Тема 2. Галицько-Волинська держава (2 год.)

Курсу

шодо підготовки до семінарських занять

та самостійної роботи

стор.

1.Теми № 1 - 14. 1- 62

2.Питання з підготовки студентів до іспиту 63-66

з історії України.

3.Варіанти комплексної контрольної роботи. 67-71

Тема 1. Київська Русь. (2 год)

План

1.Початок давньоруської держави.

2.Прийняття християнства.

3.Розквіт та занепад Київської Русі.

4.Період роздробленості та монголо-татарської навали.

Література

Борисенко В.Й.Нариси історії України.- К.,1993.

Брайчевський М.Ю.Утвердження християнства на Русі,- К.,1988.

Грушевський М.С. Історія України-Руси.В 11 т.,12 кн.- К.,1991.-Т. 1-2..

Грушевський М.С.Очерк истории Киевской земли от смерти

Ярослава до конца ХУ1 столетия.-К, 1991.Гумилев Л.Древняя Русь и Великая стега>.-М.,1989.

Історія України.Нове бачення.У 2-х т. Т.1-К.: Україна,1995.-С.40-94.

Огієнко І.І.Українська церква.-К.193.-С.4-69.

Повесть временных лет: В 2-х Ч.-М.1991.

Полонська-Василенко Н.Історія України.В 2-х т.- К.1955.-Т.1.

Рыбаков Б.А.Киевская Русь и русские княжества ХП-Х111 вв.-М.1982.

Смолій В.А.,Гуржій О.І.Як і коли почала формуватися українська нація.-К.1991.

Субтельний О.Україна: історія.-К.1991.-С.29-60.

Толочко П. Древняя Русь.-К1987.

Фроянова Н.Я.Киевская Русь.-Л.1988.

1.В питанні про початок давньоруської держави перше місце займає проблема походження слов'ян, тобто їх відокремлення від індоєвропейської спільноти і розселення.Суміжна проблема - прабатьківщина слов'ян.Більшість українських істориків притримується концепті', що українці - автохтони.

Багато суперечок викликає питання про час і обставини виникнення державності у східних слов'ян.За найпоширенішою версією, першою державою, що об'єднала більшість східних слов'ян,була Русь із центром у Києві.Але частина істориків вказує, що Київській Русі передувало кілька менших державних утворень: держава антів з центром у Причорномор'ї; дулібська держава У1 ст.у Карпатах; племінні об'єднання полян часів Кия, Аскольда, та Діра та ін.

Нервовий вузол цієї проблеми - роль варягів у заснуванні Русі, відповідно до розуміння якої більшість істориків належить до двох таборів: норманістів та антинорманістів. Меншість притримується компромісної позиції.У зв'язку з цією проблемою, великі суперечки точаться навколо назви "Русь".

Незважаючи на всі суперечки, традиційною є версія про об'єднання варязьким князем Олегом більшості східнослов'янських племен навколо племінного центру ролян -Києва.Детально це питання розглядається в праці Д.Дорошенка "Нарис історії України", том 1, розділ 3.

2.Прийняття християнства на Русі традиційно пов'язується з діяльністю Володимира Святославовича, який прагнув ідеологічно об'єднати східнослов'янські племена.З цією метою він спочатку здійснив реформу язичества, але згодом впровадив християнство в його православному варіанті.

Така, викладена в Руському літописі, версія критично аналізується багатьма істориками.Безумовно,розповсюдження християнства в цьому регіоні почалося вже в апостольські часи.Великого поширення серед східних слов'ян воно набуло ще за Аскольда та Діра.Велике значення щодо християнізації Русі мало хрещення кн.Ольги.

До Володимира християнство поширювалося черф проповідь і досить мирно співіснувало з іншими вірами.Так зване "хрещення" здійснювалося силою державного примусу,що привело до затяжного і кривавого конфлікту з язичеством.

Багато суперечок у істориків викликає питання про те, звідки, з Візантії чи з Болгарії.прибуло на Русь перше духовенство.Великого принципового значення має питання про позитивні і негативні наслідки введення християнства на Русі.Більш докладно про ці проблеми можете дізнатися: Брайчевський М.Ю.Утвердження християнства на Русі; Полонська-Василенко Н.Історія України, томі, с.110-112; Огієнко І.І.Українська церква.С.4-69.

3.Розквіт та занепад Русі відбувався на протязі досить невеликого історичного періоду з IX по XI11 століття.Здобутки Русі, перш за все, пов'язані з діяльністю таких князів як Олег, Святослав Завойовник, Володимир 1 Великий, Ярослав Мудрий,Володимир Мономах.Постійне укріплення Русі відбувалося до часів Ярослава включно, правління якого було апогеєм її могутності і впливу.Русь була однією з найрозвинутіших держав Європи у культурному, військовому та економічному відношенні.Після Ярослава почався розпад Русі на удільні князівства, що привів до її ослаблення і завоювання татарами у ХШ ст.Кгаочовим моментом питання є причини розквіту і занепаду Русі.

4.Передумовами розпаду Київської Русі на удільні князівства були: 1) надто великі розміри держави, що була найбільшою в Європі і об'єднувала цілий конгломерат народів; 2) заповіт Ярослава Мудрого та невизначеність порядку успадкування влади серед його нащадків; 3) економічне зростання окремих земель; 4) усобиці між князями.

Внаслідок цих причин уже в середині ХП ст.Великий Київський князь фактичної влади над Руссю не мав.Перед нападом татар вона розпалася на окремі самостійні князівства, що постійно вели боротьбу між собою.

Напад татар на Русь був відгомоном далеких подій.В середині ХП ст.Теміджін об'єднав кілька монгольських племен і був проголошений Чінгізханом.Його війська оволоділи Китаєм, Хорезмом,розбили половців, після чого останні попросили допомоги у руських князів.У 1222 р. руські і половецькі війська було розбито на р. Калці.Через 13 років монголи під проводом хана Бату (Батия) прийшли знову і за кілька років оволоділи майже всією Руссю.На початку 1241 р. татарські орди рушили на Польщу і далі.Ці події добре висвітлені в праці В.Борисенка "Нариси історії України", лекція 4.

Самостійна робота з теми «Київська Русь»

План ₍

1.Дохристиянські вірування і світогляд східних слов'ян.

2.Русь в часи Ярослава Мудрого.

3.Зовнішня політика княжої доби: головні тенденції і здобутки.

4.Період роздробленості та монголо-татарської навали.

5.Політичний устрій Київської держави.

6.Культура Київської Русі: самобутність, впливи, рівень.

Література

Боровський Я. Є. Світогляд давніх киян. - К, 1992.

Довженок В. Й. Землеробство Давньої Русі. - К., 1961.

Мистецтво Київської Русі. - К. 1969.

Пашуто В. Т. Внешняя политика древней Руси. - М. 1968.

Рыбаков Б. А. Язычество Древней Руси. - М. 1987.

Толочко П. Князь в Древней Руси: Власть. Собственность. Идеология. - К., 1992.

Шилов Ю. Брама Безсмертя. - К., 1994.

Методичні рекомендації при підготовці до самостійної робота

1. Вивчаючи це питання, треба врахувати, що християнські історики, ще з часів Нестора-Літописця доклали чимало зусиль, щоб зобразити дохристиянські вірування слов'ян як примітивні, варварські. Останнім часом цей стереотип спростовується.

Коріння дохристиянських (язичеських) вірувань східних слов'ян сягає періоду єдності індоєвропейських племен. На терені України індоєвропейські вірування представлені матеріальними пам'ятками трипільської культури. Аналіз цих пам'яток, особливо символічного змісту курганних поховань, показує, що міфологічні уявлення трипільців є архаїчними прототипами слов'янської, грецької, іранської, ведійської та семітських міфологій

За час свого існування язичеські вірування неодноразово трансформувалися, але сутність їх залишалась незмінною. Нашим предкам було властиве шанування сонця та вогню. Головна риса світогляду - поетичне відчуття одухотвореності всієї природи, населеної мавками, русалками, лісовиками та ін. Серед богів найбільш шанувалися Род, Велес, Дажбог, Перун, Коляда, Ярило та інші. Язичеські жерці звалася волхвами (відунами). Східнослов'янська православна культура вела боротьбу із своєю могутньою попередницею. Але, в решті-решт, православ'я змушене було асимілювати більшість елементів язичества. Тому язичеські вірування не зникли,а збереглися, особливо на рівні народної свідомості.

2. Час правління Ярослава Мудрого - вік могутності Русі. Після довгої боротьби за владу Ярослав збільшив свої території за рахунок західних і північних земель. Йому вдалося завдати нищівної поразки печенігам і значно посунути кордон на південь. Особливих успіхів Ярослав досяг на ниві міжнародних стосунків та розбудови церкви й освіти.

3.Зовнішня політика ведеться двома засобами: війни і дипломатії. В княжий період військові засоби домінували, через завоювання навколишніх племен створювалася і скріплювалася сама Русь. Велике значення мали походи на Візантію. Одним з пріоритетів була боротьба за опанування степом, проти кочівників, які періодично приходили сюди з Азії.

Широкі дипломатичні зв'язки зав'язали з західноєвропейськими володарями князі Володимир І Святий і Ярослав Мудрий. Велике значення мали династичні зв'язки Ярослава, який одружував своїх численних синів і дочок з монархами всієї Європи. Інформацію про зовнішньоекономічні відносини Русі ви можете отримати в праці М. Грушевського "Історія України - Руси," т. 2. та В. Т. Пашуто "Внешняя политика древней Руси".

4.Передумовами розпаду Київської Русі на удільні князівства були.1) надто великі розміри держави, що була найбільшою в Європі і об'єднувала цілий конгломерат народів; 2) заповіт Ярослава Мудрого та невизначеність порядку успадкування влади серед його нащадків; 3) економічне зростання окремих земель; 4) усобиці між князями.

Внаслідок цих причин уже в середині XII ст. Великий Київський князь фактичної влади над Руссю не мав. Перед нападом татар вона розпалася на окремі самостійні князівства, що постійно вели боротьбу між собою.

Напад татар на Русь був відгомоном далеких подій. В середині XII ст. Тенуджін об'єднав кілька монгольських племен і був проголошений Чінгіз- ханом. Його війська оволоділи Китаєм, Хорезмом, розбили половців, після чого останні попросили допомоги у руських князів. У 1222 р. руські і половецькі війська розбито на р. Капці. Через 13 років монголи під проводом хана Бату (Батия) прийшли знову і за кілька років оволоділи майже всією Руссю. На початку 1241 р. татарські орди рушили на Польщу і далі. Ці події добре висвітлені в праці В. Борисенка "Нариси історії України", лекція 4.

5. 3 X по XIII ст. організація Київської держави зазнала значних змін. Спочатку Русь складалася з різних територіальних одиниць, племен. Пізніше укріплення держави йшло за рахунок централізації. На наступному етапі влада Києва ослабла, внаслідок чого князівства все більше відокремлювалися..

Влада на Русі була зосереджена в руках родини Рюриковичів. Великий

князь був командуючим війська, правителем і суддею. Князі спиралися на силу дружини. Ідеологічним чинником була Церква. У регіонах князь правив за допомогою намісників, серед яких здебільшого були сини князя, посадники, воєводи. Крім центральної влади, існувала місцева адміністрація, що складалася з "тисяцьких","сотських" і "десяцьких".

Дружинники були найближчими порадниками і співробітниками князя. Спочатку дружина була варязькою, згодом стала слов'янською. Вищих дру­жинників рекрутували з «луччих» місцевих людей або з людей, які

З відзначилися під час війни - їх почали називати боярами. Князь радився з боярською радою. Функції і компетенції цієї ради залежали від волі князя, однак вона не розвинулася в сталу державну установу.

За часів племінної організації важливим органом влади було віче. За перших Рюриковичів віча занепали і відродилися, коли послабла князівська влада. Постійним органом влади віче стало лише в Новгороді. Більш повну інформацію можна знайти в праці П. Толочко "Князь в древней Руси: Власть. Собственность. Идеология".

6. Як уже було наголошено в попередньому питанні, самобутність культури Київської Русі полягала в її синкретичному характері. Перш за все, в ній дивовижно переплелися язичеські та християнські елементи. Яскравий приклад такого синкретизму - "Слово о полку Ігоревім". Русские Веды. Песни птицы Гамаюн. Велесова книга. Реставрация, перевод, комментарии Б. Кресеня.- М., 1992

Але ні язичеський, ні християнський елементи не були монолітними. Так, християнство мало в собі виразні відмінності греко-візантійського та латино-римського варіантів, які, в свою чергу, також розпадалися на окремі національні "сегменти": болгарський, готський, польський тощо. Власний язичеський елемент перебував під впливом інших язичеських культур: литовської, скандинавської, тюркської та ін. Певні впливи мали буддизм, іудаїзм та іслам. Всі ці відмінності позначилися на культурних особливостях певних регіонів Русі.

За загальноприйнятою концепцією вважається, що після прийняття християнства церква справляла величезний позитивний вплив на всі галузі культурного життя: літературу, архітектуру, живопис тощо. Лише деякі автори вказують на можливі втрати:язичеську писемність, літературу, про існування якої, можливо, свідчить т. зв. "Велесова книга", міфологію, що у трансформованому вигляді збереглася у казках, тощо. Більш докладно про культуру Русі можна дізнатися: Н. Полонська-Василенко. Історія України. Т. 1, С. 233-269.

Питання для самоконтролю

1.Причини утворення давньоруської держави.

2.Розкажіть про дохристиянські вірування і світогляд східних слов'ян.

3.Коли і як відбулася християнізація Русі?

4.Причини розквіту та занепаду Русі.

5.Якого рівня досягла культура Київської Русі? Під впливом яких чинників це відбулося?

6.Охарактеризуйте політичний устрій Київської держави.

7.Чому і як татари завоювали Русь?

Дата добавления: 2015-05-22