Тенденції розвитку релігій давньої Японії

На відміну від конфуціанства і буддизму, синтоїзм - це суто національна релігія, характерна тільки для японців. У її пантеоні налічується більше 8 мільйонівбогів (камі), до яких відносяться також духи померлих, духи річок, гір, озер та покровителі ремесел. За цим вченням люди після смерті можуть ставати ками, від яких вони походять. Ця релігія не вимагає від своїх послідовників молитов або читання священних текстів. Достатньо лише брати участь в храмових святах і церемоніях. Ритуали грають тут не меншу роль, ніж в конфуціанстві. Кожна деталь, дрібниця побуту, будь то привітання або чаювання, вбирається в довгу церемонію. Мета людини - гармонійно існувати з природою, звідси звичай - в японських оселях майже відсутня меблі, і кожен будинок, по можливості, прикрашається нехай іноді маленьким, але садком, або галявиною, або живописними крихітними озерцями з мініатюрними хаосами (нагромадженням каменів), тобто елементами дикої природи. Довгий час міфи і вірування співіснували без будь-якої системи, поки в зводі законів «Тайхоре» синтоїзм не одержав статусу державної ідеології. В основі синтоїзму лежить проголошення божественної природи влади японського імператора, родовід якого йшла до богів. «У імператорах живуть боги, які і керують усією їхньою діяльністю», - проголошує синтоїзм. Звідси й ідея про безперервність імператорської династії.Філософські школи синтоїзму формують ще одну частину ідеології - кокутай (тіло держави), згідно з якою божества живуть в кожному японцеві, здійснюючи через нього свою волю. Відкрито проголошується особливий божественний дух японського народу і його перевага перед усіма іншими. Було так само оголошено про особливу роль Японії в цьому світі, де вона повинна займати центральне місце. Японія - це країна богів, перед якою повинні схилитися всі інші країни, якщо не добровільно, то під дією сили. Довгий час цієї ідеології не давав належної сили буддизм і конфуціанство, проникли в країну з материка, несучи свої елементи в життя японського суспільства. Вони стримували вплив синтоїзму. Останній отримував лише лідируюче положення в періоди небезпеки для країни, в такі, наприклад, як загроза іноземної інтервенції в XIII ст., Коли монголи при Хубілай намагалися підкорити Японію, або при внутрішніх смута, як при Токугаве Іеясу у 1603 р. У 1868 р. після революції Мейдзі синтоїзм стає державною ідеологією, на якій починає будуватися зовнішня і внутрішня політика країни. 1 січня 1946 японський імператор привселюдно відмовився від свого божественного походження, тому конституцією 1947 синтоїзм був прирівняний до всіх інших культів Японії і, таким чином, перестав бути державною релігією. У грудні 1966 року рішенням уряду був відновлений в якості національного свята «день підстави империи-кігенсецу (11 лютого) - день, коли по синтоїстським міфам Дзімму в 660г. до н.е. вступив на престол. У останні роки реакційні сили ведуть боротьбу за відновлення синтоїзму як державної релігії Японії, але поки ці спроби не увінчалися успіхом.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. http://ua-referat.com

2. http://buklib.net

3. http://pidruchniki.com

4. http://subject.com.ua

5. http://uastudent.com

Дата добавления: 2015-05-22