Основні види зовнішньоторговельних операцій: експорт та імпорт

Багаторівнева структура світової торгівлі

За визначенням, міжнародна торгівля є обміном товарів і по­слуг між країнами (фірмами різних країн), пов'язаним з про­ходженням товарів через національні митні кордони окремих держав. Але нині товарний обмін між країнами створює лише один з рівнів світової торгівлі. У зв'язку з регіональною еко­номічною інтеграцією поряд з історично розвинутими торго­вельними зв'язками між країнами виникли такі види торгівлі, як внутрішньорегіональна та міжрегіональна торгівля, коли внутрішні митні кордони між країнами, що входять до регіо­нальних торговельних союзів, перетворилися на загальний кордон регіону.

Внутрішньорегіональний торговельний обіг має тенденцію до зростання. Так, частка внутрішньоблокової торгівлі у загаль­ному товарообігу блоку зросла в 2002 р. порівняно з 1970 p.: у ЄС — з 53,1 до 61,6%; у АСЕАН — з 12,8 до 24,0%; у НАФ­ТА — з 32,6 до 56,5%.

Виникнення і швидке зростання кількості транснаціональ­них корпорацій (ТНК) засвідчили появу ще одного рівня міжнародної торгівлі: внутрішньофірмової торгівлі, тобто торгівлі між підрозділами, дочірніми підприємствами тієї са­мої ТНК. Це, по суті, якісно новий сектор світової торгівлі — наднаціональний товарообіг. Його частка у світовій торгівлі постійно зростає. Сьогодні транснаціональні корпорації конт­ролюють понад 50% промислового виробництва і половину зовнішньої світової торгівлі.

Зростання в міжнародній торгівлі частки внутрішньокор-поративних товарних потоків істотно підвищує значення трансферних (внутрішньофірмових) цін у системі світових цін.

Трансфертні ціни — умовно-розрахункові ціни, які вико­ристовують у межах ТНК для встановлення господарських зв'язків між їхніми підрозділами, що розташовані в різних країнах. Вони формуються залежно від стратегії ТНК і станов­лять предмет комерційної таємниці. Звідси численні зловжи­вання ТНК щодо суб'єктів світового господарства, у тому числі Щодо окремих держав і профспілкових організацій.

Специфікою міжнародного обміну є наявність двох різних видів торговельних операцій: експорту та імпорту. Експортна операція — це продаж іноземному покупцеві товару з вивозом його з країни продавця за кордон. Особливим різновидом екс­порту є реекспортна операція. Остання являє собою купівлю товару в іноземного продавця, ввезення його в країну покупця, а потім перепродаж цього товару (без його переробки) за кор­дон іноземному покупцеві.

Імпортна операція — це купівля товару в іноземного про­давця і ввезення його в країну покупця. Різновидом імпорту слід вважати реімпортну операцію, тобто зворотне ввезення з-за кордону вітчизняного товару, який не піддавався там пере­робці.

Конституюючим елементом зовнішньоторговельних опера­цій є контракт. Його предметом може виступати: купівля-про-даж товару; виконання підрядних робіт; оренда; обмін.

Відповідно до предмета договору вирізняють такі види зовнішньоторговельних контрактів:

• контракт купівлі-продажу;

• контракт оренди;

• підрядні контракти;

• контракт у разі зустрічної торгівлі.

2.3. Значення міжнародної торгівлі

Нині жодна країна світу не може обійтися без зовнішньої торгівлі. За допомогою зовнішньої торгівлі національна еко­номіка взаємодіє з господарствами інших країн. Водночас вона є основним каналом, за допомогою якого світовий ринок через посередництво інтернаціональної вартості, світових цін впли­ває на національне виробництво, диктуючи конкурентні тех-ніко-економічні параметри виробництва, рівень витрат, стан­дарти якості, критерії ефективності тощо. Світова торгівля є рушієм виробництва як окремих країн і регіонів, так і світово­го господарства загалом, оскільки вона забезпечує раціональ­ніше використання матеріальних та людських ресурсів на всіх рівнях господарювання. Світове виробництво, як і виробництво окремих країн та регіонів, протягом останніх ЗО років стало де­далі більше залежати від зовнішньої торгівлі.

Міжнародна торгівля слугує важливим засобом збалансова­ності між виробничими можливостями та перевагами споживачів,

даючи можливість отримувати продукти, в яких відчувається дефіцит, і реалізувати надлишок, який не поглинається внутрішнім ринком. Тим самим міжнародна торгівля дає змо­гу досягти вищого рівня задоволення потреб для населення кожної з торгуючих країн (хоча, може, й неоднаковою мірою).

Для бізнесу значення світової торгівлі визначено тим, що вона є актом реалізації додаткової вартості, вміщеної в експор­тованих товарах, і чинником, що діє проти тенденції норми прибутку до зниження (зниження витрат виробництва).

Усі країни так чи інакше залежать від міжнародної тор­гівлі. Але міра залежності є різною. Вона визначається відно­шенням вартості міжнародної торгівлі (експорт та імпорт) до внутрішнього національного продукту:

■ті ■ т

Д„„=-^-ЮО. (2.1)

ьНіі

Для невеликих розвинутих країн (Бельгії, Нідерландів, Швейцарії, Данії, Швеції тощо) цей показник варіюється зна­ченнями від 40 до 90%, а для великих розвинутих країн (Німеччини, Англії, Франції тощо) — від 25 до 35%. Щодо США та Японії, то цей показник становить близько 11%.

США — країна континентального розміру, з потужними людськими та природними ресурсами. Вона може виробляти більшість потрібних товарів. Але ці товари можуть виробляти у США з відносно більшими витратами, ніж імпортні товари. Така орієнтація могла б знизити високий життєвий рівень гро­мадян Америки. Країни Східної Європи значно більше зале­жать від зовнішньої торгівлі, ніж США та Японія.

Для країн, що розвиваються, залежність від міжнародної торгівлі порівняно велика. Включення цих країн у міжнарод­ний та світогосподарський поділ праці повинно орієнтуватись на взаємозалежність у міжнародній торгівлі.

Хоча за загальним обсягом операцій у системі світогоспо-дарських зв'язків міжнародна торгівля останнім часом втрати­ла провідне місце, її обсяг і значення зростає. Економісти гово­рять про вибуховий характер світової торгівлі. Так, у 90-х роках XX ст. обсяг міжнародної торгівлі зростав на 6% за рік. За остан­ні ЗО років світова торгівля набула найвищих темпів у 2000 р. За оцінками Світового банку, обсяг світового товарообігу збіль­шився на 12,5%. В абсолютних цифрах обсяг міжнародної торгівлі становить приблизно 8 трлн дол. США. Таке приско­рення світової торгівлі пов'язано, насамперед, з посиленням процесу лібералізації міжнародних відносин, підвищенням

цін на сировину, посиленням попиту на промислові товари, частка яких у сукупному обсязі світового експорту сягає 70%.

Швидкі темпи розширення світової торгівлі сприятливо по­значаються на економіці країн, що розвиваються, стимулю­ючи їхній експорт. Середньорічне зростання експорту країн, що розвиваються, у 90-ті роки, за даними Світового банку, ста­новить 10%, що більше ніж втричі перевищує аналогічний по­казник 80-х років.

Світова організація торгівлі (COT) прогнозує подальше зрос­тання обсягів міжнародної торгівлі у XXI ст. Реалізму прогнозам COT надає те, що ця організація виходить з багатофакторного аналізу у прогнозуванні основних тенденцій розвитку міжнарод­ної торгівлі: поліпшення господарської кон'юнктури в розвину­тих індустріальних країнах, а також у країнах Південно-Східної Лзії та Латинської Америки, гшаивне включення до міжнародної торгівлі країн Центральної та Східної Європи тощо.

Потрібно зауважити, що зростання обсягів міжнародної торгівлі помітно випереджає зростання обсягів виробництва. У 2000 р. зростання обсягу виробництва становило лише 5%. Це відбувається через поглиблення міжнародного поділу праці, становлення та розвиток нових видів поділу праці, котрі лежать в основі міжнародної економічної інтеграції та внутрішньо-фірмового обміну. Принагідно зазначимо, що в ЄС — найбільш інтегрованому міжнародному економічному угрупованні — торгівля випереджає виробництво втричі.

Дата добавления: 2015-05-22