Науки у XXI ст

Педагогічної

Та завдання

Освіти в XX ст.

Розвиток

1. Масова середня загальноосвітня школа, в багатьох країнах - обов'язкова.

2. Приватні школи - право на їх відвідування надає висока оплата.

3. Державні школі для обдарованих дітей. Перепусткою в ці школи є талановитість, а її критеріями - перемоги на різноманітних конкурсах і олімпіадах.

Крім цього, важливою складовою освіти в зарубіжних країнах стали церковні школи.

В українській педагогіці першої половини XX ст. видатне місце посідає Г.Г. Ващенко (1878-1967). У його видатних творах "Загальні методи навчання" (1948), "Виховний ідеал" (950) та ін. розроблено проблеми виховного ідеалу взагалі та ідеалу української мови зокрема, необхідності виховання у молоді високої духовності, справжньої любові до своєї Батьківщини.

Значний внесок у розвиток української педагогіки зробив В.О. Сухомлинський (1918-1970), який збагатив зміст ідеї розумного виховання дитини в ході навчання. Він створив "школи радості". Уся його педагогічна діяльність була спрямована на духовне, фізичне здоров'я дітей, їх зв'язок з природою, виховання через красу, радість праці та навчання. У працях "Серце віддаю дітям" (1969), "Народження громадянина" (1970) та ін. він розвивав ідеї гуманізму, родинного виховання, ролі колективу тощо.

Недоліком у розвитку педагогіки у 60-80-ті pp. було те, що часто чудові педагогічні ідеї спотворювалися вчителями-прак-тиками, які йшли шляхом найменшого опору. Однак були пе-

дагоги, для яких особистість того, хто навчається, є унікальною. Вони враховували неопрацьовані педагогічні ідеї, вносили своєрідність до педагогічного процесу і саме завдяки цьому досягали високих результатів. Добре відомі імена українських педагогів-новаторів А. Захарченка, В. Шаталова, М. Гузика та ін. В основі їх моральних та дидактичних підходів - ідеї любові до дітей, бережливого ставлення до їх свободи, моральної цілісності знань та врахування потенційних можливостей учня. У розвитку сучасної української педагогіки важливу роль відіграють численні педагогічні центри, Академія педагогічних наук, вчені-педагоги та педагоги-практики.

Основні завдання педагогічної науки та освіти у нашій державі в XXI ст. представлені у Національній програмі "Освіта (Україна XXI століття) ". Це - відродження й розбудова національної системи освіти як найважливішої ланки Української держави; формування освіченої, творчої особистості; виведення вітчизняної освіти на рівень розвинених країн світу.

Головне завдання освіти XXI століття - це не тільки дати учням, студентам знання про світ і його закони, але й озброїти їх методологією творчого перетворення світу. Мета освіти - "сформувати готовність людини до життя, до життєтворчості за будь-яких обставин; зміст - формування істинного ставлення до Бога, людей, до себе, до світу. Національне виховання, реформована освіта в Україні на порозі XXI століття мають викликати такі емоції, які піднесуть красу й вірність життя, зміцнять любов і прихильність до людей"[21, с. 299].

"Психолого-педагогічна наука, її теорія і практика, перетворювальні технології мають розвивати в кожної особистості конструктивні способи буття у світі, формуючи в неї відповідні інтелектуальні й духовно-практичні здібності"[38, с. 5].

f 1.3. КАТЕГОРІЇ РОЗВИТКУ, ВИХОВАННЯ

^G І ФОРМУВАННЯ ОСОБИСТОСТІ В ПЕДАГОГІЦІ

j Майбутній фахівець непедагогічного профілю не буде працювати в ізоляції, його робота пов'язана з необхідністю контактувати з людьми. При цьому необхідно враховувати, що кожна людина може змінюватись, удосконалюватись. Маються на увазі

Дата добавления: 2015-05-22