Культура і цивілізація: характер співвідношення

Цивілізація – це особлива ступінь історичного розвитку, розподілу праці і обміну. Цивілізація характеризує розвиток суспільства з варварства. В сучасне визначення цивілізації вноситься поняття технологічний компонент. Техніка має детермінуючий вплив на розвиток цивілізації. Цивілізація – особливий спосіб буття культури. Щоб виникла цивілізація необхідний певний рівень культури. Культура і ц. виражають людський прогрес в цілому. Все те, що людина добавила до природи ми відносимо до ц. Ц. та культура – це два прошарки людського прогресу.

Сучасний НТП створює новий тип культури. Інтегративні моменти між технікою і культурою. Наука – одна із форм культури. НТР підвела людину до ери комп’ютерів. В сучасному суспільстві необхідно розрізняти ц. і культуру. Ц. створює технологію цих цінностей, які можуть бути відчуджені від культури. Культура з’являється, коли з’являються міста, держава. Ц. –це певний стан культури. Ц. – це філософська соц. категорія для позначення історії певного суспільства. В сучасному суспільстві існує поняття світової цивілізації. Характер розвитку від локальних форм до суспільних форм. Ці проблеми можуть загрожувати існуванню суспільства (небезпека, виникнення термоядерної війни). Відбуваються зміни в озброєнні. Проблеми боротьби з хворобами, з голодом, екологічна ситуація, демографічна проблема, гуманізація культури.

Термін “цивілізація” досить багатогранний і не має чіткого визначення. Іноді цив. ототожнюють з поняттям “культура” (коли йдеться про кит. цивілізацію, латиноамериканську тощо). Нерідко під поняття “цив.” розуміється більш високий рівень розвитку сусп., який йде на зміну його вихідному стану (варваству) і який пов’язаний з високим рівнем техніки і технології. Але у всякому випадку поняття “цив.” вживається для х-ки цілісності матеріальної і духовної життєдіяльності людей. Основу цив. складає в більшій мірі сукупність культурних зразків ціннісних орієнтирів, цілей, мотивів, ідеалів, що перетворюються в певні психологічні настанови людей.

Типи цивілізацій: традиційна (агарарна спрямованість економіки, високий рівень залежності від природних умов буття, циклічний тип соц. розвитку, негативне ставлення до нововведень, різка обмеженість індивідуальної свободи), техногенна (зростання, оновлення, розвиток людини і сусп.; поступальний тип розвитку; розвиток економіки на основі техніки, технології, науки; ідея перетворення світу і підкорення природи людиною; принцип вихідної рівності людей).

Культура – сукупність цінностей, духовного і матеріального багатства людства. Сутність і сенс культури полягає у реальному історичному процесі самостворення людини. Культура є способом і засобом саморозвитку здібностей індивіда, міра олюднення. В процесі предметної діяльності в історичному процесі соц. життя створюється тіло цивілізації і культури – світ людини, світ її сил, можливостей, здібностей. Тільки по культурі ми можемо судити, хто ми є в цьому світі, якими є межі і масштаби нашого існування, що означає – бути людиною. В культурі містяться передумови і необхідні засоби справжнього людського існування і самотворчості.

Матеріальна культура охоплює сферу матеріальної діяльності людей та її результати. Духовна культура охоплює сферу духовного виробництва – сукупність форм сусп. свідомості, способів створення і використання духовних цінностей, форм комунікації людей.

Дата добавления: 2015-05-08