам’ятовування.

4. З’ясуйте сутність забування, його причини і способи боротьби з ним.

5. Укажіть, який вид пам’яті є провідним для спортсмена, актора, художника, лектора.

Завдання 2. Обґрунтування психологічних явищ.

1. На екзамені з математики учень К. тривалий час не міг згадати назву формули, але варто було вчителеві показати йому лише частину, як він безпомилково визначив: «Це формула бінома Ньютона».

2. К.С. Станіславський розповідав про одного актора, якому «не­сподівано треба було замінити свого товариша і протягом одного дня вивчити його роль. Під час вистави він знав її досконало, але після виступу все вивчене, як він висловився, «ніби губкою стерло» з пам'яті, і актор повністю забув текст ролі».

3. Чому художник Михайлов (персонаж із роману Л.М. Толстого «Анна Каренина») добре запам'ятовував обличчя, але погано – прізвища людей, місця, де він з ними зустрічався, і зміст розмов?

4. Заучуючи текст, досліджувані повинні запам’ятати три дати, що закінчувалися числами 57, 37,17. Однин із досліджуваних кілька разів підряд повторив про себе ці дати, намагаючись їх запам’ятати якнайкраще. Другий – 57 зв’язав з віком свого батька, 37- із роком смерті О.С. Пушкіна (1837), а 17 – з роком Жовтневої революції (1917). Хто запам’ятає дати на триваліший час? Чому?

Дослід 1.

Мета: визначення типу пам'яті.

Методика проведення. Дослід складається з трьох етапів (А, Б, В).

A. Експериментатор читає 10 слів. Досліджувані уважно слухають, запам'ятовують, а потім у будь-якому порядку записують слова, які запам'ятали.

Б. Через кожні 5 секунд експериментатор демонструє досліджуваним 10 карток, на яких чітко написані слова. Досліджувані запам'ятовують слова, а потім у будь-якому порядку записують їх.

B. Експериментатор читає 10 слів. Досліджувані пошепки повторюють їх, «записують» спочатку в повітрі, а потім – у зошиті.

Після проведення трьох етапів досліду експериментатор по­вторює слова кожної серії, а досліджувані відмічають у своїх зо­шитах слова, які були правильно ними відтворені. Підраховують результати кожного етапу, порівнюють їх та визначають на цій основі тип пам'яті, який переважає у кожного з досліджуваних. Результати заносять до таблиці.

Тип пам'яті	Кількість слів у рядку (А)	Кількість утриманих у пам'яті слів (В)	Коефіцієнт пам'яті (С = В:А)
Слухова
Зорова
Моторно-слухова

Дослід 2.

Мета: дослідження логічної і механічної пам'яті.

Методика проведення. Досліджуваним пропонуються два рядки слів. У першому рядку між словами існують смислові зв'язки, у другому вони відсутні.

Експериментатор читає досліджуваному пари слів першого ряду. Після 10-секундної перерви він повто­рює перше слово кожної пари, а досліджуваний повинен згадати і записати друге слово кожної пари.

Аналогічна робота проводиться зі словами другого ряду.

Обробка результатів: результати досліду заносять у таблицю. Робиться висновок.

Об'єм логічної пам'яті	Об'єм механічної пам'яті
Кількість слів першого ряду (А)	Кількість слів, що запам'яталися (В)	Коефіцієнт логічної пам'яті (Л=В/А)	Кількість слів другого ряду(Р)	Кількість слів, що запам'яталися (К)	Коефіцієнт механічної пам'яті (М=К/Р)

Дослід 3.

Мета: вивчення мимовільного запам'ятовування.

Необхідний матеріал: ряд слів (нейтральних і емоційно забарвлених).

Методика проведення. Досліджуваний ділить чистий аркуш паперу на дві частини по вертикалі. Потім прослуховує слова і записує їх таким чином: ліворуч пише слова, які, на його думку, мають емоційне забарвлення, праворуч – нейтральні слова. Після виконання цього завдання досліджуваний відкладає цей аркуш паперу, а на чистому (розділивши його, як і в попередньому ви­падку, на дві частини) по пам'яті відтворює слова, дотримуючись свого поділу на емоційні і нейтральні.

Обробка результатів. Підраховується загальна кількість слів на першому й другому аркушах (емоційно забарвлені й нейтральні сло­ва підраховуються окремо). Потім підраховують співвідношення (для кожної групи слів окремо) між кількістю правильно відтворених слів і загальною кількістю слів кожної групи. Робиться висновок.

Дослід 4.

Мета: вивчення ретроактивного гальмування.

Необхідний матеріал: три ряди чисел і слів

Дата добавления: 2015-05-22