Обґрунтованість вибору додаткових методик

Прогнозування поведінки людини в екстремальних ситуаціях, зокрема у бойових умовах, передбачає вивчення не лише її особистісних якостей, які стабільно проявляються, а й таких психофізіологічних характеристик, які свідчитимуть про готовність організму витримувати додаткові психічні навантаження. З цією метою було вирішено провести додаткове дослідження за методикою експрес-діагностики властивостей нервової системи за психомоторними показниками (теппінг-тест) Є. П. Ільїна, яка дозволяє з’ясувати силу нервової системи (сильна, слабка чи середньої сили), а також здійснити оцінку нервово-психічної стійкості за методикою «Прогноз» за В. А. Бодровим, що дозволить зробити прогноз щодо можливості нервово-психічних зривів (сприятливий, малосприятливий чи несприятливий прогноз нервових зривів).

Таблиця 1.

Результати дослідження за методикою Р. Кеттелла, теппінг-тестом Є. П. Ільїна та

методикою «Прогноз» за В. А. Бодровим

Група кандидатів	Результатами дослідження за методикою Р. Кеттелла (форма С)	Результатами дослідження за теппінг-тестом Є. П. Ільїна	Результатами дослідження за методикою «Прогноз» В. А. Бодрова
Група, яка рекомендується до виконання миротворчих функцій у складі військового контингенту ООН (28 досліджуваних)	Високі показники за особистісними факторами: В, С, G, H, Q3. Низькі показники за особистісними факторами: I, M, O, Q1, Q2. Висновки: військовослужбовці орієнтуються на зовнішню реальність, підкорюються узвичаєним нормам, пильні до дрібниць, характеризуються консервативністю, витримані, працездатні, емоційно зрілі, реалістично настроєні, спроможні усвідомлено підкорятися вимогам групи, залежать від неї, відповідальні, активні, сміливі, мужні, жорсткі, суворі, холоднокровні, спокійні, впевнені в собі, демонструють високий рівень самоконтролю, готові мати справу з незнайомими обставинами та людьми, схильні до ризику.	Досліджувані демонструють переважно випуклий та рівний типи кривих зміни максимального темпу рухів кистю рукина графіках. Висновок: сильний та середньою сили тип нервової системи.	Сума балів коливається в межах від 5 до 12 балів, що свідчить про високу і хорошу нервово-психічну стійкість. Висновок: прогноз щодо можливих зривів є сприятливим і дуже сприятливим.
Група, результати якої не дозволяють зробити однозначні висновки щодо ступеня психологічної готовності виконувати миротворчі функції у складі військового контингенту ООН (64 досліджуваних)	Здебільшого високі показники за особистісними факторами: В, М, F.. Здебільшого низькі та середні показники за особистісними факторами: С, H, Q1. Висновки: у цю групу увійшли військовослужбовці, які демонструють суперечливі та середні результати щодо вираженості особистісних факторів, що не дозволяє побудувати такий особистісний профіль, який дозволить зробити висновок щодо наявності чи відсутності професійно важливих якостей.	Досліджувані демонструють у рівній пропорції всі типи кривих зміни максимального темпу рухів кистю рукина графіках. Висновок: домінування певного типу нервової системи не виявлено.	Сума балів коливається в межах від 7 до 25 балів, що свідчить про достатню нервово-психічну стійкість. Висновок: прогноз щодо можливих зривів може бути сприятливим і малосприятливим.
Група, яка не рекомендується до виконання миротворчих функцій у складі військового контингенту ООН (13 досліджуваних)	Високі показники за особистісними факторами: I, М, O, Q1, Q2. Низькі показники за особистісними факторами: С, G, H, Q3. Висновки: військовослужбовці мають такі інтелектуальні особливості, що не дозволяють їм бути практичними, реалістично настроєними, консервативними щодо виконуваних обов’язків; такі емоційно-вольові особливості, що призводять до мінливості інтересів та настрою, невротичних розладів, безвідповідальності, тривожності, вразливості і депресивності, напруженості, наявності збудження та занепокоєння; такі комунікативні властивості й особливості міжособистісної взаємодії, які характеризують їх як несміливих або нонконформістів, сентиментальних, підозрілих, що перешкоджає процесу встановлення взаємопорозуміння і довірливості з товаришами.	Досліджувані демонструють переважно спадаючий та увігнутий типи кривих зміни максимального темпу рухів кистю рукина графіках. Висновок: слабкий тип нервової системи.	Сума балів коливається в межах від 27 до 33 балів, що свідчить про задовільну і незадовільну нервово-психічну стійкість. Висновок: прогноз щодо можливих зривів є малосприятливим і несприятливим. Існує висока вірогідність нервово-психічних зривів.

3.2. Аналіз та інтерпретація отриманих даних

На підставі якісного аналізу результатів дослідження нами виділено три групи військовослужбовців, які демонструють різний рівень особистісної та психофізіологічної придатності до виконання професійних обов’язків у складі військового контингенту ООН. Критерієм поділу на групи стали: 1) виділені в ході дослідження домінуючі особистісні фактори військовослужбовців, які не змогли виконувати миротворчі функції у складі миротворчого контингенту; 2) професіограма військовослужбовця; 3) статистично значимі результати дослідження, отримані Е. О. Голубєвою щодо співвідношення деяких особистісних факторів та властивостей нервової системи за показниками сили-слабкості. Зауважимо, що ми виходили не зі статистичної значимості одержаних результатів, а з принципів оптимальності та компенсаторності психофізіологічних, психічних, соціокультурних елементів у структурі особистості військовослужбовця, що складають основу його придатності до професії.

Зокрема, виділилася група військовослужбовців у складі 28 осіб, яку рекомендовано до виконання миротворчої місії, оскільки результати дослідження дозволяють припустити, що в екстремальній ситуації вони не демонструватимуть нервово-психічних зривів, будуть здатні протистояти небезпечній ситуації за рахунок особистісної витримки, суворого дотримання дисципліни, реалістичності суджень, високої відповідальності, сміливості, мужності, холоднокровності, впевненості в собі, завдяки високому самоконтролю, готовності мати справу з незнайомими обставинами та людьми і готовності до ризику. У них сильний і середній тип нервової системи, що дозволяє сподіватися на те, що вони здатні тривалий час витримувати сильні психічні подразники.

На противагу їй виділилася група військовослужбовців у складі 13 осіб, яка не завжди буває реалістично настроєною та консервативною щодо виконуваних обов’язків, яка схильна до невротичних розладів, тривожності, вразливості і депресивних станів; у цих військовослужбовців здебільшого проявляється напруженість, збудженість та занепокоєння; деяким із них властиві нонконформізм, сентиментальність та підозрілість. Прогноз щодо можливих зривів у них є малосприятливим, а в декого навіть несприятливим. У досліджуваних цієї групи слабкий нервової системи, що дозволяє припустити, що на фізіологічному рівні вони не здатні тривалий час витримувати сильні психічні подразники. Нами не виявлені ті особистісні риси, за рахунок яких може відбутися компенсація їх особистісної та психофізіологічної непридатності до несення військової служби у бойових умовах.

Третя група військовослужбовців є найбільш чисельною – 64 особи. Результати, які вони демонструють, не дають достатніх підстав робити однозначні висновки щодо їх психічної готовності чи неготовності поводитися на високому професійному рівні у ситуації постійної небезпеки, можливості демонструвати адекватну поведінку в екстремальних умовах. Вони потребують додаткового психологічного дослідження з метою виявлення необхідних компенсаторних особистісних ресурсів і, можливо, подальшої корекційно-розвивальної роботи з метою формування необхідних навичок самоконтролю у ситуації постійної небезпеки.

Дата добавления: 2015-05-22