Інфляція(від лат. іnflatіon – розбухання) – це зростання загального рівня цін унаслідок перевищення кількості грошей в обігу порівняно із сумою товарних цін

Інфляція є грошовим явищем, що виявляється в:

– безперервному зростанні цін;

– зниженні купівельної спроможності грошей;

– тривалій загальній нерівновазі ринків на користь попиту.

Протилежним до інфляції поняттям є дефляція, яка має місце, коли загальний рівень цін падає й купівельна спроможність грошей підвищується, тому що не вистачає грошової маси в обігу.

Дезінфляція означає сповільнення темпів інфляції. В Україні вона траплялася у 1994–1997 роках, коли високі темпи інфляції, що вимірювалися чотиризначними числами, були зменшені до однозначних чисел завдяки активній стабілізаційній політиці. Також таке явище спостерігалося в 1999–2001 роках, коли кредиторська й дебіторська заборгованості перевищували обсяги ВВП.

В умовах економічної кризи, крім інфляції, може існувати стагфляція, характерними рисами якої є одночасний спад виробництва й зростання цін.

З’ясування причин інфляції має велике значення для розробки антиінфляційної політики. Інфляція, в основі якої лежить зростання сукупного попиту, що не супроводжується відповідним зростанням виробництва, товарного обігу й, відповідно, доходів держави від реального сектора економіки, має монетарний характер. Крім того, існують ще причини немонетарного характеру. В Україні – це особливості національної структури виробництва, диспропорції, що склалися між засобами виробництва та предметами споживання й послугами. Монетарні та немонетарні причини інфляції наведені в таблиці 13.1.

Таблиця 13.1. Причини інфляції

Монетарні причини	Немонетарні причини
1. надмірне збільшення грошової маси, випуск грошей без товарного забезпечення; 2. Центральний банк надає уряду позики для покриття бюджетного дефіциту.	1. падіння рівня виробництва; 2. міжгалузеві диспропорції в економіці; 3. монополізм у виробництві й відсутність конкуренції; 4.випередження попиту на деякі товари порівняно з їх пропозицією.

Аналізуючи інфляцію за певними критеріями,можна виокремити такі її види(рис. 13.8).

Залежно від темпів зростання цін: повзуча, галопуюча та гіперінфляція.

Повзуча – ціни зростають поступово, помірними темпами – приблизно до 10% на рік. За таких умов зберігається купівельна спроможність грошей, і тому підприємці нічим не ризикують, укладаючи угоди в поточних цінах.

Галопуюча інфляція означає швидке зростання цін – від 10 до 100% на рік. Такий темп може зумовити тяжкі економічні та соціальні наслідки (падіння рівня виробництва, банкрутство багатьох підприємств, зменшення життєвого рівня населення тощо). Цим пояснюється прагнення позбутися грошей через купівлю товарів і нерухомості з метою збереження реальної вартості активів. Інфляція змушує банки відмовляти в наданні кредитів із фіксованим відсотком, а підприємців – не укладати угоди на основі індексації.

Гіперінфляція – це катастрофічне зростання цін (більше за 100% за рік). Призводить до краху грошової системи. Гроші втрачають свої функції. Держава, підприємці й населення прагнуть позбутися паперових грошей, відбувається часткове повернення до бартерного обміну.

Рис. 13.8. Види та типи інфляції

Дата добавления: 2015-05-22