Риси та особливості сучасної онтології

Онтологія — розділ філософії, що вивчає проблеми буття; наука про буття. Основне питання онтології: що існує? Основні поняття онтології: буття, структура, властивості, форми буття (матеріальне, ідеальне, екзистенціальне), простір, час, рух. Онтологія, таким чином, є спробою самого загального опису універсуму існуючого, який не обмежувався б даними окремих наук і, можливо, не зводився б до них. Питання онтології — це прадавня тема європейської філософії, висхідна до досократиків і особливо Парменіда. Найважливіший внесок в розробку онтологічної проблематики внесли Платон і Арістотель. В середньовічній філософії центральне місце займала онтологічна проблема існування абстрактних об'єктів (універсалій). У філософії XX століття спеціально онтологічною проблематикою займалися такі філософи як Микола Гартман («нова онтологія»), Мартін Хайдеггер («фундаментальна онтологія») і інші. Особливий інтерес в сучасній філософії викликає онтологічні проблеми свідомості. Сучасна філософія розглядає буття як єдину систему, всі частини якої взаємозв'язані і є якоюсь цілісністю, єдністю. Разом з тим світ розділений, дискретний і має чітку структуру. В основі структури світу 3 шари реальності: буття природи, буття соціальне, буття ідеальне. Буття природи - перша форма реальності, універсуму: включає все існуюче окрім людини; є слідством тривалої універсальної еволюції; системна організація світобудови; підсистеми речовини і поля. Речовина - вид матерії, що володіє масою спокою. Поле - основний вид матерії, що зв'язує частинки і тіла. Частинки поля не мають маси спокою, оскільки спосіб їх існування - рух; підсистеми неживої і живої природи. Нежива природа - рух елементарних частинок і полів, атомів і молекул. Жива природа - біологічні процеси і явища, походить з неживої, включена в неї, але представляє інший рівень розвитку. Буття соціальне - друга форма реальності: включає буття суспільства і буття людини; структура соціального буття або соціуму: індивід, сім'я, колектив, клас, етнос, держава, людство. По сферах суспільного життя: матеріальне виробництво, наука, духовна сфера, політична сфера, сфера обслуговування і т.д. Буття ідеальне, духовне - третя форма реальності: тісно пов'язано з буттям соціальним, на своєму рівні повторює і відтворює структуру соціуму; включає неусвідомлювані духовні структури індивідуального і колективного несвідомого (архетипів), що склалися в психіці людей в доцивілізаційний період; посилення взаємодії всіх форм духовного життя з виробництвом, практикою (космонавтика, біоінженерія і т. д.); нові інформаційні технології і засоби зв'язку зробили духовне буття більш динамічним, рухомим. "Білі плями" сучасної онтології: виникнення Всесвіту - дата приблизна, не ясна причина Великого вибуху; поява життя на Землі - не ясний процес переходу від неживого до живого, від складних органічних речовин до найпростіших живих організмів, виникнення механізму спадковості; Не ясний механізм переходу від світу біологічного до світу соціального, механізм появи людини. Доведено, що людина - продукт еволюції, проте у людини як біологічного вигляду немає родичів, які як і раніше залишалися б «дітьми природи» і з якими міг бути встановлений генетичний зв'язок.

Дата добавления: 2015-05-08