При розробленні виробничо-експлуатаційної програми реалізації готельних послуг застосовуються показники

Тема 4. Експлуатаційна діяльність підприємств готельного господарства

1. Планування виробничої діяльності підприємства готельного господарства – це:

а) планування на довгострокову перспективу забезпечення турпродукту попитом;

б) передбачення і програмування на малу, середню та велику перспективи обсягів реалізації послуг і комплектування турпродукту та розрахунок результатів від його реалізації;

в) передбачення і програмування на короткостроковий період обсягів виробництва туристичних послуг та розрахунок результатів від їх реалізації;

г) передбачення можливих обсягів реалізації послуг, з урахуванням вимог ринку.

а) натуральні і вартісні;

б) абсолютні і відносні;

в) кількісні і якісні;

г) нормативні і стандартні.

3. До розділів виробничо-експлуатаційної програми підприємства готельного господарства не відносять:

а) завдання з підвищення якості готельних послуг;

б) план ресурсного забезпечення виробничої програми;

в) завдання з розробки інноваційності туристичного продукту;

г) план кооперування підприємства з постачальниками туристичних послуг і ресурсів.

4. До показників завантаження місткості готелю не відносять коефіцієнт:

а) пропускної спроможності готелю;

б) завантаження готелю;

в) завантаження номерного фонду готелю;

г) використання спальних місць.

5. План експлуатаційно-фінансової діяльності підприємства готельного господарства включає такі розділи:

а) експлуатаційна програма (програма використання номерного фонду); план доходу від експлуатаційної (основної) діяльності, додаткових послуг і допоміжних підрозділів;

б) план щодо праці і заробітної плати; план витрат на готельні послуги (плановий кошторис витрат); план прибутку від усіх видів діяльності;

в) прогноз грошових потоків; план підвищення якості експлуатаційної діяльності; заходи щодо забезпечення виконання плану експлуатаційно-фінансової діяльності;

г) усі відповіді правильні

6. Експлуатаційна програмапідприємства готельного господарства складається на основі:

а) кількості місць для розміщення (проживання) гостей, що передбачається в плановому періоді;

б) програмування на короткостроковий період обсягів виробництва туристичних послуг

в) можливих обсягів реалізації послуг, з урахуванням вимог ринку

г) прогноз грошових потоків та плану підвищення якості експлуатаційної діяльності.

7. Основним критерієм виробничо-експлуатаційної програми підприємства готельного господарства є:

а) задоволення комерційних потреб суб’єктів ринку в різних видах послуг;

б) вплив наданих суспільних благ на підвищення рівня добробуту населення;

в) спрощення і здешевлення товаропросування;

г) забезпечення умов для реалізації якісних готельних послуг.

8. Основні завдання, що вирішують при розробці експлуатаційної програми підприємства готельного господарств, передбачають:

а) визначення обсягу реалізації послуг, що забезпечує беззбиткову діяльність в довго- і короткостроковому періодах;

б) визначення обсягу реалізації послуг для забезпечення досягнення запланованої величини операційного прибутку;

в) визначення величини та рівня фінансової надійності підприємства;

г) усі відповіді правильні.

9. Пропускна спроможність готелю визначається як:

а) ; в) ;

б) ; г) .

де, М – ємність (місткість) готелю в кількості спальних місць; Д – кількість днів у періоді.

10. Місткість (ємність) об'єкта розміщення виражається кількістю спальних місць і розраховується:

а) К_{н і} + Ч^і_м; в) К_{н і} - Ч^і_м;

б) К_{н і} ∙ Ч^і_м; г) К_{н і} + Ч^і_м ∙ 100.

де, К_{н і} - кількість номерів кожної і-тої категорії; Ч^і_м - кількість місць у кожному номері і-тої категорії;

11. Рівень завантаження номерного фонду готелю розраховується:

а) ; в) ;

б) ; г) ,

де Чкл – чисельність клієнтів, К_н – кількість реалізованих номерів.

12. Вплив зміни рівня завантаження номерного фонду на чисельність клієнтів готелю розраховується:

а) (К_{зав 1} - К_{зав 0}) ∙ К_{н 1}; в) (К_{зав 0} - К_{зав 1}) ∙ К_{н 0};

б) (К_{н 1} - К_{н 0}) ∙ К_{зав 1} г) (К_{н 0} + К_{н 1}) ∙ К_{зав 1}

де, К_{зав 1}, К_{зав 0} – рівень завантаження номерного фонду готелю в звітному та плановому періодах; К_{н 0}, К_{н 1} – кількість реалізованих номерів в звітному та плановому періодах;

13. Вплив зміни кількості реалізованих номерів на чисельність клієнтів готелю розраховується:

а) (К_{н 1} - К_{н 0}) ∙ К_{зав 0}; в) (К_{н 0} + К_{н 1}) ∙ К_{зав 1};

б) (К_{зав 1} - К_{зав 0}) ∙ К_{н 0}; г) (К_{зав 0} - К_{зав 1}) ∙ К_{н 0},

14. Коефіцієнт використання спальних місць готелю розраховується:

а) ; в) ,

б) ; г) ;

де Ч_вик - кількість спальних місць, фактично використаних у певному періоді, Ч_пот - кількість потенційних спальних місць.

15. Вплив зміни рівня використання спальних місць на фактичну кількість використаних спальних місць розраховується:

а) (К_{вик 1} - К_{вик 0}) ∙ Ч_{пот 1}; в) (Ч_{пот 1} - Ч_{пот 0}) ∙ К_{вик 1};

б) (К_{вик 0} - К_{вик 1}) ∙ Ч_{пот 0}; г) (Ч_{пот 0} + Ч_{пот 1}) ∙ К_{вик 0}.

де, К_{вик 1} , К_{вик 0} – коефіцієнт використання спальних місць в звітному та плановому періодах; Ч_{пот 1}, Ч_{пот 0} – кількість потенційних спальних місць в звітному та плановому періодах.

16. Вплив зміни кількості потенційних спальних місць на фактичну кількість використаних спальних місць розраховується:

б) (К_{вик 0} - К_{вик 1}) ∙ Ч_{пот 0}; г) (Ч_{пот 0} + Ч_{пот 1}) ∙ К_{вик 0}.

а) (К_{вик 1} + К_{вик 0}) ∙ Ч_{пот 1}; в) (Ч_{пот 1} - Ч_{пот 0}) ∙ К_{вик 1};

17. Планова кількість місце-днів визначається з урахуванням зміни:

а) номерного фонду;

б) ціни на послуги;

в) попиту;

г) пропозиції.

18. Потенційну кількість місце-днів у плановому періоді розраховують:

а) N^п_мд - N^вп_мд + N^пр_мд; в) N^п_мд - N^вп_мд - N^пр_мд;

б) N^п_мд + N^вп_мд - N^пр_мд; г) N^п_мд ∙ N^вп_мд ∙ N^пр_мд;

де N^п_мд - наявна кількість місце-днів на початок планового періоду; N^вп_мд, N^пр_мд - кількість місце-днів вимушеного простою та приросту відповідно.

19. Планова кількість місце-днів розраховується:

а) N^пот_мд ∙ К^поп; а) N^пот_мд + К^поп;

б) К^поп - N^пот_мд; в) N^пот_мд / К^поп;

де, N^пот_мд - потенційна кількість місце-днів у плановому періоді; К^поп - коефіцієнт попиту на номерний фонд підприємства.

20. Оптимізація виробничо-експлуатаційної програми відповідно до стратегії розвитку підприємства готельного господарства визначає:

а) потребу в ресурсах для підприємства;

б) завдання виробничої програми підприємства;

в) напрями діяльності та розвитку підприємства;

г) обсяг та структуру обсягу реалізованих послуг.

21. Пропозиція та обсяг реалізації послуг підприємств готельного господарства не залежить від:

a) планування його діяльності;

б) економічних відносин з іншими суб’єктами господарювання;

в) відносин з місцевими радами;

г) ціноутворення в межах підприємства.

22. Конкурентні переваги реалізації готельних послуг визначаються такими показниками:

а) ціна, якість, сервіс, затрати на експлуатацію номерного фонду;

б) обсяг виробництва, собівартість, прибуток;

в) фондовіддача, матеріаловіддача, рентабельність, фінансова автономія;

г) усі відповіді правильні.

23. Управління конкурентоспроможністю готельних послуг вітчизняних підприємств базується на:

а) оцінці конкурентоспроможності підприємства;

б) аналізі конкурентних переваг елементів потенціалу підприємства;

в) методиці оцінки конкурентних переваг об’єктів потенціалу підприємства;

г) всіх вище перерахованих напрямах.

24. Для оцінки конкурентоспроможності готельних послуг використовують такі методи:

а) балансовий метод, метод різниць, метод рангів, графічний метод;

б) метод різниць, метод рангів, графічний метод, метод балів;

в) метод групування, метод різниць, метод рангів, графічний метод;

г) графічний метод, метод різниць, метод рангів, метод ланцюгової підстановки.

25. Організаційно-економічне забезпечення відтворення експлуатації програми діяльності підприємства готельного господарства орієнтоване на:

а) оновлення економічної системи держави;

б) активне використання нових управлінських рішень для постійного зростання економічної та соціальної ефективності підприємства;

в) пошук зовнішніх додаткових джерел ресурсів;

г) максимально ефективне використання наявних ресурсів.

Тема 5. Ціноутворення, податкова політика у підприємствах готельного і закладах ресторанного господарства

1. Основними функціями ціни є:

а) якісна, відтворювальна, організаційна, трудова;

б) вдосконалення, реструктуризації, фіскальна, економічна;

в) обліково-аналітична, стимулююча, розподільча, регулююча;

г) дотаційна, державна, конкурентна, політична.

2. Цінова політика підприємства готельного господарства – це:

а) визначення величини та рівня фінансової надійності підприємства;;

б) процес обґрунтування, затвердження та перегляду тарифів, визначення їх рівня, співвідношення та структури;

в) диференціація розмірів націнок на власну продукцію і куповані товари та розробка заходів по забезпеченню їх регулювання;

г) задоволення комерційних потреб суб’єктів ринку в різних видах послуг.

3. У визначенні тарифів підприємством готельного господарства враховується:

а) собівартість номерів і готельних послуг, реальний попит і пропозиції на цільовому ринку;

б) якість обслуговування у готелі та можливості його вдосконалення;

в) дотаційні виплати держави;

г) відповіді а і б правильні.

4. Особливостями ціноутворення на підприємствах ресторанного господарства:

а) залежність рівня цін продажу від типу і класу підприємства;

б) калькуляція вартості на продукцію щоденно або через короткі проміжки часу залежно від зміни цін на сировину і товари, що надходять;

в) відсутність розрахунку собівартості продукції, як це має місце на промислових підприємств;

г) усі відповіді правильні.

5. Внутрішнє ціноутворення на підприємствах готельного та закладів ресторанного господарства здійснюється на основі:

a) регульованих цін державою, внутрішньовиробничим кошторисом, на договірній основі, ринкових цін;

б) виробничої програми, тактичних планів, бізнес-плану, результатів планування;

в) календарного плану, нормативно-законодавчої бази держави, вихідних даних господарських процесів, нормування;

г) планових розрахунків, цінового регулювання держави, нормування, величини постійних витрат, ринкових цін.

6. Від рівня тарифів на послуги підприємства готельного господарства залежать його:

а) виробничі потужності;

б) амортизаційні відрахування;

в) прибутки;

г) чисельність працвників.

7. Методами визначення вільної ціни на послуги підприємств готельного господарства є:

а) витратний, орієнтації на попит;

б) параметричний, нормативно-параметричний;

в) орієнтації на цінового лідера, ринковий, балансовий;

г) ресурсний, дохідний, економіко-математичний.

8. Джерелом відшкодування витрат поряд із торговельною надбавкою на підприємствах ресторанного господарства є:

а) податковий кредит;

б) націнка на вартість сировини і купованих товарів;

в) дотаційні виплати держави;

г) усі відповіді правильні.

9. На підприємствах ресторанного типу “люкс” вищий і перший розмір націнки:

а) встановлюються тільки на куповані товари;

б) не встановлюються, тобто вони регулюються попитом і пропозицією;

в) забезпечують відтворення економічних ресурсів;

г) встановлюються тільки на продукцію власного виробництва.

Дата добавления: 2015-05-22