Обґрунтувати культове призначення антропоморфної пластики трипільців

Встановити взаємозв язок між релігійними віруванням трипільців і розвитком мистецтва.

Релігія та мистецтво. Релігійні вірування трипільців були досить складними. Як і в багатьох первісних племен, у них існувала віра в потойбічний світ, а також поклоніння певному божеству, віра в духів-покровителів. Оскільки головним заняттям трипільців було хліборобство, то відповідно й головним божеством була богиня родючості. Образи деяких тварин та природних явищ лягли в основу міфів трипільців. У трипільців існував культ бика (символізував сонце і чоловічу силу) та змія (символ охоронця дому).

На трипільських стоянках були знайдені моделі жител, фігурки тварин, жіночі статуетки. Більшість із цих фігурок використовувалася під час свят та релігійних обрядів. Учені вважають, що вони символізували родючість та господарський добробут стародавніх хліборобів. Жіночі статуетки виконували роль покровительок домашнього вогнища та оберегів від злих духів.

У мистецтві трипільці дуже часто зверталися до образу матері, але всі зображення були дуже примітивними, лише деякі з них мали в собі риси реалістичності.

Причини зникнення трипільської культури на рубежі 2000 року до н. є. остаточно не з'ясовані. За однією з версій, вона зникла під тиском войовничих кочівників.

Антропоморфна пластика досить широко представлена в матеріалах поселень трипільської культури починаючи з найдавніших. Більшість з трипільських теракот невеликого та середнього розміру, зустрічається й досить велика скульптура висотою до 30 см. Не відзначено кореляції між морфологічними особливостями, розмірами та іконографічними типами статуеток. Формальний аналіз особливостей фігурок дозволяє виділити серед трипільської пластики низку іконографічних типів, які, імовірно, втілювали різні сакральні образи й виконували різну роль у магічній практиці.

Антропоморфна пластика – різні за стилем і формою жіночі і чоловічі зображення, в яких втілено образи шанованих божеств, що втілюють у землеробсько-скотарських племен ідею родючості і загального добробуту. Інший тип фігурок – більш реалістична жіноча фігура, вже з позначеними, але не до кінця доведеними ногами. Третій тип – фігура сидячої жінки. Призначені вони були для ритуальної мети: були пов'язані з культом жінки.

10.Визначити характерні ознаки скіфо-сарматського мистецтва.
Культура скіфів набула поширення з VII-III ст. до н. е.. Скіфи це воєвничий, кочевий народ, який прибув з Азії і об’єднав місцеві племена. Вони проживали на півдні між Доном і Дунаєм. Скіфи були вправними ремісниками. Вони мали високо розвинуте декоративно-ужиткове мистецтво: бронза, залізо, срібло, золото. Характерною особливістю для скіфів є мистецький стиль: звіриний стиль.Особливістю цього стилю було те що вони передавали зображення тварин і певні їх дії. Іноді зображували певні частини тварин: очі, кігтів та ін.. Для скіфів був характерний культ Сонця.
На землях нашої держави залишилося чимало скіфських поховань – курганів. Найвідоміші знахідки із життя скіфів стала золота ваза із зображенням побутових сюжетів (з кургану Куль-Оба), золота пектораль- нагрудна прикраса (з курганів Товста Могила) та золотий гребінь із зображенням батальної сцени (з кургану Солоха).
Сучасниками скіфів були сармати. Вони набули поширення з III ст. до н. е. –III ст. н. е.. Вони прийшли з Волги і розселились на Північному Причорномор`ї і Приазов`ї. Вони мале спільне з скіфами іраномовне походженя. Сарматська культура подібна до скіфської культури.
Сармати оздоблювали побутові предмети коштовним камінням.
Характерною рисою релігійних вірувань сарматів було багатобожіння. Вони обожнювали сили природи. Панівними були культи вогню і сонця, а також культ великої богині-матері – Астарти, яка вважалася покровителькою коней. Меч у сарматів уособлював бога війни. Пізніше сармати стали поклонятися ще й божествам, які уособлювали річки та озера. Існувала віра в чарівну силу каміння, з якого виготовляли амулети, особливою магічною силою наділилися дзеркали. Вони вірили в очисну силу вогню.
Найбільшою пам`яткою сарматської культури вчені вважають – курган Соколова Могила, що на території сучасної Миколаївщини.

11. Назвати античних мислителів, завдяки яким до наших днів збереглися письмові свідчення про культуру скіфів.
Античні автори приділили скіфам багато уваги. Це пояснювалося сусідством обох народів, а також роллю, яку відігравали скіфи у подіях тодішньої історії. Та серед усіх авторів перше місце, безумовно, посідає Геродот (484— 425). Виклад обширного фактажу щасливо поєднується у нього з даром письменника. Арістотель (384—322) вважав його визначним істориком, а римський мислитель Цицерон (І ст. до н. е.) влучно охрестив Геродота "батьком історії".

11.
Античні автори приділили скіфам багато уваги. Це пояснювалося сусідством обох народів, а також роллю, яку відігравали скіфи у подіях тодішньої історії. Та серед усіх авторів перше місце, безумовно, посідає Геродот (484— 425). Виклад обширного фактажу щасливо поєднується у нього з даром письменника. Арістотель (384—322) вважав його визначним істориком, а римський мислитель Цицерон (І ст. до н. е.) влучно охрестив Геродота "батьком історії".

Дата добавления: 2015-05-22