Робоча програма

НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

ГС.09 "ФІЛОСОФІЯ"

напрям підготовки: 6.030102 "Психологія"

факультет: психології

Дніпропетровськ – 2015

Робоча програма з філософії для студентів за напрямом підготовки: 6.140103 "Туризм".

"___" __________ 20__ року – 21 с.

Розробник:Марасюк С.С. - доцент кафедри соціально-гуманітарних дисциплін, кандидат філософських наук

Робоча програма затверджена на засіданні кафедри соціальних та мовних дисциплін

Протокол від "___" ____________ 20__ року № ___

Завідувач кафедри __________________ (Іванський Р.Д.)

(підпис) (прізвище та ініціали)

"____" ___________________ 20__ року

© ДГУ, 2015 рік

© ______________, 2015 рік

1. Опис навчальної дисципліни

Найменування показників	Галузь знань, напрям підготовки, освітньо-кваліфікаційний рівень	Характеристика навчальної дисципліни
денна форма навчання	заочна форма навчання
Кількість кредитів –3,0	Галузь знань 0301 "Соціально-політичні науки"	Нормативна
Модулів – 1	Професійне спрямування: 6.030102 "Психологія"	Рік підготовки:
Змістових модулів – 2	1-й	1-й та 2-й
Семестр
Загальна кількість годин - 108	1-й	2-й та 3-й
Лекції
Тижневих годин для денної форми навчання: аудиторних – 3 самостійної роботи студента – 3	Освітньо-кваліфікаційний рівень: Бакалавр	18 год.	10 год.
Практичні, семінарські
36 год.	2 год.
Лабораторні
-	-
Самостійна робота
54 год.	96 год.
	ІНДЗ: контрольна робота
Вид контролю: іспит

2. Мета та завдання навчальної дисципліни

Мета дисципліни полягає у формуванні філософської культури мислення, пізнання навколишнього світу та себе як особистості, навичок застосування філософської методології, розвитку різностороннього світобачення та світорозуміння.

Основні завдання дисципліни:

§ дати уявлення про специфіку філософії як важливої форми суспільної свідомості, історичного типу світогляду;

§ ознайомити з філософськими поняттями та категоріями, основними розділами філософії та історичними типами філософування, особливостями розвитку вітчизняної та зарубіжної філософської думки;

§ показати методологічну роль філософського знання в розумінні онтологічних, гносеологічних, аксіологічних та соціальних проблем буття;

§ допомогти у систематизації та перетворенні стихійних поглядів на обґрунтоване світорозуміння, виховувати культуру мислення та вміння оцінити різноманітні явища дійсності;

§ сприяти формуванню у студентів здібностей до логічного мислення, самостійного аналізу складних явищ суспільного життя, вміння пов’язувати загально філософські проблеми з розв’язанням завдань теорії та практики.

Згідно з вимогами освітньо-професійної програми студенти повинні

знати:

§ основний зміст усіх розділів курсу та ключові категорії філософії;

§ історичні етапи розвитку світової і вітчизняної філософської думки, світоглядні особливості основних світових філософських систем;

§ значення та роль пізнання та свідомості у професійній діяльності та у житті суспільства;

§ основні принципи пізнання та практики, значення філософської та загальнокультурної спадщини для формування фундаментальних ціннісних стандартів людського співжиття.

уміти:

§ аналізувати та співставляти основні концепції, напрямки та течії філософії;

§ використовувати отриманні знання у практичній роботі, самостійно поповнювати свої знання, користуватися літературою та іншими джерелами інформації;

§ застосовувати обізнаність у сфері філософських категорій для розуміння сутності явищ та процесів соціального буття, відносин, дій та їх наслідків;

§ аналізувати події та явища суспільного життя з точки зору їх значення у загальній культурі людства, на основі усвідомлення природи різних типів світогляду, моралі та свідомості.

На вивчення навчальної дисципліни відводиться 108 годин / 3,0 кредитів ECTS.

3. Програма навчальної дисципліни

Змістовий модуль 1. Історія філософії

ТЕМА 1. Філософія, її призначення, зміст та функції у суспільстві. Світогляд

Поняття, предмет і ознаки філософії та філософування. Основне коло філософських питань. Структура філософського знання. Специфіка філософського освоєння дійсності. Повсякденне та філософське мислення.

Філософія та світогляд. Світогляд як духовно-практичний спосіб освоєння світу, як форма самовизначення людини. Структура світогляду. Світовідчуття, світосприйняття і світорозуміння. Історичні типи світогляду: міф, релігія, науковий світогляд, філософський світогляд. Філософія як теоретична основа світоглядного знання. Природа філософського знання. Сучасна філософська парадигма.

Основні функції філософії: світоглядна, гносеологічна, методологічна, аксіологічна, прагматична тощо. Філософія в структурі світогляду. Співвідношення філософії з наукою та релігією. Соціальна спрямованість філософського знання. Місце і роль філософії у сучасному суспільному житті.

ТЕМА 2. Становлення філософської думки у Стародавньому світі

Культурно-історичні передмови виникнення філософії. Становлення філософського світобачення. Міфоепічні засади та релігійні основи філософії. Східний та західний способи філософування.

Передумови філософії у Давній Індії. Філософська система індуїзму. "Веди" як одне з основних джерел вивчення релігійно-філософських уявлень стародавнього індійського суспільства. Ортодоксальні школи індійської філософії. Неортодоксальні школи – джайнізм, буддизм, чарвака-локаята.

Зародження філософії у Стародавньому Китаї. Архетипіка давньокитайської культури, її основні міфо- та філософеми, соціальні мотиви. Виникнення та загальна характеристика філософських шкіл Давнього Китаю. Конфуціанство як соціально-етичне вчення, основні положення конфуціанської теорії суспільства та етики. Даосизм, його основні соціальні принципи. Основні положення філософії моїзму та легізму.

Філософія античності. Періодизація античної філософії: досократичний, класичний, елліністичний та римський періоди.

Метафізика натуралістичних начал. Метафізика буття. Мілетська школа. Натурфілософія Геракліта. Піфагор та піфагорійці, релігійно-есхаталогічні витоки філософського ідеалізму. Вчення про буття елеатів.

Атомістика як основа всезагального світогляду Демокріта. Розуміння Демокрітом якісної багатоманітності речей. Софістика як розумова течія класичної епохи. Софісти і Сократ, сократичний метод. Діалектика та іронія Сократа. Розуміння Сократом призначення філософії. Філософія як досвід самопізнання.

Формування умоглядної метафізики. Онтологічні та гносеологічні проблеми філософії Платона. Вчення Платона про ідеї та його протилежність фізичному детермінізму. Вчення Платона про чуттєвий світ, знання, діалектику пізнання.

Філософська система Аристотеля. Поняття першої філософії, арістотелівська класифікація наук. Критика платонівської теорії "ідей". Проблема першоначал. Вчення про причини. Телеологія Аристотеля. Теорія пізнання Аристотеля, логіка як наука про доказ.

Елліністична філософія: стоїцизм, скептицизм, епікуреїзм. Виникнення філософії у Давньому Римі. Неоплатонізм про порядок походження сущого з єдиного. Досвід синтезу вчень Платона та Аристотеля у неоплатонівській діалектиці.

ТЕМА 3. Середньовічна філософія

Витоки та специфіка середньовічної християнської філософії. Зародження християнства та християнського богослов’я у античному світі. Етапи розвитку християнської філософії у античності та Середньовіччі. Апологетика. Оріген "Про начала". Патристика: рання – Тертулліан, пізня – Августин Аврелій. Теоцентризм середньовічної філософії.

Схоластика як особливий тип культури. Великі систематизації розуму та віри – Фома Аквінський та Альберт Великий. Іоанн Скот Еріугена про "розділення природи". Ансельм Контерберійський про онтологічне доведення буття Бога.

Полеміка між номіналізмом і реалізмом. Проблема співвідношення віри і знання. Проблема душі і тіла. Проблема свободи волі. Історія як зіткнення божественної переданності та людської свободи. Дунс Скот про свободу волі. Номіналізм (терміналізм) У.Оккама.

ТЕМА 4. Філософія епохи Відродження і Нового часу

Пізнє Середньовіччя та специфіка філософії Відродження. Антропоцентризм, гуманізм та секуляризація філософської картини світу. Гуманізм та новий ідеал людини.

Філософія М.Кузанського про людину як центр космічної ієрархії буття. Соціальні теорії: Н.Маккіавеллі, Т.Мор, Т.Кампанелла.

Натурфілософія Відродження. Пантеїзм. Підготовка філософських передумов наукової революції. Ідеї М.Коперніка, Дж.Бруно та Г.Галілея, їх філософське значення.

Своєрідність та фундаментальне підґрунтя класичної новоєвропейської філософії. Процес секуляризації й автономізації філософського знання. Утвердження автономії та суверенності кінцевого людського розуму. Фундаментальне значення протилежності "суб’єкт–об’єкт" у філософії Нового часу.

Наукова революція ХVII ст. та поява методології експериментально-математичного природознавства. Практично-інструментальний характер новоєвропейського трактування знання. Класичне природознавство ХVII ст. та формування механістичної картини світу. Механіцизм як світоглядна установка Нового часу.

Формування експериментальної науки і гносеологічної орієнтації філософії Нового часу. Полеміка раціоналістичної й емпіричної тенденцій у філософії Нового часу. Проблема методу як центральна проблема у філософії Нового часу. Дедуктивна та індуктивна методологія. Філософське обґрунтування ролі досвіду у пізнанні та дедуктивна програма побудови науки.

Ф.Бекон та Р.Декарт. Беконівський проект прагматичного перетворення науки. Концепція ідолів пізнання, шляху подоланні ідолів. Р.Декарт про принцип сумніву, первинну достовірність пізнання і розум у процесі пізнання. Вчення про природжені ідеї. Ясність і чіткість як критерії істини. Правила для керівництва розуму. Індуктивний метод Ф.Бекона та дедуктивний метод Р.Декарта.

Розуміння необхідності та об’єктивності у рамках сенсуалізму та раціоналізму. Емпіризм про джерела пізнання, критерії істинності знання та форми мислення. Матеріалістичне (Ф.Бекон, Т.Гоббс, Дж.Локк) та ідеалістичне (Дж.Берклі, Д.Юм) розуміння чуттєвого досвіду. Механістичний матеріалізм Т.Гоббса.

Раціоналізм про розум як джерело знання та критерії його істинності. Вчення Р.Декрата, Б.Спінози, Г.Лейбніца про істини розуму та їх ознаки. Поняття субстанції в філософії Б.Спінози. Структура світу і структура розуму. Розум і пристрасті. Необхідність, творчість, свобода. Монадологія В.Лейбніца. Номіналізм Т.Гоббса і сенсуалізм Дж.Локка. Критика Локком теорії природжених ідей. Вчення про субстанцію (дуалізм Декарта, монізм Спінози, субстанційний плюралізм Лейбніца)

Просвітництво як ідеологія епохи. Фундаментальні характеристики просвітницької думки: опора на власний розум та програма перетворення свідомості.

Французьке Просвітництво – найбільш радикальна та поляризована форма просвітницької думки. Просвітництво і Французька революція. Специфіка вирішення онтологічних проблем. Деїзм. Матеріалістичні ідеї у вченнях
Ж.-О.Ламетрі, П.Гольбаха, Д.Дідро. Гносеологічна проблематика філософії Просвітництва. Суспільно-політичні ідеали Просвітництва (Вольтер, Р.Руссо,
Ш.-Л.Монтеск’є).

Натурфілософські концепції французьких матеріалістів XVIII ст. та їх вплив на розвиток наукового знання.

Соціальні ідеї новоєвропейської філософії. Критика середньовічної схоластики та релігії у французькій філософії XVIII ст. Ідеї рівності, свободи та соціального прогресу. "Природне" та "розумне" у людському житті.

ТЕМА 5. Німецька класична філософія. Марксизм

Німецька класична філософія як завершення новоєвропейської філософської класики. Головні проблеми і завдання німецької класичної філософії.

Трансцендентальний ідеалізм І.Канта. Сутність коперніканського перевороту, здійсненого Кантом у філософії – перехід від метафізики субстанції до теорії суб’єкта. "Критика чистого розуму" та апріоризм як обґрунтування всезагального і необхідного характеру наукового знання. "Апріорі" та "апостеріорі". Вчення Канта про апріорні форми чуттєвого споглядання. Чуттєвість і розум. Аналітичні та синтетичні судження. "Річ у собі" і "явище" у філософії Канта. Феномени та ноумени. Дискусія про непізнаваність речі-у-собі. Система антиномій чистого розуму. Кантівський спосіб вирішення антиномій. Кант про можливості межі спекулятивного теоретичного розуму.

Моральна філософія І.Канта. Категоричний імператив як закон практичного розуму. Формалізм моральної філософії Канта. Місце віри та розуму. Свобода та обов’язок. Проблема бога і безсмертя душі у моральній філософії І.Канта.

Природа і свобода. Теоретичний і практичний розум. Діяльно-творча основа буття у філософії Й.Г.Фіхте. Суб’єктивна діалектика. Філософія тотожності Ф.В.Шеллінга. Антропологічний матеріалізм Л.Фейєрбаха. Універсальність людини. Л.Фейєрбах і криза класичної філософії.

Абсолютний ідеалізм Г.В.Ф.Гегеля. Три моменти діалектичного розвитку (теза, антитеза, синтез). Гегелівський принцип тотожності буття та мислення. Місце категорії "буття" у гегелівській системі. Категорії і принципи діалектичного мислення. Тотожність протилежностей. Діалектичний зв’язок кількості та якості. Заперечення заперечення. Філософія як логіка. Вчення про буття. Вчення про сутність. Вчення про поняття. Розвиток абсолютної ідеї у формах природи і духу. Система і метод у філософії Гегеля.

Людина як суб’єкт духовної діяльності. Тотожність буття і свідомість. Діалектика Гегеля. Г.Гегель про "розумну дійсність". Філософія історії Гегеля. Громадянське суспільство та держава. Етатизм Гегеля. Історія як процес розвитку свідомості та існування поняття свободи. Історичне та логічне у філософії Гегеля. Г.Гегель про "абсолютний дух" та його ступені.

Передумови становлення марксизму та його філософії. Проблема відчуження людини, її пригноблення і свободи, ідея самозвільнення індивідів. Соціально-практична орієнтація марксистської філософії. Нова концепція соціального буття. Категорія практики. Ідея принципової відмінності буття та свідомості. Два типи суспільних відносин. Поняття ідеології та перетвореної форми свідомості. Суспільний поступ як природничо-історичний процес, його закони та суб’єкт. Походження людини. Матеріалістичне розуміння історії. Революційність практики як засобу досягнення комуністичного ідеалу. Концепція матеріалістичної діалектики, її зміст. Розвиток філософії марксизму Ф.Енгельсом та В.Леніним. Діалектична методологія пізнання. Вплив марксистської філософії на інші філософські доктрини.

ТЕМА 6. Західна філософія ХІХ-ХХ століть

Зміна парадигми філософського мислення у ХІХ – на поч. ХХ ст. Загальні особливості некласичної філософії. Позитивізм у ХІХ–ХХ ст. Програма "позитивної філософії" О.Конта. Класифікація наук. Еволюціонізм та органічна теорія суспільства Г.Спенсера.

Криза класичних ідеалів розуму та науки як духовна передумова ірраціоналістичних течій у філософії ХІХ–ХХ ст. Волюнтаризм А.Шопенгауера. Екзистенційна діалектика С.К’єркегора.

Філософія життя як напрямок філософії на межі ХІХ-ХХ ст. Філософія Ф.Ніцше: "аполонівське" та "діонісійське" начала; програма "переоцінки всіх цінностей"; "іморалізм" та критика моралі"; "воля до влади" та ідеал "надлюдини"; ідея "вічного повернення"; теза Ніцше про "смерть Бога" та її вплив на розвиток європейської філософії ХХ ст. Інтуїтивізм А.Бергсона: поняття інстинкту, інтелекту, інтуїції.

Місце і роль філософії в культурі ХХ ст. Фрейдизм як філософський світогляд. Роль підсвідомого в житті людини. Фрейдистський підхід до розуміння моралі, мистецтва, релігії. К.Г.Юнг. Вчення про колективне несвідоме. Архетип і символ.

Соціально-історичні та духовні витоки екзистенціалізму. Поняття "сутність" та "існування" в екзистенціалізмі. Унікальність людського буття як філософська проблема. Проблема справжності й несправжності людського існування. Свобода й екзистенція.

Специфіка німецького екзистенціалізму. Вчення М.Хайдеггера про буття. Онтологічне тлумачення історії та історичності людини. Структура людського буття. Пошук сенсу історії та проблема "осьового часу" у філософії К.Ясперса. Комунікація та проблема істини. Концепція філософії та філософської віри.

Французький екзистенціалізм. Ж.-П.Сартр про свободу "проекту". Проблема вибору як ставлення до конкретної ситуації. Проблеми людської свободи у філософії А.Камю. Філософія "абсурду" як вияв радикального ірраціоналізму. Проблеми "нещасної" свідомості. Тотальність бунту як втілення свободи. Морально-етична проблематика.

Філософська антропологія. Специфіка людського буття у філософській антропології (М.Шелер, А.Гелен). Ідеї діалогізму у філософсько-культурній думці ХХ ст. (М.Бубер).

Філософія у сучасній культурі. Розмивання традиційних світоглядних ціннісних позицій. Прагматизм як напрям сучасної філософії (Ч.Пірс, У.Джемс). Проблема знання і мови у філософії. Неопозитивізм (М.Шлік, Р.Карнап) і аналітична філософія (Б.Рассел, Л.Вітгенштейн). Критичний раціоналізм К.Поппера. Принципи верифікації та фальсифікації. Історична школа філософії науки (Т.Кун, І.Лакатос, П.Фейерабенд).

Феноменологія. Е.Гуссерль та програма філософії як "строгої науки". Поняття інтенціональності свідомості. Метод феноменологічної редукції.

Сутність і методи філософської герменевтики. Г.Г.Гадамер, П.Рікер. Структурні методи в гуманітарних науках та філософський структуралізм (К.Леві-Строс, М.Фуко).

Основні тенденції західної релігійно-філософської думки в ХХ ст.: неотомізм, персоналізм, "діалектична теологія". Релігійно-філософський еволюціонізм П.Тейара де Шардена. Релігійна філософія та сучасна наука.

Філософія постмодернізму. Критика цінностей західної цивілізації. Постмодернізм як радикальний розрив із традицією, проголошення кінця історії, культури, ідеології, людини. Постмодерністські проекти перебудови естетики, політики, філософії (Ж.Бодріяр, Ж.Ф.Ліотар, М.Фуко, Ж.Дерріда).

ТЕМА 7. Філософська думка в Україні

Особливості та основні етапи розвитку української філософської думки. Виникнення філософії у Київській Русі. Вплив Візантії. "Повість временних літ", "Слово про закон і благодать" митрополита Іларіона, "Повчання" Володимира Мономаха. Філософська думка періоду татаро-монгольської навали; ідеї в етнорелігійній та політико-правовій думці (Станіслав Оріховський-Роксолан, Христофор Філарет та ін.).

Гуманістичні та реформаційні ідеї у філософській думці України XVI –початку XVII ст. Філософські ідеї діячів Острозького культурно-освітнього центру (погляди полеміста І.Вишенського: орієнтація на греко-візантійські та давньоруські духовні цінності, свобода волі людини як вибір між добром і злом).

Філософські ідеї діячів Києво-Могилянської Академії. Натурфілософська та гносеологічна проблематика в філософських курсах академії. Розвиток ідей епохи відродження та раннього Просвітництва, співзвучність ідеям мислителів Нового часу.

Г.Сковорода – засновник української класичної філософії. Особливості стилю мислення. Антропоцентризм та пантеїзм Сковороди. Вчення про дві натури та три світи (поняття макрокосму та значення символізму як принципу філософствування). Пізнання як самопізнання. Філософія серця. Значення морального пошуку та розуміння щастя.

Українська університетська філософія ХІХ ст. Поширення ідеї представників французького та німецького Просвітництва в Україні. Філософські ідеї у творчості М.Максимовича, М.Костомарова, П.Куліша. Початок розробки філософії української ідеї Т.Шевченко. "Філософія серця" П.Юркевича. вчення про ідею. Процес пізнання та категорія "серця".

Українська філософія кінця ХІХ початку ХХ ст. О.Потебня: філософське мислення проблеми "мислення–мова". Соціальна філософія М.Драгоманова. Філософські аспекти творчості І.Франка. Філософські ідеї і творчості діячів української культури початку ХХ ст. Філософія періоду відродження українського духовного життя (В.Винниченко, М.Грушевський та ін.). Філософія національної самобутності (Д.Донцов, В.Липинський, І.Лисяк-Рудницький, Д.Чижевський та ін.).

Філософія в Україні у сучасний період.

Змістовий модуль 2. Теоретичні аспекти філософії.
Галузі філософського знання

ТЕМА 8. Філософські проблеми: буття, людина, свідомість

Проблема буття в фiлософiї. Історико-філософськи концепції онтології. Основні форми та модуси буття. Буття, небуття, інобуття. Істотне і неістотне буття. Конкретне і абстрактне буття. Виявлення та межа буття. Буття як існування і як предмет пізнання. Об’єктивне і суб’єктивне буття. Проблема начала буття.

Буття і субстанція. Субстанцiя i акциденцiї, модуси. Матерiальне та iдеальне iснування. Мінливість як спосіб природного буття. Матеріальні буття та його форми. Поняття: кiлькiсть, якiсть, мiра, сутнiсть i явище, закономiрнiсть i закон.

Матерія – структурно-універсальна визначеність буття. Рух – спосіб існування матерії. Форми руху матерії. Простір і час як форми буття матерії. Біологічний і соціальний виміри простору і часу.

Людина як предмет філософії. Уявлення про походження, природу, сутність та існування людини в різних філософських концепціях. Біологічні, психічні та соціокультурні детермінанти існування та розвитку людини. Поняття особистості та її типи. Індивід, індивідуальність та особистість. Особистість як продукт та творець суспільства і самої себе. Передумови формування і розвитку особистості.

Соціально-діяльнісна сутність людини. Творчість як спосіб існування людини. Засади та критерії творчої діяльності. Свобода та творчість. Феномен відчуження в філософії людини.

Самоцінність, смисл та призначення людського існування. Життя, любов, смерть та безсмертя людини в духовному досвіді людства. Всебічний розвиток особистості як гуманістичний ідеал.

Поняття свідомості. Проблема виникнення свiдомостi. Історико-філософські концепції свідомості. Основні засади та чинники виникнення, існування та розвитку свідомості. Форми та рівні свідомості. Властивості та функції свідомості. Структури свiдомостi (змістовна: вiдчуття, уявлення, знання; функціональна: пiзнання, оцiнка, цiлепокладання, мотивацiя; рефлексивна: підсвідомість, свідомість, самосвiдомiсть).

Гносеологiчний вимiр свiдомостi: емоції, відчуття, сприйняття тощо. Мислення: образне i понятiйне мислення. Iнтуїцiя, уява, творчiсть. Свідомість і мислення. Взаємозв’язок свідомості, мови та спілкування. Відображення та його форми.

Суспiльна свiдомiсть. Рівні суспільної свідомості. Ментальність. Суспільна психологія. Масова свідомість. Форми суспільної свідомості.

Свiдомiсть як суб’єктивна реальність. Буденна свідомість. Здоровий глузд. Прагнення, саморегуляцiя та життєва стратегія. Взаємодія i відображення. Свiдомiсть як суспiльно-iсторична форма відображення.

Свідомість і самосвідомість. Рівні самосвідомості. Предметність і рефлексивність самосвідомості. Свідомість та несвідоме (підсвідоме).

ТЕМА 9. Проблема пізнання у філософії. Методологія наукового дослідження

Теорія пізнання (гносеологія) в системі філософського знання. Основні принципи теорії пізнання. Історичні концепції пізнання. Пізнання як процес цілеспрямованого, соціально-детермінованого відтворення дійсності в свідомості людини. Суб’єкт та об’єкт пізнання. Досвідно-практичні джерела пізнання. Сутність, структура та взаємозв’язок чуттєво-сенситивного і раціонального пізнання. Розсудок і розум два рівні раціональності.

Пізнання як специфічне відношення до світу та вид діяльності. Пізнання як процес. Відчуття, сприйняття, уява, поняття. Теоретичний та емпіричний рівні пізнання. Методи пізнання.

Соціокультурні передумови процесу пізнання. Творча природа пізнання. Уява та творчість. Наївний та критичний (науковий) реалізм. Реальність та ілюзія. Творчий характер пізнання. Пізнання наукове і художнє. Науковий факт, ідея, проблема, гіпотеза, концепція, теорія в науковому пізнанні.

Знання як результат пізнання. Знання як суб’єктивний образ світу. Знання та його структура. Знання та інформація. Знання та віра. Знання та думка. Досвід, інтуїція, інтелект. Інтуїція і мислення. Особистісне та колективне знання. Основні ознаки знання: визначеність, обґрунтованість, безсумнівність та ін. Специфіка природничого та гуманітарного знання.

Проблема істини. Істина як процес та мета пізнання. Проблема істини в історії філософії. Характеристики і критерії істини. Когерентна, кореспондентна, прагматична та інші теорії істини. Істина об’єктивна і суб’єктивна, абсолютна і відносна. Істина, заблудження, омана.

Сутність та особливості наукового пізнання, його структура, рівні, форми та методи. Особливості методів соціального дослідження.

ТЕМА 10. Діалектика

Ідея розвитку в історико-філософський думці. Поняття розвитку. Розвиток і саморозвиток. Діалектика і метафізика. Сутність діалектики та її історико-філософськи форми. Об’єктивна та суб’єктивна діалектика.

Якість як сукупність властивостей. Кількість як визначеність речей. Міра як єдність кількості та якості. Одиничне та загальне. Особливе як синтез одиничного та загального. Ціле і частина. Елемент, система як обмежена кількість взаємопов’язаних елементів, структура як система зв’язків. Зміст як структурно організована сукупність елементів, форма як спосіб існування та прояву змісту. Причина як взаємодія між об’єктами, наслідок як зміна між об’єктами. Необхідність. Випадковість. Закон. Закономірність. Явище. Сутність. Можливість. Дійсність.

Поняття закону і закономірності. Ідеалістичне і матеріалістичне розуміння законів всезагального розвитку. Закони діалектики. Закон єдності та боротьби протилежностей: суперечність, протилежності, етапи розвитку і основні ступені розгортання та форми розв’язання суперечностей. Закон взаємопереходу кількості та якості: якість, кількість, міра. Закон заперечення заперечення: генетичне походження другого заперечення, "зняття", діалектична та метафізична форми заперечення, "прогрес", "регрес". Система категорій діалектики: сутність-явище, існування-буття, дійсність-реальність, зміст-форма, необхідність-свобода, причина-наслідок, всезагальне-одиничне. Принципи діалектики. Теорії розвитку: діалектична і синергетична. Методологічне значення законів та категорій діалектики у пізнанні соціально-політичних явищ і процесів.

ТЕМА 11. Соціальна філософія та філософії історії

Соціальна фiлософiя в системі філософського знання. Особливості соцiально-фiлософського знання та етапи його історичного поступу. Предмет i метод соціальної фiлософiї. Взаємозв’язок соціальної фiлософiї з iсторiєю, полiтологiєю, соцiологiєю, правознавством.

Суспільство – як предмет філософського аналізу. Основні концепції суспільства в історії філософії. Натуралiстичнi вчення про суспiльство. Теорiя соцiальної дiї (М.Вебер, Т.Парсонс). Теорiя предметної дiї (Гегель, К.Маркс). Основнi положення концепцiї географiчного детермiнiзму та геополiтики.

Формацiйний та цивiлiзацiйний пiдходи до аналiзу суспiльства. Розвиток суспільства як природно-історичний процес зміни "суспільно-економічних формацій" (К.Маркс), "соціальних систем" (Т.Парсонс), стадій "економічного росту" (У.Ростоу), еволюції "типів культур" (М.Вебер, П.Сорокін), "круговороту локальних цивілізацій" (А.Тойнбі), "занепаду історії" (Шпенглер). "Закрите та вiдкрите суспiльство" (К.Поппер).

Суспільство – система форм соціального життя, суспільних відносин, соціальних суб’єктів, соціальних інститутів. Соцiальна структура суспiльства. Вiмiннiсть соціальних структур традиційного, iндустрiального, iнформацiйного суспiльства. Основні сфери життєдіяльності людей у суспільстві. Роль потреб та інтересів у функціонуванні і розвитку суспільства.

Розвиток суспільства як історичний процес. Об’єктивне і суб’єктивне, стихійне і свідоме в суспільній діяльності, їх історичний характер. Соціально-історичний детермінізм. Засади саморозвитку суспільства. Співвідношення детермінізму та свободи у суспільному розвитку.

Ідея прогресу в історії соціальної філософії. Прогрес як еволюція розуму, культури, духовності людини. Сутність діалектико-матеріалістичної концепції прогресу, її вихідні принципи. Матеріальні та духовні основи прогресу. Рушійні сили, критерії та головні напрями прогресу. Заперечення прогресу в історії.

Історико-філософське тлумачення цивілізації. Сучасні філософські концепції цивілізації. Історичні типи цивілізацій. Сучасна світова цивілізація: характерні ознаки, особливості та протиріччя. Інформаційна доба у розвитку сучасної цивілізації.

Поняття футурології. Основні футурологічні концепції майбутнього. Передбачення і прогнозування.

Філософськи засади глобалізації. Фундаментальні суперечності сучасної цивілізації. Виникнення та сутність поняття "глобальні проблеми людства". Класифікація глобальних проблем. Діяльність "Римського клубу" та шляхи вирішення глобальних проблем. Глобалізаційні процеси в сучасному світі. Взаємодія культур і національна самобутність народів. Тенденції культурної універсалізації та її форми. Міжкультурна комунікація. Міжкультурні непорозуміння як основа світових конфліктів ХХІ століття.

4. Структура навчальної дисципліни

Назви змістових модулів і тем

Кількість годин

денна форма

Заочна форма

усього

у тому числі

усього

у тому числі

л

с

лаб

інд

ср

л

с

лаб

інд

ср

Модуль 1

Змістовий модуль 1. Історія філософії

Тема 1.Філософія, її призначення, зміст та функції у суспільстві. Світогляд

-

-

Тема 2. Становлення філософської думки у Стародавньому світі

-

-

-

Тема 3.Середньовічна філософія

-

-

-

-

Тема 4.Філософія епохи Відродження і Нового часу

-

-

-

-

Тема 5.Німецька класична філософія. Марксизм

-

-

-

-

Тема 6.Західна філософія ХІХ-ХХ століть

-

-

-

Тема 7.Філософська думка в Україні

-

-

-

-

-

Разом–зм.модуль 1

-

-

Змістовий модуль 2. Теоретичні аспекти філософії. Галузі філософського знання

Тема 8.Філософські проблеми: буття, людина, свідомість

-

-

-

Тема 9.Проблема пізнання у філософії. Методологія наукового дослідження

-

-

-

Тема 10.Діалектика

-

-

-

-

-

Тема 11.Соціальна філософія та філософії історії

-

-

-

Разом–зм.модуль 2

-

-

-

Усього годин

-

-

5. Теми семінарських занять

№ з/п	Назва теми	Кількість годин
	Філософія, її призначення, зміст та функції у суспільстві. Світогляд
	Становлення філософської думки у Стародавньому світі
	Середньовічна філософія
	Філософія епохи Відродження і Нового часу
	Німецька класична філософія. Марксизм
	Західна філософія ХІХ-ХХ століть
	Філософська думка в Україні
	Філософські проблеми: буття, людина, свідомість
	Проблема пізнання у філософії. Методологія наукового дослідження
	Діалектика
	Соціальна філософія та філософії історії

6. Самостійна робота

з/п	Назва теми	Кількість годин
1.	Філософія, її призначення, зміст та функції у суспільстві. Світогляд
2.	Становлення філософської думки у Стародавньому світі
3.	Середньовічна філософія
4.	Філософія епохи Відродження і Нового часу
5.	Німецька класична філософія. Марксизм
6.	Західна філософія ХІХ-ХХ століть
7.	Філософська думка в Україні
8.	Філософські проблеми: буття, людина, свідомість
9.	Проблема пізнання у філософії. Методологія наукового дослідження
10.	Діалектика
11.	Соціальна філософія та філософії історії
Всього за навчальним планом

7. Індивідуальні завдання

Індивідуальні завдання студенти виконують у формі підготовки доповідей та рефератів за наступними темами:

1. Філософія як теоретичне ядро культури.

2. Загальнолюдське і національне в філософії.

3. Взаємозв'язок категорій "етнос", "нація", "держава".

4. Філософія в пошуках загального та індивідуального. Особливості екзистенціальної філософії.

5. Від Міфу – до Логоса. Витоки західного типу раціональності.

6. Формаційний, осьовий та цивілізаційний підходи до розуміння історії.

7. Декарт – батько європейського раціоналізму. Декарт і сучасні картезіанці.

8. Від пізнання Бога - до пізнання Природи. Наукова революція ХVІІ століття.

9. Філософське обґрунтування прав і свобод людини.

10. Категоричний імператив Канта: моральні та правові аспекти.

11. Діалектика Гегеля і Маркса: порівняльний аналіз.

12. Матеріалістичне розуміння історії.

13. Критика релігії: Фейєрбах, Маркс, Ніцше.

14. Проблема правосвідомості та правової держави в філософії ХVII-ХIХ століть.

15. Українська людина в філософії та літературі.

16. Постмодернізм: проекти перебудови філософії, політики, естетики, мистецтва.

17. Основні риси екзистенціалізму.

18. Характерні риси прагматизму.

19. Філософські школи марксизму.

20. Філософія франкфуртської школи.

21. Пошуки сенсу людського буття: свобода, творчість, щастя.

22. Сутність та буття Бога. Спроби раціонального доказу буття Бога та їх критика.

23. Віра і раціональне пізнання Бога.

24. Суб`єкти соціального розвитку: народи, етноси, класи, особистості.

25. Сфери соціального буття. Духовне життя суспільства.

26. Праця в ієрархії суспільних цінностей.

27. Ліберальна демократія: здобутки і вади.

28. Радянський "легізм". Практика комуністичної держави.

29. Права людини як філософська проблема. Держава як засіб втілення права.

30. Українській провінціалізм як об’єкт соціально-філософського аналізу.

31. Перспективні моделі розвитку української державності.

32. Міф, його характерні риси та роль в сучасному світі.

33. Історичні та індивідуальні витоки філософствування. Специфіка філософського світобачення.

34. Філософські, моральні і релігійні пошуки російських філософів в ХІХ- на початку ХХ століття.

35. Філософська критика розуму. Філософський ірраціоналізм як умонастрій і філософський напрямок.

36. Суспільство як філософська проблема.

37. Суспільство як самоорганізуюча і саморозвиваюча система.

38. Синергетика – новий діалог людини зі Всесвітом.

39. Самоорганізація як основа еволюції. Основні ідеї глобального еволюціонізму.

40. Філософський аналіз сучасних глобальних проблем, їх класифікація. Глобальна свідомість.

41. Перспективи сучасної цивілізації. Утопії і антиутопії.

42. Тоталітаризм і реалії ХХ століття.

43. Філософська критика цінностей західної цивілізації і філософія постмодернізму.

44. Етнофілософія як нова галузь філософського знання.

45. Образ людини у філософії: античність і середньовіччя.

46. Відношення "людина – світ" як основна проблема філософії.

47. Гуманізм і проблема людської індивідуальності в філософії Відродження.

48. Тотожність та відмінність поглядів на субстанцію у Р.Декарта, Б.Спінози та Г.Лейбніца.

49. Філософські проблеми психоаналізу (З.Фрейд, К.Юнг. Е.Фромм.).

50. "Буття" як філософська категорія.

51. Співідношення понять: "субстанція" та "матерія" в історії філософії.

52. Походження і сутність свідомості як проблема філософії, науки, релігії.

53. Проблема політики та політичної системи суспільства в історії філософії.

54. Український національний характер у контексті філософського аналізу.

Дата добавления: 2015-05-22