Державне втручання і контроль

Наявність різних валют

A о

О

Н a

М о a

Я

A

I

В

З

S

А

о■*< ем © О ч* ео eg eg eg oa _n oo» °1 ^ ⁰¹ e<F eg" eg eg" гч" гн'гч'гн'гч'і-н^тНоо§ О ■* ^ ^ "Ч _ _ t- oo •* о oo n o> ° §■ oo £ Й 2 2 2 S «Г ю ю us то ю eg ю « 5 и « •M 1 "S I 1 3 «1 & ^:3 S | І § 'З § ,_oTO-*l0«Jt-000l О т-ч СЯ СС-ФЮ _«О t^o-чіоою^і'^ eg eg i-н ед»но %. ^ С$ cS CS r* і-4 у-* ч-і у- 1 тН і—І і—і т—і і—І ^ О „ X °1 Т О І> •* OJ М СП О <О ■* t-!Д _о" ЙЙЗ"'¹^⁰⁰"^ * ^ °^ odt>o «2 а. се З^и'Ч-'Я" s ї «5 "Пііппі f if fillі _rto)4i»ioi.oocji о гн eg wti<io

a

a r>

OS

o>

fct

св н

о W

1І '8,2о?2^00сі5"^:ію ^ ^ eg t- ю -ч¹ О о &а g_o Я.00ОЮ00С»ь-Ю>-ч00 tO Ю g ^~ J5 t- <о ю -ч<" сі °> п п cvf cvf їм" НО Ю00<Мт)<етООО]00!О ■* ■і „ м а н оо" оо оо" и со" н (-* в ■*" eJ Кд nO^fTOOtOi-lOOt-m -Ч< ■* дм* -^00CO(MIMN<MrHi-l т-І r-l ffl S 'й Ой f Й ^ ь ¹ \ 1 1 Іf 1-іі1!ІIs і В.3 § S 1. g S S.5 g 2 І & gи В 6! ffl Є ££йК Р5 Ч січ И Й & .2 tortNcc-4<iotot-ooo)2 ЦІ 2 і о) К д я ftS# юоомо^ to а оо о 2 ^ ю ю О о [~Г о п of І5₌ ^Tft-MCilTjioiinTfTO to tO о 5^ ^ ^ оГ t-" ю" іл -* га и со со та со" &-о t-t-omiocMTfcocsit- oq са •Й і-г CO СЮ гч" гч¹ оГ гч" оо" ^" П оо" N оо" to о,о ооі-чсчіоооосоі-чспоооо to со м s 1 < 1 1 І 11.я! | 1 з ■ Ь ^н 1.зі&і§.§аВ| g s I s & <n О К W Є Й CQ £ й «Іч М ИЧ Ин Ьч я о -4i-4CNC0Tf»OtOt-0003o іН CQ § rt rt ^Ч

Головна відмінність міжнародної торгівлі від внутрішньої цолягає в тому, що в міжнародній торгівлі здебільшого задіяні різні валюти. Виняток становлять хіба що країни — члени Європейського Союзу, де віднедавна запроваджено спільну ва­люту — євро. Але мовиться не лише про існування окремих національних валют, а й про можливу зміну їх цінового спів­відношення. Ці зміни ускладнюють валютний обмін.

У кожній країні є не тільки своя власна валюта, а й свій власний уряд, який активно втручається і піддає жорсткому контролю відносини міжнародної торгівлі і пов'язані з торго­вельними операціями валютно-фінансові відносини. Це втру-

ТТОТТТТСТ 1 ТҐГ\ТЗтГ\Г\ ТТТ ТТГЛТ\/ГЇ Т>ТТГЛ Т»ї ТТТ>Ї 'ЇТТ ГТТ/-Чгт*т О «т г>ітт лтттттлттгт гт< ry tr r\ т-ч о т» п-/л

ру тих, що застосовуються щодо внутрішньої торгівлі. Уряд кожної суверенної країни своєю торговельною та фінансово-бюджетною політикою породжує свою власну систему мита й обмежень на імпорт, експортних субсидій, своє власне податко­ве законодавство тощо. Подібне втручання і контроль протиза­конні всередині країни. Яскравим свідченням цього є Консти­туція СІПА, яка активно виступає проти локальних торговельних бар'єрів, забороняє існуючу диференціацію податкового законо­давства між штатами.

Відмінності у переміщенні чинників виробництва Розглядаючи особливості міжнародної торгівлі, класики політичної економії вказували на те, що чинники виробництва переміщуються всередині країни, але не між країнами. Мобільність чинників виробництва породжує тенденцію до вирівнювання доходів на різні чинники виробництва всередині країни, але не між країнами. Звідси висновок: якщо чинники виробництва не можуть вільно переміщуватися між країнами, тоді рух товарів і послуг ефективно заповнює цю прогалину.

Неокласична школа вносить низку доповнень. Представни­ки цієї школи допускають деяку здатність чинників виробницт­ва до переміщення між країнами, однак вона істотно нижча, ніж усередині країни. Мовні та культурні бар'єри, іммігра­ційні закони ставлять жорсткі перепони на шляху трудової міграції. Капітал також переміщується всередині країни більш вільно, ніж між різними країнами, що зумовлено на­явністю інституційних бар'єрів, відмінностями в податкових законодавствах, в інших заходах державного регулювання

економіки та бізнесу. Припущення про нижчу здатність чин­ників виробництва до переміщення між країнами дає змогу дійти такого висновку: міжнародна торгівля заповнює прога­лину, породжену відмінностями в ступені мобільності ресурсів усередині країни і між країнами, виступає замінником міжна­родної мобільності ресурсів.

Дата добавления: 2015-05-22