Та кількісна характеристика здібностей

Здібності: визначення, якісна

ТА ПРОФЕСІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ

ЗДІБНОСТІ

Контрольні запитання

1. Дайте визначення особистості.

2. Назвіть п'ять потенціалів особистості.

3. Що таке особистість як динамічна функціональна структура?

4. Схарактеризуйте структуру особистості за 3. Фрейдом.

5. Яка структура особистості людини з погляду біхевіоризму?

6. Що вивчає гуманістична психологія?

7. Визначте ідеї гештальтпсихології.

8. Які основні напрями вивчення особистості?

ПСИХОЛОГІЯ УПРАВЛІННЯ

ЗДІБНОСТІ ТА ПРОФЕСІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ

Розділ 6

Здібності — індивідуально-психологічні особливості людини, що виражають її готовність до оволодіння певними видами діяль­ності та до їх успішного здійснення.

Здібності — це можливості, а необхідний рівень майстерності в тій чи іншій справі — це дійсність. Здібності виявляються лише в діяльності. Серйозною помилкою педагога є поквапливі висновки, що в якогось учня немає здібностей на тій лише підставі, що той не оволодів ще знаннями, вміннями, навичками. Альберт Ейнштейн свого часу був пересічним учнем, і ніщо, здавалося б, не пророкува­ло його майбутньої геніальності.

У чому ж виявляється єдність здібностей, з одного боку, і знань, умінь, навичок — з іншого? Здібності виявляються не в зна­ннях, уміннях, навичках як таких, а в динаміці оволодіння ними, тобто в тому, наскільки за інших однакових умов швидко, глибоко, легко й міцно відбувається процес оволодіння знаннями, вміння­ми, навичками, істотно важливими для певної діяльності.

Якісна характеристика здібностей включає такі ознаки:

• швидкість засвоєння;

• оригінальність, нестандартність способів виконання;

• підвищена працездатність;

• тривалий, стійкий інтерес;

• знання, вміння, навички, засвоєні за несприятливих умов;

• здатність до швидкого переходу від одного виду діяльності до
іншого.

Отже, під якісною характеристикою розуміють комплекс по­казників, що забезпечує успіх в освоєнні певного виду діяльності.

Що ж до кількісної характеристики здібностей, то в психології проблема вимірювання кількісних показників здібностей має три­валу історію. Наприкінці XIX — на початку XX ст. ряд психологів (Кеттел, Термен, Спірмен) запропонували використовувати тести розумової обдарованості.

Успішність вирішення питань і задач у тестах обчислюється су­мою балів. Це дає можливість визначити /(). Коефіцієнт розумової обдарованості визначається за формулою:

Розумовий вік х 100

11,5x100 щ

фактичний вік дитини ' = 109,5 (високий показник = 120).

Однак науковий психологічний аналіз виявив, що цей коефіці­єнт розумової обдарованості є фікцією.

Насправді описана вище сукупність прийомів визначає не інтелектуальні здібності людини, а її обізнаність, уміння, навички. При цьому динаміка засвоєння знань, вмінь, навичок залишається не виявленою.

Л. С. Виготський запропонував виділити дві зони — зону акту­ального розвитку й зону найближчого розвитку (рис. 6.1).

Розбіжності між результатами самостійного вирішення й вирішення з допомогою дорослого стають важливою складовою

ПСИХОЛОГІЯ УПРАВЛІННЯ

ЗДІБНОСТІ ТА ПРОФЕСІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ

частиною загальної оцінки зді­бностей дитини.

Рис. 6.1 Співвідношення між зонами розвитку дитини: ЗНР — зона най­ближчого розвитку; З АР — зона ак­туального розвитку.

Найбільш вірний спосіб визначення здібностей — ви­значення динаміки успіхів дитини в процесі навчання. Максимальна вираженість зді­бностей — обдарованість, тала­новитість, геніальність.

Дата добавления: 2015-05-22