Божества та культи в давній Японії

За первісною міфологією японців, спочатку існували Небо і Земля, згодом з'явилися три божества, потім ще два, а після них — ще п'ять парних божеств. Усі вони уо­соблювали різні сили природи. Остання пара богів Ізанагі (він) та Ізанамі (вона) за допомогою списа з наконечни­ком з коштовного каміння, яке символізував фалос, ство­рила в океані великий острів Оногоро, а потім низку дрібних. Так виникла Японська країна. Зробивши це, Іза­намі від осквернення вмерла і потрапила в пекло. Ізанагі, відвідуючи її, створює з лівого ока Аматерасу (богиню Сонця), а з правого — Сузано (бога дощу і бурі). Сузано спустошує країну, від чого Аматерасу ховається в печері, а на землі настає морок. Боги виманюють її з печери, а Су­зано вбиває богиню їжі Цзюнь, з якої виростають хлібні злаки. Так починається життя на, землі. Аматерасу стає го­ловною богинею.

За іншим міфом, шлюб Ізанагі та Ізанамі спочатку ви­явився невдалим, бо був укладений з ініціативи Ізанамі, а така ініціатива мала виходити від чоловіка. Великий дух запропонував подружжю взяти шлюб ще раз, уже з ініціативи Ізанагі, що і було зроблено. У них народилося багато дітей, і всі боги, найкраща серед них — Аматерасу.

Релігійне вчення синтоїзму містить оригінальну анімістичну концепцію. Це безумовний, послідовний політеїзм (світ камі). Камі — верховні божества, покрови­телі стихій і світів, вони — й локальні божества, покрови­тельство яких зводиться навіть до окремих об'єктів: струм­ка, каменя, дерева, квітки тощо. Камі — це і душі предків, а поклоніння їм — поклоніння предкам. Синтоїзм сповідує поклоніння космосу і предкам. Мета життя — злиття з космосом і служіння предкам. Такі анімістичні уявлення обожествляють природу. Звідси — своєрідність і синтоїстського фетишизму (для синтоїста природа, світ — суцільний фетиш, об'єкт поклоніння), і синтоїстського містицизму (камі живуть поруч, у цьому світі). Синтоїст не думає про потойбічний світ, нічого не чекає від нього, він переймається лише тим, як турбуватимуться нащадки про його дух після його смерті. А що дух його залишиться у земному світі, у нього сумніву нема.

Ставлення до різних богів неоднакове: одних (сильних, добрих) поважають, інших (кволих та злих) зневажають. Постають вони як люди, звірі, птахи, гори, ріки, трава, де­рева. Усе незвичне викликає благоговіння і страх, усе це — камі, наділене надприродною силою.

Японські боги:

О-Кунінусі – бог лікування, син Сусаноо. В боротьбі зі злом він користується зброєю батька.

Вакахіру-Ме – молодша сестра Аматерасу, була втіленням вранішнього сонця.

Камінарі – бог гуркоту громів.

Тока-о Камі – бог дощу, що мешкав на горах.

Кура-о Ками – бог дощу, що жив на рівнинах, міг посилати на землю не тільки дощ, а й сніг.

Сіна-цу-хі-ко – бог вітру, народився з подиху Ідзанакі.

Най-но Камі – бог землетрусів.

О-ямацумі – бог гір. (Нака-ямацумі – бог гірських схилів, Ха-ямацумі – бог нижніх схилів гір, Месака-ямацумі – бог крутих схилів, Сігі-ямацумі – бог підніжжів гір).

Кава-но Камі – бог річок.

Ватацумі-но куні – бог морських шляхів.

Тімата-но Камі – бог перехресть.

Кайя-ну-хіме – повелителька трав.

Ну-дзуті – богиня полів та лугів.

Куку-но-ті – бог, який жив в стовбурах дерев.

Ха-морі – бог, який жив в листі.

Укемоті-но Камі – та, що володіє їжею.

Інарі – бог рису.

Окі-цу-хіко та Окі-цу-хіме – боги вхідних дверей.

Дата добавления: 2015-05-22