Додатки. Список використаних джерел

Список використаних джерел

Висновок

У висновку до курсової роботи приводяться найбільш важливі результати, отримані в роботи, що повинні містити формулювання дозволеної науково-практичної задачі.

На початку висновку доцільно коротко оцінити стан питання. Далі розкриваються методи рішення поставленої в курсовій роботі науково-практичної задачі, їхній практичний аналіз. У висновку необхідно підкреслити одержання якісних і кількісних показників отриманих результатів, обґрунтувати їхню вірогідність, викласти рекомендації щодо їхнього використання. Саме висновок курсової роботи, виноситься на обговорення оцінку в процесі захисту курсової роботи.

Після висновку необхідно надати список літературних джерел, які використано під час проведення дослідження.

Список використаних джерел можна розміщати одним з наступних способів:

• у порядку згадування посилань у тексті (найбільш зручне для користування і рекомендоване при написанні робіт),

• за абеткою прізвищ перших авторів чи заголовків у хронологічному порядку

Бібліографічний опис джерел складають у відповідності діючим стандартам з бібліотечної і видавничої справи. Зокрема, необхідну інформацію можна одержати з наступних стандартів:

• ДСТ 7.1-84 «Бібліографічний опис документа. Загальні вимоги і правила складання»;

• ДСТУ 3582-97 «Інформація і документація. Скорочення слів в українській мові в бібліографічному описі. Загальні вимоги і правила»;

• ДСТ 7.12-93 «Бібліографічний запис. Скорочення слів російською мовою. Загальні вимоги і правила»;

• ДСТУ 3008-95 «Документація. Звіти в сфері науки і техніки. Структура і правила оформлення».

Список використаних джерел – елемент бібліографічного апарату, який містить бібліографічні описи використаних джерел і розміщується після висновків.Приклад оформлення літературних джерел наведено у додатку Г.

У додатки доцільно включати допоміжний матеріал, необхідний для повноти сприйняття роботи:

• проміжні математичні доведення, формули і розрахунки;

• таблиці допоміжних цифрових даних, що займають більш однієї сторінки;

• акти впровадження, детальні розрахунки економічного ефекту;

• ілюстрації допоміжного характеру.

РОЗДІЛ 3

ПРАВИЛА ОФОРМЛЕННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ

3.1. Загальні вимоги

Курсову роботу друкують машинописним способом або за допомогою комп'ютера на одній стороні аркуша білого паперу формату А4 (210х297 мм) через 1,5 міжрядкових інтервали. Рекомендується використовувати шрифт Times New Roman, що є стандартним шрифтом MS Office, розміром 13 пт. Обсяг основного тексту курсової роботи повинен становити 35-40 сторінок друкарського тексту.

Текст курсової роботи необхідно друкувати, залишаючи поля таких розмірів: лівий – не менш 20 мм, правий – 10 мм, верхній – 20 мм, нижній – 20 мм.

Шрифт друку повинен бути чітким, стрічка – чорного кольору середньої жирності. Ілюстрації можуть бути як чорно-білого, так і кольорового зображення.

Титульний лист курсової роботи (див. додаток Б) підписується студентом з указівкою дати.

Текст основної частини курсової роботи поділяють на розділи, підрозділи, пункти та підпункти.

Заголовки структурних частин роботи «ЗМІСТ», «ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ», «ВСТУП», «РОЗДІЛ», «ВИСНОВКИ», «ВИСНОВОК», «СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ», «ДОДАТКИ» друкують великими літерами симетрично до тексту. Заголовки підрозділів друкують маленькими літерами (крім першої великої) з абзацним відступом («новий рядок»). Крапку наприкінці заголовка не ставлять. Якщо заголовок складається з двох чи більше речень, їх розділяють крапкою. Заголовки пунктів друкують маленькими літерами (крім першої великої) з абзацним відступом, в розрядці в підбір до тексту. Наприкінці заголовка, надрукованого в підбір до тексту, ставиться крапка.

Відстань між заголовком (за винятком заголовка пункту) і текстом повинна дорівнювати 2-3 інтервалам (24-36 пт).

Кожен розділ курсової роботи необхідно починати з нової сторінки.

У загальний обсяг роботи не входять додатки, список використаних джерел, таблиці й рисунки, що цілком займають площу сторінки. Однак, усі сторінки зазначених елементів роботи підлягають нумерації на загальних підставах.

3.2. Нумерація

Нумерацію сторінок, розділів, підрозділів, пунктів, рисунків, таблиць, формул подають арабськими цифрами без знака №.

Першою сторінкою роботи є титульний лист, який включають у загальну нумерацію сторінок роботи. На титульному листі номер сторінки не ставлять, на наступних сторінках номер проставляють у правому верхньому куті сторінки без крапки наприкінці.

Всі аркуші, на яких розміщені структурні частини роботи, нумерують звичайному порядку. Не нумерують лише їхні заголовки, тобто не можна друкувати:

«1. ВСТУП» чи «РОЗДІЛ 6». Номер розділу ставлять після слова «РОЗДІЛ», після номера крапку не ставлять, далі з нового рядка друкують заголовок розділу.

Підрозділи нумерують у рамках кожного розділу. Номер підрозділу складається з номера розділу і порядкового номера підрозділу, між якими ставлять крапку. Наприкінці номера підрозділу повинна стояти крапка.

Наприклад: «2.3.»(третій підрозділ другого розділу).

Далі в тім же рядку йде заголовок підрозділу.

Пункти нумерують у рамках кожного підрозділу. Номер пункту складається з порядкових номерів роздягнула, підрозділу, пункту, між якими ставлять крапку. Наприкінці номера повинна стояти крапка.

Наприклад: «1.3.2.» (другий пункт третього підрозділу першого розділу).

Потім у тім же рядку йде заголовок пункту. Пункт може не мати заголовка.

Ілюстрації (схеми, графіки, діаграми) і таблиці необхідно представляти в роботі безпосередньо після тексту, де вони згадані вперше, чи на наступній сторінці. Ілюстрації і таблиці, що розміщені на окремих сторінках роботи, включають до загальної нумерації сторінок.

Ілюстрації позначають словом «Рис.» і нумерують послідовно в рамках розділу, за винятком ілюстрацій, представлених у додатках.

Номер ілюстрації повинен складатися з номера розділу і порядкового номера ілюстрації, між якими ставиться крапка.

Наприклад: «Рис. 1.2.» (другий рисунок першого розділу).

Номер ілюстрації, її назва і пояснювальні підписи розміщають послідовно під ілюстрацією. Якщо в роботи представлена одна ілюстрація, то її нумерують за загальними правилами.

Таблиці нумерують послідовно (за винятком таблиць, представлених у додатках) у рамках розділу. У правому верхньому куті над відповідним заголовком таблиці розміщають напис «Таблиця» із вказівкою її номера. Номер таблиці повинен складатися з номера розділу і порядкового номера таблиці, між якими ставиться крапка.

Наприклад: «Таблиця 1.2.» (друга таблиця першого розділу).

Якщо в роботи одна таблиця, її нумерують за загальними правилами.

При переносі частини таблиці на іншу сторінку слово «Таблиця» і номер її вказують один раз праворуч над першою частиною таблиці, над іншими частинами пишуть слова «Продовження табл.» і вказують номер таблиці.

Наприклад: «Продовження табл. 1.2.».

Формули в роботи (якщо їх більше однієї) нумерують у рамках розділу. Номер формули складається з номера розділу і порядкового номера формули в розділі, між якими ставлять крапку. Номера формул пишуть біля правого краю листа на рівні відповідної формули в круглих дужках.

Наприклад: (3.1) (перша формула третього розділу).

Примітки до тексту і таблиць, у яких указують довідкові і пояснювальні дані, нумерують послідовно в межах однієї сторінки. Якщо приміток на одному аркуші декілька, то після слова «Примітки» ставлять двокрапку, наприклад:

Примітки:

1....

2....

Якщо є одна примітка, то її не нумерують і після слова «Примітка» ставлять крапку.

3.3. Ілюстрації

Кожна ілюстрація повинна відповідати тексту, а текст – ілюстрації. Назви ілюстрацій розміщають після їхніх номерів. При необхідності ілюстрації доповнюють пояснювальними даними.

Підпис під ілюстрацією як правило має чотири основних елементи:

· найменування графічного сюжету, що позначається скороченим словом «Рис.»;

· порядковий номер ілюстрації, що вказується без знака номера арабськими цифрами;

· тематичний заголовок ілюстрації, що містить текст і по можливості коротку характеристику зображеного;

Основними видами ілюстративного матеріалу в курсових роботах є: схема, діаграма і графік.

Не слід оформляти посилання на ілюстрації як самостійні фрази, у яких лише повторюється те, що міститься в підписі. У тім місці, де викладається тема, зв'язана з ілюстрацією, і де необхідно вказати на неї, розміщають посилання у виді вираження в круглих дужках: (рис. 3.1) чи оборот типу: «...як це видно з рис. 3.1» чи «...як це показано на рис. 3.1».

Наприклад: На рис. 2.3 наведено співвідношення груп потреб у змістових теоріях мотивації

Рис. 2.3 Співвідношення груп потреб у змістових теоріях мотивації

У роботи варто застосовувати лише штрихові ілюстрації, виконані чорним кольором із градаціями сірого. Включення кольорових ілюстрацій не допускається.

3.4. Таблиці

Цифровий матеріал, як правило, повинний оформлятися у виді таблиць.

Кожна таблиця повинна мати назву, що розміщають над таблицею і друкують симетрично до тексту. Назва і слово «Таблиця» починають з великої букви. Назву не підкреслюють. Таблиці нумерують послідовно (за винятком таблиць, поданих у додатках) в межах розділу. В правому верхньому куті над відповідним заголовком таблиці розміщують напис «Таблиця» із зазначенням її номера. Номер таблиці повинен складатися з номера розділу і порядкового номера таблиці, між якими ставиться крапка, наприклад: «Таблиця 2.2» (друга таблиця другого розділу).

При переносі частини таблиці на інший аркуш (сторінку) слово «Таблиця» і номер її вказують один раз справа над першою частиною таблиці, над іншими частинами пишуть слова «Продовження табл» і вказують номер таблиці, наприклад: «Таблиця 2.2»

Таблицю розміщують після першого згадування про неї в тексті, таким чином, щоб її можна було читати без повороту роботи або з поворотом за годинниковою стрілкою.

На всі таблиці, курсової роботи повинні бути посилання в тексті, при цьому слово «таблиця» в тексті пишуть скорочено, наприклад: «Таблиця 2.2». У повторних посиланнях на таблиці та ілюстрації треба вказувати скорочено слово «дивись», наприклад: «див. таб. 2.2»

Приклад оформлення таблиць:

Таблиця 2.2

Оцінка мотивів, за яких працівники залишають ТОВ «X»

№ у рейтингу	Мотиви	Не це (0),%	Здебільшого не це (2), %	Важко сказати (3), %	Здебільшого це (4), %	Саме це (5), %
	Відсутність можливості отримання додаткового заробітку	48.1	23.7	10.5	11.4	6.3
7-8	Конфлікти з безпосереднім керівником	66.2	15.3	6.9	8.4	3.3
7-8	Конфлікти зі співробітниками	68.5	11.9	4.5	8.6	6.6
2-3 2-3	Тяжка фізична праця	43.3	6.9	7.2	22.5	29.0
	Вплив умов праці на здоров'я	15.2	21.7	20.5	28.6	14.0
	Низька заробітна плата	15.1	10.1	6.4	27.2	41.2
	Віддаленість місця роботи від місця проживання	17.9	22.4	20.3	26.3	13.1
	Коротка відпустка	45.2	23.3	11.4	12.3	7.8

3.5 Формули в курсовій роботі (якщо їх більше одної) нумерують у межах розділу. Номер формули складається з номеру розділу і порядкового номера формули в розділі, між якими ставлять крапку. Номери формул пишуть біля правого берега аркуша на рівні відповідної формули в круглих дужках. наприклад: (3.1) (перша формула третього розділу).

Приклад оформлення формул:

К _пр. = М _min / M_max (3.1)

де

К _пр. – коефіцієнт пропорційності виробничого процесу,

М _min – мінімальна пропускна спроможність,

M_max – максимальна пропускна спроможність.

3.6 Загальні правила посилання

З огляду на високі вимоги нормативних документів необхідно неухильно дотримуватися правил оформлення курсової роботи. При написанні курсової роботи студент повинний обов'язково посилатися на авторів і джерела, з яких запозичив чи матеріали окремі результати. Використовуючи в курсовій роботі ідеї і розробки, що належать також і співавтору, разом з якими були написані наукові праці, підготовлені доповіді і виконані спільні дослідження, студент повинний відзначити цей факт у курсовій роботі.

Посилання дають змогу відшукати документи і перевірити достовірність відомостей про цитування документа, дають необхідну інформацію щодо нього, допомагають з'ясувати його зміст, мову тексту, обсяг. Посилатися слід на останні видання публікацій.

Для підтвердження власних аргументів посилання на авторитетне джерело або для критичного аналізу того чи іншого друкованого твору слід наводити цитати. Науковий етикет вимагає точно відтворювати цитований текст, бо найменше скорочення наведеного витягу може спотворити зміст, закладений автором.

Якщо використовують відомості, матеріали з монографій, оглядових статей, інших джерел з великою кількістю сторінок, тоді в посиланні необхідно точно вказати номери сторінок, ілюстрацій, таблиць, формул.

Посилання в тексті курсової роботи на джерела слід зазначати порядковим номером за переліком посилань, виділеним двома квадратними дужками, наприклад, «...у працях [1-7]...».

Якщо в тексті роботи необхідно зробити посилання на складову частину або на конкретні сторінки відповідного джерела, можна наводити посилання у виносках, при цьому номер посилання має відповідати його бібліографічному опису за переліком посилань.

Приклад:

Цитата в тексті: «… Операційний менеджмент здійснює управління окремими виробничими процесами, розподілом зобов’язань між працівниками, проведення соціальної та виробничої політики і забезпечення праці всіх необхідних комунікацій та зв’язків.» [17, с.96]».

Відповідний опис у переліку посилань:

17. Панасюк Б. Концептуальні основи економічного прогнозування і планування / Б. Панасюк // Економіка України. -1996. - № 5. -С. 93-96.

Дата добавления: 2015-05-22