Тема 24. Проблема свободи в філософії

Тема 23. Загальнофілософські основи пізнання суспільства

Тема 22. Проблема істини в філософії

1. Поняття істини та еволюція її розуміння в історії філософії та культури.

2. Проблема критерію істини. Основні концепції істини,

3. Істина в філософії, науці та праві.

Методичні вказівки:

Пізнання є складним процесом, що має складну структуру. Виділяють основні форми пізнання – чуттєву та раціональну, а також рівні пізнання – емпіричний та теоретичний. Чуттєва сторона пізнання є єдністю відчуття, сприйняття й уявлення. Раціональне (абстрактно-логічне) пізнання здійснюється у формах понять, суджень й умовиводів.

Істина в суто гносеологічному (пізнавальному) плані є відповідністю знання дійсності, адекватним відображенням об’єктивної реальності у свідомості людей. Сутність проблеми істини полягає в можливості отримання об’єктивної істини, тобто такого змісту нашого знання, який не залежить від людини і людства.

Рекомендований перелік літератури до теми № 22: 16, 21, 28, 32, 66, 70, 74, 80, 90, 95, 97, 98, 99, 100.

1. Специфіка філософських досліджень суспільства.

2. Поняття суспільства та його загальна структура.

3. Розвиток суспільства як історичний процес.

4. Проблема періодизації і сенсу історії.

Методичні вказівки:

Суспільство – це сукупність людей, об’єднаних конкретними цінностями, потребами, інтересами та діяльністю. Воно є діючою системою, яка існує як певне надіндивідне утворення, що має власну логіку розвитку. Соціальна філософія – це система теоретичного знання, що вивчає основні закономірності функціонування та розвитку суспільства через призму загальнолюдських пріоритетів.

Специфічні ознаки соціального такі:

1. Об’єктом соціального виступає діяльність самих суб’єктів пізнання. Пізнаючи суспільство, людина пізнає себе, і, навпаки, пізнаючи себе, людина одночасно пізнає соціум, у якому живе.

2. Пізнаючи соціальні реалії, слід ураховувати суб’єктивний фактор. Суб’єктом соціального пізнання виступає людина. Але кожна людина має свій індивідуальний досвід та інтелект, свої інтереси, цінності, потреби і пристрасті.

3. Соціальне пізнання носить історично-обумовлений характер. Воно залежить від рівня матеріального і духовного життя суспільства, його соціальної структури та панівних інтересів і цінностей.

Рекомендований перелік літератури до теми № 23: 7, 13, 21, 22, 32, 60, 66, 70, 74, 89, 90, 95, 97, 98, 99, 100.

1. Філософське розуміння свободи. Свобода та свавілля.

2. Соціальний примус і свобода.

3. Держава і право як підстава та знаряддя свободи.

4. Перспективи свободи в сучасному світі.

Методичні вказівки:

Свобода — здатність людини чинити відповідно до своїх бажань, інтересів і цілей на основі знання об'єктивної дійсності. Свобода - в найбільш загальному значенні, наявність можливості вибору, варіантів витоку подій. Відсутність вибору, варіантів розходження події рівносильна відсутністю свободи. Свобода є одним з проявів випадковості, керованої дії (навмисність волі, усвідомлена свобода) або стохастичним законом (непередбачуваність витоку події, неусвідомлена свобода).

Проблема свободи в історії філософії ускладнюється тим, що багато мислителів намагалося вивести зі сутності свободи обов'язок людини, прагнули або взагалі не вживати поняття свободи, або вживати, обмеживши його певним чином. Але обов'язок ніколи не може випливати зі самої свободи, а лише з етичних міркувань. Будучи необмеженою за своєю сутністю, свобода як раз повинна мати на увазі етику, щоби зробити людей відповідальними за все те, що вони роблять і дозволяють робити іншим.

Рекомендований перелік літератури до теми № 24: 8, 21, 22, 32, 30, 66, 70, 74, 89, 90, 92, 95, 97, 98, 99, 100.

Дата добавления: 2015-05-22