Нові товарні форми

Структура міжнародної торгівлі за товарними формами

Традиційно об'єкти міжнародної торгівлі поділяють на товар-продукт (паливно-сировинні, сільськогосподарські, промислові товари) і товар-послугу, який, на відміну від товару-продукту не набуває уречевленої форми, а виготовляється і споживається пе­реважно одномоментно і не підлягає зберіганню. Відтак біль­шість видів послуг ґрунтується на прямих контактах між вироб­никами та споживачами. Ця обставина відокремлює міжнародну торгівлю послугами від торгівлі товаром-продуктом. Проте низ­ка послуг продається в комплекті з товаром-продуктом. Особли­во це стосується торгівлі наукомісткими товарами.

Із самого початку найбільшу частку в міжнародному товаро­обігу займали товари-продукти. У міру розвитку міжнародного поділу праці і розгортання науково-технічної революції зроста­ла роль експорту та імпорту послуг (так званого невидимого експорту). Світовий ринок послуг ставав важливим сегментом світової торгівлі. За даними Світового банку, експорт послуг у 1980-2002 pp. збільшився у 4,3 рази (до 1 570 млрд дол. СІЛА — у середньому на 8% за рік). Частка послуг у структурі міжнародної торгівлі зросла з 15,8% у 1980 р. до 20,0% у 2002 р. Серед власне послуг надзвичайно швидкими темпами зроста­ють інжинірингові, комунікаційні, банківські послуги, страху­вання, реклама. Значно повільніше відбувається розвиток транспорту і туризму.

Особливе місце в торгівлі послугами займають послуги, що обслуговують інновації (ліцензії та «ноу-хау»).

Протягом останніх десятиліть світова торгівля ліцензіями розвивається швидшими темпами, ніж торгівля товарами-про-дуктами, особливо у ПРК і НІК. На частку цих країн припадає 99% світового експорту ліцензій і патентів і 85% їхнього ім­порту. Розвинуті країни на купівлю ліцензій витрачають в се­редньому 10% загальних витрат на науково-дослідницьку діяльність. Лідером в тому разі є США, частка яких становить 2/3 продажів. Виробництво за американськими ліцензіями за кордоном у 2,5 раза перевищує товарний експорт США.

У розвитку світового товарного обігу чітко простежується тенденція до зниження традиційних одиничних товарів і поя­ви нових товарних форм: товар-група, товар-об'єкт, товар-про-грама.

Одиничний товар був типовим для ранніх стадій становлення міжнародної економіки. Цей різновид товару завоював значну

сферу поширення у зв'язку з розвитком міжнародного поділу праці, ускладненням та диференціацією суспільних потреб. Однак нині зона одиничного товару відносно звужується. Вона створює нижній, кон'юнктурний поверх світових товарних по­токів.

Подальша еволюція товарних форм пов'язана з товаром-групою, товаром-об'єктом і товаром-програмою.

Товар-група. Поширення товару-групи на світових товар­них ринках відбувається у двох формах:

1) перетворення товарної маси у товари групового асорти­
менту;

2) об'єднання товарів у комплектні поставки.

Ця форма панувала на світовому ринку до початку 80-х ро­ків. Найбільшими експортерами комплекишіи устаткування в цей період були Японія, ФРН та США.

Товар-об'єкт (підприємство) пов'язаний зі створенням ве­ликих підприємств різного призначення, що реалізуються на світовому ринку. Провідним постачальником товару-об'єкта на світовий ринок є США.

Товар-програма пов'язаний з різко вираженим зростанням наукомісткості, з проривом у галузі нових ідей і технологій. Означений товар починається з ідеї, яка надалі стикується з по­трібною матеріально-речовою базою, трудовими ресурсами, кредитно-фінансовими можливостями (наприклад, програма створення літака-аеробуса А-ЗХХ).

Розвиток нових товарних форм здійснюється на верхньому, стратегічному поверсі світових товарних потоків і ґрунтується на поглибленні міжнародного поділу праці, розвитку між- та внутрішньофірмового поділу праці. Але перехід від однієї то­варної форми до іншої не витісняє попередньої. Кожний різно­вид продовжує розвиватися, співіснуючи один з одним. Міжна­родна торгівля одиничними товарами створює кон'юнктурний товаропотік з традиційною формою угод (контракти). Нові то­варні форми, пов'язані з товаром-групою, товаром-об'єктом і особливо з товаром-програмою, формують стратегічний товаро­потік. Останній ґрунтується на довготривалих виробничих зв'яз­ках зі спеціалізації та кооперування, на великомасштабних уго­дах, пов'язаних зі спільним фінансуванням або спорудженням об'єктів, метою яких є вирішення великих народногосподарсь­ких проблем на базі включення до системи світогосподарських інвестиційно-виробничих зв'язків. Формою угоди тут виступа­ють договір, концесія, генпідряд.

Поява нових товарних форм породжує виникнення нових послуг. Йдеться насамперед про процес зростання частки інфор­маційних послуг. Значення останніх в епоху переходу від індустріального до постіндустріального (інформаційного) сус­пільства домінує. Треба вказати і на зростання значення кре­дитно-фінансових послуг, яке, як правило, пов'язують з просу­ванням на світовий ринок товару-об'єкта і товару-програми. Особливого значення у разі просування такої товарної форми, як товар-програма, набувають науково-технічні, інжинірин­гові та консультаційні послуги.

Ціни на товар-групу, товар-об'єкт і товар-програму форму-, ються під впливом низки специфічних чинників:

а) тривала взаємодія з економічним середовищем товарного
ринку (насамперед т*ятттотно-кредитного), який потребує про­
гнозування тенденції кредитних і валютних умов на ціну;

б) диференційованость якісних показників товару-групи,
яка потребує врахування в ціні кінцевого ефекту його викорис­
тання, тобто пов'язання її з показниками функціювання това­
ру-групи, яку закуповують або продають, та обчислення ціни
шляхом побудови «цінової етажерки»;

в) об'єднання в товарі-об'єкті, товарі-програмі багатьох різ­
норідних компонентів (конструкцій, різноманітних машин,
устаткування, робочої сили, кредитних грошей тощо), що надає
акумулюючого впливу на ціну. У цьому разі застосовують ку­
мулятивний питомий показник: валютні капіталовкладення,
віднесені до одиниці потужності, кінцева продуктивність об'єк­
та або валютні витрати на перетворення одиничного осередку
виробничої інфраструктури (товар-програма).

Дата добавления: 2015-05-22