Структура та динаміка міжнародної торгівлі

Географічна структура світової торгівлі відображає як загаль­ний стан світової економіки, так і її структуру, що ґрунтується на класифікації країн, використовуваний у дослідженнях і розраху-ваннях установ та організацій ООН. За цією класифікацією кра­їни поділяють на три основні групи (з підгрупами):

• промислово розвинуті країни (ПРК) з ринковою еко­
номікою та високим рівнем доходів населення;

• країни з перехідною економікою (колишні країни з цент­
ралізованою плановою економікою);

• країни, що розвиваються, включаючи нові індустріальні
країни (НІК).

Після Другої світової війни домінуючі позиції в торгівлі зай­мали СІЛА. У 1953 р. їхній експорт перевищував сумарний екс­порт Англії, Франції та Німеччини. Відтоді частка СІЛА в міжна­родній торгівлі знизилася майже навпіл. З 1989 р. їх випереджає

ФРН, яка посідає перше місце з-поміж світових експортерів. Знизилася частка Англії, а Японія, яка у 1963 р. посідала лише 14-те місце, перемістилась на третє місце, істотно наблизившись до США. Поліпшили свої позиції Франція та Італія. У групі країн, що розвиваються, зростання експорту відбулось у країнах Перської затоки — виробників нафти. У Південно-Східній Азії значно збільшили експорт Тайвань, Гонконг, Південна Корея та Сінгапур. Учотирьох вони реалізують 9,6% світового експорту проти 6,5% Японії. Ці країни забезпечують 16% загального імпорту промислової продукції в США та 29% для Японії (голов­ним чином, високотехнологічні товари).

Такі країни, як Бразилія, Мексика, Аргентина, Індія, а те­пер і Китай, мають досить місткий національний ринок. Одні з них (Бразилія, Мексика") більше орієнтовані ня ркгпппт іттттті (Індія, Аргентина) — на внутрішній ринок.

Конкуренція НІК виявляється на трьох рівнях: на внутріш­ньому ринку деяких з них; на внутрішніх ринках усієї сукупності країн, що розвиваються, на ринку промислово розвинутих країн. На ринку ПРК країни, що розвиваються, завойовують такі секто­ри, як текстиль, одяг, шкіра, транзистори, телевізори тощо.

Закон порівняльних переваг невблаганно розширює в ПРК ринки збуту для трудомісткої продукції країн, що розвиваються.

Першу десятку лідерів світової торгівлі станом на 1990 р. ілюструє табл. 2.5.

Таблиця 2.5

Основні країни-експортери та імпортери у млрд дол. США, 1990 р.

Експорт Імпорт Німеччина 421 США 515 США 394 Німеччина 356 Японія 286 Франція 234 Франція 216 Японія 234 Англія 185 Англія 224 Італія 170 Італія 182 Нідерланди 134 Нідерланди 127 Канада 131 Радянський Союз 121 Бельгія-Люксембург 118 Бельгія-Люксембург 120 Радянський Союз 103 Канада 119

90-ті роки минулого сторіччя внесли помітні зміни щодо частки провідних країн у світовій торгівлі. Про це свідчать дані таблиць 2.6; 2.7, що характеризують частку найбільших експортерів та імпортерів у 2002 р. (табл. 2.6).

Таблиця 2.6 Найбільші експортери та імпортери товарів у 2002 р.

Експорт Імпорт Країна ------------------------------ 1--------------------------------- 1---------------- млрддол. % млрддол. % 1.США 694 10,7 1202 18,0 2. Німеччина 613 9,5 494 7,4 З.Японія 417 6,5 337 5,0 4. Франція 332 5,1 329 4,9 5. Китай 326 5,0 295 4,4 6. В. Британія 280 4,3 345 5,2 7. Канада 252 3,9 228 3,4 8. Італія 251 3,9 243 3,6 9. Нідерланди 244 3,8 220 3,3 10. Бельгія 214 3,3 197 2,9 17. Росія 107 1,7 61 0,9 46. Україна 18 0,3 17 0,3 Світ 6693 100,0 6693 100,0

Дані таблиць засвідчують, що СІЛА повернули собі місце, що лідерує поміж світових експортерів, яке вони посідали після Другої світової війни. Після розпаду СРСР жодна з країн-спад-коємниць колишнього Союзу, включаючи Росію, не увійшла до десятки лідерів світової торгівлі. Місце СРСР у першій десятці міцно посів Китай.

Інтенсивність товарних потоків значно розрізняється по країнам і регіонам. Понад 40% світового експорту та імпорту припадає на Західну Європу, приблизно 15% — на Північну Америку.

Переважна частина світової торгівлі припадає на ПРК. Протягом десятиліття частка цих країн становила 70% світо­вого товарообігу. До того ж близько 80% експорту ПРК при­значено для інших промислово розвинутих країн. На частку країн, що розвиваються, припадає 22-25%, на країни з пере­хідною економікою — 8-4%. Експорт країн, що розвиваються, до аналогічних країн становить лише близько 25% усього екс­порту, 2/3 експорту спрямовано на ринки розвинутих країн (табл. 2.7).

Таблиця 2.7 Частка регіонів у світовому експорті у 2002 p., %

Регіон Частка у світовому експорті, % Північна Америка (без Мексики) 15,5 Латинська Америка 5,6 Західна Європа 42,4 Центральна та Східна Європа 5,0 Африка 2,2 OK Q Азія, Австралія, Нова Зеландія ' Ближній Схід 3,9

Дані про динаміку міжнародної торгівлі показують, що за останнє десятиліття експорт ПРК зріс майже вдвічі, а країн, що розвиваються, — менше ніж у 1,5 рази. Імпорт — відпо­відно у 1,5 рази та більш ніж удвічі.

Дуже важливу частину світової торгівлі становить регіо­нальна торгівля. Лідерує в цьому напрямі ЄС, частка якої у світовій торгівлі сягає 38,7%. У тому разі внутрішньорегіо-нальні потоки ЄС становлять близько 25% міжнародної торгівлі.

Інтеграція тихоокеанських країн охоплює понад 27% світової торгівлі і має тенденцію до зростання. Істотна частина світової

торгівлі припадає на товарообмін між країнами, які пов'язані між собою історично та географічно. Наприклад, США — Ка­нада, Мексика — Латинська Америка або Японія — країни Азії, що розвиваються, тощо (табл. 2.8).

Таблиця 2.8 Внутрішньоблокова торгівля в 2002 р.

„-,.. Частка в усьому Об єднання країн,: „/ товарообігу, % ЄС 61,6 АТЕС 72,8 НАФТА 56,5 АСЕАН 24,0 МЕРКОСУР 11,5

Дата добавления: 2015-05-22