Пояснення та перетворення світу

Філософія за К. Марксом

Карл Маркс також виступає одним із тих мислителів 19 століття відносно якого продовжують сперечатися чи він вважав філософію необхідною і важливою чи рішуче відкидав всяку філософію, про що свідчить фраза із роботи "11 тез про Фойєрбаха": "Філософи тільки по різному пояснювали світ але справа полягає в тому, щоб його змінити".

Згідно з цією вимогою на філософію починається зовсім інший спосіб тиску ніж витіснення із природничих чи соціальних наук. Її пояснення світу не однакове з поясненням світу яке пропонують позитивні науки тут виникає більш широке поле для критики філософії у її до теперішньому вигляді. Швидше це саме є світоглядною позицією, у світлі якої діють так само позитивні і природничі науки, які потрапили зараз в тінь. У діалектичному співвідношенні теорії і практики, про яке Кант говорив: що те що у теорії виступає правильним, може не підходити для практики у положенні, що сама радикально зрозуміла теорія зможе управляти практикою - у цьому відношенні теорія сама стала (під якою розумілось філософія та інші теорії) потребувати виправдання з боку суспільної практики, яку люди більше не визнають як власну практику але від якої вони однак не можуть ухилитись. При капіталізмі люди мусять продавати свою робочу силу і свій робочий час на умовах, які не вони встановлюють (проблема відчуження).

Політика філософії.

Відтепер філософія виявляється звичайно, оскільки вона постає також практичною філософією і в цьому відношенні практична філософія буде розумітись як нормотворча або, по крайній мірі, такою що формує і направляє цінності і практику, завжди уже націленою на практику. А філософи не лише по різному пояснюють світ, а виступають критиками соціальної дійсності і пропонують або вимагають її змінити. Щастя для людей не прийде само по собі до нього потрібно прагнути. Звичайно філософ Маркс всього не знав але він вимагав негайно поставити на повістку дня (чи перед філософією?) завдання про зміну світу. Очевидно він мав на увазі дещо більше. Філософія з часів Маркса сама повинна зайнятись справою зміни суспільного стану і не що іншого як вимоги революційної зміни цього стану. Сама політична дія розуміється тут як частина філософії і більше того як її предметна область. Критичні філософські вимоги, вимога гуманного світу, перетворились у Маркса у ідею "зняття" філософії; і по меншій мірі розумілись у потрійному ключі:

1. Вона повинна набути критичного, гуманістичного підйому,

2. Філософія повинна ліквідуватись як окрема наука, яка присвячує себе зведенню до теорій.

3. Філософія як втілення діалектичного співвідношення теорії і практики підійметься на вищу сходинку свого розвитку.

Як виглядає, філософія стала не лише черговим способом позбутись філософії, а швидше відкрила перед нею нове поле діяльності. Цей новий філософський зміст марксизму, який продумує посередництво теоретичної та політичної практики у 19 столітті ще навряд чи усвідомлювався, це сталося лише у 20 столітті. Спочатку це вказувало на те, що історичний та діалектичний матеріалізм йшов поруч з позитивізмом 19 століття, для якого філософія обмежувалася трьома остатковими функціями:

1. Як критика релігії і метафізики вона повинна розчистить дорогу для позитивного та наукового пізнання світу.

2. Як інтегрована наука вона повинна була узагальнювати пізнання позитивних наук а також сприяти тому щоб утверджувався науковий світогляд.

3. У галузях, де наука ще не досягла успіхів, філософія могла ще трохи поспекулювати. Це до певної міри могло сприяти становленню позитивного наукового знання і в будь-який час філософія повинна була б поступитися місцем науці, як тільки та набрала відповідного досвіду.

Четверта сфера також фактично потрапляла у зону філософії, оскільки не підлягала науковому інтересу якоїсь окремої науки це теорія пізнання, логіка науки і теорія науки.

Структурна схема до тексту

Парадигма	Метод	Центральний предмет дослідження	Мислитель	Час
Відокремлення наук у 19 столітті	Емпіризм	Фізичне, економічне, соціальне, психічне	Гельмгольц, Сміт, Конт, Мілл (Ніцше)	1760-1880
Еволюційне мислення	Матеріалізм, монізм	Еволюція людини і суспільства	Дарвін, Спенсер	1860-1910
Теорія і практика	Критика, діалектика	Відчудження людини, практична дія філософії, критика політичної економії	Маркс	1818-1883

Література по темі

Тема	Автор	Текст	Час опублікування	Видавння
Основи політичної економії	Адам Сміт	Дослідження про природу і причини багатства народів		Смит Адам. Исследование о природе и причинах богатства народов. — М.: Ось-89, 1997.
Основи соціології	Конт	Про дух позитивної філософії		О.Конт. Дух позитивной философии. СПб., 1910
Індуктивна логіка	Д.Ст.Мілл	Система дедуктивної та індуктивної логіки		Д.Ст. Миль Система логики символической и индуктивной -. М., 1914.
Самоусвідомлення філософії	Ніцше	Так казав Заратустра		Ф. Ніцше Так казав Заратустра. Жадання влади. – К., 1993
Еволюція людини	Дарвін	Походження людини		Дарвин Чарльз. Происхождение человека и подбор по отношению к полу: В 2 т. — СПб.—Т. 2
Соціалдарвінізм	Г.Спенсер	Система синтетичної філософії		Спенсер, Герберт. Опыты научные, политические и философские - Минск, 1998.
Відчудження людини	Маркс	Економічно-філософські рукописи		Маркс К. Экономико-философские рукописи 1844 г. // Маркс К., Энгельс Ф. Соч. 2-е изд. Т. 42.
Практичність філософії	Маркс	Тези до Фойєрбаха		Маркс К. Тези про Фейєрбаха // Маркс К. і Енгельс Ф. Вибрані твори в трьох томах. - Т. 1. - К., 1968.
Критика політичної економії	Маркс	До критики політичної економії		Маркс К. К критике политической экономии. Предисловие. // Маркс К., Энгельс Ф. Соч., 2-ое изд. Т.13. – М., 1959.

Дата добавления: 2015-05-22