КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Емоційно-вольовий компонент віри
Вплив несвідомих структур психіки людини на її віру Поряд із свідомістю у людській психіці існують утворення, які впливають на її мотивацію та поведінку, але людина нічого не знаю про цей вплив, не усвідомлює його. Несвідоме – сукупність психічних процесів, актів і станів, функціонування яких суб’єкт не усвідомлює, не рефлексує. Несвідоме може впливати на зміст і динаміку віри помітно або не впливати зовсім. К.Юнг обґрунтував концепцію архетипів, які, на його думку, є основою, основною складовою несвідомої сфери людської психіки. Архетип (грец. - початок, первообраз) – структурний елемент несвідомого, який містить визначні духовні надбання попередніх поколінь. Тобто кожна людина у своєму несвідомому носить духовну історію своєї раси і людства. Архетипи, за Юнгом, є джерелом і основою релігійного досвіду, віри. Тобто стосовно віри людина є не творцем, а жертвою колективного свідомого у власному несвідомому. За таких умов віра, як стрижнева ціннісна орієнтація особистості перестає бути вільним, автентичним самовизначенням. Вона є чимось нав’язаним ззовні соціальним оточенням. Тлумачення Юнгом індивідуального релігійного досвіду, віри, як і вся його теорія архетипів, не ґрунтується на наукових положеннях. Але його пошуки в цьому напрямі не варто ігнорувати.
Віра не доводить себе, а показує, оскільки вона є не формулою, а психічним актом, емоційним переживанням. Якщо релігійні роздуми, мрії не насичені емоційними переживаннями, то це свідчить про відсутність або згасання істинної віри. Різним віруючим і представникам різних релігій властиві найрізноманітніші емоційні стани, пов’язані з вірою. На їх особливості впливає спрямованість (зміст догматики, морального вчення) віри. Одним із таких станів є релігійні почуття. Релігійні почуття – сталі і тривалі емоційні стани, об’єктом яких є Бог, надприродні істоти, релігійні цінності. До таких почуттів належать релігійна любов, релігійний страх, релігійне почуття піднесеного. Релігійна любов – почуття любові, пов’язане з вірою в Бога. Релігійний страх – почуття страху, пов’язане з ідеєю божественної кари. Релігійне почуття піднесеного – відчуття захвату від усвідомлення присутності надприродного. Шлейєрмахер намагався довести, що ключовим релігійним почуттям є почуття залежності. Але такого специфічного емоційного стану не існує. Тому Шлейєрмахер, характеризуючи почуття залежності, аналізував такі емоційні переживання як священний жах і захоплення. Фейєрбах шукав у почутті залежності основне психологічне пояснення релігії, розуміючи водночас, що воно не зовсім почуття. Свою відмінність від атеїстів він вбачав у тому, що використовував для психологічного пояснення релігії не лише негативні, а й позитивні мотиви, такі як вдячність, радість, любов і пошанування. Сучасним релігіям властиві більше позитивно забарвлені емоційні переживання, зокрема сподівання на краще, надія, любов. Особливе місце у психологічній структурі християнської віри посідає почуття любові. Інтерес віри, як і любові, полягає у прагненні людини возз’єднатися з тим, чому вона суб’єктивно, в душі, належить, з чим психологічно вже само ідентифікувалася. У вірі існують позитивні і негативні переживання, динаміка співвідношення яких зумовлюється багатьма чинниками. Одним із виявів такої динаміки є катарсис – очищення душі від негативно забарвлених, тривожно-гнітючих емоційних переживань шляхом їх трансформації у позитивно забарвлені, радісно-оптимістичні. Отже, спеціальних релігійних емоцій не існує. Емоційний елемент віри утворюють звичайні емоційні переживання, які спрямовуються на релігійний об’єкт. Віра виявляється у відповідній активності віруючого. Активна діяльність, поведінка особистості передбачає і обов’язково включає вольовий компонент. Воля – здатність людини, яка виявляється у само детермінації і саморегуляції нею своєї діяльності та психічних процесів. Найпомітнішою є роль волі у дотриманні певних обмежень і вимог, моральних і поведінкових настанов. Жодними вольовими зусиллями і самонаказами не вдається примусити себе повірити, що цілком відповідає психологічному змісту віри. Вірити чи не вірити є екзистенційною проблемою, пов’язаною з питанням “Бути чи не бути”. Якщо розум, інтуїція суб’єкта обирають “бути у вірі”, його воля забезпечує відповідну саморегуляцію на цьому шляху.
Дата добавления: 2015-05-22; Просмотров: 1226; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |